65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"24" квітня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1485/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
розглянувши заяву заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області за вх. ГСОО № 2-771/26 від 22.04.2026 про забезпечення позову у справі № 916/1485/26
за позовом: заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області (пр. Шевченка, 10, м. Подільськ, Одеська обл., 66302) в інтересах держави в особі Балтської міської ради Одеської області (вул. Любомирська, 193, м. Балта, Одеська обл., 66101)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Бойчука Євгенія Дмитровича ( АДРЕСА_1 )
про визнання права власності,
Заступник керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Балтської міської ради Одеської області до Фізичної особи-підприємця Бойчука Євгенія Дмитровича, в якій просить суд визнати за територіальною громадою міста Балта в особі Балтської міської ради Одеської області право власності на самочинно збудовану нежитлову будівлю, загальною площею 113,9 кв.м, розташовану за адресою: Одеська область, м. Балта, вул. Госпітальєрів, 181В (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2976401151120).
В обґрунтування підстав позову прокурор посилається на те, що будівництво спірного об'єкту та подальша реєстрації права приватної власності цього об'єкту за Бойчуком Є.Д. здійснені всупереч вимог законодавства, зокрема, за відсутності зареєстрованого речового права на земельну ділянку та на підставі документів, що не підтверджують заявлені права на нерухоме майно. При цьому, як зазначає прокурор, спірна нежитлова будівля фактично будувалась під магазин та використовується для здійснення підприємницької діяльності Бойчуком Є.Д., як фізичною особою-підприємцем, з метою отримання доходу. Оскільки відповідач здійснив самочинне будівництво об'єкта нерухомості на земельній ділянці з кадастровим номером 5120610100:02:009:0012, що перебуває у власності територіальної громади в особі позивача та не була відведена для цієї мети, прокурор наголошує на наявності підстав для визнання права власності на спірний об'єкт за позивачем.
Водночас, разом з позовною заявою прокурором подано заяву, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом: 1) накладання арешту на нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю, площею 113,9 кв.м., розташовану за адресою АДРЕСА_2 , РНОН 2976401151120, яка належить на праві приватної власності Бойчуку Є.Д. (РНОКПП НОМЕР_1 ), речове право № 55992509 від 22.07.2024; 2) заборони державному реєстратору вчиняти будь - які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі, площею 113,9 кв.м, що розташована за адресою вул. Госпітальєрів 181В, м. Балта, Одеської області, РНОН 2976401151120.
Необхідність вжиття вищевказаних заходів забезпечення позову прокурор мотивує тим, що у разі відчуження ФОП Бойчуком Є.Д. спірної нежитлової будівлі на користь третіх осіб та внесення запису про реєстрацію права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказане унеможливить реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, а також буде нівелювати мету звернення з даним позовом, адже зумовить необхідність ініціювати інший позов, що потребуватиме значних фінансових витрат, покладання яких на позивача буде непомірним тягарем. При цьому у прокурора відсутні пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову, оскільки прокурор вважає, що запропоновані заходи забезпечення позову не призведуть до спричинення відповідачу будь-яких матеріальних збитків чи матеріальної шкоди.
Розглянувши вищевказану заяву заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області про забезпечення позову у справі № 916/1485/26, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається, а оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії або забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Також, під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. Так, співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та наслідків заборони вчиняти дії відповідачу та/або іншим особам.
Водночас, оскільки прокурор звернувся до суду з позовом, пов'язаним з захистом інтересів територіальної громади щодо розпорядження та володіння земельною ділянкою, судом має також досліджуватись, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе прокурор у спірних правовідносинах їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Суд відзначає, що обставини щодо наявності / відсутності обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд встановлює під час ухвалення рішення по суті спору, разом цим, матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення позову містять відповідні докази, а також пояснення заявника, які суд, за своїм внутрішнім переконанням, має оцінити, вирішуючи питання про наявність / відсутність підстав саме для вжиття заходів забезпечення позову.
Так, з поданої прокурором інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, сформованої станом на 15.04.2026, вбачається, що Бойчуку Євгенію Дмитровичу на праві власності належить об'єкт нерухомого майна, загальною площею 113,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 . Дата, час державної реєстрації: 22.07.2024 12:35:00, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2976401151120.
Також, відповідно до даних вищевказаної інформаційної довідки, спірний у цій справі об'єкт розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 5120610100:02:009:0012, а згідно з відомостями Державного земельного кадастру ця земельна ділянка на праві власності належить Балтській міській раді Одеської області. На підтвердження того, що наразі Реєстри містять іншу інформацію, матеріали справи доказів не містять.
В цей же час, як зазначалось судом, у цій справі прокурор звернувся до суду з позовом до відповідача в інтересах держави, з метою визнання за територіальною громадою м. Балта в особі Балтській міській раді Одеської області права власності на самочинно збудований відповідачем на належній позивачу земельній ділянці об'єкт нерухомого майна.
Отже, при здійснені оцінки доводів прокурора, суд враховує, що зміна власника спірного майна під час розгляду цієї справи судом на користь третіх осіб унеможливить ефективний захист інтересів держави, у випадку задоволення/часткового позову прокурора, оскільки ця обставина може призвести до необхідності нових звернень прокурора до суду, а також створить негативні наслідки для третіх осіб (набувачів спірного майна).
При цьому можливість відповідача в будь-який момент відчужити спірне майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, а тому за таких умов суд вважає, що доведення цієї обставини стосується очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) та свідчить про завищений або навіть про заздалегідь недосяжний стандарт доказування, що порушує баланс інтересів сторін (подібні висновки викладені у постановах ВС від 28.05.2025 у справі № 922/3220/24, від 25.02.2026 у справі № 922/74/21, від 15.07.2025 у справі № 904/128/25, від 27.01.2026 у справі № 910/12587/25).
Таким чином, суд вважає, що прокурором доведено пов'язаність предмету позову з заходами забезпечення позову, оскільки останні спрямовані на збереження правового статусу майна і фактичного становища до вирішення спору по суті та забезпечують реальну дієвість можливого судового захисту. При цьому правові наслідки їх застосування не призведуть до невиправданих і надмірних обмежень прав відповідача, оскільки вони є тимчасовими, на час вирішення спору. Водночас, дотримуючись принципу співмірності заходів забезпечення позову із позовними вимогами прокурора, суд вважає необхідним накласти заборону на вчинення реєстраційних дій щодо спірного нерухомого майна в частині вчинення реєстраційних дій, які стосуються спору про право власності, тобто відчуження нерухомого майна, а також передання його в іпотеку та / або заставу. Суд вважає, що вжиття вищевказаних заходів забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість захисту порушеного права у разі задоволення / часткового задоволення позову, при цьому не буде мати наслідком втручання в господарську діяльність відповідача та не призведе до невиправданого обмеження його майнових прав, оскільки майно, щодо якого вживаються заходи забезпечення позову, продовжує перебувати у власності відповідача та останній не позбавлений можливості володіти та користуватись цим майном. В даному випадку обмежується лише можливість розпоряджатись відповідачем майном з огляду на необхідність його збереження в тому правовому стані, яке існує на час звернення прокурора до суду з позовом, що має на меті забезпечити ефективний захист прав територіальної громади у разі задоволення / часткового задоволення позову в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.
Положеннями ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Враховуючи, що застосування зустрічного забезпечення позову відповідно до ч. 1 ст. 141 ГПК України є правом, а не обов'язком суду, а також відсутність доказів, що обрані заходи забезпечення позову впливають на матеріальний стан відповідача та призводять до понесення ним додаткових витрат унаслідок його застосування, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення позову.
Керуючись ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області за вх. ГСОО № 2-771/26 від 22.04.2026 про забезпечення позову у справі № 916/1485/26 - задовольнити частково.
2. Вжити заходи забезпечення позову, а саме:
- накласти арешт на нерухоме майно, а саме будівлю, площею 113,9 кв.м., розташовану за адресою вул. Госпітальєрів, 181В, м. Балта, Одеська область, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2976401151120, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), речове право № 55992509 від 22.07.2024;
- заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії щодо відчуження, передання в іпотеку та / або заставу об'єкту нерухомого майна - будівлі, площею 113,9 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2976401151120, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), речове право № 55992509 від 22.07.2024.
3. В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити.
Строк дії заходів забезпечення позову визначений статтею 145 ГПК України.
Стягувачем за ухвалою є: Подільська окружна прокуратура Одеської області (пр. Шевченка, 10, м. Подільськ, Одеська обл., 66302, код ЄДРПОУ 03528552)
Боржником за ухвалою є: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
Ухвала є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Ухвала може бути пред'явлена до виконання в строк, встановлений ст.12 Закону України “Про виконавче провадження».
Ухвала набирає законної сили 23.04.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя Бездоля Дмитро Олександрович