Справа № 237/3009/17
1-кп/212/927/26
24 квітня 2026 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши в закритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 22016040000000067 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Кураховка Донецької області, громадянина України, ІПН: НОМЕР_1 , не судимого, який зареєстрований: АДРЕСА_1 , а мешкає як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , (м. т. НОМЕР_2 , м. т. НОМЕР_3 ), у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 109, ч. 2 ст. 110 КК України,
за участі прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , -
Ухвалою суду від 24 квітня 2026 року в рамках кримінального провадження № 22016040000000067 було оголошено у розшук обвинуваченого ОСОБА_3 внаслідок його ухилення від суду та не встановлення його місця перебування.
Отже, прокурором було 24 квітня 2026 року заявлено клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу в виді тримання під вартою.
При цьому до Покровського районного суду міста Кривого Рогу від прокурора надійшло клопотання про дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах кримінального провадження № 22016040000000067, обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ст. 109 ч. 3, 110 ч. 2 КК України, який в судові засідання, призначені Покровським районним судом м. Кривого Рогу по даній кримінальній справі, неодноразово не з'являвся, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, причини неявки якого невідомі. При цьому застосовані до нього примусові приводи не дали належного результату, бо обвинувачений за місцем мешкання відсутній та місцезнаходження його невідоме. Отже, на теперішній час наявні ризики передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_3 переховується від суду та може вчинити інше кримінальне правопорушення. Таким чином тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу обвинуваченого, з огляду на підтверджений факт переховування від суду свідчить про обґрунтованість заявленого клопотання. На підставі викладеного вмотивування просив суд надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, доручивши виконання ухвали Головному управлінню СБУ у Дніпропетровській області.
Прокурори у закритому судовому засіданні просили суд задовольнити подане ними клопотання, навівши мотивування аналогічне тому, що викладене у такому клопотанні.
Розглянувши клопотання прокурора, вислухавши думку прокурорів, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно із ч. 1 ст. 188, п. 1 ч. 2 ст. 188 КПК прокурор має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке може бути подане одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 189 КПК суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу. Клопотання про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою приводу розглядається судом негайно після одержання цього клопотання. Розгляд клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора.
На підставі ч. 4 ст. 189 КПК суд відмовляє у наданні дозволу на затримання обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у ст. 177 КПК.
Суд вказує, що одночасно із клопотанням про надання дозволу на затримання з метою приводу ОСОБА_3 прокурор подав клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Судом встановлено, що в рамках кримінального провадження № 22016040000000067 від 20.10.2016 року 19 липня 2017 року був складений обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених ст. 109 ч. 3, ст. 110 ч. 2 КК, який був отриманий судом 20 липня 2017 року разом із реєстром матеріалів досудового розслідування.
Також Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, підтверджується тим, що ОСОБА_3 , будучи обізнаним про наявність даної кримінальної справи у проваджені суду, отримання ним сповіщення про дату та час судового засідання по справі, до суду не зявився повторно, за місцем проживання не мешкає, місце знаходження якого не відоме.
При цьому Європейський суд з прав людини у справі в справах «Летельє проти Франції» зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Так судом враховується тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 в разі визнання його винним в інкримінованих йому злочинах.
Крім того суд встановив, що ОСОБА_3 після отримання повідомлення про необхідність явки до суду переховується від органів досудового розслідування та суду, що унеможливлює подальший розгляд кримінального провадження.
Отже, факт оголошення у розшук ОСОБА_3 ухвалою суду від 24 квітня 2026 року, обвинуваченого у вчиненні злочинів, за які передбачено покарання строком до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна у сукупності зі встановленими обставинами кримінального провадження, в рамках якого ОСОБА_3 вже утримувався під вартою, свідчать про доведеність підстав, визначених п. 1, 2 ч. 4 ст. 189 КПК, та необхідність задоволення поданого прокурором клопотання про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. 176-178, 182-197, 369-376 КПК, -
Клопотання прокурора Криворізької північної окружної прокуратури, ОСОБА_4 , - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
ОСОБА_3 , як затримана особа на підставі ухвали суду, не пізніше 36 годин з моменту затримання повинен бути звільнений або доставлений до суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.
В разі затримання ОСОБА_3 негайно вручити йому копію даної ухвали та повідомити про його затримання прокурорів Криворізької північної окружної прокуратури, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Захисників Азовсталі 3.
Ухвала підлягає негайному виконанню після проголошення та оскарженню не підлягає.
Копію ухвали направити для виконання уповноваженим особам Головного управління Служби Безпеки України в Дніпропетровській області.
Ухвала втрачає законну силу з моменту приводу ОСОБА_3 до суду, або з моменту відкликання ухвали прокурором, або з моменту добровільного з'явлення обвинуваченого до суду, про що суд повідомляє прокурора, або з моменту закінчення строку дії ухвали.
Ухвала діє строком до 24 жовтня 2026 року.
Суддя ОСОБА_1