Справа № 523/19790/24
Провадження №2-др/523/49/26
/додаткове/
"24" квітня 2026 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого - судді Малиновського О.М.
за участю секретаря - Березніченко В.Є.
розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики зі спадкоємців,
Представник ОСОБА_1 - адвоката Боднарук М.М. 10.04.2026р. через систему «Електронний суд» звернувся до суду із заявою в якій просить ухвалити додаткове рішення суду, а саме просить вирішити питання про розподіл судових витрат, про які ним було заявлено та з цього приводу надано докази, зокрема понесені витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 20 000,00грн., а саме по 10000грн. з кожного відповідача.
Вивчивши заяву про ухвалення додаткового рішення суду, матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно п.1 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом ч.ч.3,4 той же статті суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З огляду на обставини справи судом проведений розгляд питання розподілу судових витрат без участі сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Пересипського районного суду м. Одеси від 09.04.2026р. позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики зі спадкоємців задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 12.12.2020р. в розмірі 124 770грн. в межах розміру та вартості майна прийнятого у спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 12.12.2020р. в розмірі 124 770грн. в межах розміру та вартості майна прийнятого у спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі по 1247грн. з кожного відповідача.
Водночас, ухвалюючи рішення по справі судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, зокрема в частині понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як слідує з матеріалів справи представником позивача, на підтвердження понесених Кішонус Ю.П. витрат на професійну правничу допомогу суду надані: договір про надання правової допомоги №27/11 від 27.11.2024р.; протокол погодження розміру гонорару адвоката за договором про надання правової допомоги №27/11 від 27.11.2024р. з якого слідує, що розмір гонорару адвоката склав 20 000грн. за ведення справи у суді першої інстанції із наданням адвокатом комплексної правової допомоги клієнту у справі, зокрема: ввідна юридична консультація за порушеним питанням; додаткові юридичні консультації сумарно тривалістю 60 хвилин; збір інформації та документів, що можуть бути використані в суді як доказ; підготовка процесуальних документів, як то позовна заява, уточнена позовна заява, відзив, пояснення та інших заяв по суті справи; участь у перших п'яти судових засіданням незалежно від стадії судового процесу.
Не погоджуючись із внесеною до суду заявою про стягнення правничої допомоги представник ОСОБА_3 - адвокат Глух Н.А. направила 17.04.2026р. заяву в якій просить відмовити у задоволенні заяви позивача про стягнення з ОСОБА_3 10000грн. правничої допомоги з огляду на те, що представник позивача не надав суду рахунків по оплаті, актів виконаних робіт та інших доказів, які б підтверджували сплату зазначених коштів адвокату та обсягу виконаної роботи.
Згідно п.1 ч.2 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, приймаючи до уваги процесуальні норми, якими врегульоване питання розподілу судових витрат, наявні у справі докази на понесені позивачем витрати на правничу допомогу, відсутністю з боку відповідача ОСОБА_2 заперечень про неспівмірність таких витрат, суд дійшов висновку про ухвалення у справі додаткового рішення суду про стягнення з відповідачів на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі по 10 000грн. з кожного відповідача.
З боку відповідача ОСОБА_2 суду не надано вмотивованого клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та/або не доведено неспівмірність понесених позивачем витрат на правничу допомогу, що є його обов'язком в силу ч.6 ст.137 ЦПК України.
Що стосується заперечень поданих представником ОСОБА_3 то такі не заслуговують на увагу, так як представником позивача додані до матеріалів справи докази, якими підтверджено визначений розмір гонорару між позивачем та його представником, а також обсяг наданих представником послуг з правової допомоги, як до розгляду справи, так і під час розгляду справи. Будь-яких інших вмотивованих заперечень, які б вказували на наявність підстав для зменшення розміру витрат понесених позивачем на правову допомогу з боку ОСОБА_3 суду не надано.
Окрім цього згідно з актуальною практикою Верховного Суду, фактична оплата правничої допомоги (наявність квитанцій про оплату на момент розгляду справи) не є обов'язковою умовою для стягнення цих витрат з відповідача. Головне у вирішенні такого питання - це реальність надання послуг та документальне підтвердження того, що витрати мають бути сплачені, навіть якщо вони ще не сплачені на момент винесення рішення, зокрема на підтвердження понесення таких витрат стороні слід надати: договір про надання правової допомоги, акт здачі-приймання робіт (наданих послуг), детальний опис робіт (обсяг послуг) та їх вартість, що було і надано представником позивача.
Керуючись ст.270 ЦПК України,
Ухвалити по справі додаткове рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000грн.
Стягнути ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000грн.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
Відповідачі: ОСОБА_3 , рнокпп: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_2 , рнокпп: НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 .
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 24 квітня 2026р.
Суддя