24 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 911/1845/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Сігма" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2026 (колегія суддів: Сибіга О. М., Алданова С. О., Сітайло Л. Г.) та рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2025 (суддя Колесник Р. М.) у справі
за позовом Приватного підприємства "Сігма" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПНК Пром Груп", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності,
та за позовом третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору - ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Сігма" про визнання відсутнім права вимоги за договором,
Приватне підприємство "Сігма" (далі - ПП "Сігма") звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПНК Пром Груп" (далі - ТОВ "ПНК Пром Груп") з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності.
Третя особа з самостійними вимогами щодо предмета спору - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до ПП "Сігма" про визнання відсутнім права вимоги за договором.
06.11.2025 Господарський суд Київської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2026, повний текст якої складений 10.03.2026, про відмову у задоволенні позовів ПП "Сігма" та ОСОБА_1
30.03.2026 ПП "Сігма" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржені судові рішення в частині відмови у задоволенні позову ПП "Сігма", справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2026 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.
10.04.2026 Верховний Суд витребував у судів попередніх інстанцій матеріали справи № 911/1845/23, які надійшли 15.04.2026.
Перевіривши форму і зміст касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 становить 2 684 грн.
За змістом підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при подачі до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17) (пункти 52, 54 - 56 постанови).
Ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування (повернення) визначається вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 163 ГПК України).
Обов'язок визначити ціну позову (вартість спірного майна) покладається на позивача.
Вартість спірного майна не може бути визначена на власний розсуд сторони, а має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини 3 статті 162 ГПК України.
Аналізуючи зміст позовних вимог, Верховним Судом встановлено, що одна із заявлених позовних вимог має майновий характер, тому ціна позову у даній справі визначається вартістю спірної земельної ділянки.
При цьому, Верховний Суд констатує, що ПП "Сігма" не долучено до касаційної скарги доказів, зі змісту яких можна встановити вартість спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3222410600:01:001:0022 площею 1,2928 га, розташованої за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Промислова, 9, цільове призначення: для виробничих потреб та, відповідно, визначити суму судового збору, яка підлягає сплаті до Державного бюджету України.
Отже, долучена до касаційної скарги платіжна інструкція від 30.03.2026 № 2.595991779.1 на суму 8 588,80 грн, не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі, у зв'язку з відсутністю відомостей щодо вартості спірної земельної ділянки, витребування якої є предметом спору.
Ураховуючи зазначене, зокрема те, що Верховний Суд не може перевірити розрахунок розміру сплаченого судового збору, скаржник повинен надати докази на підтвердження вартості спірної земельної ділянки та у разі необхідності доплатити судовий збір за подання касаційної скарги з урахуванням вартості спірної земельної ділянки (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), за наведеними нижче реквізитами:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що обов'язковими реквізитами у призначенні платежу для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується.
Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.
Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Верховний Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом необхідності подачі доказів на підтвердження вартості спірної земельної ділянки станом та у разі необхідності доказів про доплату судового збору з визначеної вартості спірної земельної ділянки за вимогу майнового характеру.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Сігма" залишити без руху.
2. Установити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд".
4. Роз'яснити скаржнику, що в разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов