Справа № 521/8152/20
Номер провадження:1-в/521/350/26
15 квітня 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ( у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Одеса у режимі відеоконференції з ДУ «Одеська виправна колонія № 14», клопотання захисника ОСОБА_5 , в інтересах засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення,
До Хаджибейського районного суду м. Одеси надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 , в інтересах засудженого ОСОБА_4 , про умовно-дострокове звільнення.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 заявлене клопотання підтримав, наполягав на його задоволенні.
Засуджений ОСОБА_4 клопотання підтримав, просив задовольнити.
Прокурор заперечувавпроти задоволення клопотання.
Суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Частиною 2 ст.81 КК України передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов'язків у період відбування покарання засвідчила успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м'якого виду покарання.
Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні засудженим вимог режиму, його участі в самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вимог адміністрації установи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні засуджених.
Вимогами ч.2 ст.67, ч.2 ст.103 КВК України передбачено, що засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 2, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року “Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення (ч.3 ст.82 КК України). Суди під час судового засідання повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання.
Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно-корисної праці та потреби в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії, слід зазначити, що висновок суду про виправлення засудженого повинен бути заснований на всебічному врахуванні даних про його поведінку і становлення до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі.
Під час розгляду клопотання судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий.
На даний час ОСОБА_4 засуджений вроком Малиновського (Хаджибейського) районного суду м. Одеси зв ч.2 ст. 121 КК України до 7 рокі позбавлення волі.
22.06.2025 року ОСОБА_4 було визнано потерпілим у кримінальному провадженні №12022230000005312, який в листопаді 2022 року військовими РФ та пов'язаними з ними особами, був незаконно переміщений з установи відбування покарання «Дар'ївська виправна колонія (№10)» (с. Дар'ївка, Херсонського району, Херсонської області) до інших установ відбування покарань на територію РФ Ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 08.08.2025 року зараховано ОСОБА_4 у строк відбування покарання, визначеного вироком Малиновського (Хаджибейського) районного суду м. Одеси від 10.02.2021 року, строк з 30.03.2020 року, до моменту його звільнення з виправної колонії, розташованої на непідконтрольній частині території України - 10.02.2025 року, а також строк слідування з території РФ до України до фактичного затримання, тобто з 10.02.2025 року по 22.06.2025 року.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання, а саме з 30.03.2020 року . Початок та кінець строку перебування ОСОБА_4 під вартою з 30.03.2020 року по 15.02.2021 року. Зарахувати в строк відбуття покарання строк перебування під вартою з 30.03.2020 року до дня ухвалення судом вироку із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Початок строку покарання: 22.06.2025 року та кінець строку покарання: 30.03.2027 року. Настання передбачуваного законодавством України умовно-дострокового звільнення : 30.11.2024 року, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким: 30.09.2023 року, заміна умов тримання: 30.07.2022 року.
Відповідно до ст. 12 КК злочин, за який засуджено ОСОБА_4 відносяться до категорії тяжких. Тому згідно з п. 2 ч. 2 ст. 81 КК засуджений має відбути не менше 2/3 покарання для того, щоб до нього могло бути застосоване умовно-дострокове звільнення. 30.11.2024 року ОСОБА_4 відбув 2/3 призначеного йому покарання (з урахуванням застосування ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року № 838-VIII).
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливо лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 81 КК умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Згідно довідки-характеристики № 1/10/1-1245 від 26.02.2026 року ОСОБА_4 20.10.2025 року отримав заохочення , а саме: подяку по підсумкам роботи за 3 квартал 2025 року (копія додається).
За час тримання під вартою та відбування покарання ОСОБА_4 порушень режиму тримання не допустив, на профілактичному обліку не перебував. Відповідно до ч.4 ст. 134 КВК України визнається таким, що не має стягнень.
Дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом установи. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує в чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд.
Бажає змінити своє життя, проте це бажання має поодинокий характер, не усвідомлює що саме необхідно змінити, позитив них правил на майбутнє не має.
Крім того, 29.08.2025 року протоколом №6 засідання комісії з розгляду питань щодо застосування до засуджених умовно-дострокового звільнення від відбування покарання Державної установи «Снігурівська виправна колонія (№5)» було відмовлено ОСОБА_4 у застосуванні умовно-дострокового звільнення.
Відповідно до ч.2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Так, згідно до частини 1 та 2 ст.50 КК України, покарання, є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом об меженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. А також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Тобто мета покарання це те, чого прагне досягти держава, застосовуючи його щодо особи, яка вчинила злочин. Застосовуючи покарання , суд має на меті покарати винного, що необхідно для захисту суспільства і для задоволення почуття обурення і справедливості потерпілого, його близьких та суспільства в цілому.
Єдиною і достатньою підставою умовно-дострокового звільнення є досягнення однієї з цілей покарання виправлення засудженого, що підтверджується його сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року №2 п.13 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» визначено, що матеріали про умовно-дострокове звільнення, повинні містити характеристику, що відображає процес виправлення засудженого та стосується всього періоду відбування ним покарання, дані про попередні судимості та відшкодування матеріальних збитків.
Зазначені у характеристиці якості засудженого можуть свідчити лише про позитивні тенденції у поведінці засудженого, проте не дає підстави вважати, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
За змістом ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення є правом, а не обов'язком суду, і повинно сприяти досягненню мети, передбаченої ст. 50 КК України, - виправленню засудженого і запобіганню вчинення нових злочинів.
Водночас, передумовою дострокового звільнення є саме «бездоганна» поведінка засудженого протягом всього строку відбування покарання і державні органи, які пов'язані із процесом виправлення та перевиховання засудженого та суд не мають підходити до цього питання формально.
Зважаючи на те, що висновок про наявність підстав для умовно-дострокового звільнення від покарання має ґрунтуватись не лише на оцінці відомостей, що характеризують особу засудженого за час відбування покарання, а і на підставі відомостей про попередні судимості та тяжкість вчинених особою злочинів, суд приходить до висновку про те, що на даний час поведінка засудженого ОСОБА_4 не свідчить про стабільний процес виправлення та перевиховання та що він довів своє виправлення, а тому підстав для задоволення клопотання не має.
Керуючись ст. ст. 50, 81 КК України, ст. ст. 537,539,376 КПК України, суд
В клопотанні про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1