Справа № 202/610/26
Провадження № 1-кс/202/1191/2026
18 лютого 2026 року м. Дніпро
слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025042210001928 від 17.12.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України, -
До Індустріального районного суду міста Дніпра звернулася слідчий СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 з погодженим прокурором клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025042210001928 від 17.12.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України.
Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 16 лютого 2026 року.
Відповідно до матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення з УСБУ в Дніпропетровській області (вихідний № 55/15/3-2116 від 17.12.2025 про те, що особа ОСОБА_5 здійснює вимагання грошових коштів від особи ОСОБА_6 , погрожуючи фізичною розправою (ЖЄО 37266).
За даним фактом 17.12.2025 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025042210001928 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
В ході проведення досудового розслідування, встановлено, що у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на здійснення вимагання, а саме - пред'явлення вимоги передачі чужого майна, а саме грошових коштів потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з погрозою насильства над її близьким родичем - сином ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинене повторно, в умовах воєнного стану. В якості об'єкта свого злочинного посягання ОСОБА_7 обрав ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
При цьому, ОСОБА_7 у липні 2025 року надав обіцянку допомоги з юридичним супроводженням продажу будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який мала би отримати у спадок ОСОБА_8 . Однак, ОСОБА_7 жодних дій, направлених на вступ у спадщину ОСОБА_8 та подальший продаж вищевказаного будинку, не вчинив, у зв'язку з чим 12.12.2025 ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_7 , що вони не потребують подальшої допомоги від нього та будуть самостійно займатись оформленням документів задля вступу у спадщину ОСОБА_8 та подальшого продажу вказаного будинку.
Після чого, з метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_7 , достовірно знаючи, про введення воєнного стану на території України, затвердженого Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», та усвідомлюючи про відсутність дійсних цивільно-правових зобов'язань, 12.12.2025 надіслав ОСОБА_9 у месенджері «Telegram» з абонентського номеру НОМЕР_1 голосове повідомлення, в якому висловив потерпілому вимогу стосовно передачі на його користь грошових коштів у розмірі 25 000 доларів США, аргументуючи наявністю неіснуючих цивільно-правових зобов'язань між ними, та висловив погрозу насильством над потерпілим у разі відмови від передачі вказаних грошових коштів на його користь.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_7 , 31.01.2026, почувши від ОСОБА_9 відмову у передачі на його користь грошових коштів, у період часу з 09 години 10 хвилин по 09 годин 13 хвилин надіслав потерпілому у месенджері «Telegram» голосові повідомлення, в яких висловлював погрози фізичною розправою над останнім. Не обмежуючись на досягнутому, ОСОБА_7 31.01.2026 з 09 години 14 хвилин по 09 години 40 хвилин надіслав ОСОБА_8 у месенджері «Telegram» голосові повідомлення, в яких погрожував насильством над її близьким родичем - ОСОБА_9 .. При цьому, ОСОБА_8 , будучи схвильованою за життя та здоров'я свого близького родича - сина ОСОБА_9 , вказала ОСОБА_7 , що готова з ним вирішити ситуацію, яка склалася, задля безпеки свого сина. Після чого, 31.01.2026 у вечірню пору доби ОСОБА_7 здійснив дзвінок ОСОБА_8 , у ході якого висуну вимогу передачі на його користь грошових коштів у розмірі 12500 доларів США, для того, щоб ії близькому родичу - сину ОСОБА_9 не загрожувала небезпека у вигляді фізичного насильства, на що потерпіла вимушена була погодитись, сприймаючи погрози ОСОБА_7 як справжні та реальні.
Далі, 02.02.2026 об 13 год. 35 хв. ОСОБА_8 , за попередньою домовленістю з ОСОБА_7 щодо зустрічі для передачі на його вимогу грошових коштів, прибула до ТРЦ «Мост-сіті», розташованого за адресою м. Дніпро, вул. Королеви Єлізавети ІІ, буд. 2. При цьому, ОСОБА_7 , будучи неодноразово притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів корисливої спрямованості, у тому числі вимагань, вживаючи заходи конспірації, направив невстановлену у ході проведення досудового розслідування особу до ОСОБА_8 задля отримання грошових коштів від останньої та подальшої передачі на його користь, однак ОСОБА_8 відмовилась передавати грошові кошти невідомій особі, про що і повідомила ОСОБА_7 . Далі, цього ж дня, у приміщенні ТРЦ «Мост-сіті», розташованого за адресою м. Дніпро, вул. Королеви Єлізавети ІІ, буд. 2 до ОСОБА_8 підійшов ОСОБА_7 , та доводячи свій злочинний умисел до кінця, однак змінивши його в частині суми грошових коштів пред'явленої вимоги, повідомив ОСОБА_8 , щоб остання переказала грошові кошти у розмірі 1000 доларів США йому на банківську картку. Після чого, ОСОБА_7 надіслав ОСОБА_8 у месенджері «Телеграм» номери банківських карток, а саме №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , висловивши повторну вимогу переказу на кожну банківську картку по 20000 гривень.
Крім того, в ході проведення допиту ОСОБА_8 було встановлено, що 12.02.2026 за її участі було проведено огляд, ідентифікацію та передачу грошових коштів, отриманих для проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту в УСБУ в Дніпропетровській області, на загальну суму 1000 доларів США. Після чого, утримуючи при собі вказані грошові кошти остання направилась до каси банку АТ «Ощадбанк», розташованого за адресою м. Дніпро, вул. Космонавтів, буд. 1, де здійснила обмін валюти з доларів США на гривні, отримавши при цьому 42800 гривень та квитанцію, та подальший переказ на вказані ОСОБА_7 банківські картки, а саме - грошових коштів у розмірі 20000 гривень на банківську картку № НОМЕР_2 , та грошові кошти у розмірі 20000 гривень на банківську картку № НОМЕР_3 за здійснення вказаних транзакцій я також отримала квитанції у банку.
12.02.2026 слідчим винесено постанову про визнання речовими доказами грошових коштів в безготівковій формі, які перебувають на банківській карті № НОМЕР_2 , відкрита у АТ «Сенс Банк» " (код ЄДРПОУ 23494714).
Таким чином, грошові кошти, які знаходяться на банківській карті № НОМЕР_2 , відкритого у АТ «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714) є речовими доказами, оскільки набуті кримінально протиправним шляхом та отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Власники безготівкових грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку можуть в будь-який час зняти грошові кошти та здійснити їх відчуження. Даний факт унеможливлює в подальшому накладення арешту на їх майно, тим самим позбавить можливості забезпечити збереження речових доказів.
З метою збереження речових доказів просила накласти арешт, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження або користування, на грошові кошти у сумі 20 000 гривень, які знаходяться на банківській карті № НОМЕР_2 , відкритій у АТ «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714), юридична адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 100, які отримані злочинним шляхом, та є речовим доказом у кримінальному провадженні, а також усіх платежів, що надходять на цей рахунок, у тому числі призупинити видачу готівкових коштів, перерахування на кореспондентські рахунки, перерахування на інші поточні рахунки юридичних і фізичних осіб - суб'єктів господарської діяльності.
Слідчий в судове засідання не з'явилася, натомість до матеріалів клопотання додала заяву, відповідно до якої просила здійснювати розгляд клопотання без її участі. Клопотання підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити.
В силу вимог ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя доходить висновку про можливість розгляду клопотання у відсутність власників майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався без фіксації судового процесу технічними засобами.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025042210001928 від 17 грудня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра Дніпропетровської області.
В ході досудового розслідування встановлено причетність ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, якому 12 лютого 2026 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 2 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно; ч. 4 ст. 189 КК України, тобто у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та погрозою насильства над близьким родичем потерпілого, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
Як вбачається з матеріалів клопотання, в ході досудового розслідування встановлено, що грошові кошти в сумі 20 000,00 гривень шляхом обману були перераховані на банківську картку № НОМЕР_2 , емітовану АТ «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714).
Постановою слідчого СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 12 лютого 2026 року вказані вище грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025042210001928 від 17 грудня 2025 року.
У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За приписами статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
У відповідності ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно банку (крім коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку), арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.
Зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, якщо арешт накладено без встановлення такої суми або якщо інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.
У випадках, встановлених законом, кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, на які накладено арешт, передаються в управління (перераховуються на рахунки) Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, не пізніше наступного робочого дня після надходження до банку вимоги Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, здобутими злочинним шляхом, та доданих до неї копій звернення прокурора та ухвали слідчого судді, суду про накладення арешту.
Відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя доходить висновку, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для накладення арешту на майно, з метою збереження речових доказів, проведення необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні, встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та осіб, причетних до скоєння кримінального правопорушення.
На переконання слідчого судді, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна та арешт не матиме тяжких наслідків, оскільки втручання у право володіння та користування майном пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження майна.
Тобто таке обмеження відповідатиме вимогам законності та не буде свавільним.
Тим більше, що арешт носить тимчасовий характер та може бути скасований у порядку, передбаченому статтею 174 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя доходить висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 110, 131, 132, 168, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025042210001928 від 17.12.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування, грошові кошти в межах суми 20 000,00 гривень, розміщених на банківському рахунку (картці) № НОМЕР_2 , відкритому у АТ «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, юридична адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100).
Зупинити видаткові операції по зазначеному рахунку за винятком видаткових операцій, пов'язаних з перерахуванням грошових коштів щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) у бюджет або державні цільові фонди щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та видатків, пов'язаних з виплатою заробітної плати.
Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.
Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1