Справа № 509/3147/24
20 квітня 2026 року с-ще Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Бочарова А.І.
при секретарі Сірман Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Овідіополь цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
про
стягнення аліментів на утримання дитини,-
22.05.2024 року до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла позовна заява громадянки України ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично перебуває за адресою: АДРЕСА_2 до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , про стягнення аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка посилаючись на те, що дитина знаходяться на її утриманні, при цьому відповідач ніякої матеріальної допомоги не надає, просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на дитину, у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000грн.на місяць, які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи з 22 травня 2024 року і до досягнення сином повноліття.
27 травня 2024 року ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
28 жовтня 2024 року ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області Овідіопольського районного суду Одеської області, закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, від представника було надано суду заяву, в якій позовні вимоги підтримано в повному обсязі, просили суд розглянути справу без участі сторони позивача та задовольнити позов.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, із заявою про розгляд справи у його відсутність до суду не звертався, у зв'язку з чим Овідіопольський районний суд Одеської області 06 березня 2025 року ухвалив заочне рішення по справі в порядкуст. 280 ЦПК України, відповідно до якого позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнив. Стягнув з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000,00 грн. щомісячно, які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи з 22 травня 2024 року і до досягнення сином повноліття, тобто до 2033 року. Допустив негайне виконання рішення суду в межах стягнення платежу за один місяць. Стягнув з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
15 квітня 2025 року Овідіопольський районний суд Одеської області видав виконавчий лист № 509/3147/24.
Не погоджуючись із заочним рішенням, 06 жовтня 2025 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просив суд поновити йому пропущений строк на перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 березня 2025 року по справі, та призначити справу до розгляду у загальному порядку. В обґрунтування заяви зазначив, що не був проінформований про дане судове провадження та не приймав участь у судових засіданнях з причин не поінформованості щодо їх проведення.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає необхідним заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення задовольнив. Поновив відповідачу ОСОБА_2 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 березня 2025 року у цивільній справі №509/3147/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини. Скасував заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 березня 2025 року у цивільній справі №509/3147/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини. Розгляд справи вирішив провести в порядку загального позовного провадження.
20 квітня 2026 року у призначене судове засідання сторони не з'явились, попередньо подавши заяви про розгляд справи за їх відсутності.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, з урахуванням наданих сторонами доказів, суд вважає, що позовна заява громадянки України ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично перебуває за адресою: АДРЕСА_2 до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , про стягнення аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони з 16 вересня 2014 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 липня 2024 року у цивільній справі № 509/2971/24 розірвано.
Після розірвання шлюбу малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає із матір'ю у Німеччині, за адресою: АДРЕСА_2 .
Батько дитини-відповідач, -учасник бойових дій, пов'язаних із захистом Батьківщини, ветеран війни, офіційно працевлаштований на критично -важливому підприємстві ТОВ “Інфокс», код ЄДРПОУ 26472133, і його середній рівень доходу на місяць складає 10 000 гривень.
Відповідно до ч. 2ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України- батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Положеннями ст. 141 Сімейного Кодексу України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 1ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3512 грн.
Нормами ч. 3 ст. 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на наявність імперативного дозволу змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. ст. 183, 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у певній твердій грошовій сумі на аліменти у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини та навпаки).
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.
У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обґрунтування своїх вимог.
Водночас, після перегляду Заочного рішення від 06 березня 2025 року суд встановив також і ніші обставини, які не вказувались позивачем, та не були суду відомі, зокрема факт участі відповідача ОСОБА_2 у бойових діях, пов'язаних із захистом Батьківщини, наявність у нього фіксованого доходу за офіційним місцем працевлаштування у розмірі 10 тисяч гривень на місяць.
У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Позивач не просила суд змінити спосіб стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку заробітку відповідача, та стягувати із відповідача на утримання дитини дітей аліменти у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Однак суд в інтересах дитини, з урахуванням позиції про це відповідача, враховуючи право відповідача на зміну способу стягнення аліментів, встановлене ст.192 СК України, якнайкращі інтереси дітей, яка має право на достатній рівень матеріального забезпечення, законодавчо встановлений прожитковим мінімумом для дітей, з урахуванням їх віку та потреб, керуючись принципом розумності і справедливості, вважає за необхідне змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми у розмірі 10000 грн. на суму у розмірі прожиткового мінімуму - 3 512 грн.
Такий спосіб стягнення і розмір аліментів, на переконання суду, відповідатиме реальним потребам дитини, а також матеріальному становищу сторін у справі, та їх суспільно-майновому стану.
У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили, на що звернув увагу в п. 23 Постанови Пленуму № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України від 15.05.2006 року.
Таким чином, визначений даним судовим рішення розмір аліментів підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з часу набрання даним рішенням законної сили.
У зв'язку із зміною способу стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку заробітку, стягнення аліментів, яке здійснюється на підставі Заочного рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 березня 2025 року слід припинити, після набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
При такому вирішенні позову, з врахуванням того, що позивач звільнена від сплати судового збору, а судові витрати в разі задоволення позову покладаються на відповідача, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь держави - судовий збір у встановленому законодавством розмірі 1211,20 грн.
На підставі ст.ст. 180, 181, 182, 184, 192 СК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 82, 141, 142, 206, 247, 263-265, 268, 273, 274-279, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
Стягувати з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на дитину аліменти у розмірі прожиткового мінімуму - 3512 грн щомісячно.
Стягнення аліментів в новому розмірі розпочати з дня набрання даним рішенням суду законної сили і проводити щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
З дня набрання даним рішенням суду законної сили припинити стягнення по виконавчому листу № 509/3147/24, виданому Овідіопольським районним судом Одеської області 15 квітня 2025 року на підставі заочного рішення Овідіопольського районного суду районного суду Одеської області від 06 березня 2025 року, яким стягнуто з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично перебуває за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 гривень щомісячно.
За заявою сторони позивача - видати новий виконавчий лист, яким допустити негайне виконання цього рішення, та забезпечити стягнення.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя А.І.Бочаров