58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
м. Чернівці
23 квітня 2026 року Справа № 926/777/26
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Швеця М.В., за участі секретаря судового засідання Галак А.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛАК"
про стягнення пені та штрафу за порушення строків поставки товару в сумі 24150 грн
Представники:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
І. Стислий виклад позовних вимог.
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛАК" про стягнення пені та штрафу за порушення строків поставки товару за Договором №314/ВОЗ-2025 від 05.06.2025 року в сумі 24150 грн, з яких: 9450 грн пені за період з 26.09.2025 року по 09.11.2025 року та 14700 грн штрафу.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за Договором поставки №314/ВОЗ-2025 від 05.06.2025 року, а саме не здійснив своєчасну поставку товару - сік (нектар) фруктовий (плодово-ягідний) "Вишневий" у загальній кількості 10000 кг. У зв'язку з порушенням строків поставки та у відповідності до п. 8.3. Договору позивачем нараховано 9450 грн пені за період з 26.09.2025 року по 09.11.2025 року та 14700 грн штрафу.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2026 року позовну заяву передано на розгляд судді Швеця М.В.
Ухвалою суду від 02.03.2026 року постановлено відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 17.03.2026 року о 12:20 год.
09.03.2026 року через систему "Електронний суд" від представника позивача Смиковського Є.А. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 947) в якому він просить провести судове засідання по справі № 926/777/26, що призначено на 17.03.2026 року о 12:20 год. в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 10.03.2026 року задоволено клопотання Вх. 947 від 09.03.2026 року та постановлено провести судове засідання, призначене на 17.03.2026 року о 12:20 год., у режимі відеоконференції з представником позивача Смиковським Є.А. поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою суду від 17.03.2026 року відкладено розгляд справи по суті на 09.04.2026 року о 12:20 год.
17.03.2026 року через систему "Електронний суд" від представника позивача Смиковського Є.А. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №1061) в якому він просить провести судове засідання по справі №926/777/26, що призначено на 09.04.2026 року о 12:20 год. в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 17.03.2026 року задоволено клопотання вх. 1061 від 17.03.2026 року та постановлено провести судове засідання, призначене на 09.04.2026 року о 12:20 год., у режимі відеоконференції з представником позивача Смиковським Є.А. поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
17.03.2026 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли клопотання про долучення доказів вх. № 1221 та № 1222.
09.04.2026 року керівником апарату господарського суду здійснено повідомлення про неможливість проведення судового засідання у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Швеця М.В.
10.04.2026 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання вх. № 1645 про розгляд справи без його участі, в якому зазначає, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Ухвалою суду від 13.04.2026 року призначено судове засідання на 23.04.2026 року о 14:30 год.
У судове засідання 23.04.2026 року представники сторін явку уповноважених сторін не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа до електронного кабінету. Проте, клопотанням вх. №1645 позивач позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що неявка в судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу та має право вирішити спір за наявними матеріалами.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З метою розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представників сторін та за наявними матеріалами.
III. Фактичні обставини справи встановлені судом.
05.06.2025 року між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІЛАК" укладено Договір №314/ВОЗ-2025, предметом якого, згідно п.1.1. є те, що постачальник зобов'язується поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору, а замовник - прийняти і оплатити такі товари.
Найменування та кількість товару зазначена у Додатку №1 до цього Договору: Код ДК 021:2015:15320000-7 Фруктові та овочеві соки (п.1.2. Договору).
Згідно із положенням п.1.3. Договору постачальник гарантує, що товар, який є предметом цього договору належить йому на праві власності або іншому речовому праві, що надає йому право розпоряджатися товаром, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України.
Обсяги закупівлі товару (кількість товару) можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п.1.4. Договору).
Ціна договору встановлена у розділі 4 Договору і становить 210000 грн, у тому числі ПДВ 20% - 35000 грн (п.4.1. Договору). Погоджена сторонами ціна товару після укладення Договору може змінюватись лише в меншу сторону, враховуючи коливання цін на ринку продовольчих товарів, зміни курсу іноземних валют, сезонності вирощування продовольства (п.4.2. Договору).
Порядок здійснення оплати передбачений розділом 5 Договору: розрахунки за товар, що поставляється без порушень строків або вимог щодо якості або тари або упаковки або маркування, замовником проводяться шляхом оплати за фактично поставлену кількість товару (партію) з відстрочкою платежу до 30 календарних днів або до 10 календарних днів у випадку поставки продовольчого товару вітчизняного виробництва (згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2023 року №650 "Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів та забезпечення стабільної роботи виробників продовольства в умовах воєнного стану"), з дати прийняття товару на склад замовника та/або на склади військових частин Національної гвардії України (товароодержувачів), факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб постачальника та замовника (товароодержувача) на відповідній видатковій накладній (п.5.1. Договору). Платником за цим Договором є замовник. Одержувачем товару за цим Договором є замовник та/або товароодержувач (п.5.2. Договору). Датою розрахунків за цим Договором вважають день надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника та/або замовника.
Відповідно до змісту п.6.1. Договору дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, яка вручається під особистий підпис постачальнику (представнику постачальника). Не пізніше 5 числа кожного місяця або в інші дні за викликом замовника по телефону постачальник (представник постачальника) прибуває до замовника для отримання письмової заявки. У разі неприбуття вищезазначених осіб, вона надсилається постачальнику рекомендованим листом або цінним листом з описом вкладення, направленим на адресу постачальника, зазначену в розділі 15 цього Договору. У разі надсилання заявки засобами поштового зв'язку вона вважається врученою постачальнику з дня отримання замовником фіскального чеку про сплату поштового відправлення. У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару. У випадку корегування інформації яка зазначена у заявці, замовник має право здійснити таке корегування засобами телефонного зв'язку з обов'язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається недійсним.
Передача (приймання-здача) товару здійснюється: в пунктах відвантаження військових частин Національної гвардії України (товароодержувачі), розташованих у Вінницькій області. Військові частини будуть визначені заявкою замовника згідно планів-графіків поставок Головного управління Національної гвардії України. Місця поставок можуть бути змінені з урахуванням потреби Національної гвардії України. У разі відсутності у замовника та/або товароодержувача складських приміщень для зберігання товару замовник та/або товароодержувач може укласти договір про тимчасове зберігання товару, відповідно до якого приймання товару може здійснюватися в місцях відповідального зберігання товару (п.6.2. Договору).
При передачі товару постачальник повинен направити до замовника (товароодержувача) уповноваженого представника, який має право підпису на необхідних документах та який зобов'язаний передати всю необхідну товаро-супровідну документацію на товар, а замовник (товароодержувач) зобов'язаний прийняти товар і підписати всі необхідні документи, що підтверджують передачу товару. Присутність постачальника (уповноваженого представника) під час приймання товару замовником (товароодержувачем) є обов'язковою.
Розділом 7 Договору встановлені права та обов'язки сторін Договору, серед яких, зокрема, обов'язок постачальника забезпечити поставку товару у строки та на умовах, передбачених Договором (пп.7.3.1. Договору), якому кореспондує обов'язок покупця своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар (пп.7.1.1. Договору).
Згідно п.8.1. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за Договором сторони несуть відповідальність передбачену відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, а також інших чинних нормативно-правових актів України та цим Договором.
Постачальник приймає на себе всі ризики, пов'язані із поставкою товару за цим Договором, до моменту підписання накладної уповноваженими на це представниками сторін (п.8.2. Договору).
За порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці замовника, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від цього Договору в повному обсязі (п. 8.3 Договору).
Пунктом 12.1. Договору визначено, що Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та продовженого Указами Президента України від14.03.2022 № 133/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", від 18.04.2022 № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 07.11.2022 № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 06.02.2023 № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 01.05.2023 № 254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 26.07.2023 № 451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 06.11.2023 № 734/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 05.02.2024 № 49/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 06.05.2024 № 271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 23.07.2024 № 469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 28.10.2024 № 740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та від 14.01.2025 № 26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та від 15.04.2025 № 235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" а в частині оплати за поставлений Товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань. Строк дії Договору продовжується автоматично, у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 15.04.2025 № 235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", але не довше ніж до 31.12.2025 року.
Згідно положень п.13.13. Договору усі повідомлення, будь-яке листування тощо за цим Договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони письмово оформлені та надіслані відповідним листом (рекомендований лист, цінний лист з описом вкладення, передача листа посильним, засобами електронного поштового зв'язку на адреси, вказані у розділі 15 цього Договору). У будь-якому разі Позивач вважається повідомленим з моменту фактичного отримання листа, а Відповідач з моменту направлення Позивачем відповідного листа (на електронну пошту Відповідача, вказану у розділі 15 цього Договору; передання до поштового відділення зв'язку та отримання фіскального чеку; поставлення на копії документа будь-якої відмітки, що свідчить про його отримання Відповідачем).
Специфікація до Договору (Додаток №1) містить наступну інформацію щодо замовленого товару: сік (нектар) фруктовий (плодово-ягідний) "Вишневий" у кількості 10000 кг на загальну суму 210000 грн (ціна за одиницю - 21 грн), зі встановленим строком поставки - до 31.10.2025 року.
Технічний опис (Додаток №2 до Договору) містить технічні вимоги до товару: товар - сік (нектар) фруктовий (плодово-ягідний) "Вишневий" повинен відповідати ДСТУ 7159:2010 "Консерви. Соки відновлені. Загальні технічні вимоги".
Гарантійний лист виробника, що підтверджує можливість постачання учасником запропонованого товару в необхідній кількості, якості та в потрібні терміни (Додаток №3 до Договору) є підтвердженням високої якості продукції та відповідності вимогам замовника: предмет закупівлі (харчовий продукт) відповідає вимогам законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, наказу МОЗ України від 13.05.2013 №368 "Про затвердження Державних гігієнічних правил і норм "Регламент максимальних рівнів окремих забруднюючих речовин у харчових продуктах", а також видатних відповідно до них нормативно-правових актів.
Договір № 314/ВОЗ-2025 від 05.06.2025 року із додатками до нього підписаний уповноваженими представниками сторін шляхом проставлення власноручних підписів та скріплений печатками.
На виконання п. 6.1. Договору, 03.09.2025 року позивач направив відповідачу засобами поштового зв'язку заявку №78/1/10/-3827-2025 щодо необхідності поставки товару у загальній кількості 10000 кг, з яких 5000 кг - із місцем постачання: в/ч НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , вул. Некрасова, 72, та 5 000 кг - із місцем постачання: в/ч НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 , зі встановленим строком поставки товару товароодержувачу до 25.09.2025 року, що підтверджується описом вкладення до цінного листа та поштовою накладною №0407100416991 з квитанцією.
Однак, станом на 09.11.2025 року вищевказаний товар не був поставлений за жодним із місць постачання, а відтак, відповідач порушив умови договору в частині строку поставки, що зумовило односторонню відмову від договору в повному обсязі №78/1/5/1 5483-2025 від 04.11.2025.
За порушення відповідачем строків поставки товару, визначеного заявкою № 78/1/10/-3827-2025 від 03.09.2025 року, відповідно до пункту 8.3 Договору, позивачем нараховано пеню у загальному розмірі 9450,00 грн та штраф у розмірі 14700,00 грн, на підставі проведеного розрахунку, а саме: за порушення строку поставки 5000 кг товару за період з 26.09.2025 по 09.11.2025 (45 днів) нараховано пеню у розмірі 0,1 % вартості товару в сумі 105000,00 грн, що становить 105,00 грн за кожен день прострочення, а всього 4725,00 грн; за прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково нараховано штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару в сумі 105000,00 грн, що становить 7350,00 грн; аналогічні нарахування здійснено щодо другої частини поставки, внаслідок чого загальний розмір пені становить 9450,00 грн, а штрафу - 14700,00 грн, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
IV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини другої статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За статтею 11 ЦК України зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать.
Відповідно до статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
При цьому, статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання (стаття 610 ЦК України).
Згідно зі статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У постанові КГС ВС від 25.07.2018 у справі № 922/4400/17 Суд виснував, що неустойкою - є спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або несвоєчасне виконання обов'язку.
Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.
03.09.2025 року заявку №78/1/10/-3827-2025 щодо необхідності поставки товару направлено відповідачу засобами поштового зв'язку, що підтверджується накладною №0407100416991 із квитанцією та відповідає змісту п.13.13. Договору щодо порядку здійснення листувань сторонами цього Договору.
Як вбачається із матеріалів справи, сторонами у заявці №78/1/10/-3827-2025 від 03.09.2025 року до Договору було погоджено строк поставки Товару до 25.09.2025 року.
Як зазначено позивачем в позовній заяві, станом на 09.11.2025 року товар, визначений заявкою позивача №78/1/10/-3827-2025 від 03.09.2025 року, не був поставлений, порушення строків поставки - 45 днів. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
Отже, суд дійшов висновку про прострочення з 26.09.2025 року по 09.11.2025 року виконання відповідачем свого зобов'язання щодо поставки вказаного товару на 45 діб.
У пункті 8.3. Договору сторони досягли згоди, що за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці Замовника, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів Замовник має право в односторонньому порядку відмовитися від цього Договору в повному обсязі, що повністю узгоджується з передбаченим законом розміром штрафних санкцій.
Суд звертає увагу, що частинами першою - третьою статті 231 Господарського кодексу України дійсно передбачалось, що Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
За статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з преамбулою вказаного Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" він регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.
Таким чином, діючим на момент укладення договору Законом (Господарським кодексом України) було передбачено право сторін визначити у договорі пеню у розмірі 0,1% за прострочення виконання зобов'язання, яка перевищує встановлений Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені.
Проте, суд констатує, що з 28.08.2025 року Господарський кодекс України втратив чинність на підставі Закону № 4196-IX від 09.01.2025 року.
Водночас, частиною третьою статті 549 ЦК України (набрала чинності 09.01.2025 відповідно до Закону №4196-IX) визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Відповідно до статті 58 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, за винятком випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, після втрати чинності Господарським кодексом України, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено Законом як граничний, тобто може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
За таких обставин, здійснивши перерахунок пені (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ) за період прострочення з 26.09.2025 року по 09.11.2025 року включно, суд встановив, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 8026,02 грн, в іншій частині вимог про стягнення пені в сумі 1423,98 грн слід відмовити за необґрунтованістю.
Крім того, відповідачем недотримано узгоджені в договорі строки поставки товару більше ніж на 30 календарних днів, а тому відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару.
Суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу у розмірі 14700 грн, вважає його обґрунтованим та арифметично вірним.
За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що відповідач неналежно виконав свій обов'язок щодо поставки товару у строки встановлені умовами договору, а відтак, позовні вимоги про стягнення пені та штрафу за порушення строків поставки товару в сумі 22726,02 грн (з яких: 8026,02 грн пені та 14700 грн штрафу) є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, у решті позову слід відмовити.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч.1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
V. Розподіл судових витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду з позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №744 від 24.02.2026 року (з урахуванням коефіцієнту 0,8 при поданні позовної заяви через систему "Електронний суд").
З огляду на те, що позов визнано обґрунтованим в частині стягнення 22726,02 грн із заявлених до стягнення 24150 грн, судовий збір пропорційно задоволених вимог у розмірі 2505,41 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЛАК" (58005, м. Чернівці, вул. Кушніренка Андрія, 7А; код 40220106) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 ; код НОМЕР_4 ) пеню в сумі 8026,02 грн, штраф в сумі 14700 грн та відшкодування судового збору в сумі 2505,41 грн.
3. У решті позову - відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 24.04.2026 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя Микола ШВЕЦЬ