справа № 208/10953/25
провадження № 2/208/2225/26
23 квітня 2026 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді - Гречаної В.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Агеєвої В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам'янське в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 208/10953/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області, Полтавське обласне відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про відшкодування матеріальної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду міста Кам'янського із позовом до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди.
Згідно до позовних вимог просить:
-Стягнути з Відповідача - Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 2875181,00 гривень.
-Стягнути з Відповідача - Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 судові витрати, розмір яких на час подання позову становлять 25000 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що з 21.11.2018 по 03.12.2018 р. позивач ОСОБА_1 був працевлаштований до відповідача ПАТ ШУ «Покровське» і в цей проміжок часу проходив навчання у навчальному пункті.
З 04.12.2018 р. виконував роботу у Відповідача учнем прохідника підземного з повним робочим днем у шахті.
16.12.2018 р. після отримання наряду від начальника дільниці УГПР-3 ОСОБА_2 і попереднім проведенням інструктажу з питань охорони праці за темою: ознаки, які передують раптовим викидам вугілля, породи, газу, ОСОБА_3 разом з іншими робітниками своєї 2 зміни прибули для забезпечення виконання технологічного циклу з проведення гірничої виробітки вентиляційного штреку «біс» 11 південної лави блоку 10.
О 16 годині 35 хвилин 16.12.2018 р. ОСОБА_1 знаходячись в районі кінцевого барабану ППЛ виконував зачистку гірничої маси, під час чого похитнувся втративши рівновагу, і намагаючись утриматись на ногах, праву руку поклав на нижню гілку стрічки ППЛ, по якому в цей час здійснювалося транспортування гірничої маси з ланцюгового перезавантажувача КСП-42М на ППЛ, а з ППЛ на ЛТ-1000, внаслідок чого праву руку ОСОБА_1 захопило стрічкою ППЛ і затягнуло в кінцевий барабан ППЛ з послідуючою травматичною ампутацією верхньої кінцівки на рівні нижньої третини плеча. Відразу ОСОБА_1 надали першу медичну допомогу і доставили в травматологічне відділення Мирноградської ЦМЛ, де він проходив стаціонарне лікування в період з 16.12.2018 р. по 24.12.2018 р. з діагнозом: Сполучена травма тіл: травматична ампутація правої в/кінцівки на рівні н/3 плеча, з розчаленням м'яких тканин правого плеча, надпліччя, правого великого грудного та дельтовидного м'язів з циркулярною відсутністю шкіри, підшкірної жирової клітковини до рівня правого плечового суглоба з переходом на праву половину грудної клітки, лопаткову область, надпліччя з пошкодженням судинно нервового пучку на рівні с/3 правої ключиці. Відкритий перелом с/3 правої ключиці з відсутністю дистального кінця її, відкритий перелом акроміального відростка правої лопатки. Правобічний пневмоторакс. Травматичний та геморагічний шок 3-4 ступеня.
16.12.2018 року операція: ПХО, рани правої половини грудної клітки з екзартикуляцією правої верхньої кінцівки.
24.12.2018 року госпіталізовано до КНП «Міська лікарня №3» Краматорської міської ради опікове відділення.
24.12.2018 р. операція - ревізія рани кукси правої верхньої кінцівки. Некректомія.
27.12.2018 р. операція - етапна некректомія рани кукси правої руки. Аутодермопластика.
04.01.2019 р. операція - етапна некректомія рани кукси правої руки. Аутодермопластика.
11.04.2019 р. вперше оглянутий МСЕК і у відповідності до довідки №057427 ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності з причини трудового каліцтва безстроково, встановлено висновок що він працездатен у спеціально створених умовах на дому, може працювати брошурувальником.
У відповідності до довідки МСЕК №083001 від 11.04.2019 р. ОСОБА_1 має ступінь 75% втрати працездатності з 11.04.2019 р. безстроково, потреба у медикаментозному, оперативному лікуванні, протезування правої руки, взуття на гумках, побутовий догляд, чохли на куксу, рукавички на протез постійно.
11.04.2019 р. міжрайонна травматологічна МСЕК м. Покровьска встановила індивідуальну програму реабілітації інваліда №301, і крім вказаних вище реабілітаційних заходів встановлено низький реабілітаційний потенціал, часткове обмеження життєдіяльності, професійної та трудової діяльності, соціально-побутового стану та технічної компенсації обмеження життєдіяльності.
16.12.2018 р. Відповідачем було створено спеціальну комісію з розслідування нещасного випадку за результатами роботи якої було складено акт за формою Н-5 проведення розслідування нещасного випадку, акт форми Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом і встановлено причини настання нещасного випадку: невиконання вимог інструкцій з охорони праці, не забезпечення належної безпеки оточуючих людей під час виконання наряду; особиста необережність потерпілого; порушення п.1 глави 5 розділу 5 НПАОП 10.0-1.01-10 « Правил безпеки у вугільних шахтах», затверджених Наказом №62 Держгірпромнагляду від 22.03.2010 р., яким встановлено, що Віднесення пластів до категорій небезпеки за ГДЯ, їх перелік і порядок відпрацювання, розкриття гірничими виробками, ведення підготовчих і очисних робіт, застосування способів прогнозу і запобігання ГДЯ, а також заходів щодо забезпечення безпеки працівників повинні проводитися відповідно до вимог чинного законодавства. Також розслідуванням встановлено що ці порушення допустили і інші співробітники шахти - ОСОБА_4 інший прохідник та помічник начальника дільниці ГПР-3 Макєєв Є.М.
Крім цього встановлено порушення з боку ОСОБА_1 п. 1.11 «Інструкції з охорони праці, безпечному виконанню робіт і поведінці в шахті прохідника».
Заходи, які вчинив позивач для відновлення свого становища: Після закінчення лікування під час проходження реабілітації звертався до ФСС із вимогою про протезування. Після чого з ініціативи ФСС з ним зв'язалися представники ТОВ «ОРТСАБО-СЦР». ТОВ «ОРТСАБО-СЦР» виготовлено планову калькуляцію по протезуванню ОСОБА_1 . У відповідності до кошторису протез з зовнішнім джерелом енергії на той час 2021 року коштував 1364540,20 грн. 24.02.2022 р. на підставі цих документів він звертався до ФСС і просив провести всі необхідні заходи щодо проведення оплати протезування за вказаною калькуляцією (до повномасштабного вторгнення). Фондом соціального страхування йому відмовлено в фінансуванні протезування і до сьогодні жодного рішення щодо цього не було прийнято. З 1 січня 2023 року було ліквідовано Фонд соціального страхування, справи і повноваження передані до територіальних органів ПФУ.
ОСОБА_1 має право на протезування за рахунок державного асигнування лише Косметичним протезом: Використовуються для покращення зовнішнього вигляду кінцівки, можуть імітувати форму та колір шкіри, але не забезпечують повну функціональність. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 отримав травму на виробництві в результаті виконання робіт підвищеної небезпеки, відповідальним за спричинену йому шкоду і матеріальну відповідальність за наступні реабілітаційні заходи повинен нести роботодавець.
07.08.2025 р. отримано відповідь на свій запит від ТОВ Ортопед за №504 в якому наведено розмір протезу ОСОБА_1 з активною ротацією кисті 2875181,00 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2025 року, цивільну справу №208/10953/25 передано до провадження судді Гречаній В.Г.
Ухвалою суду від 22.08.2025 року відкрито провадження у справі №208/10953/25 за правилами загального провадження та призначено підготовче судове засідання.
05.09.2025 року представник відповідача ПАТ «ШУ «Покровське» - адвокат Рабко Т.О. подала до суду відзив на позовну заяву. Зазначила, що 16.12.2018 о 16 год. 45 хв. ОСОБА_3 отримав травму на виробництві, що в подальшому призвело травматичної ампутації верхньої кінцівки на рівні нижньої третини плеча. 11.04.2019 р. вперше оглянутий МСЕК і у відповідності до довідки №057427 ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності з причини трудового каліцтва безстроково, встановлено висновок що він працездатен у спеціально створених умовах на дому, може працювати брошурувальником.
З урахуванням зазначеного, з 12.04.2019 Позивачу було створено нові умови праці та переведено брошурувальником.
Особливості відшкодування шкоди, заподіяної життю або здоров'ю фізичної особи внаслідок нещасного випадку на виробництві та/ або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, встановлюються законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Таке відшкодування відбувається на засадах соціального страхування та здійснюється уповноваженою законом публічною інституцією (Фондом соціального страхування України), яка не є заподіювачем шкоди.
Вважає, що помилковою є позиція Позивача з приводу застосування до відносин між ним та відповідачем норм глави 82 ЦК України. Вважаємо, що до відносин, пов'язаних з наслідками нещасного випадку на виробництві та отриманням потерпілою особою виплат та компенсації вартості протезу застосуванню підлягають не норми ЦК України, а норми спеціального закону - ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
В свою чергу, роботодавець згідно з законом для фінансування виплат та допомоги потерпілим сплачує визначені законом внески, за рахунок яких і відбувається фінансування виплат та допомоги потерпілим від нещасних випадків та професійних захворювань. Тобто ситуація, в якій роботодавець сплачує в складі єдиного соціального внеску кошти, за рахунок яких відбувається фінансування виплат та допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також додатково самостійно та за рахунок власних коштів відшкодовує шкоду потерпілій особі (в т.ч. на забезпечення протезом) є абсурдною та суперечить самим принципам соціального страхування.
Обов'язок з відшкодування шкоди, заподіяної працівникові, законодавцем покладений в повному обсязі на Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Слід врахувати, що 01.01.2023 припинено діяльність Фонду соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень.
Отже, позивач невірно визначився із способом захисту порушених прав та, відповідно, особою відповідача, внаслідок чого позов задоволенню не підлягає.
05.09.2025 року адвокат Рабко Т.О. подала до суду клопотання про залучення третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
15.09.2025 року адвокат Смаль О.П., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , подав до суду відповідь на відзив. Зазначив, що забезпечення протезами переважно фінансується за кошти держави через Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (підпорядковується Мінсоцполітики). На основі висновків спеціальної комісії, держава визначає необхідний функціонал і вартість протезу для кожного випадку, після чого Фонд покриває витрати на виготовлення та встановлення протезу. паралельно діють приватні протезно-ортопедичні компанії та майстерні, які виготовляють протези і отримують відшкодування від держави за програмою технічних засобів реабілітації. Тобто, якщо пацієнт звертається до приватного центру, що має відповідну акредитацію, вартість протезу оплачується державним Фондом аналогічно до державного підприємства. Для кожного типу протезу держава визначає граничну вартість. Оплаті за договором підлягає фактична вартість соціальної складової послуги. Фактична вартість соціальної складової послуги не може перевищувати граничної вартості її надання.
Найменування виробу згідно з ISO 9999: Протези після вичленення в плечовому суглобі Код виробу згідно з ISO 9999 06 18 18 встановлено граничну ціну на рівні 8210 грн., протези після вичленення в плечовому суглобі з використанням силіконової композиції - 97070 грн. Інші вироби, навіть ті, які доступні на внутрішньому ринку України позивачу недоступні за кошти державного бюджету.
Звернення з цим позовом викликано необхідністю стягнення матеріальної шкоди з роботодавця яка була спричинена позивачу в результаті не забезпечення їх робітника, який проходив навчання, безпечними умовами праці і в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням робіт у підземних, небезпечних умовах, ним було отримано травму, каліцтво з втратою верхньої кінцівки і протезуванням, втратою працездатності на 75% та встановлено 2 групу інвалідності, але держава не забезпечує його розмір такого відшкодування (протезування), а роботодавець самостійно відмовляється відшкодовувати йому таку шкоду.
Як вже вказано ОСОБА_1 втратив руку, і реабілітація такого ушкодження потребує систематичного, постійного і регулярного матеріального навантаження (тривалого в часі і не обмеженого так як він вже не зможе відновитись повністю ніколи). Протези які фінансуються за рахунок Держави мають косметичний характер, отримання функціонального протезу, який дозволить ОСОБА_1 реальну реабілітацію і мінімальну імплементацію в суспільстві, покращіть його працездатність, не покриваються страховими виплатами, але така технічна можливість є і вона передбачена для іншої відмінної від ОСОБА_1 категорії громадян України, що по відношенню до ОСОБА_1 є несправедливим.
Навіть ті протези які фінансуються за рахунок Фонду, видаються потерпілому на обмежений в часі період - відповідно до Порядку це 3 роки, потім вони потребують заміни і ремонту, і під час зміни законодавства і відповідальних державних органів, змінюються і відповідальні органи, тому ці взаємовідношення не можуть бути зафіксованими в часі нормами законодавства які діяли на час виникнення трагедії. В цьому позові не розглядається незаконність відмови таких органів (на які Відповідач намагається перекласти відповідальність) або необґрунтоване обмеження граничної ціни. А тому на ці взаємовідношення (за цим позовом) не можуть бути застосовані (для вирішення цієї ситуації) норми законодавства щодо оплати соціальних гарантій, розмір витрат Позивача виходить за межі страхових виплат за які сплачує Відповідач, це додаткові витрати.
За рахунок страхових виплат ОСОБА_1 не може отримати функціональний протез, який і вимагає оплатити Відповідача, у відповідності саме нормами цивільного законодавства а саме ст. 1166, 1187, 1195, 1196 ЦК України з врахуванням ст. 1194 ЦК України, так як Норми законодавства «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» які діяли на час виникнення спірних взаємовідношень і норми законодавства на яких наголошується в цій відповіді на відзив щодо відшкодування шкоди Державою, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані, так як виходять за їх межі. Обмеження граничної суми були передбачені як і в попередній редакції законодавства, так і сьогодні, які розповсюджуються на позивача і зараз і до кінця його життя.
Окремо потрібно зауважити, що отримання відшкодування від Відповідача на функціональний протез, це лише перші витрати які доведеться витратити потерпілому ОСОБА_1 для цієї реабілітації, далі потрібно буде цей протез встановити ОСОБА_1 , налагодити, обслуговувати під час експлуатації, але ці витрати вже фінансуються Фондом за рахунок Держави, тому вимоги цього позову лише компенсують різницю між реальними наслідками і розміром компенсації яку позивач може отримати за рахунок страхових виплат.
Ухвалою суду від 22.09.2025 року клопотання представника відповідача ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» - адвоката Рабко Т.О. про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору задоволено.
Залучено у якості третіх особ, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача : Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ; Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області; Полтавське обласне відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
14.10.2025 року від представника третьої особи - Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надійшли пояснення щодо протезування за державною програмою. Зазначено, що Забезпечення допоміжними засобами реабілітації (в тому числі протезування кінцівок) в Україні здійснюється відповідно до:
- Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 5 квітня 2012 р. № 321 (далі - Постанова 321).
- за Порядку протезування та ортезування виробами підвищеної функціональності новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, та/або спеціальними виробами для занять спортом окремих категорій осіб, які втратили функціональні можливості кінцівки або кінцівок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 1 жовтня 2014 р. № 518 (далі - Постанова 518).
ОСОБА_1 має право на протезування за кошти державного бюджету відповідно до Постанови 321. Відповідно до інформації з Централізованого банку даних з проблем інвалідності заяву ОСОБА_1 на забезпечення засобами реабілітації розглянуто та 18.03.2025 року сформовано направлення на дві пари ортопедичного взуття, протез верхньої кінцівки, рукавиці, комплект чохлів.
02.06.2025 заявника було забезпечено однією парою взуття, 02.07.2025 року другою парою взуття.
06.06.2025 року заявника забезпечено протезом після вичленення в плечовому суглобі з використанням силіконової композиції (строк експлуатації до 06.06.2028 року ) вартістю 97070 грн.
20.10.2025 року представник третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подала до суду пояснення. Зазначила, що на підставі заяви ОСОБА_1 . Покровським віділенням УВД ФССУ в Донецькій області потерпілому була призначена одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності, щомісячна страхова виплата та щомісячне фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, а саме витрат на побутове обслуговування, з 11.04.2019 року.
Іформація щодо призначення та здійснення виплат на відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 Покровським відділенням Фонду в паперовій справі потерпілого та в АС «Реєстр потерпілих» відсутня.
На теперішній час ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області як отримувач щомісячної страхової виплати та виплати на побутове обслуговування в зв'язку з травмою на виробництві 16.12.2018 року.
Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності потерпілого роботодавець протягом 10 робочих днів складає відомості про наслідки нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєнь), аварії за формою Н-2 згідно з додатком 25, де зазначається про закінчення періоду тимчасової непрацездатності потерпілого; смерть потерпілого внаслідок раптового погіршення стану здоров'я, що підтверджується висновком закладу охорони здоров'я; встановлення заключного діагнозу; смерть потерпілого внаслідок нещасного випадку, що стався раніше, що підтверджується висновком судово медичної експертизи про наслідковий зв'язок з нещасним випадком; встановлення інвалідності потерпілому чи його смерть внаслідок одержаної ним травми.
Також підлягає з'ясуванню питання чи дійсно існує факт заподіяння Позивачеві моральної шкоди, що включає в себе моральні та фізичні страждання чи втрати немайового характеру та за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні. Сума, яку вимагає позивач, є явно завищеною відповідно до судової практики у подібних справах.
14.11.2025 року від представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» - адвоката Рабко Т.О. надійшли додаткові пояснення у справі. Зазначила, що З урахуванням отриманих від третьої особи пояснень, Відповідач наполягає на тому, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Слід відзначити, що Позивач невірно визначився із способом реалізації та захисту свої прав на протезування. Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб підтвердило, що протезування здійснюється за рахунок державних коштів та 06.06.2025 Позивача вже забезпечено протезом за рахунок державних коштів. Необхідно звернути увагу, що матеріали справи не містять доказів, а саме належним чином оформлених медичних висновків щодо необхідності забезпечення Позивачу встановлення саме функціонального протезу. Незгода ОСОБА_1 із запропонованими йому Державою умовами протезування та встановлення косметичного протезу (а не функціонального) не є та не може бути порушенням його прав. При цьому третя особа зазначає, що Позивач не позбавлений можливості скористатися державними механізмами та реалізувати своє право на забезпечення протезом іншого виду. Таким чином, наявними доказами по справі, нормами діючого законодавства та поясненнями сторін підтверджено той факт, що Роботодавець не повинен відшкодовувати Позивачу вартість функціонального протезу, оскільки всі ці витрати компенсуються за рахунок Держави.
Просить у задоволенні позовної заяви щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди 2875181,00 гривень, відмовити повністю.
21.11.2025 року від представка третьої особи Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області надійшли додаткові пояснення по справі. Зазначено, що 06.02.2025 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов запит адвоката Смаля О.П. в інтересах ОСОБА_1 , щодо результатів розгляду заяви про проведення виплат на протезування, яку він подав 24.02.2022 до Фонду соціального страхування, і у випадку непроведення таких виплат - надання інформації щодо можливості отримати оплату протезування від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вх № 1582/8 від 06.02.2025). Паперова справа ОСОБА_1 , що була передана до Головного управління Покровським відділенням управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області не містить заяву на оплату протезування від 24.02.2022 та постанову про призначення фінансування відповідних витрат. Також, інформація щодо оплати витрат на протезування потерпілого в 2022 році відсутня.
Додатково повідомили, що з 01 січня 2023 року в законодавстві виникли суттєві зміни в частині надання соціальних послуг, зокрема пункт 3 статті 42 Закону України від 23.09.1999 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 1105-ХIV в редакції чинній на 02.04.2022) (далі Закон № 1105), відповідно до якого здійснювалось фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування,реабілітацію у сфері охорони здоров'я. санаторно-курортне лікування. Придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК та індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю (у разі її складення) виключено з редакції Закону № 1105, чинній з 01.01.2023. Згідно з абзацом 6 пункту 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» потерпілі мають право на забезпечення протезуванням, ортезуванням, допоміжними засобами реабілітації, медичними виробами, що надаються відповідно до вимог Законів України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я» та «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні». Фінансування таких заходів здійснюється з програм державного бюджету відповідно до законодавства. Порядок забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх перелік затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 № 321. Тобто, питання забезпечення потерпілих зазначеними вище засобами не входить до компетенції Пенсійного фонду України.
Ухвалою суду від 01.12.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
12.01.2026 р. під час чергового судового засідання по справі від представника Відповідача було вказано на нові обставини невизнання позову - через відсутність документального підтвердження, що ОСОБА_1 може за функціональними можливостями і що йому потрібен більш функціональний протез. Під час звернення до суду разом з цим позовом було надано довідку від ТОВ Ортопед в якій наводиться перелік і комплектація протезів, які вони можуть встановити ОСОБА_1 , також вказується що вартість протезу може коливатись від вибраної замовником комплектації за результатом оцінювання показових можливостей та особистої мотивації. Не зважаючи на цинічність заяви представника Відповідача про те що ОСОБА_1 не потрібен більш функціональний протез, з метою спростування всіх можливих сумнівів по цій справі і на підтвердження що ОСОБА_1 може керувати більш функціональним протезом, ОСОБА_1 був змушений збирати додаткові докази, які він не мав можливості надати раніше (разом з позовом, або разом з відповіддю на відзив), так як від Відповідача не було таких заперечень на тій стадії судового розгляду. Так як лікування і реабілітація ОСОБА_1 від отриманої травматичної ампутації правої руки продовжується з метою отримання висновку оцінки показових можливостей протезування більш функціональним протезом за направленням ТОВ Ортопед з 10.02.2026 р. по 20.02.2026 р. він був змушений проходити стаціонарне лікування в Комунальному некомерційному підприємстві «Миргородська лікарня інтенсивного лікування» Миргородської міської Ради для підготовки для такого оцінювання, на підтвердження надається виписка. Після чого 12.03.2026 р. від ТОВ Ортопед було отримано довідку за №203 на підтвердження позитивних результатів оцінювання показових можливостей ОСОБА_1 генерувати міосигнали для керування протезом після вичленення в плечовому суглобі із зовнішнім джерелом енергії, а також надано відео з фіксацією результатів такого оцінювання, на якому можна побачити як ОСОБА_1 впорався із завданням лікаря протезиста під час оцінки своїх можливостей.
Так як про наявність заперечень Відповідача щодо можливості і необхідності використання ОСОБА_1 більш функціонального протезу сторона позивача дізналась лише під час слухання справи 12.01.2026 р., і медичні документи на спростування цих обставин можливо було отримати лише після проведених медичних маніпуляцій, результати яких були отримані лише 12.03.2026 р., тому вважає поважними причини пропуску строків подання цих доказів в цій справі.
16.03.2026 року від адвоката Смаль О.П. надійшло клопотання про долучення доказів. Зазначено, що під час амбулаторного лікування і реабілітації звертався до ФСС із вимогою про протезування, по запиту якого ТОВ «ОРТСАБО-СЦР» виготовлено планову калькуляцію по протезуванню Харлинського Д.М.
16.03.2026 року від представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» - адвоката Рабко Т.О. надійшли додаткові пояснення по справі. Зазначено, що 14.03.2026 до електронного кабінету Відповідача у підсистемі «Електронний суд» надійшло клопотання представника Позивача про долучення нових доказів. При цьому представник Позивача не просить суд поновити пропущений строк для надання відповідних доказів. Ознайомившись з зазначеним клопотанням представник Відповідача вважає, що воно є необґрунтованим та не відповідає матеріалам/обставинам по справі.
Слід врахувати, що на протязі розгляду справи Відповідач як в письмових, так і усних пояснення звертав увагу, що протезування повинно здійснюється за рахунок державних коштів, а не за рахунок коштів Роботодавця.
10.10.2025 вих. №1135/05-04 Полтавським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю було надано пояснення щодо протезування за державною програмою.
Слід відзначити, що матеріали справи не містять належним чином оформлених медичних висновків щодо необхідності забезпечення Позивачу встановлення саме функціонального протезу.
Слід врахувати, що Позивач не позбавлений можливості скористатися державними механізмами та реалізувати своє право на забезпечення протезом іншого виду. При цьому матеріали справи не містять спростувань отриманим поясненням від 10.10.2025 вих. №1135/05-04 Полтавського обласного відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю щодо гарантування Державою фінансування програм протезування. Таким чином, наявними доказами по справі, нормами діючого законодавства та поясненнями сторін підтверджено той факт, що Роботодавець не повинен відшкодовувати Позивачу вартість протезу, оскільки всі ці витрати компенсуються за рахунок Держави.
19.03.2026 року від представника третьої особи Полтавського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надійшли додаткові пояснення. Зазначено, що відповідно до інформації, що міститься в акті № ПР311 приймання передачі робіт від 06.06.2025 року. з Централізованого банку даних з проблем інвалідності ОСОБА_1 забезпечено протезом після вичленення в плечовому суглобі з використанням силіконової композиції з тяговим керуванням (строк експлуатації до 06.06.2028 року) вартістю 97070 грн. Твердження представника позивача, що позивач був забезпечений косметичним протезом є помилковим та не відповідає дійсності.
Полтавське обласне відділення наголошує, що не несе матеріальної відповідальності перед ОСОБА_1 ,, страхування такої відповідальності у Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю не передбачено законодавством України.
Показання для забезпечення засобами реабілітації визначаються висновком про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) за формою згідно з додатком, який формується одним із таких суб'єктів: лікарсько-консультативною комісією (далі ЛКК);військово-лікарською, медичною (військово-лікарською) комісіями (далі - ВЛК); мультидисциплінарною реабілітаційною командою на підставі індивідуального реабілітаційного плану.
На підставі визначення показників функціональних можливостей користувача, який потребує протезування, лікар формує висновок щодо призначення підвиду протеза певної функціональності, фахівець із протезування визначає основні комплектувальні вироби до протеза, погоджує їх із користувачем, який потребує протезування. ГРАНИЧНІ ЦІНИ на допоміжні засоби реабілітації (технічні та інші засоби реабілітації) для осіб з інвалідністю, в тому числі для осіб, інвалідність яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення, затверджено наказом Міністерства соціальної політики України 06 серпня 2019 року № 1208.
Отже довідка № 203 від 12.03.2026 року від ТОВ «Ортопед», виписка КНМ Миргородської лікарні від 20.02.2026 року не є належними доказами або документами, що підтверджують потребу та призначення щодо протезування.
26.03.2026 року від представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» - адвоката Рабко Т.О. надійшли додаткові пояснення по справі. Зазначено, що представник Позивача не просить суд поновити пропущений строк для надання відповідних доказів та вказане клопотання взагалі не містить прохальної частини до суду.
Одним із доводів Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у додатковим поясненнях від 19.03.2026 було зазначено «…На підставі визначення показників функціональних можливостей користувача, який потребує протезування, лікар формує висновок щодо призначення підвиду протеза певної функціональності, фахівець із протезування визначає основні комплектувальні вироби до протеза, погоджує їх із користувачем, який потребує протезування….довідка № 203 від 12.03.2026 року від ТОВ «Ортопед», виписка КНМ Миргородської лікарні від 20.02.2026 року не є належними доказами або документами, що підтверджують потребу та призначення щодо протезування…» Крім того, третя особа в своїх поясненнях від 19.03.2026 звернула увагу, що «… позивач був забезпечений косметичним протезом є помилковим та не відповідає дійсності….» Зазначені доводи третьої особи не є новими обставинами по справі, які раніше були не відомі Позивачу та/або його представнику. Матеріали справи не містять належним чином оформлених медичних висновків щодо необхідності забезпечення Позивачу встановлення протезу з заявленою в позовних вимогах комплектацією. Крім того, відсутні докази отримання Позивачем відмови у протезуванні за рахунок коштів Держави. При цьому матеріали справи підтверджують, що Держава здійснила фінансування протезування Позивачу згідно наданого ним медичного висновку.
14.04.2026 року у судовому засіданні адвокат Смаль О.П. зазначив, що на ці відносини не розповсюджується положення щодо забезпечення позивача засобами реабілітації. Не погоджується з позицією Фонду. Надане відшкодування не є співмірним зі шкодою, завданою позивачу, в якого немає правої руки. Хотів би відновити функціональні можливості. Наданий протез не є функціональним. Висновок є, передбачено протезування після травматичного вичленення руки.
14.04.2026 року у судовому засіданні адвокат Рабко Т.О. зазначила, що державною визначенні всі механізми, які повинні бути застосовані у даному випадку. Сторона позивача приховала, що за рахунок держави вже було встановлено протез. Встановлено, що з даним протезом позивач повноцінно керує автомобілем, працює у службі таксі. Харлинський вже стягнув в судовому порядку від відповідача моральну шкоду. Щодо матеріальної шкоди, то держава вже надала медичну допомогу і встановила протез. Фонд зазначив, що протез був встановлений відповідано до медичних документів позивача. Перекладати обов'язок встановлення протезу на роботодавця є невірним. Позовні вимоги є безпідставними, не передбачені законодавством. Не надано відмову у встановлені бажаного протезу.
14.04.2026 року у судовому засідання представник головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Бебік Г.В. зазначила, що даний предмет спору не входить до компетенції Пенсійного фонду. Фінансування здійснюється з програми державного бюджету. Харлинський перебував на обліку у Фонду, отримує стархові виплати.
14.04.2026 року у судовому засіданні після судових дебатів, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення. На підставі ч.1 ст. 244 ЦПК України ухвалення судового рішення було відкладено та визначено дату та час судового засідання, в якому буде відбуватися проголошення судового рішення, про що учасники справи були повідомлені у спосіб, встановлений ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Відповідно до листа ТОВ «Ортопед» № 504 від 07.08.2025 року встановлено, що наказом Міністерства соціальної політики України № 158 від 25.05.2022 року затверджені граничні ціни відповідних виробів. Згідно установлених цін, вартість протезу після вичленення в плечовому суглобі із зовнішнім джерелом енергії наступна: без можливості керування першим пальцем біосигналом (пасивне керування): з пасивною ротацією кисті - 1818335,00 грн., з активною ротацією кисті - 2012588,00 грн.; за можливістю керування першим пальцем біосигналом (активне керування): з пасивною ротацією кисті - 2680917,00 грн., з активною ротацією кисті - 2875181,00 грн.
08.04.2025 року ОСОБА_1 на адресу ТОВ «Ортопед» надіслав заяву, просив розглянути можливість його протезування біонічним протезом правої верхньої кінцівки та надати канкуляцію на даний вид протезування.
Відповідно до листа ТОВ «Ортопед» № 87 від 08.04.2025 року повідомлено, що протехування верхніх кінцівок виробами підвищеної функціональності відбувається відповідно до постанови КМУ № 518 від 01.10.2014 (зі змінами), згідно п.1 позивач не належить до пільгових категорій громадян, які забезпечуються протезно-ортопедичн6ими виробами відповідно цієї постанови.
Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 13.03.2025 року на адресу Полтавського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, позивач просив забезпечити протезом правої руки, взуття, чохли на куксу і рукавичками на протез.
Відповідно до відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на адвокатський запит ОСОБА_5 від 06.02.2025 року повідомлено, що паперова справа ОСОБА_1 , що була передана до Головного управління Покровським відділенням управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області не містить заяву про оплату протезування від 24.02.2022 та постанову про призначення фінансування відповідних витрат.
Відповідно до планової калькуляції, наданої ТОВ «ОРТСАБО-Спеціалізований центр реабілітації», вартість виробу становить 1364540,20 грн.
24.02.2022 року ОСОБА_1 на адресу ВП Покровського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області надіслав заяву, у якій зазначив, що 16.12.2019 року отримав травму на виробництві ПАТ «ШУ «Покровське», зазначив діагноз, ТОВ «ОРТСАБО-СЦР» виготовлено планову калькуляцію по протезуванню, просить провести всі необхідні зіходи щодо прведення оплати його протезування за вказаною калькуляцією.
Відповідно до довідки про підтвердженя наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої ПАТ «ШУ «Покровське» встановлено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на підземних роботах у період з 21.11.2018 р. по 11.04.2019 р.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 057427, ОСОБА_1 є особою з другою группою інвалідності безстроково, працезданий у спеціально створених умовах, на дому може працювати брошурувальником.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 21.11.2018 року прийнятий прохідником 4 розряду підземним з повним робочим днем у шахті до ПАТ «ШУ «Покровське». 12.04.2019 року переведено брошурувальником з неповним робочим днем.
Відповідно до протоколу засідання комісії з питань охорони праці ПРАТ «ШУ «Покровське» від 17.04.2019 року, постановили зменшено розмір одноразової допомоги ОСОБА_1 на 10%.
Відповідно до акту проведення розслідування нещасного випадку, що стався 16.12.2018 року о 16 год. 45 хв., що складений 14.01.2019 року, встановлено, що причинами настання нещасного випадку є: не забезпечення належної безпеки оточуючих людей під час виконання наряду з проведення гірничої виробки; особиста необережність потерпілого під час виконання змінного завдання з проведення гірничої виробки. Комісія дійшла висновку, що особами, що допустили під час порушення нормативних актів з питань охорони праці, що призвело до нещасного випадку є: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки ТОВ «Ортопед» від 12.03.2026 року № 203 зазначено, що після огляду лікарем підприємства встановлено, що на момент огляду ОСОБА_1 здатен генерувати міосигнали для керування протезом після вичленення в плечовому суглобі із зовнішнім джерелом енергії, з визначенням локації для встановлення відповідних датчиків.
04.03.2026 року ОСОБА_1 на адресу директора КНП «Миргородська лікарня інтенсивного лікування» ММР подав заяву, де зазначив, що з 10.02.2026 року по 20.02.2026 року знаходився на стаціонарному лікуванні. За результатами медичних досліджень просить призначити мультидисциплінарну комісію щодо його протезування виробами підвищеної функціональності за власний кошт з наданням відповідей на поставлені питання.
25.03.2026 КНП «Миргородська лікарня інтенсивного лікування» ММР надали відповідь на адвокатський запит ОСОБА_5 № 01-01/510.
З'ясувавши обставини у справі, дослідивши докази в їх сукупності, під час прийняття рішення суд виходив з наступного.
Згідно з частиною першоюстатті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першоїстатті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першастатті 16 ЦК України).
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно з нормами Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини головним обов'язком держави (ст.3 Конституції України).
Крім того, статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно зі статтею 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди,відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Частиною 1 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною першою статті 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Відповідно до статті 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
З аналізу вищенаведених правових норм слід дійти висновку про те, що працівник, якому заподіяно шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, має право вимагати від фізичної або юридичної особи, яка її завдала, відшкодування заробітку (доходу), втраченого ним унаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодування додаткових витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
У той же час частиною першою статті 9 Закону України "Про охорону праці" передбачено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування України відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, є одним із видів загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 4 Закону України від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"), правове регулювання якого здійснювалося, зокрема Законом № 1105-XIV.
Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності 01 квітня 2001 року та з 01 січня 2015 року діє в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VІІ і має назву "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я.
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.
Відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) страхуванню від нещасного випадку підлягають, зокрема, особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання. Усі ці особи вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків.
Відповідно до частин першої-четвертої, сьомої статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".
Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення реабілітації у сфері охорони здоров'я, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, та перелік професійних захворювань визначаються Кабінетом Міністрів України.
Страхові виплати складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також необхідні види медичної та соціальної допомоги.
Страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду, зокрема, потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання (пункт 1 частини першої статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Отже, обов'язок з відшкодування шкоди, заподіяної працівникові, законодавцем покладений в повному обсязі на Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 127/20705/16-ц.
У вказаній постанові Верховного Суду також зазначено, що право на отримання потерпілим страхових виплат настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
Аналогічний підхід до вирішення питання щодо моменту настання у потерпілої особи права на отримання страхових виплат застосовано у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 210/1772/16 (провадження № 61-212св21).
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 210/5258/16-ц, від 29 листопада 2019 року у справі № 210/3177/17 та від 23 січня 2019 року у справі № 210/2104/16-ц зазначено, що спори щодо відшкодування шкоди повинні вирішуватися на підставі норм Закон України від 23.09.1999 №1105-ХІV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , які були чинними на момент виникнення у потерпілого права на її відшкодування.
З 01.01.2023 року набув чинності Закон України від 23.09.1999 №1105-ХІV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у редакції Закону України від 21.09.2022 №2620-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон №1105), відповідно до частини першої статті 4 Закону №1105 уповноваженим органом управління в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку є Пенсійний фонд України.
Відповідно до пункту 3 статті 36 Закону України від 21.09.2022 року №2620-ІХ «Потерпілі мають право на лікування та реабілітацію у сфері охорони здоров'я в закладах охорони здоров'я, що проводяться відповідно до вимог законів України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та «Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я».
Заходи з реабілітації у сфері охорони здоров'я передбачають медикаментозне лікування в рамках компетенцій лікаря фізичної та реабілітаційної медицини, фізичну терапію, ерготерапію, терапію мови та мовлення, забезпечення протезуванням, ортезуванням, іншими допоміжними засобами реабілітації, що надаються відповідно до загальної мети та завдань реабілітації, зазначених в індивідуальному реабілітаційному плані.
Надання інших видів послуг та їx фінансування здійснюються за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи та визначення потреб особи у соціальних послугах відповідно до законодавства.
Потерпілі мають право на забезпечення протезуванням, ортезуванням, допоміжними засобами реабілітації, медичними виробами, що надаються відповідно до вимог законів України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я». Фінансування таких заходів здійснюється з програм державного бюджету відповідно до законодавства.
У відповідності до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» надавачі медичних послуг - заклади охорони здоров'я всіх форм власності та фізичні особи - підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та уклали договір про медичне обслуговування населення з Уповноваженим органом, яким являється центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра, який очолює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Відповідно до ч.3 цього Закону держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.
Відповідно до постанови КМР від 5 квітня 2012 р. № 321 «Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку» Цей Порядок установлює механізм безоплатного забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) потерпілих від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань.
До засобів реабілітації, якими забезпечуються особи, визначені підпунктом 1 пункту 1 цього Порядку, належать: протезно-ортопедичні вироби, у тому числі ортопедичне взуття; спеціальні засоби для самообслуговування та догляду; допоміжні засоби для особистої рухомості, переміщення та підйому; засоби для пересування; меблі та оснащення; спеціальні засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією.
За бажанням особи можуть самостійно придбати засоби реабілітації, призначені їм відповідно до показань, та отримати компенсацію в межах граничної ціни на відповідний засіб реабілітації, затвердженої Мінсоцполітики.
Відповідно до п. 5 даної Постанови, Показання для забезпечення засобами реабілітації визначаються на підставі функціональних призначень, потреби в покращенні функціонування людини відповідно до Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я, основною метою яких є підтримка або поліпшення функціонування, незалежності та самостійності особи, покращення її добробуту, а також досягнення завдань реабілітації. Показання для забезпечення засобами реабілітації визначаються висновком про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) за формою згідно з додатком, який формується одним із таких суб'єктів: лікарсько-консультативною комісією (далі - ЛКК); військово-лікарською, медичною (військово-лікарською) комісіями (далі - ВЛК); мультидисциплінарною реабілітаційною командою на підставі індивідуального реабілітаційного плану.
Відповідно до п. 25 Постанови, якщо в одному із документів, визначених пунктом 5 цього Порядку, не визначено підвиду індивідуального засобу реабілітації та функціональних можливостей особи, лікар суб'єкта господарювання їх визначає на підставі документів, визначених пунктом 5 цього Порядку, та відповідно до порядку визначення функціональних можливостей особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи, що затверджується Мінсоцполітики за погодженням з МОЗ, та зазначає у замовленні.
Відповідно п. 28 Постанови, У разі забезпечення протезами верхніх кінцівок особи забезпечуються за їх заявою або заявою їх законного представника, поданою до суб'єкта господарювання, двома видами протезів різної функціональності, а саме: косметичним та робочим; з тяговим керуванням та робочим.
В ході розгляду зазначеної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно з 21.11.2018 року був працевлаштований до відповідача ПАТ ШУ «Покровське».
16.12.2018 року ОСОБА_1 під час виконання службових обов'язків отримав травму. Діагноз згідно з листком непрацездатності або довідкою лікувально-профілактичного закладу - сполучена травма тіла: травматична ампутація правої в/кінцівки на рівні н/плеча, з розчавленням м'яких тканин правого плеча, надпліччя, правого велкого грудного та дельтовидного м'язів з циркулярною відсутністю шкіри, підшкірної жирової клітковини на рівні правого плечового суглоба з переходом направу половину грудної клітини, лопаткову область, надпліччя з пошкодженням судинно-нервового пучка на рівні с/3 правої ключиці. Відкритий перелом правої с/3 правої ключиці з відсутністю дистального кінця її, відкритий перелом акроміального відростка правої лопатки. Правобічний пневмоторакс. Травматичний та геморагічний шок ІІІ-ІV ступеня.
Зазначена травма отримана за наступних обставин. ОСОБА_1 знаходячись в районі кінцевого барабану ППЛ виконував зачистку гірничої маси в районі кінцевого барабану ППЛ. Під час зачистки гірничої маси ОСОБА_1 похитнувся, втратив рівновагу, і, намагаючись утриматись на ногах, праву руку поклав на нижню гілку стрічки ППЛ, по якому в цей час здійснювалось транспортування гірничої маси з ланцюгового перевантажувача КСП-42М на ППЛ, а з ППЛ на ЛТ-1000, внаслідок чого праву руку ОСОБА_1 захопило стрічкою ППЛ і затягнуто в кінцевий барабан ППЛ з послідуючою травматичною ампутацією верхньої кінцівки та рівні нижньої третини плеча.
Згідно з ч.1 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Відповідно до ст.173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Як було зазначено стороною відповідача у судовому засіданні та не спростовано стороною позивача, ОСОБА_1 у судовому порядку стягнув з відповідача ПРАТ «ШУ «Покровське» моральну шкоду.
Щодо матеріальної шкоди.
Роботодавець згідно з законом для фінансування виплат та допомоги потерпілим сплачує визначені законом внески, за рахунок яких і відбувається фінансування виплат та допомоги потерпілим від нещасних випадків та професійних захворювань.
Нормою ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції на момент спірних правовідносин) передбачено, що «Фонд оплачує вартість придбаних потерпілим інструментів, протезів та інших пристосувань, відшкодовує потерпілому інші необхідні витрати, пов'язані з його професійною підготовкою».
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - соціальне страхування) система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України. (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть. (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст.36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до ЗУ «Про охорону праці». Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення реабілітації у сфері охорони здоров'я, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами. Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, та перелік професійних захворювань визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пояснень Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 10.10.2025 року було встановлено, що 06.06.2025 року заявника забезпечено протезом після вичленення в плечовому суглобі з використанням силіконової композиції (строк експлуатації до 06.06.2028 року ) вартістю 97070 грн.
Тобто, позивача було забезпечено протезом за державний кошт, що передбачено законодавством.
Проте, позивач ОСОБА_1 зазначає, що встановлений протез є косметичним, не функціональним, у той час, як позивач зазначає про необхідність більш функціонального протезу, вартість якого, згідно довідки ТОВ «Ортопед», складає 2875181,00 грн.
Незгода ОСОБА_1 із запропонованими йому Державою умовами протезування та встановлення косметичного протезу (а не функціонального) не є та не може бути порушенням його прав.
При цьому Позивач не позбавлений можливості скористатися державними механізмами та реалізувати своє право на забезпечення протезом іншого виду.
Окрім того, матріали справи містять пояснення Полтавського обласного відділення Фонду соціального зохисту осіб з інвалідністю, де вказано, що відповідно до інформації, що міститься в акті № ПР311 приймання передачі робіт від 06.06.2025 року з Централізованого банку даних з проблем інвалідності ОСОБА_1 забезпечено протезом після вичленення в плечовому суглобі з використанням силіконової композиції з тяговим керуванням (строк експлуатації до 06.06.2028 року) вартістю 97070 грн. Твердження представника позивача, що позивач був забезпечений косметичним протезом є помилковим та не відповідає дійсності.
Пунктом 6 Порядку визначення функціональних можливостей особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи з порушеннями функцій верхніх кінцівок, яка потребує протезування/ортезуваннязатверджено Наказом Міністерства соціальної політики України від 20 січня 2015 року № 37 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України 29 вересня 2021 року № 551). Результати оцінювання функціональних можливостей користувача, який потребує протезування, зазначаються в замовленні на протези верхніх кінцівок за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України від 28 травня 2021 року № 278 «Про затвердження форм документів з обліку та забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08 липня 2021 року за № 896/36518. На підставі визначення показників функціональних можливостей користувача, який потребує протезування, лікар формує висновок щодо призначення підвиду протеза певної функціональності, фахівець із протезування визначає основні комплектувальні вироби до протеза, погоджує їх із користувачем, який потребує протезування.
Граничні ціни на допоміжні засоби реабілітації (технічні та інші засоби реабілітації) для осіб з інвалідністю, в тому числі для осіб, інвалідність яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення, затверджено наказом Міністерства соціальної політики України 06 серпня 2019 року № 1208.
Відповідно до п.4 даного Наказу зазначено, що протезно-ортопедичні вироби системи протезів верхніх кінцівок протези після вичленення в плечовому суглобі з використанням силіконової композиції складає 97070 грн. згідно коду виробу згідно ISO 9999 06 18 18.
Отже, суд приходить до висновку, що протезування ОСОБА_1 здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, у порядку, встановленого законом. ОСОБА_1 встановлено за державні кошти протез верхньої кінцівки після вичленення в плечовому суглобі відповідно до наказом Міністерства соціальної політики України 06 серпня 2019 року № 1208 та на підставі наданих позивачем медичних документів.
Твердження позивача щодо обов'язку роботодавця Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» відшкодування матеріальної шкоди у розмірі бажаного позивачем протезу не знайшло свого підтвердження у нормах законодавства та судовій практиці.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області, Полтавське обласне відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про відшкодування матеріальної шкоди не підлягає задоволенню.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України: 1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. 2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. 3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. 6. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Представник позивача вказує, що витрати на правову допомогу становлять 25000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано договір доручення про надання правової (правничої) допомоги від 25.01.2022 року між адвокатом Смаль О.П. та ОСОБА_1 , ордер серії АН № 1619947 від 06.02.2025 року.
Надано квитанцію до прибуткового касового ордера № 45 від 22.01.2022 року, відповідно до якої прийнято від ОСОБА_1 на підставі договору від 22.02.2022 року правничої допомоги у справі про стягнення матеріальної шкоди з ПАТ ШУ Покровське у розмірі 25000,00 грн.
Таким чином, враховуючи, що в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено, а відповідно до вимоги п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача, тому правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3,5,12,13,18, 258, 265,268,273 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області, Полтавське обласне відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про відшкодування матеріальної шкоди- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Відомості про сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське», код ЄДРПОУ 13498562, адреса: Донецька обл., м. Покровськ, площа Шибанкова, буд. № 1 А.
Третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, код ЄДРПОУ 13967927, адреса: м. Полтава, вул. Гоголя, буд. № 34.
Третя особа: Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, адреса: Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. № 3.
Третя особа: Полтавське обласне відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, код ЄДРПОУ 13937406, адреса: м. Полтава, вул. Європейська, буд. № 49.
Повний текст рішення складено та проголошено 23.04.2026 року о 17:25 год.
Суддя В.Г.Гречана