65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"23" квітня 2026 р.м. Одеса Справа № 491/1007/21
Господарський суд Одеської області, у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх.№2-691/2613.04.2026) про розподіл судових витрат у справі №491/1007/21,
за позовом керівника Любашівської окружної прокуратури Одеської області (вул. Володимира Князя, 107, смт. Любашівка, Одеська обл., 66502) в інтересах держави в особі Ананьївської міської ради (вул. Незалежності, 51, м. Ананьїв, Одеська обл., 66401; код ЄДРПОУ 04056807);
до відповідачів 1.Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (вул. Космонавтів, 34, м.Одеса, 65078; код ЄДРПОУ 39765871),
2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації права оренди та повернення земельної ділянки,
Суть спору: Позивач - керівник Любашівської окружної прокуратури звернувся до Любашівського районного суду Одеської області в інтересах держави, в особі Ананьївської міської ради із позовом до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_1 про скасування наказу, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки.
В обґрунтування своїх вимог прокурор вказує, що Головним Управлінням Держгеокадастру в Одеській області, всупереч вимогам ст.ст. 122, 123, 124, 134 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 7 Закону України «Про фермерське господарство» (в редакції, що діяла на той час) видано наказ від 20.09.2017 за №15-10472/13-17-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду без зміни цільового призначення», яким незаконно, з порушенням порядку набуття у користування земель фермерським господарством передано ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 78,3966 га.
Любашівський районний суд Одеської області рішенням від 27 лютого 2023 року позов задовольнив. Визнав незаконним та скасував наказ ГУ Держгеокадастру від 20 вересня 2017 року №15-10472/13-17-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду без зміни цільового призначення». Визнав недійсним договір оренди від 25 червня 2019 року земельної ділянки сільськогосподарського призначення: для ведення фермерського господарства площею 78,3966 га, кадастровий номер 5120284600:01:001:0730, розташованої на території Новогеоргіївської сільської ради Ананьївського району Одеської області за межами населеного пункту, строком на 7 років. Скасував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди земельної ділянки від 25 червня 2019 року № 32168995 з одночасним припиненням права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5120284600:01:001:0730 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 534919651202) за ОСОБА_1 . Зобов'язав ОСОБА_1 повернути Ананьївській міській раді земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 5120284600:01:001:0730, площею 78,3966 га, що розташована на території Новогеоргіївської сільської ради Ананьївського району Одеської області (за межами населеного пункту). Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Одеський апеляційний суд постановою від 30 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Рішення Любашівського районного суду Одеської області від 27 лютого 2023 року скасував та ухвалив нове рішення, яким задоволенні позову відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Верховний Суд постановою від 20 серпня 2025 року касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнив частково. Рішення Любашівського районного суду Одеської області від 27 лютого 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 липня 2024 року скасував. Провадження у справі закрив. Повідомив позивача про те, що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції господарського суду.
06.10.2025 до Господарського суду Одеської області надійшов лист КГС ВС (вх.№4182/25) разом з матеріалами справи №491/1007/21.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2025 справу №491/1007/21 передано на розгляд судді Невінгловської Ю.М.
Ухвалою суду від 13.10.2025, суддею Невінгловською Ю.М. було прийнято до свого провадження справу №491/1007/21 та призначено підготовче засідання на 06.11.2025 о 14:30.
20.10.2025 до суду від Ананьїської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника (вх.№33049/25).
06.11.2025 до суду від відповідача-1 надійшов відзив (вх.№35218/25).
У судовому засіданні 06.11.2025, за участі прокурора та представника відповідача-1, суд встановив строки на подання відповіді на відзив до 14.11.2025 та для заперечень на відповідь на відзив до 24.11.2025, а також без оформлення окремого процесуального документа постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 27.11.2025 о 14:00.
13.11.2025 до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив (вх.№36174/25).
27.11.2025 до суду від представника відповідача-2 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи (вх.№37796/25), в якій просив суд відкласти підготовче засідання з метою ознайомлення з матеріалами справи.
У судовому засіданні 27.11.2025, за участі прокурора, суд, без оформлення окремого документа, задовольнив заяву представника відповідача-2 та відклав підготовче засідання на 15.12.2025 о 12:30.
03.12.2025 до суду від Ананьївської міської ради надійшли пояснення (вх.№38612/25, вх.№38632/25).
У судовому засіданні 15.12.2025, за участі прокурора та представника відповідача-2, судом були встановлені строки на подання відзиву до 22.12.2025, відповіді на відзив до 09.01.2026 та для заперечень до 16.01.2026, а також без оформлення окремого процесуального документа суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 19.01.2026 о 15:00.
22.12.2025 до суду від відповідача-2 надійшов відзив (вх.№40888/25).
09.01.2026 до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив (вх.№662/26).
28.01.2026 до суду від Ананьївської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника (вх.№3247/26).
У судовому засіданні 16.02.2026, за участі прокурора, суд, без оформлення окремого процесуального документа, оголосив перерву в розгляді справи по суті до 19.03.2026 о 14:00.
У судовому засіданні 19.03.2026, за участі прокурора та представників відповідачів, суд проголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в судовому засіданні, що відбудеться 30.03.2026 о 13:45.
Рішенням суду від 30.03.2026 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
13.04.2026 до суду від Науменко Н.П. надійшла заява про розподіл судових витрат у даній справі (вх.№2-691/26), в якій відповідач просить суд стягнути з Любашівської окружної прокуратури Одеської області витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 230 000,00 грн, з яких:
- 50 000 грн за розгляд справи в суді першої інстанції (первісний розгляд);
- 60 000 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції;
- 70 000 грн за розгляд справи в суді касаційної інстанції;
- 50 000 грн за розгляд справи в суді першої інстанції (новий розгляд).
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у справі №491/1007/21 (вх.№2-691/2613.04.2026), суд зазначає наступне:
Як встановлено судом, 10.11.2021 між АО «ЛЄГІСТ» (далі - Адвокатське об'єднання) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт), було укладено Договір про надання правової допомоги №10/11/21, відповідно до п. 1.1 якого предметом цього Договору є надання Адвокатським об'єднанням (в особі адвокатів) правової допомоги Клієнту, консультацій та роз'яснень з питань цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, податкового права, у справах про адміністративні правопорушення тощо, організація ведення претензійно-позовної роботи по матеріалам, що підготовлені Клієнтом, надання Клієнту правової допомоги щодо захисту прав та представлення інтересів останнього перед суб'єктами державної реєстрації, державними реєстраторами. нотаріусами, правоохоронними органами, приватними виконавцями, в судах всіх інстанцій, органах державної виконавчої служби, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування (веденні справ).
Відповідно до п. 2.1 Договору, Адвокатське об'єднання (в особі Адвоката) має право:
- пред'явлення позову, заяв, їх підписання, а також подання та підписання відзиву, заперечень на позов; повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання повністю або частково позову, зміни підстав або предмета позову, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення, укладати мирову угоду, оскарження рішення, постанови державних органів та органів досудового слідства та прокуратури, постанови по справі про адміністративне порушення, рішення суду, ухвали, постанови місцевих та апеляційних судів загальної юрисдикції, місцевих, апеляційних, касаційних господарських та адміністративних судів, пред'являти від імені Клієнта всі необхідні документи, заяви, пояснення, пред'являти виконавчі документи до стягнення, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими законодавством України;
- за цим договором Адвокатському об'єднанню (в особі Адвоката) надано право ведення від імені Клієнта переговорів та попереднього узгодження всіх процесуальних питань, подання та підпису всіх документів, необхідних для використання повноважень, включаючи позовні та інші заяви, скарги, тощо, а також інших документів, що стосуватимуться прав та законних інтересів Клієнта, сплачувати платежі та виконувати будь-які дії в межах наданих йому повноважень, пов'язані з веденням справи в суді;
- представляти інтереси Клієнта в підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування, органах виконавчої влади, місцевого самоврядування, державних органах та установах, органах нотаріату, державної виконавчої служби, БТІ, органах державної реєстрації тощо, перед приватними особами;
- здійснювати представництво та захист інтересів клієнта в судах, правоохоронних та контролюючих органах;
- інші права, передбачені чинним законодавством.
Згідно п. 2.2 Договору, жодних обмежень повноважень адвоката цим Договором не встановлено. При виконанні своїх обов'язків Адвокатське об'єднання керується цим Договором і відповідним чинним законодавством та гарантує таку якість юридичних послуг, що відповідає вимогам, які звичайно ставляться до послуг такого роду.
За пунктом 2.4 Договору, на підтвердження факту надання Адвокатським об'єднанням Клієнту правової допомоги відповідно до умов цього Договору складається акт приймання-передачі адвокатських послуг і направляється Клієнту.
Згідно п. 3.1 Договору, Клієнт зобов'язаний:
а) своєчасно забезпечувати Адвокатське об'єднання всім необхідним для виконання її обов'язків за цим Договором, в тому числі документами у потрібній кількості примірників, нормативними актами, що регулюють діяльність Клієнта, транспортними засобами;
б) надавати в повному обсязі на вимогу Адвокатського об'єднання достовірну інформацію про діяльність Клієнта, необхідну для виконання Адвокатським об'єднанням його обов'язків за цим Договором;
в) оплачувати витрати Адвокатського об'єднання, необхідні для виконання його обов'язків за цим Договором, понесені в інтересах Клієнта (обов'язкові платежі, витрати на відрядження тощо):
г) оплачувати гонорар Адвокатському об'єднанню в порядку та на умовах, визначених розділом 4 Договору;
д) підписати акт приймання-передачі адвокатських послуг протягом трьох днів з моменту отримання. Якщо протягом п'яти днів зауважень по вказаному акту не надійшло, він вважається підписаним.
Відповідно до п. 4 Договору, вартість послуг Адвокатського об'єднання встановлюється додатковою угодою до цього Договору.
Згідно з п. 4.3 Договору, оплата підлягає перерахуванню Клієнтом на розрахунковий рахунок Адвокатського об'єднання або внесенню готівкою в касу Адвокатського об'єднання.
За пунктом 4.4 Договору, у разі необхідності, за попередньою домовленістю між сторонами. Клієнт оплачує Адвокатському об'єднанню витрати, необхідні для виконання останнім обов'язків за цим Договором, понесені в інтересах Клієнта (обов'язкові платежі, витрати на відрядження, тощо). Сума додаткових витрат погоджується сторонами додатково без укладення письмових додаткових угод.
За пунктом 7.1 Договору, він набирає чинності з моменту його підписання та діє до його повного виконання.
Також між АО «ЛЄГІСТ» та Науменко Надією Петрівною 17.02.2022 було укладено Додаткову угоду №1 до Договору, за якою сторони дійшли взаємної згоди, що вартість послуг (гонорар) Адвокатського об'єднання за професійну правничу допомогу у справі №491/1007/21 є фіксованою (не залежить від кількості здійснених адвокатом дій, судових засідань, обсягу наданих послуг, витраченого часу, тощо) та становить:
- у суді першої інстанції - 50 000 гривень;
- у суді апеляційної інстанції - 60 000 гривень;
- у суді касаційної інстанції - 70 000 гривень.
Відповідно до п. 3 Додаткової угоди, Сторони узгодили, що Клієнт протягом одного року після набрання законної сили рішенням господарського суду по даній справі зобов'язаний шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Адвокатського об'єднання або внесення готівкою в касу Адвокатського об'єднання у повному обсязі сплатити вартість послуг (гонорар) Адвокатського об'єднання, встановлену у п. 1 цієї додаткової угоди, та укласти акт приймання-передачі.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
- попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
- визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з 1) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та 2) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи;
- розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до частин першої, третьої статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частинами першою, другою статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В силу приписів частини третьої статті 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України).
Суд зазначає, що відповідачем заявлено до стягнення 230 000,00 грн витрат на правничу допомогу, з яких:
- 50 000 грн за розгляд справи в суді першої інстанції (первісний розгляд);
- 60 000 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції;
- 70 000 грн за розгляд справи в суді касаційної інстанції;
- 50 000 грн за розгляд справи в суді першої інстанції (новий розгляд).
Дана справа надійшла до Господарського суду Одеської області від КЦС ВС, який постановою від 20 серпня 2025 року касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнив частково, рішення Любашівського районного суду Одеської області від 27 лютого 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 липня 2024 року скасував, провадження у справі закрив, повідомив позивача про те, що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції господарського суду.
За результатом розгляду справи в Господарському суді Одеської області, рішенням суду від 30.03.2026 у задоволенні позову прокурора відмовлено в повному обсязі.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №760/30077/19 (пункти 111 - 113), закриття провадження у справі через порушення правил юрисдикції з переданням цієї справи для продовження розгляду до належного суду не припиняє її розгляд. Його продовжує суд, до юрисдикції якого за законом віднесене вирішення відповідного спору. Тому остаточний розподіл судових витрат (зокрема компенсування стороні, на користь якої буде ухвалене рішення щодо суті спору) суд проведе за результатами розгляду справи.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду у своїй постанові від 02.01.2025 у справі №307/3036/19, з посиланням на вищевказану позицію ВП ВС, зробив правовий висновок, за яким, з огляду на те, що апеляційний суд передав справу до господарського суду, її розгляд не припинений і продовжуватиметься у суді, до юрисдикції якого за законом належить вирішення відповідного спору. Тому питання про кінцевий розподіл судових витрат, зокрема на правничу допомогу, вирішуватиме господарський суд за результатами розгляду справи. Апеляційний суд це не врахував і помилково вирішив питання про компенсацію заявниці витрат на правничу допомогу.
Таким чином господарський суд здійснює розгляд заяви Науменко Н.П. про розподіл судових витрат, зокрема витрат на правничу (правову) допомогу, понесених нею у зв'язку з розглядом даної справи у Любашівському районному суді Одеської області, Одеському апеляційному суді, Касаційному цивільному суді Верховного Суду а також Господарському суді Одеської області.
Також суд зазначає, що враховуючи відмову в задоволенні позову прокурора, у Науменко Н.П., згідно ст. 129 ГПК України, є право на відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених нею у зв'язку з розглядом даної справи.
Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 статті 244 ГПК України встановлено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.
Судом було встановлено, що представництво інтересів відповідача у даній справі здійснював адвокат Адвокатського об'єднання АО «ЛЄГІСТ» Комісар О.В. відповідно до ордеру серія ВН №1102674, ВН №1206280, ВН №1266650.
Так із наданих відповідачем документів, вбачається наявність визначення розміру правової допомоги, який заявлено до відшкодування.
Згідно ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 вказаної статті).
При цьому слід зазначити, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Між тим прокурором до суду не було подано заяви, в якій би зазначалося про неспівмірність відповідачем до відшкодування витрат на правничу допомогу понесених нею у зв'язку з розглядом справи №491/1007/21.
Як встановлено судом, заявлені відповідачем витрати на правничу допомогу складаються з:
- 50 000,00 грн - понесені у зв'язку з участю адвоката Комісара О.В. в Любашівському районному суді Одеської області, до якого ним було складено та подано відзив на позовну заяву, клопотання про залишення позову без розгляду, письмову промову в судових дебатах, клопотання про відкладення розгляду справи з різних підстав, а також адвокат брав участь у судових засіданнях. Одеському апеляційному суді, Касаційному цивільному суді Верховного Суду а також Господарському суді Одеської області;
- 60 000,00 грн - понесені у зв'язку з участю адвоката Комісара О.В. в Одеському апеляційному суді, до якого ним було складено та подано апеляційну скаргу, заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, заяву про видачу копії рішення та виконавчого листа;
- 70 000,00 грн - понесені у зв'язку з участю адвоката Комісара О.В. у Касаційному цивільному суді Верховного Суду, до якого представником Науменко Н.П. жодних заяв, пояснень чи клопотань подано не було, участі в судових засідання в суді касаційної інстанції адвокат Комісар О.В.не брав;
- 50 000,00 грн - понесені у зв'язку з участю адвоката Комісара О.В. у Господарському суді Одеської області, до якого адвокатом було подано відзив на позовну заяву, а також взято участь у судових засіданнях.
Враховуючи викладене суд зазначає, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04).
У постанові Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що: «вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір, з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 3 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (постанова ВПВС від 26.06.2024 у справі №686/5757/23).
Таким чином враховуючи викладене, вирішуючи питання про стягнення судових витрат за надання правової допомоги, проаналізувавши надані докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу на предмет їх відповідності критеріям визначення розміру витрат на правничу допомогу, враховуючи наявність договору, додаткових угод, актів про надання послуг та їх зміст, права та обов'язки за ними, порядку обчислення таких послуг, а також визначення розміру гонорару, з урахуванням критеріїв розумності і реальності таких витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, співмірності зі складністю справи, ціною позову та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), зважаючи на конкретні обставини справи, а також керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд вважає, що співмірним та обґрунтованим розміром оплати для наданої представником відповідача правової допомоги є 15 000,00 грн. На переконання суду, відшкодування витрат на правову допомогу саме в такому розмірі, у даній конкретній справі, цілком відповідає критеріям визначеним ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст.123, 126, 129, 221, 232-235, 244 ГПК України, суд -
1.Заяву заяву Науменко Н.П. про розподіл судових витрат у справі №491/1007/21 (вх.№2-691/2613.04.2026) - задовольнити частково.
2.Стягнути з Одеської обласної прокуратури (вул. Італійська, 3, м. Одеса, 65026; код ЄДРПОУ 03528552) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000/п'ятнадцять тисяч/грн. 00 коп.
3.В решті задоволення заяви відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України
Додаткове рішення суду складено та підписано 23.04.2026 р.
Суддя Ю.М. Невінгловська