15.04.2026м. СумиСправа № 920/73/26
Господарський суд Сумської області у складі судді Короленко В.Л., за участі секретаря судового засідання Виходцевої О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/73/26
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «вул. Ковпака, 63 «Калина» (вул. Ковпака, буд. 63, м. Суми, 40031; код за ЄДРПОУ 41317498),
до відповідача Сумської міської ради (майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40030; код за ЄДРПОУ 23823253),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:
Департамент комунального майна Сумської міської ради (вул. Воскресенська, буд. 8А, м. Суми, 40000; код за ЄДРПОУ 45913807),
про визнання незаконними та скасування рішень і скасування запису щодо реєстрації права комунальної власності на нерухоме майно
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув,
від відповідача: не прибув,
від третьої особи: не прибув,
справа розглядається у порядку загального позовного провадження
установив:
19.01.2026 позивач засобами поштового зв'язку надіслав позов, за яким просить:
1) визнати незаконним та скасувати рішення Сумської міської ради №819-МР від 25.05.2004 "Про Перелік об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Суми" в частині, що стосується нежитлового допоміжного приміщення першого поверху третього під'їзду загальною площею 10,9 кв.м, що розташоване за адресою: м. Суми, вул. Ковпака (нинішня - Сумської тероборони), буд. 63;
2) визнати незаконним та скасувати рішення Сумської міської ради №899-МР від 25.08.2004 "Про внесення доповнення до рішення Сумської міської ради від 25.05.2004 року № 819-МР "Про затвердження Переліку об'єктів права комунальної власності міської громади міста Суми" в частині, що стосується нежитлового допоміжного приміщення першого поверху третього під'їзду загальною площею 10,9 кв.м, що розташоване за адресою: м. Суми, вул. Ковпака (нинішня - Сумської тероборони), буд. 63;
3) скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за Територіальною громадою міста Суми права комунальної власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Суми, вул. Ковпака (нинішня - Сумської тероборони), буд. 63, а саме: нежиле приміщення площею 10,9 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 8059475, номер запису 1304 в книзі 22, шляхом його виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
4)стягнути з відповідача судові витрати.
19.01.2026 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №920/73/26 призначено до розгляду судді Короленко В.Л.
Ухвалою від 22.01.2026 у справі №920/73/26 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом надання суду доказів сплати судового збору в розмірі 6656,00 грн та реєстрації електронного кабінету Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "вул. Ковпака, 63 "Калина", як юридичної особи, або у разі неможливості такої реєстрації - подання заяви, передбаченої абзацом 3 частини 6 статті 6 ГПК України.
04.02.2026 на виконання вимог ухвали від 22.01.2026 у справі №920/73/26 через систему "Електронного суду" представник позивача подав заяву №б/н від 04.02.26 про усунення недоліків позовної заяви (вх №607), за якою надав докази сплати судового збору у розмірі 6656,00 грн (платіжна інструкція №492 від 26.01.2026) та докази реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС (копія відповіді №30575800 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету в ЄСІТС), зазначені докази прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи.
Ухвалою від 06.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/73/26 в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання на 23.03.2026, 11:00; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.
12.02.2026 відповідач подав відзив на позов (вх №751, 569), за яким відповідач зазначив про обґрунтованість позовних вимог та просить справу розглянути за відсутності представника Сумської міської ради.
06.03.2026 позивач надав заяву (вх №1158), відповідно до якої повідомив, що, у зв'язку з визнанням відповідачем позовних вимог, не буде подавати відповідь на відзив та просить справу розглянути за відсутності представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «вул. Ковпака, 63 «Калина».
20.03.2026 позивач подав клопотання (вх №1244), за яким позивач просить замінити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Управління комунального майна Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Воскресенська, 8А; код за ЄДРПОУ 45068823) на її процесуального правонаступника - Департамент комунального майна Сумської міської ради ( вул. Воскресенська, буд. 8А, м. Суми, 40000; код за ЄДРПОУ 45913807).
Ухвалою від 23.03.2026 у справі №920/73/26 постановлено: задовольнити клопотання представника позивача (вх №1158 від 06.03.2026) та замінити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Управління комунального майна Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Воскресенська, 8А; код за ЄДРПОУ 45068823), на її правонаступника - Департамент комунального майна Сумської міської ради (вул. Воскресенська, буд. 8А, м. Суми, 40000; код за ЄДРПОУ 45913807); зобов'язати позивача надіслати заміненій третій особі копію позовної заяви з додатками. Відповідні докази надати суду до 06.04.2026; запропонувати третій особі (Департаменту комунального майна Сумської міської ради) надати суду правову позицію щодо предмета спору у строк до 15.04.2026; продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів - до 06.05.2026; відкласти підготовче судове засідання у справі на 15.04.2026, 11:30.
27.03.2026 позивач подав заяву (вх №1546), за якою позивач подав докази направлення позову з доданими документами Департаменту комунального майна Сумської міської ради. Заява з доданими доказами прийнята до розгляду да долучена до матеріалів справи.
31.03.2026 Департамент комунального майна Сумської міської ради подав відзив на позовну заяву (вх №1643), в якому третя особа позовні вимоги визнає та просить справу розглянути за відсутності представника Департаменту комунального майна Сумської міської ради.
Ухвалою від 08.04.2026 у справі №920/73/26 постановлено задовольнити заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх №1604 від 07.04.2026); провести судове засідання у справі №920/73/26, призначене на 15.04.2026, 11:30, та інші судові засідання у цій справі за участю представника позивача адвоката Сілкіної Анастасії Володимирівни (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
15.04.2026 позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності (вх №1989), в якій позивач просить розгляд справи, що призначений на 15.04.2026 на 11:30, провести за наявними у справі доказами та без участі представника позивача, зауваживши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.
У підготовчому судовому засіданні 15.04.2026 встановлено:
Учасники справи у судове засідання не прибули, просили справу розглянути за відсутності їх представників (відзив на позовну заяву від 12.02.2026 вх №751, 569 та від 31.03.2026 вх №1643, заява вх №1989 від 15.04.2026).
Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до поданих відповідачем та третьою особою відзивах на позов (від 12.02.2026 вх №751, 569 та від 31.03.2026 вх №1643) відповідач та третя особа визнали позовні вимоги.
Таким чином, відповідно до ч.3 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення.
Відповідно до статей 209, 210 ГПК України судом були з'ясовані всі обставини, на які позивач у справі посилався, як на підставу своїх вимог, враховане визнання позову відповідачем та третьої особою, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.
У підготовчому судовому засіданні суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України підписав скорочене рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.
Відповідно до п.1 рішення Сумської міської ради від 25.05.2004 №819-МР «Про Перелік об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Суми» затверджено Перелік об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Суми.
25.08.2004 рішенням Сумської міської ради №899-МР «Про внесення доповнення до рішення Сумської міської ради від 25.05.2004 року №819-МР «Про Перелік об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Суми» доповнено рішення Сумської міської ради від 25.05.2004 № 819-МР пунктом 3, викладено його у такій редакції:
« 3. Комунальному підприємству "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" (Бевза С.Г.) провести реєстрацію об'єктів права комунальної власності, зазначених у Переліку об'єктів права комунальної власності міської громади міста Суми цього рішення, видати на них свідоцтва про право власності та витяги із державного реєстру про їх реєстрацію у порядку встановленому чинним законодавством.»
Позивач зазначив, що в будинку №63 за адресою вул. Ковпака, (перейменована на вул. Сумської тероборони) (далі - будинок) створене Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «вул. Ковпака, 63 «Калина» (далі - ОСББ, позивач).
Відповідно до виписки з ЄДРПОУ від 11.09.2020 №127009944523 з 08.09.2020 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «вул. Ковпака, 63 «Калина» зареєстроване як юридична особа з ідентифікаційним кодом 41317498 та місцезнаходженням: вул. Ковпака, (перейменована на вул. Сумської тероборони) буд. 63, м. Суми, 40031.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «вул. Ковпака, 63 «Калина», затвердженого протоколом загальних зборів від 31.08.2020 №1, метою створення Об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та дим Статутом.
Відповідно до п. 3 розділу ІІ зазначеного Статуту завданням та предметом діяльності ОСББ є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю ОСББ.
Позивач зазначає, що у третьому під'їзді на першому поверсі зазначеного будинку наявне допоміжне нежитлове приміщення - колясочна, загальною площею 10,9 кв.м., що належить мешканцям квартир будинку на праві спільної сумісної власності та є спільним майном багатоквартирного будинку.
Разом з тим, відповідно до інформаційної довідки від 08.01.2026 №459603538 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що право власності на нежитлове приміщення площею 10,9 кв.м (реєстраційний номер майна 8059475) за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, буд. 63 зареєстровано за Територіальною громадою міста Суми, форма власності: комунальна, підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності САА/763301, 14.10.2004, Сумська міська рада.
Позивач вважає, що відповідач набув у комунальну власність територіальної громади міста Суми спірне приміщення всупереч вимог законодавства.
Листом від 30.10.2025 № 1 позивачем направлено на адресу відповідача вимогу щодо вжиття заходів з припинення комунальної власності Територіальної громади міста Суми на допоміжні нежитлові приміщення за адресою м. Суми, вул. Ковпака, 63 площею 10.9 кв.м та повернення зазначеного приміщення у законну спільну сумісну власність спільного майна ОСББ.
11.11.2025 листом № 1954/10.01-09 Управління комунального майна Сумської міської ради надало відповідь, в якій зазначило, що право власності на зазначене приміщення зареєстроване за Сумською міською територіальною громадою та запропоновано позивачу звернутися до суду з метою забезпечення реалізації прав співвласників багатоквартирного житлового будинку.
01.12.2025 листом № 2186/10.01-09 Управління комунального майна Сумської міської ради у відповідь на звернення позивача (лист № 2 від 26.11.2025) повідомило останнього про те, що право власності на допоміжне нежитлове приміщення по вул. Сумської тероборони (колишня вул. Ковпака), 63, площею 10,9 кв.м зареєстроване за Сумською міською територіальною громадою на підставі рішення Сумської міської ради від 25.05.2004 №819-МР «Про перелік об'єктів права комунальної власності міста Суми» та рішення Сумської міської ради від 25.08.2004 № 899-МР «Про внесення доповнення до рішення Сумської міської ради від 25.05.2004 року № 819-МР «Про перелік об'єктів права комунальної власності міста Суми»» (пункт 190 додатку до рішення) та надало копії цих рішень (сторінки 1, 2, 3, остання та сторінка, що стосуються нежитлового приміщення по вул. Ковпака, 63, м. Суми, площею 10,9 м.кв).
Позивач наголошує, що наявність вищезазначених рішень Сумської міської ради створюють негативні наслідки для позивача, які унеможливлюють право розпоряджатися та користуватися спірним нежитловим приміщенням.
Крім того, в лютому 2022 року позивач листом № 1 від 08.02.2022 року також звертався до відповідача із проханням доручити відповідним структурним підрозділам Сумської міської рали виконати заходи з передачі на баланс позивача спірного нежитлового допоміжного приміщення, на що Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради листом № 06.01- 18/1687 від 23.05.2022 повідомив, що вказане приміщення перебуває у комунальній власності Сумської міської територіальної громади та передане в оренду ФОП Череді Г.В. для розміщення цифрової АТС відповідно до договору № ФМ-088 від 15.04.2001 року і підстав для розірвання договору оренди з ФОР Череда Г.В. відсутні.
Позивач також зазначає, що в жовтня 2025 року ФОП Череда Г.В. своїм листом №20ГВ від 23.10.2025 звернувся до Управління комунального майна Сумської міської ради з проханням розірвати договір оренди приміщення по вул. Ковпака, 63 (для розміщення цифрової АТС) від 15.04.2001 № ФМ-088 з 01.12.2025. Позивач звертає увагу, що на час звернення з позовом, вказаний договір оренди розірвано.
Позивач вважає, що допоміжне нежитлове приміщення, що знаходиться в третьому під'їзді на першому поверсі за адресою м. Суми, вул. Ковпака, 63 площею 10,9 кв.м перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Суми незаконно, оскільки є спільним майном багатоквартирного будинку та спільною сумісною власністю співвласників. Спірні приміщення є допоміжними нежитловими приміщеннями багатоквартирного будинку, є спільною власністю мешканців будинку вул. Ковпака, 63 у м. Суми, оскільки є за своїм призначенням колясочною та не можуть належати до комунальної власності територіальної громади м. Суми.
На думку позивача, зазначені рішення Сумської міської ради в частині спірного допоміжного нежитлового приміщення - колясочної (пункт 190 додатку до рішення) є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки право власності на допоміжні приміщення багатоквартирного будинку перебувають у спільній власності всіх співвласників будинку в силу закону, проте не є комунальною власністю, а державна реєстрація права комунальної власності територіальної громади м. Суми в особі Сумської міської ради на вказане приміщення є неправомірна. Зазначене стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статті 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до норм статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Правомочність користування - це заснована на законі можливість вилучення корисних властивостей речі для задоволення потреб власника чи інших осіб.
Користування приміщенням передбачає можливість отримання певних корисних властивостей такого майна, а саме: можливість перебувати у приміщенні, доступ до приміщення, можливість користувача розміщувати у приміщенні своє майно, спроможність здійснювати у приміщенні певний вид діяльності тощо.
Право власності згідно зі ст. 328 ЦК України набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 386 ЦК України закріплено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).
Частиною 1 ст. 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Як визначено нормами часини 1-2 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку є спільно сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.
Згідно з положеннями Державних будівельних норм України "Будинки і споруди" Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15:2019, допоміжні приміщення багатоквартирного житлового будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєзбірні камери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення) - пункт 3.7.
До прийняття Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" аналогічні законодавчі визначення відповідних понять були наведені в Законі України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Отже, визначення "допоміжне приміщення" серед іншого включає в себе колясочні, які за своїм статусом відносяться до допоміжних приміщень у структурі житлового будинку.
Законом У країни «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (ст. 1) передбачено, що:
- багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна;
- допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);
- нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна;
- співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку;
- спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 вказаного Закону наведено у рішенні Конституційного Суду від 02.03.2004 №4-рп/2004 зі змінами згідно з рішенням Конституційного Суду від 09.11.2011 14-рп/2011.
У рішенні Конституційного Суду України від 02.03.2004 №4-рп/2004 визначено: « 1.1. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього».
З плану приміщень першого поверху третього під'їзду багатоквартирного будинку за адресою Ковпака, 63 в м. Суми вбачається, що спірне приміщення розташоване на першому поверсі, не має окремого входу, доступ до цього приміщення здійснюється через загальний вхід до під'їзду, вхід до спірного приміщення розташований найбільш наближено до сходової клітки та поруч із ліфтовою шахтою та входами до квартир, що розміщені на першому поверсі під'їзду. Таке розташування спірного приміщення свідчить про його призначення як допоміжного (підсобного) для забезпечення потреб мешканців житлового багатоквартирного будинку, а також про те, що ці приміщення не були запроектовані, як самостійні об'єкти нерухомого майна (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо).
З огляду на вищевикладене, приміщення загальною площею 10,9 кв.м., що розташоване на першому поверсі третього під'їзду за адресою: м.Суми, вул. Ковпака, 63 є спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку.
Разом з тим, підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього чи окремої реєстрації права власності на такі приміщення.
Аналогічні приписи містить частина 2 статті 382 ЦК України.
При цьому допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень. Аналогічні висновки викладені і у постанові КГС ВС від 08.04.2020 №915/1096/18.
Подібні за змістом правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 916/2069/17, від 22.11.2018 у справі № 904/1040/18, від 15.05.2019 у справі № 906/1169/17, від 06.08.2019 у справі № 914/843/17.
В постанові від 17.11.2021 у справі № 904/663/19 КГС Верховного Суду звертає увагу на те, що для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, що призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку, та нежилих приміщень, що призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин та до житлового фонду не входять, слід враховувати як місце їхнього розташування, так і загальну характеристику сукупності властивостей таких приміщень, зокрема спосіб і порядок їх використання.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 598/175/15-ц (провадження № 14-363цс19), постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 201/4974/16-ц, постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 640/11909/19.
Крім того, КГС ВС від 02.06.2021 у справі № 904/48/20 виснував, що статтею 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У свою чергу згідно зі статтею 190 ЦК України майном, як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Судовому захисту в порядку статті 392 ЦК України підлягає право власності на окрему, самостійну річ, якою допоміжне приміщення, як приналежність (частина 1 статті 186 ЦК України) не є та не може бути в силу своєї правової природи.
Сам по собі статус спірного приміщення, як допоміжного, свідчить про автоматичне, в силу прямої норми закону, набуття власниками квартир права спільної сумісної власності на це приміщення.
Згідно із п. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За результатом розгляду справи, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову, у зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги як законні та обґрунтовані.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача судовий збір в сумі 9984 грн, що сплачений при зверненні з позовом за платіжними інструкціями від 08.01.2026 №477 в сумі 3328,00 грн та від 26.01.2026 №492 в сумі 6656,00 грн.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 та ч. 1 ст. 130 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 4992,00 грн судового збору, що складає 50% від сплаченого позивачем судового збору.
Разом з тим, з огляду на норму ч. 1 ст. 130 ГПК України, суд роз'яснює позивачу, що він має право на повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, звернувшись до суду з відповідним клопотанням в порядку, визначеному Законом України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення Сумської міської ради (майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40030; код за ЄДРПОУ 23823253) №819-МР від 25.05.2004 "Про Перелік об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Суми" в частині, що стосується нежитлового допоміжного приміщення першого поверху третього під'їзду загальною площею 10,9 кв.м, що розташоване за адресою: м. Суми, вул. Ковпака (нинішня - Сумської тероборони), буд. 63 .
3. Визнати незаконним та скасувати рішення Сумської міської ради (майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40030; код за ЄДРПОУ 23823253) №899-МР від 25.08.2004 "Про внесення доповнення до рішення Сумської міської ради від 25.05.2004 року № 819-МР "Про затвердження Переліку об'єктів права комунальної власності міської громади міста Суми" в частині, що стосується нежитлового допоміжного приміщення першого поверху третього під'їзду загальною площею 10,9 кв.м, що розташоване за адресою: м. Суми, вул. Ковпака (нинішня - Сумської тероборони), буд. 63.
4. Скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за Територіальною громадою міста Суми права комунальної власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Суми, вул. Ковпака (нинішня - Сумської тероборони), буд. 63 , а саме: нежиле приміщення площею 10,9 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 8059475, номер запису 1304 в книзі 22, шляхом його виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
5. Стягнути з Сумської міської ради (майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40030; код за ЄДРПОУ 23823253) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «вул. Ковпака, 63 «Калина» (вул. Ковпака, буд. 63, м. Суми, 40031; код за ЄДРПОУ 41317498) 4992,00 грн (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дві грн 00 коп.) судового збору.
6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повне рішення складено та підписано 24.04.2026.
СуддяВ.Л. Короленко