24 квітня 2026 року Справа № 926/1964/24
Суддя Гончарук Олег Валентинович, розглянувши матеріали за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова 2022» на постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гавриліва Андрія Володимировича від 12.03.2026 про закінчення виконавчого провадження ВП № 79841863 у справі за позовом ОСОБА_1 , м. Чернівці
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова 2022», м. Чернівці
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3
про звільнення приміщення, розірвання договору оренди землі, звільнення земельної ділянки та стягнення заборгованості - 1232,72 грн
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 06.03.2025, залишеним без змін Постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 та Постановою Верховного суду від 02.12.2025, позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова 2022» про звільнення приміщення, розірвання договору оренди землі, звільнення земельної ділянки та стягнення заборгованості - задоволено.
Ухвалено зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “НОВА 2022» (м. Чернівці, вул. Миколи Синельникова, 10, код 44764464) звільнити нежитлову будівлю та споруди на вул. лейтенанта Олександра Маланчука, 55 у м. Чернівці; розірвати договір оренди землі, що на вул. лейтенанта Олександра Маланчука, 55 у м. Чернівцях площею 0,0563 га, кадастровий номер 7310136600:39:002:0004, укладений 22.07.2022, скасувавши державну реєстрацію права оренди земельної ділянки: дата державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 29.07.2022, номер запису про інше речове право - 47483998; Товариству з обмеженою відповідальністю “НОВА 2022» (м. Чернівці, вул. Миколи Синельникова, 10, код 44764464) звільнити земельну ділянку на вул. лейтенанта Олександра Маланчука, 55 м. Чернівці площею 0,0563 га кадастровий номер 7310136600:39:002:0004; Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова 2022» вул. Миколи Синельникова, 10, код 44764464) на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1 ) 1232,72 грн заборгованості та 12168 грн судового збору.
« 20» квітня 2026 року до Господарського суду Чернівецької області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА 2022» на постанову приватного виконавця Гаврилів А.В. від 12.03.2026 про закінчення виконавчого провадження № 79841863.
За змістом статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є, зокрема, обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Згідно зі статтею 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Схожа за змістом норма закріплена і у статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", якою визначено, що дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень ГПК України, розміщених у розділі VI "Судовий контроль за виконанням судових рішень", зокрема, щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений пунктом "а" частини першої статті 341 цього Кодексу (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 920/149/18).
Пунктом "а" частини першої статті 341 ГПК України встановлено, що відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Водночас, пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (частина друга статті 341 ГПК України) і саме на скаржника покладається обов'язок доведення наявності непереборних обставин, які унеможливили його звернення з такою скаргою у строк, встановлений законом.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 04.02.2022 у справі № 925/308/13-г зазначила, що за порівняльного аналізу змісту термінів "дізнався" та "повинен був дізнатися", що містяться у положеннях статті 341 ГПК України, суд доходить висновку про презумпцію обов'язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо. У цьому висновку Суд враховує, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя і сторони повинні очікувати їх застосування задля забезпечення дотримання принципу юридичної визначеності. Отже, під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб'єкта, закріпленого у частині першій статті 341 ГПК України, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з'ясування стану виконавчого провадження тощо).
Суд звертає увагу на те, що під час оскарження до господарського суду рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця необхідно дотримуватися відповідних положень ГПК України, зокрема, щодо права на звернення зі скаргою у строк 10 календарних днів, визначений ч. 1 ст. 341 цього Кодексу». У цьому випадку таким законом є ГПК України у новій редакції, яким передбачено строк десять календарних днів на оскарження до суду дій державного виконавця, а не 10 робочих днів, як зазначає скаржник у своїй скарзі.
Отже, передбачений пунктом "а" частини першої статті 341 ГПК України десятиденний строк з дня отримання скаржником листа приватного виконавця від 06.04.2026 №23062, сплив 16.04.2026, а, при цьому, ним всупереч вимог частини другої статті 341 ГПК України клопотання про поновлення пропущеного строку для подання скарги, не подано.
Згідно з частиною 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини 2 статті 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Оскільки клопотання про поновлення пропущеного строку одночасно зі скаргою боржником не заявлялося, то, відповідно до частини другої статті 118 ГПК України, скарга підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 118, 119, 232-235, 240, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА 2022» на постанову приватного виконавця Гаврилів А.В. від 12.03.2026 про закінчення виконавчого провадження ВП № 79841863 залишити без розгляду.
2. Повернути скаржнику подану скаргу та додані до неї документи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256,257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 24.04.2026.
Суддя О.В. Гончарук