адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
про відмову у відкритті провадження у справі
07.04.2026 Справа № 917/80/26
Суддя Господарського суду Полтавської області Ореховська О.О., при секретарі судового засідання Кобець Н.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу № 917/80/26
за заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,
В судовому засіданні суд постановив вступну та резолютивну частини даної ухвали суду відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України. Зважаючи на те, що ухвали у справі про банкрутство, в яких вирішуються питання по суті, фактично є рішенням суду, повний текст ухвали суду буде виготовлено протягом 10 днів з дня проголошення вступної і резолютивної частин ухвали.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - ОСОБА_1 , заявниця, боржниця) звернулась до Господарського суду Полтавської області із заявою (вх. №90/26 від 22.01.2026) про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2026 заяву передано на розгляд судді О.О.Ореховській, судовій справі присвоєно єдиний унікальний номер 917/80/26.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.01.2026 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято судом, підготовче засідання суду призначено на 17.02.2026; зобов'язано заявника надати до підготовчого засідання: додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; заборонено ОСОБА_1 відчужувати майно.
Судове засідання 17.02.2026 не відбулося у зв"язку з перебуванням судді Ореховської О.О. на навчанні, яке проводило Дніпровське регіональне відділення Національної школи суддів України 17.02.2026 в режимі онлайн-трансляції через платформу ZOOM.
Ухвалою суду від 16.02.2026 визначено нові дату та час проведення підготовчого засідання - 07.04.2026.
Зазначена ухвала суду була надіслана представнику заявниці ОСОБА_2 та арбітражному керуючому Волторністу С.І., кандидатура якого запропонована заявницею для виконання повноважень керуючого реструктуризації боргів, в їх електронні кабінети у системі ЄСІТС і була доставлена 16.02.2026, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа (а.с. 132, 133 т. 1).
У зв'язку з відсутність у заявниці ОСОБА_1 електронного кабінету ухвала суду 16.02.2026 була направлена їй у паперовій формі засобами поштового зв"язку за адресою, зазначеною нею у заяві і була отримана 21.02.2026, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 134 т. 1).
Заявниця та/або представник заявниці в судове засідання не з'явились, їх явка в судове засідання обов"язковою не визнавалась.
Розглянувши в підготовчому засіданні надані заявницею документи, дослідивши надані суду докази, проаналізувавши наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд встановив наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 6 ст. 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Статтею 1 КУзПБ визначено, що:
неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки";
грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції (ч. 3 ст. 115 КУзПБ).
Відповідно до в ч. 2 ст. 115 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність наведені в ч. 2 ст. 115 КУзПБ ( в редакції на час звернення заявника із заявою), а саме:
- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
- наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
При цьому, право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у ч. 2 ст. 115 КУзПБ, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).
Системний аналіз ст. 113, ч.1 та ч. 2 ст. 116, ч. 1 ст. 119 КУзПБ дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у ч. 3 ст. 116 КУзПБ переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
Згідно з частинами 1-3 ст. 119 КУзПБ, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
З урахуванням викладеного та положень ч. 3 ст. 13, ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 КУзПБ та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
У своїй заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначає, що стосовно неї існують підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, передбачені п. 2 та п. 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ, а саме:
- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (п.2);
- наявні ознаки загрози неплатоспроможності (п.4).
Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначає, що на фоні нестабільної економіки, викликаної численними факторами та незадовільним станом її сина, який з 3-річного віку страждає на бронхіальну астму, станом на дату подачі заяви у неї виникли прострочені кредитні зобов'язання перед 17 мікрофінансовими установами у загальному розмірі 960 886,79грн (у тому числі 245 786,40грн - заборгованість за кредитом, 715 100,39грн - заборгованість за відсотками), які погасити наразі вона не має фінансової можливості.
Детальний розрахунок заборгованості відображений у списку кредиторів , із зазначенням щодо кожного кредитора окремо загальної суми заборгованості, простроченої заборгованості та суми неустойки (штрафу, пені), який складений на підставі розрахунків (довідки) про заборгованість, виписках по рахунку, договорах кредиту (заява про приєднання до кредитних умов).
Заявниця зазначає, що у 2023 році через погіршення економічної ситуації в країні та необхідність забезпечення сина життєво необхідними медичними препаратами й належним доглядом вона була змушена вступити у кредитні відносини з мікрофінансовими установами та укладала правочини, за якими отримувала послуги споживчого кредитування. Споживчі кредити витрачалися виключно за належністю: на купівлю ліків, оплату медичних послуг та задоволення першочергових потреб дитини, чий стан вимагає постійної фінансової підтримки для запобігання нападам ядухи та подальшому розвитку хвороби. Однак через надвисокі відсоткові ставки фінансових організацій та відсутність можливості збільшити рівень доходу, вона потрапила у боргову пастку, де нові запозичення бралися для покриття попередніх, що лише погіршило ситуацію. На сьогоднішній день, через критичне зростання заборгованості та неможливість знайти компроміс із кредиторами щодо реструктуризації, заявниця фактично стала неплатоспроможною, оскільки її дохід не дозволяє одночасно покривати витрати на лікування дитини та виконувати зобов'язання перед банками.
ОСОБА_1 зазначає, що на сьогоднішній день її середньомісячний дохід після відрахування всіх податків та зборів становить лише 12- 15 тисяч гривень, що є абсолютно недостатнім для одночасного забезпечення життєдіяльності родини та обслуговування кредитів.
Заявниця зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Членами сім"ї заявниці є: батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мати - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_2 ; чоловік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_3 ; син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_4 ; син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України, РНОКПП відсутній за віком.
За повідомленням заявниці, на даний час вона перебуває у трудових відносинах з Відділом освіти та молоді виконавчого комітету Зіньківської міської ради (вул. Воздвиженська, 63, м. Зіньків, Полтавська область, 38100).
Статусу фізичної особи - підприємця Манойло Л.О. не має.
Щодо свого матеріального становища заявниця зазначає, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони об"єктів нерухомого майна (а.с. 143-144 т. 3) на праві власності їй належить нерухоме майно, а саме:
- житловий будинок загальною площею 66.9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (право спільної часткової власності - 1/2 )
- земельна ділянка (кадастровий номер 5321381701:01:049:0216) площею: 0.4168 га за адресою: АДРЕСА_2 (право спільної часткової власності - 1/2);
- земельна ділянка (кадастровий номер 5321381701:01:049:0215) площею: 0.1329 га за адресою: АДРЕСА_2 (право спільної часткової власності - 1/2 );
- земельна ділянка (кадастровий номер 5321381701:01:052:0016) площею: 2,0000га за адресою: АДРЕСА_2 ( право власності 1/1).
Також заявниця зазначає, що вона не має у власності транспортних засобів; не має часток в статутних капіталах юридичних осіб, інших корпоративних прав, будь-яких інших нематеріальних активів, в тому числі прав інтелектуальної власності; не має у власності цінних паперів (акцій, облігацій), а також будь-яких інших цінних паперів в розумінні чинного законодавства України про цінні папери (опис майна додається). У заявниці відсутня дебіторська заборгованість.
На підтвердження розміру доходів заявниця до заяви залучила відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді, а також надала суду декларації про майновий стан за 2023, 2024, 2025 та 2026.
Також до заяви про відкриття провадження про неплатоспроможність заявниця залучила проект плану реструктуризації боргів.
Відносно ОСОБА_1 на теперішній час відкриті наступні виконавчі провадження : № АСВП: 78116885; № АСВП: 78480775; № АСВП: 78563958; № АСВП: 78852421; № АСВП: 79305845 (витяг з АСВП - а.с.147 т. 3, Інформація з Єдиного реєстру боржників - а.с. 136 т. 3).
На підставі зазначеного, заявниця просить суд відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність.
Розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, місцевий суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
При ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
За положеннями ст. 116 КУзПБ обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість боржника, покладений на заявника.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа (боржник) повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, що також передбачено п.п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ .
Окрім того, положення КУзПБ визначають обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
ОСОБА_1 у заяві про відкриття у справі про неплатоспроможність зазначає про наявність у неї кредитних зобов"язань перед 17 мікрофінансовими установами у загальному розмірі 960 886,79грн (у тому числі 245 786,40грн - заборгованість за кредитом, 715 100,39грн - заборгованість за відсотками) та відсутність фінансових можливостей для погашення зазначеної заборгованості. Кредитами заявниці є наступні макрофінансові установи: ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" , ТОВ "ІЗІ КРЕДИТ", ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" , ТОВ "ФК ПРОСТО КРЕДИТ" , ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" , ТОВ "МІСТЕР МАНІ", ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" , ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ", ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА", ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", ТОВ "ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ "ГЛОБАЛ ФІНАНС", ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТЕХНОФІНАНС", ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ" АРТЕМІДА-Ф", ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ", ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ", ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ" (список кредиторів Манойло Л.О. - а.с. 64 т. 4).
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).
Боржник зобов'язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, зокрема:
- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо);
- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (у усіма складовими), тощо).
У даному випадку заявником у якості підтвердження наявності заборгованості перед кредиторами до заяви залучено, зокрема:
- кредитні договори, укладені фізичною особою з деякими фінансовими та макрофінансовими установами, договори відступлення прав вимоги та договори факторингу, виписки деяких фінансових установ по рахункам заявника, а також довідки (листи) з відомостями про розмір заборгованості заявника та розрахунки заборгованості.
- Кредитний звіт Українського бюро кредитних історій станом на 22.05.2025, в якому відображено дані кредитних договорів, суми кредитів, строки їх повернення, а також зазначено поточну заборгованість та поточну прострочену заборгованість;
- Заочне рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 20.05.2024 у справі № 530/85/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Качай гроші" заборгованості за договором кредитної лінії в сумі 23 216,45грн, 2 422,грн витрат по сплаті судового збору та 8 000,00грн витрат на правову допомогу.
Суд зазначає, що зазначені кредитні договори, відомості кредиторів про стан заборгованості боржника, а також надана заявником роздруківка кредитної історії із сайту Українського бюро кредитних історій про фінансові зобов'язання (а.с. 23-94 т.1) можуть бути доказами у справі про наявність дійсного основного зобов'язання боржника перед фінансовими установами, суми заборгованості та строку прострочки по платежам за основним зобов'язанням, лише у сукупності з іншими доказами, зокрема, первинними документами (банківські виписки, платіжні доручення, листи, претензії, вимоги від фінансово-кредитних установ тощо).
При дослідження списку кредиторів та доданих до заяви доказів судом встановлено, що в підтвердження наявності та розміру актуальної заборгованості за такими кредитними договорами заявником надані відповіді не всіх мікрофінансових установ.
Проаналізувавши надані відповіді суд встановив, що ТОВ "ФК "ПРОСТО КРЕДИТ" у листі за вих. № 663/06-2025 від 18.06.2025 розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором позики надало станом на 18.06.2025 (а.с. 158 т. 1); ТОВ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" у листах за вих. № 24.06.2025 від 24.06.2025, вих. № 25.06.2025 від 25.06.2025 (а.с. 170, 173, 176 т. 1) надало інформацію про розмір заборгованості ОСОБА_8 по кредитним договорам станом на дату надання відповіді, тобто станом 24.06.2025 та 25.06.2025 відповідно. Також кредиторром ТОВ "БІЗНЕС БЕЗПЕКА" надано розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 20.06.2025 (а.с. 76-91 т. 3).
Вказане свідчить, що відомості кредиторів про стан заборгованості боржниці надані ними майже за пів року до звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, що, на думку сумку, ставить під сумнів актуальність розміру заборгованості останньої на час звернення нею до суду.
Щодо наданих деякими мікрофінансовими установами розрахунків заборгованості ОСОБА_1 суд зазначає таке. На переконання суду, розрахунок заборгованості, складений кредитором в односторонньому порядку, сам по собі не є первинним документом в розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", адже не відповідає вимогам, встановленим наведеною нормою для первинних документів. Тому за відсутності первинних документів він не може вважатися доказом, який підтверджує суму кредиту, виданого банком /мікрофінансовою установою позичальнику, суми траншів кредиту, дату, коли саме та яка сума кредитних коштів була повернута позичальником банку за відображеним у ньому періодом, і, як наслідок, загальну суму боргу тощо.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що до матеріалів справи не додані належні докази в підтвердження наявної суми заборгованості, що позбавляє суд можливості встановити дійсний розмір грошових зобов'язань ОСОБА_9 та структуру заборгованості (розмір основного боргу, неустойки (штрафу, пені) та інших фінансових санкцій) з урахуванням приписів ч. 3 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
З огляду на зазначене, без необхідних доказів, суд не може встановити факт наявності заборгованості і як наслідок позбавляє можливості суд надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Щодо добросовісної поведінки боржника, у Постанові Верховного Суду від 26.05.2022 року по справі № 903/806/20 з цього приводу зазначено наступне:
"59. Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
60. Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
62. Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
63. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності".
Суд встановив, що із 27 кредитних договорів, за якими у ОСОБА_1 наявна кредитна заборгованість згідно списку кредиторів, 26 договорів були укладені нею у 2023 році, у тому числі 13 кредитних договорів укладено заявницею лише у серпні 2023 року. Також, як свідчать матеріали справи, мало місце укладання заявницею декількох кредитних договорів в різних фінансових установах в один день (01.09.2023, ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ") , а також укладання кредитних договорів кілька днів поспіль (03.07-04.07-05.07.2023; 20.08-21.08-22.08.2023).
Укладання заявницею більшої частини кредитних договорів за короткий період ставить під сумнів добросовісність поведінки останньої.
Разом з тим, суд звертає увагу, що матеріали заяви не містять документальних доказів витрачання ОСОБА_10 коштів, отриманих за кредитними договорами, саме на лікування дитини та належний догляд за нею, на що вказує в своїй заяві ОСОБА_10 .
В обґрунтування підстав для звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявниця посилається також на приписи п.4 ч. 2. ст. 115 цього КУЗпБ, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Заявниця зазначає, що на сьогоднішній день, через критичне зростання заборгованості та неможливість знайти компроміс із кредиторами щодо реструктуризації, вона фактично стала неплатоспроможною, оскільки її дохід не дозволяє одночасно покривати витрати на лікування дитини та виконувати зобов'язання перед банками. На сьогоднішній день її середньомісячний дохід після відрахування всіх податків та зборів становить лише 12- 15 тисяч гривень, що є абсолютно недостатнім для одночасного забезпечення життєдіяльності родини та обслуговування кредитів. Враховуючи, що загальна сума заборгованості наразі сягнула 960 886,79 грн, а на залишок боргу продовжують безперервно нараховуватися відсотки, такий фінансовий тягар став для заявниці непосильним. Зважаючи на відсутність реальної можливості погасити борг у повному обсязі через об'єктивні обставини, єдиним законним методом врегулювання даної ситуації та повернення до нормального життя є ініціювання процедури неплатоспроможності.
Щодо зазначеного суд зазначає, що укладення кредитного договору передбачає, що позичальник ( ОСОБА_9 ) був ознайомлений з його умовами. Це означає, що позичальник , перед підписанням договору, повинен уважно прочитати та зрозуміти всі положення, включаючи права, обов'язки та відповідальність сторін, процентні ставки, строки повернення кредиту, комісії та інші платежі, а також має ретельно оцінити свої фінансові можливості, оскільки кредит - це не додаткові кошти, а необхідність повертати взяту суму разом із відсотками.
Посилання заявниці на складну економічну ситуацію як на підставу невиконання грошового зобов'язання, за відсутності належних і допустимих доказів на підтвердження таких обставин, які стосуються особи боржника, не є іншими підставами, в розумінні норм КУзПБ для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Зазначені обставини не є підставою для припинення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитними договорами.
Суд зауважує, що приписами ч.2, ч.3 ст. 116 КУзПБ визначено зміст заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та перелік додатків, який має бути додано до заяви.
Системний аналіз ст. 113, ч.1,ч.2 ст. 116 КУзПБ дає можливість дійти висновку, що про наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку мають свідчити достатні фактичні обставини з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.
Суд звертає увагу на суттєву відмінність понять неплатоспроможність фізичної особи та загрози неплатоспроможності фізичної особи.
Неплатоспроможність фізичної особи це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання боржника перед кредиторами, що підпадає під приписи п. 2 ч.2. ст.115 КУзПБ, в разі коли боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; приписи п.3) ч.2. ст.115 КУзПБ, якщо ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення.
Натомість, загроза неплатоспроможності фізичної особи є тимчасовою нездатністю боржника задовольнити вимоги кредиторів за допомогою наявних у боржника активів, яких недостатньо, в зв'язку з чим боржник найближчим часом не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі п.4 ч.2 ст.115 КУзПБ.
Отже умовами для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту як загроза неплатоспроможності боржника є одночасна наявність, таких юридичних фактів:
1) існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов'язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);
2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов'язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав, що очевидно створює нездатність боржника забезпечити найближчим часом виконання зобов'язань перед кредиторами чи здійснювати звичайні поточні платежі кредиторам у добровільному порядку.
Близькими до вищенаведеного є висновки викладені в постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 308/8645/15цс, у справі № 910/2971/20 від 15.06.2021, у справі № 902/1023/19 від 14.09.2021.
В свою чергу, господарський суд не позбавлений можливості надавати оцінку поведінці боржника у разі розгляду судом заяви боржника про його неплатоспроможність у підготовчому засіданні: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов'язань, маючи на меті лише фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що свідчить про зловживання правом боржника на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.
Дослідивши залучені до заяви ОСОБА_1 декларації про майновий стан за 2023, 2024, 2025 та 2026 роки суд встановив, що суми одержаного (нарахованого) доходу заявниці у відповідний період становили:
у 2023 році - 201 190,97грн (у тому числі надання земельної ділянки (паю) в оренду - 31 309,31грн);
у 2024 році - 212 597,99грн (у тому числі надання земельної ділянки (паю) в оренду - 9 848,45грн);
у 2025 році - 181 558,97грн (у тому числі надання земельної ділянки (паю) в оренду - 14 087,01грн).
Подані заявницею декларації містять відомості про доходи членів сім'ї боржника, зокрема, її чоловіка. Так, згідно поданих декларацій загальна сума доходу чоловіка боржниці ОСОБА_5 становила:
у 2023 році - 400 011,01грн (у тому числі надання земельної ділянки (паю) в оренду - 53 854,60грн);
у 2024 році - 367 273,85грн (у тому числі надання земельної ділянки (паю) в оренду - 957 444,50грн);
у 2025 році - 176 921,94грн (у тому числі надання земельної ділянки (паю) в оренду - 39 493,37грн).
При цьому суд врахував, що майже всі кредитні договори (за виключенням 1 кредитного договору з АТ "Райффайзен Банк Аваль", який було укладено в 2021 році ) були укладені ОСОБА_1 у період з березня 2023 року по вересень 2023 року.
Проаналізувавши подані заявником декларації про майновий стан, зокрема, за 2023 та 2024 рік суд встановив, що сукупний дохід заявника та його дружини надавав можливість виконувати зобов"язання за кредитними договорами, оскільки лише тільки в 2023 році сукупний дохід боржниці та її чоловіка склав 601 201,98грн, у 2024 році - 579 871,84грн. Водночас кредитна заборгованість заявника на час звернення до суду складає 960 886,79грн, з яких 245 786,40грн це заборгованість за кредитами, а решту заборгованості в сумі 715 100,39грн становлять відсотки за користування кредитними коштами. На переконання суду, вчасне погашення кредиту надало б можливості уникнути накопичення заборгованості, оскільки відсотки нараховуються лише на залишок тіла кредиту.
Одночасно суд зазначає, що матеріали заяви не містять документальних доказів витрачання ОСОБА_10 коштів, отриманих за кредитними договорами, саме на лікування дитини та догляд за нею, про що зазначає у заяві ОСОБА_10 .
Заявниця у поданих деклараціях за 2023-2026 роки декларує членами своєї сім"ї:
Батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України.
Мати - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_2 .
Чоловік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_3 .
Син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_4 .
Син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України, РНОКПП відсутній за віком.
Разом з цим, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявниця надала декларації за 2023-2026 роки, які не містять відомостей про доходи, активи та фінансові зобов'язання членів сім'ї боржника, зокрема матері і батька, у відповідних рядках зазначено "Члени сім'ї не надали інформацію". Зазначене ставить під сумнів добросовісність поведінки ОСОБА_1 .
До заяви додано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо боржниці, її чоловіка, дітей, батька та матері, відомості з Державного реєстру обтяжень рухомого щодо боржниці, а також відповіді відповідної реєструючої установи щодо наявності /відсутності реєстрації за боржницею та її чоловіком транспортних засобів.
Водночас, заявником у відповідності до п. 8 Приміток не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про всіх членів сім'ї, яка необхідна для заповнення розділів декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, зокрема доказів звернення до органів, які здійснюють реєстрацію транспортних засобів, морських, річкових суден, спеціальної техніки, іншого цінного рухомого майна, об'єктів інтелектуальної власності, отримання відомостей з відкритих державних реєстрів (джерел) щодо зазначеного майна та нематеріальних активів, тощо.
Такі реєстри та інформація знаходяться, зокрема, але не вичерпно на таких ресурсах:
ІНФОРМАЦІЯ_6 (Відомості про транспортні засоби та їх власників);
https://e-driver.mvs.gov.ua/login (Кабінет водія);
https://ukrpatent.org/uk/articles/bases2 (Бази даних та інформаційно-довідкові системи щодо охорони інтелектуальної власності);
https://data.gov.ua/dataset/d3aee671-a29b-494e-877f-29f78a3e4581/resource/99f84a43-f4a2-488f-907f-f9435dd9471a (Державний судновий реєстр України);
https://data.gov.ua/dataset/6698a32c-560c-40ad-bdc9-f6ee0b2abc3a (Державний реєстр технічних засобів для агропромислового комплексу України);
https://data.gov.ua/dataset/0ec928d3-8657-4628-aca8-73b8e4078daa (Державний реєстр свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір);
Державний реєстр обтяжень рухомого майна тощо.
При цьому, саме на боржникові у справі про неплатоспроможність фізичної особи лежить обов'язок якнайповнішого розкриття суду та його кредиторам інформації про свій майновий стан та стан осіб, зазначений боржником у декларації (постанова Верховного Суду від 03.08.2023 у справі № 926/2987-б/20).
Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Саме тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період (постанови Верховного Суду від 22.09.2021 року у справі № 910/6639/20, від 01.09.2021 у справі № 917/2088/19).
Попередня перевірка декларацій про майновий стан боржника є ключовою частиною процедур банкрутства, яка покладається не лише на арбітражного керуючого, а й на суд, що зобов'язаний на етапі відкриття провадження переконатися у відповідності таких декларацій формальним і змістовним вимогам КУзПБ. Суд повинен забезпечити, щоб подані документи містили повну, достовірну інформацію, достатню для об'єктивної оцінки майнового стану боржника, яка дозволяє відкрити провадження у справі про неплатоспроможність та ефективно реалізувати мету процедур банкрутства реструктуризацію зобов'язань та задоволення вимог кредиторів.
Викладене ставить під сумнів надання суду повної, достовірної та достатньої інформації для об'єктивної оцінки майнового стану ОСОБА_1 , оскільки декларації про майновий стан заявника не містять повних відомостей щодо майнового стану членів сім'ї заявниці, не відповідають принципам повноти та достовірності.
Відповідно п. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів). При цьому вимоги до такого проекту плану реструктуризації визначені ст. 124 КУзПБ.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо).
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявницею долучено проект плану реструктуризації боргів (а.с. 60-61 т. 4), в якому обставинами, які спричинили неплатоспроможність ОСОБА_1 , зазначено "у Боржника накопичилась певна кількість грошових зобов'язань, які не можуть бути виконані ним з причин недостатності грошового доходу та відсутності майна, яке може бути реалізоване з метою погашення всієї суми заборгованості".
Суд критично ставиться до вищезазначеного пояснення, з огляду на те, що воно не висвітлює причин, які призвели до накопичення заявницею кредиторської заборгованості (яка за твердженнями ОСОБА_1 становить 960 886,79грн) та невчинення дій із її погашення.
У проекті плану реструктуризації боргів вказано, що боржниця протягом процедури реструктуризації боргів розраховує отримати доходи в розмірі 13 000,00 грн, при цьому, розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення вимог кредиторів "з фінансовою допомогою родичів та друзів" становить 6 000,00 грн.
При цьому, доказів, які б свідчили про готовність третіх осіб (родичів і друзів) погашати заборгованість ОСОБА_1 протягом 5 років, заявницею не надано.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 119 КУзПБ господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, якщо відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передбачені ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Про наявність таких підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника мають свідчити достатні фактичні обставини, які згідно із закріпленими в КУзПБ вказують на неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими доказами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Тобто, доказами, серед інших, є письмові документи, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), які стосуються наявного між сторонами спору або мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, а обов'язок з доказування певних обставин покладається на сторону, яка на них посилається.
Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав у розумінні ст. 115 КУзПБ для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у зв'язку з чим вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Враховуючи ту обставину, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , заява арбітражного керуючого Волторніста С.І. про участь у справі про неплатоспроможність залишається судом без розгляду.
З урахуванням ч. 7 ст. 39 КУзПБ , відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у відкриті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
2. Залишити без розгляду заяву арбітражного керуючого Волторніста Сергія Івановича про участь у справі.
3. Скасувати заборону ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) відчужувати майно, накладену ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.01.2026.
4. Копію ухвали надіслати боржнику та арбітражному керуючому через систему "Електронний суд".
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення/підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст ухвали складено та підписано 21.04.2026
Суддя О.О. Ореховська