Справа № 212/5509/26
1-кс/212/413/26
22 квітня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі заяву про самовідвід слідчого судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_4 ,-
встановив:
В провадження слідчого судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_4 надійшло клопотання ОСОБА_3 про арешт майна в якому просив накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_5 , реєстраційний номер нерухомого об'єкта 1846436412110, номер речового права 52180418..
Слідчий суддя ОСОБА_4 21.04.2026 року заявив собі самовідвід, в обґрунтування зазначив, що він входив до складу колегії суддів Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з розгляду кримінального провадження № 12022041730000258 від 24 лютого 2022 року (справа № 212/2329/22, провадження № 1-кп/212/101/24), у якому 02 травня 2024 року ухвалений обвинувальний вирок, яким ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі. В подальшому обвинувачений ОСОБА_6 подав декілька скарг стосовно судді ОСОБА_4 до Вищої Ради Правосуддя. Ухвалами дисциплінарних палат Вищої Ради Правосуддя від 12 листопада 2025 року за № 2421/3дп/15-25, від 15 жовтня 2025 року за № 2126/3дп/15-25, від 15 жовтня 2025 року за № 2128/3дп/15-25 було залишено без розгляду та повернуто дисциплінарні скарги скаржнику та відмовлено у відкриття дисциплінарної справи..
Заявник ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав заяву про самовідвід судді ОСОБА_4 .
Слідчий суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_4 повідомлений про час та місце розгляду заяви про самовідвід, в судове засідання не прибув, пояснень з цього приводу не надав.
Вислухавши пояснення ОСОБА_3 , дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього документи, суддя дійшов наступного.
У Рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» від 09.04.2013 (заява № 21722/11) зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104).
Щодо суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України», п. 49, 50). Тест об'єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії», п. 45). При цьому, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді, позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 44).
Таким чином, особиста безсторонність судді презюмується, доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді. Статтею 10 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХX чергового з'їзду суддів України від 18.09.2024, визначено, що суддя повинен виконувати обов'язки судді безсторонньо і неупереджено.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що самовідвід слідчого судді ОСОБА_4 заявлено з підстави ухвалення вироку стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , а також подання ним скарг до Вищої Ради Правосуддя від 12 листопада 2025 року за № 2421/3дп/15-25, від 15 жовтня 2025 року за № 2126/3дп/15-25, від 15 жовтня 2025 року за № 2128/3дп/15-25.
Отже, суд дійшов висновку, що сам по собі факт ухвалення суддею вироку стосовно іншого обвинуваченого у кримінальному провадженні, не свідчить про наявність у судді заінтересованості у результатах розгляду цієї справи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що сама по собі обставина ухвалення суддею вироку не підпадає під перелік підстав для відводу судді, прямо визначених кримінальним процесуальним законом, зокрема статтями 75, 76 КПК України, та не може автоматично свідчити про його упередженість чи мати безпосередній вплив на результат розгляду цього кримінального провадження по суті.
Водночас суд бере до уваги той факт, що обов'язок суду забезпечити не лише фактичну безсторонність судді, а й усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів у неупередженості суду з боку учасників кримінального провадження. Довіра до суду є складовою права на справедливий судовий розгляд та необхідною умовою реалізації принципів змагальності й рівності сторін.
Суд наголошує, що підставою для самовідводу у цьому випадку є не формальний факт участі судді в іншому кримінальному провадженні, а сукупність конкретних обставин, які на особисту думку слідчого судді, створюють обґрунтований сумнів у її неупередженості, щодо здатності судді абстрагуватися від будь-якого раніше сформованого внутрішнього переконання під час розгляду кримінального провадження, в якому ним ухвалювався вирок та затверджувалась угода.
Отже, з врахуванням конкретних обставин, що склалися, подальша участь слідчого судді ОСОБА_4 , у розгляді клопотання ОСОБА_3 про арешт майна потенційно може поставити під сумнів довіру сторін до суду та дотримання принципу змагальності сторін, що є несумісним із гарантіями справедливого судового розгляду, передбаченими КПК України. Такий підхід узгоджується з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої правосуддя повинно не лише здійснюватися неупереджено, а й виглядати неупередженим в очах учасників процесу та суспільства в цілому.
Враховуючи вищенаведене, суддя вважає, що заява про самовідвід слідчого судді ОСОБА_4 підлягає задоволенню, для того щоб виключити будь які сумніви у неупередженості.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 76, 77, 79, 80, 81 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Заяву про самовідвід слідчого судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_4 - задовольнити.
Відвести слідчого суддю Покровського районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_4 від розгляду клопотання про арешт майна (справа № 212/5509/26, провадження № 1-кп212/409/26).
Заяву про арешт майна, передати для проведення його подальшого перерозподілу в автоматизованій системі документообігу суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено та проголошено 24 квітня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1