Справа № 522/14144/25
1-кп/522/2030/26
24 квітня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченої - ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12025164500000 від 20.05.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України,
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за № 12025164500000 від 20.05.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2026 року оголошено в розшук обвинувачену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зупинено кримінальне провадження.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2026 року надано дозвіл на затримання обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
23.04.2026 обвинувачену затримано за ухвалою суду від 27.02.2026 та доставлено до суду 24.04.2026 року, у зв'язку з чим судове провадження поновлено.
У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів стосовно обвинуваченої, обґрунтовуючи його тим, що за наявності вагомих доказів остання обвинувачується у вчинені нетяжкого злочину, при доведенні винуватості їй може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років. Також, прокурор посилався на те, що обвинувачена систематично не з'являвся за викликами до суду; оголошувалась судом у розшук, а тому вважав, що існують ризики, передбачені п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування обвинуваченої від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Обвинувачена заперечувала проти клопотання прокурора, просила обрати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши наявні матеріали, суд дійшов висновків про таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
За правилами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 3 ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Так, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу суд приймає до уваги, що обвинувачена ОСОБА_4 за наявності вагомих доказів обвинувачується у вчинені нетяжкого злочину, при доведенні винуватості їй може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.
Суд враховує, що під час судового розгляду, обвинувачена, ознайомлена із пред'явленим обвинуваченням, неодноразово не з'являлась за викликами до суду, у зв'язку із чим ухвалою суд від 27.01.2026 оголосив її у розшук.
За даних обставин, суд вважає доведеними прокурором існування ризиків передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: спроб переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення і приходить до висновку про наявність підстав для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому, зважаючи на викладені обставини, на думку суду, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, на даний час, не може забезпечити належну поведінку останнього та запобігти вищезазначеним ризикам.
Відповідно до ч. 2 п. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно за умови, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, доведено, що така особа, перебуваючи на волі, переховувалася від органів досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Обвинувачена ОСОБА_4 перебуваючи на волі переховувалася від суду та була оголошена у розшук.
Суд встановив, що вказані вимоги закону у цьому випадку дотримані, а прокурором належним чином обґрунтовано як наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і обставини, визначені ч. 2 п. 2 ст. 183 КПК України.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
З огляду на викладене, враховуючи характер та ступінь тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, а також доведеність ризиків, суд дійшов висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченої.
Щодо визначення розміру застави суд зазначає таке.
Так, з положень ч. 3 ст. 183 КПК України, вбачається, що суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З'гідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Суд вважає, що застава у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66 560 грн. 00 коп. (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят гривень 00 копійок) здатна буде забезпечити виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків та буде відповідати матеріальному стану обвинуваченої.
Керуючись ст. 3, 7, 9, 27, 31, 176-178, 181, 183-184, 194-196, 291, 315, 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора задовольнити частково, обрати відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто строк дії ухвали до 21 червня 2026 року.
Визначити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави, в якості альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обов'язків, передбачених КПК України заставу у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66 560 грн. 00 коп. (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят гривень 00 копійок).
Обвинувачена або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинувачену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , провадження по справі 1-кп/522/2030/26.
Обвинувачена звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинувачену обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатись із м. Одеси без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або роботи;
4) здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області за наявності паспорти, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомленою, не з'явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 становить 60 днів і обчислюється з моменту затримання, тобто з 23.04.2025 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії судового рішення.
Копію ухвали вручити обвинуваченій, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Суддя ОСОБА_1