ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.04.2026Справа №910/14119/19
За позовомОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2
до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтекхолд"
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,
на стороні відповідачів:1. ОСОБА_3 2. ОСОБА_4 3. ОСОБА_5 4. приватного нотаріуса Валігури Ганни Валеріївни, 7. Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО Веста"
на стороні позивача: 5. ОСОБА_6 6. ОСОБА_7
провизнання рішень загальних зборів недійсними, визнання недійсним статуту
Суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники учасників справи:
від позивача:Калашнікова О.В.
від відповідача-1:не з'явився
від відповідача-2:не з'явився
від третьої особи-1:не з'явився
від третьої особи-2:не з'явився
від третьої особи-3:не з'явився
від третьої особи-4:не з'явився
від третьої особи-5:не з'явився
від третьої особи-6:не з'явився
від третьої особи-7:не з'явився
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтекхолд", в якому просив суд:
- визнати недійсним та скасувати протокол №17/7 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" від 22.08.2016;
- визнати недійсним та скасувати протокол №13/07 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" від 13.06.2017;
- визнати недійсним та скасувати Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", затверджений протоколом №13/07 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" від 13.06.2017;
- визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна, яке вноситься учасником для формування статутного капіталу, виданий 10.04.2018, видавник: ТОВ "Армтек" та ТОВ "Армтекхолд".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення, статут та акт суперечать положенням законодавства України та порушують набуті позивачем як спадкоємцем права, які випливають з частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", що належала спадкодавцю - ОСОБА_8 .
Так, законний представник позивача вказує, що ОСОБА_1 є спадкоємцем (сином) ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, станом на 22.08.2016 ОСОБА_8 належала частка в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" в розмірі 6,8% та відповідно ОСОБА_8 не відчужував свою частку в товаристві.
Як стверджує законний представник позивача, загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" за відсутності будь-яких законних підстав було передано належну ОСОБА_8 частку у розмірі 6,8% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" ОСОБА_3 , після чого належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Армтек" нерухоме майно було внесене до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтекхолд", що призвело до неможливості позивача отримати частку активів за правом спадкування.
Разом з вказаним позовом позивачем було подано заяву про забезпечення позову, за змістом якої ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 просив заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Армтек" рішеннями загальних зборів учасників: змінювати склад учасників товариства щодо відчуження оспорюваної частки в розмірі 6,8%, що належала ОСОБА_8 ; вносити зміни, що стосуються перерозподілу часток у статутному капіталі товариства, оспорюваної частки в розмірі 6,8%, що належала ОСОБА_8 ; ліквідувати товариство.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2019 в задоволенні заяви ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2019 (постановленою після усунення недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою суду від 17.10.2019) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/14119/19; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного; визначено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив; призначено підготовче засідання на 24.12.2019.
18.12.2019 через відділ діловодства суду представником позивача подано заяву про забезпечення позову, за змістом якої ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 просив заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Армтек" рішеннями загальних зборів учасників: відчужувати нерухомість та інші активи товариства; змінювати склад учасників товариства; вносити зміни, що стосуються перерозподілу часток у статутному капіталі товариства; ліквідувати товариство.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2019 в задоволенні заяви ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 відкладено підготовче засідання на 06.02.2020.
04.02.2020 через відділ діловодства суд від Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" надійшов відзив на позов, в якому відповідач-1 вказує, що статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" чітко встановлено, що питання прийняття та виключення зі складу учасників товариства є виключною компетенцією загальних зборів учасників товариства, в той час як жодних протоколів або рішень загальних зборів учасників відповідача-1 щодо прийняття ОСОБА_2 до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" ухвалено не було. Оскільки ОСОБА_2 ніколи не була раніше та не є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" на даний час, предметом спору у даній справі не є питання щодо створення, діяльності, управління або припинення юридичної особи відповідача-1, то Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" вважає, що даний спір не є корпоративним та не може розглядатись в порядку господарського судочинства. Також відповідач-1 зазначає, що ОСОБА_2 було пропущено спеціальний строк позовної давності на оскарження рішень загальних зборів, який становить 1 рік. Крім того, відповідач-1 стверджує, що у вересні 2017 року сума коштів у розмірі 306 000,00 грн в рівних долях була виплачена всім спадкоємцям ОСОБА_8 , зокрема і ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 , у розмірі 102 000,00 грн. Посилаючись на те, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" просило суд закрити провадження у справі №910/14119/19 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
05.02.2020 засобами поштового зв'язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтекхолд" надійшов відзив на позов, в якому відповідач-2 вказує, що статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" чітко встановлено, що питання прийняття та виключення зі складу учасників товариства є виключною компетенцією загальних зборів учасників товариства, в той час як жодних протоколів або рішень загальних зборів учасників відповідача-1 щодо прийняття ОСОБА_2 до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" ухвалено не було. Оскільки ОСОБА_2 ніколи не була раніше та не є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" на даний час, предметом спору у даній справі не є питання щодо створення, діяльності, управління або припинення юридичної особи відповідача-1, то Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтекхолд" вважає, що даний спір не є корпоративним та не може розглядатись в порядку господарського судочинства. Також відповідач-2 зазначає, що ОСОБА_2 було пропущено спеціальний строк позовної давності на оскарження рішень загальних зборів, який становить 1 рік. Посилаючись на те, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтекхолд" просило суд закрити провадження у справі №910/14119/19 на підставі п. 1 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 06.02.2020 задоволено клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання; запропоновано відповідачу-1 надати відомості про інші судові справи, на які посилається позивач; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 03.03.2020.
В підготовче засідання 03.03.2020 учасники справи, які були повідомлені про місце, дату та час його проведення належним чином, своїх повноважних представників не направили, відповідач-2 про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2020 відкладено підготовче засідання на 19.03.2020.
З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, та на виконання розпорядження Голови Вищої ради правосуддя від 13.03.2020 №11/0/2-20 "Про додаткові заходи із попередження респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19", ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 призначено підготовче засідання у справі №910/14119/19 на 07.04.2020.
18.03.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтекхолд" надійшло клопотання про закриття провадження у справі №910/14119/19 у зв'язку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
18.03.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/14119/19 до вступу в законну силу рішення у справі №759/8866/18 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" про визнання права на частку в статутному капіталі в порядку спадкування.
В підготовче засідання 07.04.2020 учасники справи, які були повідомлені про місце, дату та час його проведення належним чином, своїх повноважних представників не направили, позивач та відповідач-2 про причини неявки суд не повідомили, тому ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 відкладено підготовче засідання на 05.05.2020.
Враховуючи подання відповідачами клопотань про відкладення підготовчого засідання, з метою попередження виникнення і запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19 та для забезпечення учасникам справи можливості реалізувати свої права, передбачені господарським процесуальним законом, ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 призначено підготовче засідання на 28.05.2020.
Оскільки підготовче засідання, призначене на 28.05.2020, не відбулося б у зв'язку з перебуванням судді Бойка Р.В. у відпустці, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 було призначено підготовче засідання на 11.06.2020.
11.06.2020 через відділ діловодства суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/14119/19 до вирішення справи №759/8866/18 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" про визнання права на частку в статутному капіталі в порядку спадкування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2020 клопотання ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 про зупинення провадження задоволено та зупинено провадження у справі №910/14119/19 до вирішення справи №759/8866/18.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №759/8866/18, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05.11.2024, у задоволенні позову ОСОБА_2 , яка діяла в інтересах малолітнього сина ОСОБА_1 , відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 03.02.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , яка діяла в інтересах малолітнього сина ОСОБА_1 , на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 2811.2023 та постанову Київського апеляційного суду від 05.08.2020 у справі №759/8866/18.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2025 поновлено провадження у справі №910/14119/19; призначено підготовче засідання у справі №910/14119/19 на 05.06.2025; запропоновано учасникам справи надати пояснення по справі з урахуванням постанови Київського апеляційного суду від 05.11.2024 у справі №759/8866/18 - до початку засідання, яке призначене на 05.06.2025.
28.05.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" надійшло клопотання про закриття провадження у справі №910/14119/19 з тих підстав, що у рішенні Святошинського районного суду міста Києва від 28.11.2023 та постанові Київського апеляційного суду від 05.11.2024 у справі №759/8866/18 встановлено, що частка спадкодавця виплачена у грошовій формі ОСОБА_1 . Відповідач-1 вчергове вказує, що ОСОБА_2 ніколи не була раніше учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" та не є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" на теперішній час, предметом спору у даному позові не є питання щодо створення, діяльності, управління або припинення діяльності юридичної особи, відтак спір ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" не відноситься до корпоративного спору в розумінні ст. 20 ГПК України та не може розглядатись в порядку господарського судочинства. Також відповідачем-1 вказано, що позивачем пропущений строк позовної давності на оскарження рішення загальних зборів товариства, який становить 1 рік. До того ж, відповідач-1 повторно наголошує, що у вересні 2017 року грошова сума в розмірі 306 000,00 грн в рівних долях була виплачена всім спадкоємцям ОСОБА_8 , якими є його діти, зокрема ОСОБА_1 . Таким чином, відповідач-1 вважає, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, позивач не підтвердив свого права на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", відтак вимоги щодо скасування протоколів загальних зборів учасників товариства, статуту та акту приймання-передачі нерухомого майна, як такі, що суперечать положенням законодавства України та порушують набуті позивачем як спадкоємцем права, які випливають з частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", що належала спадкодавцю, є безпідставними, юридично необґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню судом, оскільки не доведені належними та допустимими доказами. Тому відповідач-1 просить закрити провадження у справі №910/14119/19 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 відмовлено у задоволенні клопотань про закриття провадження у справі, оскільки суд не вбачає на даній стадії підстав для закриття провадження у справі; залучено до участі у справі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в якості третіх осіб 1, 2, 3, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів; зобов'язано учасників справи направити залученим третім особам 1, 2, 3 копії заяв по суті спору протягом п'яти днів з дня одержання ухвали; запропоновано залученим третім особам 1, 2, 3 у строк протягом десяти днів з дня одержання ухвали надати суду письмові пояснення щодо заяв по суті спору; запропоновано відповідачу-1 обґрунтувати позицію щодо правових підстав прийняття рішення загальних зборів від 13.06.2017; постановлено отримати документи з реєстраційної справи ТОВ "Армтек" та долучити їх до матеріалів справи; запропоновано позивачу та відповідачу-1 надати листування останнього з нотаріусом щодо частки в товаристві з спадкової справи, а також листування позивача та відповідача-1 щодо такої частки; встановлено сторонам строк для надання заяв по суті спору з урахуванням висновків викладених у судових рішеннях у справі №759/8866/18 - до наступного засідання; відкладено підготовче засідання на 03.07.2025.
13.06.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтекхолд" надійшли пояснення, в яких відповідач-2 вказує, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №759/8866/18 встановлено, що ОСОБА_8 здійснювалося відчуження частини його частки у статутному капіталі та відповідно частка ОСОБА_8 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" на момент його смерті становила не 10% як вказує позивач, а 6,8% статутного капіталу, що у грошовому виразі складало 306 000,00 грн, оскільки часткою у розмірі 3,2% він розпорядився ще за життя. ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_1 , звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом на майно померлого, здійснено реєстрацію цих відомостей в спадковому реєстрі, відтак нею як законним представником неповнолітнього спадкоємця реалізовано право на спадщину, а саме: прийнято спадкове майно - компенсацію 1/3 частки у статутному капіталі товариства у грошовій формі у розмірі 102 000,00 грн. Відтак, відповідач-2 наголошує, що згідно рішень судів у справі №759/8866/18, які вступили в законну силу, за ОСОБА_1 не визнано права власності на частку статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" у порядку спадкування, тому ОСОБА_1 (в особі законного представника ОСОБА_2 ) не є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" та ніколи не був ним. Тому, на думку відповідача-2, відсутні жодні підстави стверджувати, що спірні рішення загальних зборів, статут та акт передачі майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтекхолд" будь-яким чином порушили права та інтереси позивача у даній справі №910/14119/19. Відповідач-2 також зазначив, що позивачем пропущений строк позовної давності на оскарження протоколів загальних зборів товариства, який становить 1 рік. Оскільки позивач не підтвердив свого права на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", то, на думку відповідача-2, в нього відсутні юридичні підстави вимагати скасування протоколів загальних зборів учасників товариства, статуту та акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтекхолд", як такі, що суперечать положенням законодавства України та порушують набуті позивачем, як спадкоємцем права, які випливають з частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек".
13.06.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач-1 вказує, що з урахуванням судових рішень у справі №759/8866/18, які вступили в законну силу, відсутні жодні підстави стверджувати, що спірні рішення загальних зборів, статут та акт передачі майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтекхолд" будь-яким чином порушили права та інтереси позивача у даній справі №910/14119/19. Відповідач-1 вважає, що рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №759/8866/18, залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 05.11.2024, підтверджує правомірність Протоколу №17/7 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" від 22.08.2016, Протоколу №13/07 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" від 13.06.2017, статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", затвердженого Протоколом №13/07 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" від 13.06.2017, та акту приймання-передачі нерухомого майна, яке вноситься учасником для формування статутного капіталу, виданий 10.04.2018, видавник: ТОВ "Армтек" та ТОВ "Армтекхолд". Відповідач-1 вчергове зазначає, що ОСОБА_2 ніколи не була раніше учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" та не є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" на теперішній час, предметом спору у даному позові не є питання щодо створення, діяльності, управління або припинення діяльності юридичної особи, відтак спір ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" не відноситься до корпоративного спору в розумінні ст. 20 ГПК України та не може розглядатись в порядку господарського судочинства. Окрім того, що позивач не є та ніколи не була учасником товариства, у справі №759/8866/18 за ОСОБА_1 не визнано права власності на частку статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" у порядку спадкування, даний спір не відноситься до корпоративних спорів, в позові відсутні докази порушення прав та інтересів позивача, відповідач-1 також посилається на те, що позивачем пропущений строк позовної давності на оскарження рішення загальних зборів товариства, який становить 1 рік. Відповідач-1 також в черговий раз звернув увагу суду, що у вересні 2017 року грошова сума в розмірі 306 000,00 грн в рівних долях була виплачена всім спадкоємцям ОСОБА_8 , якими є його діти. Також відповідач-1 в черговий раз зауважив, що спір у справі 910/14119/19 не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
03.07.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Армтек" в системі "Електронний суд" сформовано пояснення, в яких відповідач-1 вказує, що ОСОБА_8 взяв у борг у ОСОБА_3 , який є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", 58 500 доларів США, у зв'язку з чим ОСОБА_3 звернувся із заявою у спадкову справу про його вимоги у цій частині. У зв'язку з цим Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" здійснило перерозподіл часток у статутному капіталі товариства, ОСОБА_8 був виключений з числа учасників. Відповідач-1 наголошує, що здійснило повний розрахунок з усіма спадкоємцями покійного ОСОБА_8 .
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 03.07.2025 долучено подані відповідачем-1 пояснення та докази до матеріалів справи; з огляду на наявність сумнівів у добросовісній реалізації учасниками справи своїх обов'язків, зобов'язано відповідача-1 надати докази повідомлення (та саме повідомлення) всіх учасників товариства, особливо ОСОБА_8 , про скликання зборів 22.08.2016 та 13.06.2017; встановлено строк для надання доказів - 5 днів; попереджено відповідача-1, що у відповідності до ч. 8 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд вправі застосувати заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом; застосовано до представника відповідача-1 Гриньковського С.П. заходи процесуального примусу у виді попередження; залучено приватного нотаріуса Валігуру Ганну Валеріївну до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів; запропоновано ОСОБА_10 надати пояснення щодо правових підстав проведення реєстраційної дії 16.06.2017 №10701050017028553 щодо зміни складу учасників; встановлено відповідачу-1 строк для надання відзиву на позов - 10 днів; постановлено здійснити отримання акту приймання-передачі нерухомого майна з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; залучено до участі у справі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; зобов'язано сторін направити залученим третім особам копії заяв по суті спору з додатками; відкладено підготовче засідання на 24.07.2025
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2025 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "НПО Веста" в якості третьої особи-7, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів; запропоновано залученій третій особі у строк протягом десяти днів з дня одержання даної ухвали надати суду письмові пояснення, складені з урахуванням вимог ст. 168 Господарського процесуального кодексу України, з доказами їх направлення іншим учасникам справи.
23.07.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Армтек" в системі "Електронний суд" сформовано відзив на позов, в якому відповідач-1 повідомив, що 30.11.2015 відбулись загальні збори учасників ТОВ "Армтек". Збори вирішили за систематичні та грубі порушення ОСОБА_8 обов'язків учасника товариства, передбачених статутом товариства та рішеннями загальних зборів, виключити ОСОБА_8 зі складу учасників ТОВ "Армтек" на підставі п. 14.1 ст. 14 Статуту ТОВ "Армтек" та ст. 64 Закону України "Про господарські товариства". Заперечень чи скарг з боку ОСОБА_8 проти цього чи із-за цього з урахуванням його боргових зобов'язань перед іншими учасниками не надходило, з його боку укладались нотаріально посвідчені договори про відчуження його часток на користь інших учасників. Так як ОСОБА_8 помер, то його частка була виплачена його спадкоємцям. 22.08.2016 відбулись збори учасників ТОВ "Армтек", на яких були прийняті рішення про затвердження виходу зі складу учасників товариства ОСОБА_11 та ОСОБА_8 та про передання їх часток у статутному фонді товариства на підставі договорів купівлі-продажу часток ОСОБА_4 , про здійснення перерозподілу часток. 13.06.2017 відбулись загальні збори учасників ТОВ "Армтек", на яких були прийняті рішення про затвердження рішення зборів від 22.08.2016 (протокол №17/7) про перерозподіл часток у статутному фонді товариства у зв'язку зі змінами у складі учасників та про призначення нового директора товариства ОСОБА_12 , затверджено нову редакцію статуту. Відповідач-1 вказує, що усі питання діяльності товариства, крім віднесених до виключної компетенції загальних зборів учасників, були віднесені до компетенції генерального директора та їх вирішував ОСОБА_8 як генеральний директор, проте документи про організацію та проведення загальних зборів учасників товариства він не передав, отримати їх після його смерті не виявилось можливим, тому надати їх на вимогу суду ТОВ "Армтек" не має можливості, суду надані лише ті копії, які збереглися у учасників і надані товариству. На думку відповідача-1, за умови внесення державними реєстраторами змін до даних державного реєстру наявні всі підстави для того, щоб стверджувати, що документи, які стали підставою для внесення таких змін, у тому числі і оскаржувані протоколи загальних зборів, статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", затверджений Протоколом №13/07 загальних зборів учасників від 13.06.2017, акт приймання-передачі нерухомого майна від 10.04.2018 оформлені з дотриманням вимог закону. У змісті відзиву Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" просило продовжити строк для подання відзиву, посилаючись на необхідність на вимогу суду отримати копії документів, які відсутні у ТОВ "Армтек", що потягло більше часу, ніж встановлено судом для надання відзиву.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 24.07.2025 відмовлено відповідачу-1 у задоволенні клопотання про продовження строку на подачу відзив на позов; поновлено відповідачу-1 строк на подачу відзиву на позов; долучено відзив на позов, поданий відповідачем-1, до матеріалів справи; встановлено відповідачу-1 строк для надання належним чином засвідчених копій протоколів загальних зборів учасників ТОВ "Армтек" №30/11-15 від 30.11.2015, №18/02-16 від 18.02.2016 та №16/7 від 01.07.2016; попереджено відповідача-1, що у відповідності до ч. 8 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд вправі застосувати заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом; зобов'язано відповідача-1 надати відповідь на питання щодо подання нотаріусу копії чи оригіналу Протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Армтек" №17/7 від 22.08.2016 для проведення реєстраційної дії; повторно зобов'язано приватного нотаріуса Валігуру Ганну Валеріївну надати пояснення щодо правових підстав проведення реєстраційної дії 16.06.2017 №10701050017028553 щодо зміни складу учасників; зобов'язано приватного нотаріуса Валігуру Ганну Валеріївну надати пояснення щодо причин невиконання вимог протокольної ухвали суду від 03.07.2025; встановлено приватному нотаріусу строк для надання пояснень - 7 днів; встановлено відповідачу-1 строк для надання доказів - 7 днів; відкладено підготовче засідання на 02.09.2025.
01.08.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" надійшли пояснення, в яких відповідач-1 вказує, що оскільки з часу проведення реєстраційної дії пройшло багато часу, з наявної в матеріалах реєстраційної справи не видно чи надавався нотаріусу протокол загальних зборів учасників №17/7 від 22.08.2016 в копії чи в оригіналі, надати відповідь суду на це питання не виявляється можливим.
29.08.2025 через систему "Електронний суд" від приватного нотаріуса Валігури Ганни Валеріївни надійшли пояснення, в яких третя особа-4 надала пояснення з приводу проведення реєстраційної дії 16.06.2017 №10701050017028553, зокрема вказала, що їй надавались оригінали документів, а також зазначила, що не здійснювала підготовку установчих документів та інших документів, що подаються для державної реєстрації. Третя особа-4 наголосила, що провела винятково державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу на підставі наданих заявником документів.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2025 допущено приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Валігуру Ганну Валеріївну до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів; зобов'язано учасників справи направити залученій третій особі копії заяв по суті спору; запропоновано залученій третій особі надати пояснення щодо заяв по суті спору протягом 10 днів; запропоновано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Валігурі Ганні Валеріївні висвітлити у письмових поясненнях на підставі якого документа (правочину/правочинів) нею було внесено запис за наслідком якого ОСОБА_8 позбавлено часток участі в ТОВ "Армтек"; відкладено підготовче засідання на 30.09.2025
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 30.09.2025 відмовлено відповідачу-1 у задоволенні клопотання про відкладення засідання, оскільки таке клопотання є необґрунтованим, враховуючи, що відповідач-1 міг завчасно повідомити суду про неможливість участі його представника в даному судовому та не позбавлений можливості залучити іншого представника; встановлено позивачу строк для надання доказів (звукозаписів) - 5 днів; закрито підготовче провадження у справі №910/14119/19; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено розгляд справи №910/14119/19 по суті на 23.10.2025; визнано явку сторін в наступне засідання обов'язковою.
01.10.2025 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_2 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи аудіозапису розмови між ОСОБА_13 і ОСОБА_14 (законний представник ОСОБА_7 ) на тему підписання документів, а саме нотаріально завіреної Заяви від 23.10.2023. Представник позивача вказує, що даний запис є доказом того, що документи були підписані за грошову винагороду. Зокрема кожна з осіб отримала від відповідача-1 по двадцять тисяч доларів США. Ця сума не відповідає тій, що зазначена у матеріалах справи, а саме 306 000,00 грн, яку відповідачі вказували як суму, що підлягала сплаті спадкодавцю ОСОБА_8 за його частку в товаристві.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 23.10.2025 запропоновано відповідачу-1 надати відповідь на питання щодо оподаткування; визнано явку ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в наступне засідання обов'язковою; попереджено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що при ухиленні від виконання вимог суду до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у виді штрафу, передбаченого статтею 135 Господарського процесуального кодексу України; зобов'язано відповідача-1 надати протоколи, на які посилається його представник; запропоновано відповідачу-1 надати копії матеріалів справи №759/8866/18; встановлено відповідачу-1 строк для надання копій матеріалів справи №759/8866/18, а позивачу для надання заяв по суті спору відповідача у цій справі, а також його відповідь на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів (в разі наявності) - 2 тижні; відкладено судове засідання на 18.11.2025.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 встановлено позивачу строк для надання копій всіх матеріалів справи №759/8866/18 - до наступного засідання; повторно зобов'язано ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з'явитись в засідання; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" надати пояснення щодо виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від 25.05.2021 у справі №759/8866/18; попереджено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек", що при ухиленні від виконання вимог суду до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у виді штрафу, передбаченого статтею 135 Господарського процесуального кодексу України; відкладено судове засідання на 11.12.2025.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 долучено подані позивачем докази до матеріалів справи; запропоновано позивачу надати подані нею докази в іншому електронному форматі - до 01.01.2026; відкладено судове засідання на 20.01.2026; повторно викликано ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у судове засідання.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 долучено до матеріалів справи копії матеріалів справи №759/8866/18 (на флеш-носії); зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" надати суду оригінали видаткових касових ордерів від 20.09.2017, від 21.09.2017 та від 22.09.2017 щодо виплати ОСОБА_6 коштів (копії яких додані відповідачем-1 до пояснень від 03.07.2025); попереджено Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек", що при ухиленні від виконання вимог суду до нього можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у виді штрафу, передбаченого статтею 135 Господарського процесуального кодексу України, а також, що в разі не надання оригінал письмових доказів, такі докази можуть не береться судом до уваги; запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Армтек" надати суду оригінали оскаржуваних протоколів загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек"; оголошено перерву в судовому засіданні на стадії дослідження доказів до 05.02.2026 з огляду на необхідність дослідження оригіналів доказів.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2026 повторно зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" надати суду: оригінали видаткових касових ордерів від 20.09.2017, від 21.09.2017 та від 22.09.2017 щодо виплати ОСОБА_2 коштів (копії яких додані відповідачем-1 до пояснень від 03.07.2025), а також оригінали оскаржуваних протоколів загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек"; попереджено Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек", що при ухиленні від виконання вимог суду до нього можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у виді штрафу, передбаченого статтею 135 Господарського процесуального кодексу України; попереджено Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек", що відповідно до ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги; визнано явку керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" ОСОБА_12 в наступне засідання обов'язковою; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" надати пояснення щодо невиконання вимог протокольної ухвали суду від 20.01.2026 - у строк до наступного засідання; відкладено судове засідання на 24.02.2026.
В призначене на 24.02.2026 судове засідання учасники справи явку своїх представників не забезпечили, від ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення судового засідання, натомість інші учасники справи про причини неявки не повідомили, тому ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2026 відкладено судове засідання на 24.03.2026; повторно зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" надати суду: оригінали видаткових касових ордерів від 20.09.2017, від 21.09.2017 та від 22.09.2017 щодо виплати ОСОБА_2 коштів (копії яких додані відповідачем-1 до пояснень від 03.07.2025), а також оригінали оскаржуваних протоколів загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек"; попереджено Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек", що при ухиленні від виконання вимог суду до нього можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у виді штрафу, передбаченого статтею 135 Господарського процесуального кодексу України; попереджено Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек", що відповідно до ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги; повторно визнано явку керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" ОСОБА_12 в наступне засідання обов'язковою; повторно зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" надати пояснення щодо невиконання вимог протокольної ухвали суду від 20.01.2026 - у строк до наступного засідання.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 долучено подану позивачем копію скарги до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" заходи процесуального примусу у виді штрафу; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 16 640,00 грн; вчетверте зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" надати суду: оригінали видаткових касових ордерів від 20.09.2017, від 21.09.2017 та від 22.09.2017 щодо виплати ОСОБА_2 коштів (копії яких додані відповідачем-1 до пояснень від 03.07.2025), а також оригінали оскаржуваних протоколів загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек"; попереджено Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек", що відповідно до ч. 2 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п'яти до п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; попереджено Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек", що відповідно до ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги; вчетверте визнано явку керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" ОСОБА_12 в наступне засідання обов'язковою; відкладено судове засідання на 07.04.2026.
31.03.2026 засобами електронного зв'язку від директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" ОСОБА_12 надійшла заява про відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи №910/14119/19, в задоволенні якої було відмовлено ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2026.
В призначене на 07.04.2026 судове засідання з'явилась ОСОБА_2 , надала пояснення по суті спору, за змістом яких позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити повністю.
Відповідачі та треті особи явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, незважаючи на те, що їх явка неодноразово визнавалась обов'язковою, про причини неявки суд не повідомили, хоча про місце, дату та час засідання повідомлялись належним чином, що підтверджується наступним.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи повідомлень про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, ухвала суду від 24.03.2026 про застосування заходу процесуального примусу та відкладення судового засідання була доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" 26.03.2026 о 12 год. 39 хв., про що судом було отримано інформацію 26.03.2026 о 12 год. 54 хв., до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтекхолд" - 26.03.2026 о 12 год. 36 хв., про що судом було отримано інформацію 26.03.2026 о 12 год. 51 хв., до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО Веста" - 26.03.2026 о 12 год. 42 хв., про що судом було отримано інформацію 26.03.2026 о 12 год. 56 хв.
Згідно пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, керуючись приписами п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачам та третій особі-7 ухвали суду від 24.03.2026 є 26.03.2026.
Натомість ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ухвала суду від 24.03.2026 була надіслана за адресою місця проживання, вказаною у нотаріально посвідчених договорах купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек": АДРЕСА_1 , рекомендованими листами з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.
За інформацією із пошукової системи відстеження поштових відправлень Акціонерного товариства "Укрпошта" поштові відправлення №R067138455316, №R067138455340, №R067138455332 не були вручені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та були повернуті до суду 03.04.2026 у зв'язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Натомість ОСОБА_7 ухвала суду від 24.03.2026 була надіслана за адресою місця проживання, вказаною у відповіді №1556839 від 09.07.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру: АДРЕСА_2 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.
Однак, за інформацією із пошукової системи відстеження поштових відправлень Акціонерного товариства "Укрпошта" поштове відправлення №R067138455421 не було вручене третій особі-6 та було повернуте до суду 03.04.2026 у зв'язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою.
ОСОБА_6 ухвала суду від 24.03.2026 була надіслана за адресою місця проживання, вказаною у відповіді №1556848 від 09.07.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру: АДРЕСА_3 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.
Однак, поштове відправлення №R0670131552111 не було вручене третій особі-5 та було повернуте до суду 03.04.2026 у зв'язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою, що підтверджується інформацією із пошукової системи відстеження поштових відправлень Акціонерного товариства "Укрпошта".
Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що ухвала суду від 24.03.2026 є такою, що вручена ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 03.04.2026.
Приватному нотаріусу Валігурі Ганні Валеріївні ухвала суду від 24.03.2026 була надіслана за адресою, вказаною в Єдиному реєстрі нотаріусів: АДРЕСА_4 , та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №R068076880321 була вручена третій особі-4 01.04.2026.
Згідно пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення
Таким чином, керуючись приписами п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення третій особі-4 ухвали суду від 24.03.2026 є 01.04.2026.
Також на офіційному порталі "Судова влада України" публікувалось повідомлення про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/14119/19.
Відтак, суд дійшов висновку, що ним було вжито всіх належних заходів для повідомлення учасників справи про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/14119/19 та про призначене на 07.04.2026 судове засідання зокрема.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Зважаючи на належне повідомлення відповідачів та третіх осіб про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/14119/19 та про призначене на 07.04.2026 судове засідання, суд, керуючись приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, прийшов до висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтекхолд", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Валігури Ганни Валеріївни, Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО Веста", ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
В судовому засіданні 07.04.2026 судом завершено розгляд справи №910/14119/19 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення і вступну та резолютивну частини окремої ухвали.
У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника сторін (надані в тому числі в попередніх судових засіданнях), всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Як вбачається із наявного в матеріалах справи Витягу з Протоколу №17/7 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" від 22.08.2016, 22.08.2016 загальними зборами відповідача-1 було, зокрема прийнято наступні рішення:
- про підтвердження виходу із складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" та передачу належної ОСОБА_11 частки на користь ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі-продажу №2346, посвідченого нотаріально;
- про підтвердження виходу із складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" та передачу належної ОСОБА_8 частки на користь ОСОБА_4 на підставі Договорів №809, №2514, №2300, посвідчених нотаріально, та статті 14 Статуту №10701050007028553 від 23.12.2010, посвідченого нотаріально;
- про залучення до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу №1 та збільшення розміру його частки до 6,8%;
- про збільшення розміру належної ОСОБА_4 частки на 0,1%;
- про проведення перерозподілу часток учасників у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" наступним чином: ОСОБА_5 володіє часткою 70% статутного капіталу товариства; ОСОБА_4 володіє часткою 23,2% статутного капіталу товариства; ОСОБА_3 володіє часткою 6,8% статутного капіталу товариства.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть та визнається сторонами.
Із Протоколу №13/07 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" від 13.06.2017 вбачається, що 13.06.2017 загальними зборами відповідача-1 було, зокрема прийнято наступні рішення:
- підтверджено питання, вирішені в порядку денному протоколу №17/7 від 22.08.2016, та перерозподілено частки учасників у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" наступним чином: ОСОБА_5 володіє часткою 70% статутного капіталу товариства; ОСОБА_4 володіє часткою 23,2% статутного капіталу товариства; ОСОБА_3 володіє часткою 6,8% статутного капіталу товариства;
- у зв'язку із зміною складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" та зміною вимог законодавства затверджено та підписано Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" в новій редакції. Уповноважено директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" ОСОБА_12 провести всі необхідні дії, пов'язані із державною реєстрацією статуту товариства в новій редакції.
07.02.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвиненко О.М. було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом (спадкова справа №6/2017, зареєстроване в реєстрі за №155), у відповідності до якого ОСОБА_1 має право на спадщину за законом, зокрема на 1/3 частку на два транспортні засоби та грошові кошти у сумі 306 000,00 грн, які підлягають сплаті Товариством з обмеженою відповідальністю "Армтек".
Протоколом №1 від 05.04.2018 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтекхолд" ухвалено статутний капітал товариства сформувати за рахунок грошових коштів та майна, що вносять учасники наступним чином:
1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" в якості внеску до статутного капіталу товариства передало нерухоме майно на суму 3 631 419,10 грн, що складає 36,3% статутного капіталу товариства, яке належить йому на праві власності та розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , а саме:
- нежилі приміщення П', загальною площею 612,4 кв.м;
- нежилі приміщення Г', загальною площею 1 672,6 кв.м;
- нежилі приміщення Д', загальною площею 1 313,7 кв.м;
- нежилі приміщення №5/1 (літ. Г), загальною площею 444,8 кв.м;
- нежилі приміщення №4/2 (літ. Г), загальною площею 549,5 кв.м;
- нежилі приміщення №4/1 (літ. Г), загальною площею 613,4 кв.м;
- нежилі приміщення №3/2 (літ. Г), загальною площею 2 161,9 кв.м;
- нежилі приміщення №3/1 (літ. Г), загальною площею 2 102,9 кв.м;
- нежилі приміщення №2/2 (літ. Г), загальною площею 2 093,3 кв.м;
- нежилі приміщення №2/1 (літ. Г), загальною площею 2 081,3 кв.м;
- нежилі приміщення №1/2 (літ. Г), загальною площею 2 146,4 кв.м;
- нежилі приміщення №1/1 (літ. Г), загальною площею 2 086,9 кв.м;
2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Квік Компані" в якості внеску до статутного капіталу товариства передало грошові кошти у розмірі 6 368 580,90 грн, що складає 63,7% статутного капіталу товариства.
Відповідно до Акту прийому-передачі нерухомого майна, яке вноситься учасником для формування Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтекхолд" від 10.04.2018, Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" передало в якості вкладу до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтекхолд", а Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтекхолд" прийняло нерухоме майно загальною вартістю 3 631 419,10 грн, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 7, а саме:
- нежилі приміщення П', загальною площею 612,4 кв.м;
- нежилі приміщення Г', загальною площею 1 672,6 кв.м;
- нежилі приміщення Д', загальною площею 1 313,7 кв.м;
- нежилі приміщення №5/1 (літ. Г), загальною площею 444,8 кв.м;
- нежилі приміщення №4/2 (літ. Г), загальною площею 549,5 кв.м;
- нежилі приміщення №4/1 (літ. Г), загальною площею 613,4 кв.м;
- нежилі приміщення №3/2 (літ. Г), загальною площею 2 161,9 кв.м;
- нежилі приміщення №3/1 (літ. Г), загальною площею 2 102,9 кв.м;
- нежилі приміщення №2/2 (літ. Г), загальною площею 2 093,3 кв.м;
- нежилі приміщення №2/1 (літ. Г), загальною площею 2 081,3 кв.м;
- нежилі приміщення №1/2 (літ. Г), загальною площею 2 146,4 кв.м;
- нежилі приміщення №1/1 (літ. Г), загальною площею 2 086,9 кв.м
В подальшому, таке майно відповідно до Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 08.09.2020 було відчужене Товариством з обмеженою відповідальністю "Армтекхолд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО Веста".
Спір у даній справі виник у зв'язку із вимогою спадкоємця померлого учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників відповідача-1, Статуту в новій редакції та акту приймання-передачі нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" у статутний капітал іншої юридичної особи (відповідача-2).
Позивач в особі законного представника є неповнолітнім (на момент подання даного позову - малолітнім) сином померлого учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" ОСОБА_8 та вказує, що оскаржувані рішення зборів та статут в новій редакції позбавили його корпоративних прав у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Армтек", які за умовами Статуту автоматично переходять в порядку спадкування без згоди інших учасників чи загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек". На момент смерті ОСОБА_8 був зареєстрованим учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", проте через декілька днів після його смерті, іншими учасниками ухвалено рішення, на підставі якого його виключено із складу учасників, що зумовило не включення у спадкову справу інформації про належні померлому корпоративні права в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Армтек", які відповідачем-1 самостійно замінені на номінальний розмір такої частки, яка не відповідає реальній ринковій вартості корпоративних прав. Позивач вказує, що жодних підстав для виключення батька із учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" не було, а тому оскаржувані протоколи порушують його корпоративні права, і у зв'язку із їх чинністю суди в порядку цивільного судочинства відмовили йому у одержані справедливої спадщини від померлого батька.
Відповідачі вказують, що всі спірні питання вирішені у декількох справах Святошинського районного суду міста Києва, ОСОБА_8 до своєї смерті відчужив частину корпоративних прав, а щодо решти прав його було виключено із складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" задовго до його смерті, але реєстраційний запис про це внесено лише після його смерті на підставі Протоколу 13/07 від 13.06.2017. Відповідачі зазначають, що мати позивача, як і матері двох інших дітей померлого учасника, одержали за касовими ордерами номінальну вартість часток Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" померлого, а підстав для включення корпоративних прав до спадкової маси немає.
Обставини, які учасниками не заперечуються:
- ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент смерті був директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", а в ЄДРЮОФОП був зареєстрованим власником частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", що становить 10% статутного капіталу номінальною вартістю 450 000,00 грн;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" мало у власності нерухоме майно у АДРЕСА_5 загальною площею 17 879,1 кв.м.;
- рішенням від 13.06.2017 загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" (Протокол №13/07 від 13.06.2017) підтверджено питання, вирішені в порядку денному Протоколу №17/7 від 22.08.2016, та перерозподілено частки учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" таким чином: ОСОБА_5 - 70%, ОСОБА_4 - 23,2%, ОСОБА_3 - 6,8%;
- 16.06.2017 проведено реєстраційну дію №10701050017028553, якою проведено реєстрацію змін щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", яка мала наслідком виключення померлого учасника ( ОСОБА_8 ) з учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" та розподілу часток між учасниками згідно Протоколу №13/07 від 13.06.2017;
- у відповідь нотаріусу, який відкрив спадкову справу щодо померлого ОСОБА_8 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" надало інформацію про належність померлому (заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" перед померлим) 306 000,00 грн;
- 10.04.2018 нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" внесено до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтекхолд".
Перед судом для правильного вирішення спору постало декілька питань, на які необхідно надати відповідь:
1. Як відбувається перехід частки в товаристві з обмеженою відповідальністю у випадку смерті одного із учасників та чи має даний спір вирішуватися господарським судом?
2. Чи є законним рішення про перерозподіл часток в товаристві з обмеженою відповідальністю після смерті одного із учасників із виключенням померлого із складу учасників?
Щодо підсудності даного спору господарським судам.
Відповідачі послідовно заперечують проти вирішення цього спору в господарському суді із посиланням на п. 10.6.11 Статуту та правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 27.02.2019 у справі №761/27538/17.
Відповідачі зазначають, що ні ОСОБА_15 , ні ОСОБА_16 не є і ніколи не були учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", а тому їх позов не охоплюється п. 8 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами п. 8 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України до компетенції господарських судів віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Згідно з положеннями статей 83, 88, 143 Цивільного кодексу України, статей 88, 167 Господарського кодексу України (був чинним станом на дату виникнення спору між сторонами), статті 10 Закону України від 19.09.1991 №1576-XII "Про господарські товариства" (тут і надалі положення законодавства наводитимуться у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин) вбачається, що товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Корпоративні права учасників господарського товариства визначаються законом і статутними (установчими) документами. Корпоративні відносини виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав із моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю, а за своїм суб'єктним складом є такими, що виникають між господарським товариством та його учасником (засновником), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства (крім трудових).
Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом (стаття 116, 143 Цивільного кодексу України, стаття 88 Господарського кодексу України).
Разом з тим статтею 100 Цивільного кодексу України було встановлено, що право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.
Частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства (стаття 147 Цивільного кодексу України).
Тобто положення закону за замовчуванням передбачають автоматичний перехід частки до спадкоємця фізичної особи, проте надають можливість у статуті товариства передбачити інший порядок переходу (одержання згоди інших учасників).
За змістом п. 8.7 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" (а.с. 30, т. 1), затвердженого загальними зборами учасників відповідача-1, оформленими Протоколом №111 від 23.12.2010, та зареєстрованого 23.12.2010 (номер запису №107001050007028553), який був чинним станом на дату смерті ОСОБА_8 , частка у статутному капіталі товариства переходить до спадкоємця фізичної особи - Учасника Товариства, без згоди інших учасників Товариства, а до правонаступника - Учасника Товариства тільки за згодою інших учасників Товариства.
Умовами п. 8.6 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" (а.с. 30, т. 1), затвердженого загальними зборами учасників відповідача-1, оформленими Протоколом №111 від 23.12.2010, та зареєстрованого 23.12.2010 (номер запису №107001050007028553), який був чинним станом на дату смерті ОСОБА_8 , також визначено, що при переході частки, або частини частки третій особі до неї одночасно переходять всі права та обов'язки, що належала Учаснику, який її уступив.
Наведені норми Статуту відповідача-1 дають однозначне розуміння, що мається на увазі під застосованим у п. 8.7 Статуту поняттям "переходить", а саме одночасний перехід всіх прав та обов'язків, що належала Учаснику.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що положеннями Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" (який є його установчим документом відповідно до статті 143 Цивільного кодексу України, статті 82 Господарського кодексу України) у редакції від 23.12.2010, чинній на момент смерті ОСОБА_8 , передбачено, що право на участь у ньому набувається спадкоємцями учасника товариства автоматично без згоди інших учасників.
Відтак, згода інших учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" потрібна була лише при переході частки у порядку правонаступництва, якби у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Армтек" були б учасники юридичні особи.
Це є визначальною відмінністю даної справи від спору, в межах якого Великою Палатою Верховного Суду зроблено правовий висновок у справі №761/27538/17 (постанова від 27.02.2019), адже у статуті ТОВ "Таурус-8" не передбачено, що право на участь у ньому набувається спадкоємцями учасника товариства автоматично, а лише обумовлене переважне право таких спадкоємців
Частиною 2 статті 55 Закону України "Про господарські товариства" в редакції, яка була чинною на момент смерті учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" - ОСОБА_8 , при відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.
Таким чином, відмова товариства у прийнятті нового учасника могла б мати місце лише у разі передбачення відповідного права статутом, чого у даному випадку не було, а тому єдиною підставою для відмови товариства у прийнятті спадкоємця могла бути лише відмова такого спадкоємця від частки в товаристві, що в свою чергу зумовлює зменшення розміру статутного капіталу товариства.
У даному випадку позивач не відмовлявся від частки у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Армтек", а Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" не зменшувало розмір статутного капіталу, що свідчить про ненастання юридичного факту позбавлення померлого учасника / його спадкоємців належних їм корпоративних прав у статутному капіталі відповідача-1.
Таким чином, позивач в момент смерті батька набув в порядку ст. 147 Цивільного кодексу України, п. 8.7 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" 1/3 належної померлому батькові частки у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Армтек".
Суду відома правова позиція тлумачення Закону України "Про господарські товариства" у редакції 2017 року в такий спосіб, що спадкоємець стає учасником за рішенням загальних зборів учасників товариства
З аналізу положень статей 82, 83 Господарського кодексу України, статей 143-145 Цивільного кодексу України, статей 51, 52, 58, 59 Закону №1576-XII, статей 6, 9, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вбачається, що прийняття рішення про зміну складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить до виключної компетенції його вищого органу, а зміни до статуту, пов'язані зі зміною складу учасників такого товариства, підлягають державній реєстрації із внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Разом із цим, неприйняття учасника можливе з підстав, передбачених статтею 64 Закону - тобто вчинення дій, аналогічних діям для примусового виключення, що складно уявити для особи, яка не була учасником.
Саме по собі неприйняття загальними зборами товариства рішення чи не проведення Товариством з обмеженою відповідальністю "Армтек" державної реєстрації, спрямованої на включення до реєстру відомостей про спадкоємців померлого учасника, як учасників товариства, не позбавляє цих осіб набутих в силу закону прав та обов'язків, що належали померлому учаснику.
Особливо це стосується ситуації, коли в Статуті передбачена відсутність згоди учасників для прийняття спадкоємця і в цьому випадку суд не зміг себе переконати у розмежуванні згоди учасників і згоди товариства. Якщо згода учасників для прийняття спадкоємця не вимагається, то рішення товариства про прийняття такого спадкоємця є фікцією, адже по суті учасники не можуть відмовити у такому прийнятті. Зволікання учасників у ухваленні формального рішення або події, подібні тим, які відбулися у даному товаристві та будуть описані пізніше, роблять ілюзорним право спадкоємця стати учасником товариства за іншим тлумаченням цих норм.
Відтак, передбачення в статуті умови про відсутність необхідності згоди інших учасників на набуття спадкоємцем прав на корпоративні права робить таке набуття автоматичним, в силу юридичного факту смерті померлого учасника.
Реєстраційні записи є похідними від підстав їх вчинення, без яких не породжують жодних корпоративних прав.
Це висновується із статусу відомостей реєстрів, які носять похідний характер та посвідчують юридичні факти, а за змістом частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" невнесення, несвоєчасне внесення або внесення недостовірних відомостей не може бути використане у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Аналогічне тлумачення міститься в п. 82 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №917/1338/18.
В розумінні норми частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" третіми особами є інші учасники Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" та саме товариство, а відтак невнесення відомостей про набуття спадкоємцями прав померлого учасника жодним чином не змінює юридичного факту переходу до них таких прав.
За урахуванням поділу спадщини між спадкоємцями померлого, який визначений свідоцтвом про спадщину (а.с. 111 т. 1) ОСОБА_1 в момент смерті набув 1/3 належної батькові частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", а тому на момент подачі позову є учасником відповідача-1.
За таких обставин даний спір підлягає розгляду господарським судом на підставі пункту 8 статті 20 Господарського процесуального кодексу України.
Беззаперечно суд відзначає, що не у всіх випадках подібного спадкування частки у товаристві можна однозначно визначити всіх спадкоємців та належні їм частки, що переходять до них після смерті учасника, адже законодавством передбачений час для вступу у спадщину. Проведення ж реєстраційних дій щодо внесення відомостей про спадкоємців як учасників товариства замість померлого учасника можливе після врегулювання спорів між спадкоємцями та правової визначеності особи спадкоємця та їх часток у разі двох і більше спадкоємців. В будь-якому випадку, безвідносно до необхідності часу для визначення спадкоємців моментом набуття ними прав є саме момент смерті спадкодавця, а правомірною поведінкою товариства та інших учасників є недопущення перереєстрації частки померлого на інших осіб для того, щоб спадкоємці могли зареєструвати набуті в порядку спадкування корпоративні права.
В будь-якому випадку, навіть якщо слідувати іншій правовій позиції, про набуття спадкоємцями у такому випадку права на частку, а не частки (особливої різниці чому у даному випадку суд для себе не вбачає), то спір такої особи - яка набула право на частку у порядку спадкування (до моменту одержання статусу учасника) в будь-якому разі підвідомчий господарським судам - аналогічний спір вирішений постановою Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №917/1338/18
Таким чином, відповідний спадкоємець, який в силу закону успадкував права учасника у товаристві, має право на оскарження рішень загальних зборів прийнятих іншими учасниками безвідносно до реєстрації відомостей про спадкоємця як учасника товариства (п.п. 93-103 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №917/1338/18).
Відповідь суду на перше питання: Так, ОСОБА_1 з 11.06.2017 став учасником (або, якщо керуватись іншою правовою позицію касаційного суду, набув права на набуття частки) Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" з часткою у розмірі 1/3 часток, які мав померлий батько - ОСОБА_8 , а тому (за кожного варіанту) даний спір належить до юрисдикції Господарського суду міста Києва.
Щодо перерозподілу часток в товаристві з обмеженою відповідальністю після смерті одного із учасників із виключенням померлого із складу учасників.
11.06.2017 на момент смерті ОСОБА_8 , останній був зареєстрованим учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек".
Зареєстрований склад учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" був наступним:
- ОСОБА_5 - 70%;
- ОСОБА_4 - 15%;
- ОСОБА_8 - 10%;
- ОСОБА_11 - 5%.
13.06.2017 загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" ухвалено рішення (Протокол №13/07 від 13.06.2017), яким підтверджено питання, вирішені в порядку денному Протоколу №17/7 від 22.08.2016, та перерозподілено частки учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" таким чином: ОСОБА_5 - 70%, ОСОБА_4 - 23,2%, ОСОБА_3 - 6,8%.
У зборах брали участь учасники ОСОБА_5 (70%) та ОСОБА_4 (15%).
Відповідно до Протоколу №17/7 від 22.08.2016 підтверджено вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" ОСОБА_2 та перехід частки на користь ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу №2346. Підтверджено вихід зі складу учасників Товариства та передачу належної ОСОБА_8 частки на користь ОСОБА_4 на підставі договорів №809, 2514, 2300 та статті 14 Статуту. Залучено до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" ОСОБА_3 . Перерозподілено частки таким чином: ОСОБА_5 - 70%, ОСОБА_4 - 23,2% , ОСОБА_3 - 6,8%.
16.08.2017 приватним нотаріусом Валігурою Г.В. проведено реєстраційну дію №10701050017028553 щодо зміни учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", для проведення якої було надано (а.с. 67-82 т.2): Протокол №13/07 від 13.06.2017, Протокол №17/7 від 22.08.2016, договір №1 від 22.08.2016 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відчуження 0,01% статутного капіталу, договір купівлі-продажу від 15.11.2013 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про продаж 5% статутного капіталу, договір купівлі-продажу від 28.10.2015 між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 про продаж 1,2% статутного капіталу, договір купівлі-продажу від 23.12.2013 між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 про продаж 1% статутного капіталу, договір купівлі-продажу від 02.10.2011 між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 про продаж 1% статутного капіталу.
Таким чином, померлий ОСОБА_8 продав на підставі нотаріально посвідчених договорів 3,2% статутного капіталу, і це сукупна кількість проданих часток за договорами, переліченими у Протоколі загальних зборів №17/7 від 22.08.2016.
Із пояснень відповідача-1 підставою для припинення права ОСОБА_8 на решту 6,8% часток статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" стало його примусове виключення із складу учасників, єдиною згадкою про що є посилання у Протоколі на статтю 14 Статуту.
Тобто, за версією Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", ОСОБА_8 у серпні 2016 року виключили із складу учасників товариства (в частині частки 6,8%) через порушення статуту, проте залишили його на посаді директора цього ж товариства. Рішення про виключення (оформлене Протоколом №17/7 від 22.08.2016) ухвалене учасниками, які володіли 85% голосів, проте зі слів адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", не було реалізоване директором ОСОБА_8 до його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Через два дні після смерті ОСОБА_8 учасники Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" змінили керівника та ухвалили ще одне рішення про "підтвердження попереднього рішення", що є надзвичайно незвичною практикою у даній сфері правовідносин (суд за багаторічний досвід розгляду корпоративних спорів вперше зустрічає такий формат виключення учасника із складу учасників товариства).
Позивач вказує, що дата первісного протоколу була спеціально обрана до жовтня 2016 року, адже із жовтня 2016 року була введена вимога щодо нотаріального посвідчення підписів на протоколах з подібного питання, а ймовірніше за все таке рішення було оформлене після смерті ОСОБА_8 .
Також суд відзначає незвичність не тільки часових меж виключення померлого учасника на підставі задавненого протоколу, а й те, що із змісту протоколу від 22.08.2016 не вбачається за які порушення було виключено ОСОБА_8 зі складу учасників.
Згідно зі статтею 64 Закону №1576-ХІІ у редакції на момент спірних правовідносин, учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому, цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.
Виключення учасника з товариства - це передбачена законом форма корпоративної відповідальності першого перед другим, спрямована на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за рішенням товариства за порушення учасником обов'язків. На відміну від виходу з товариства, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання учасника та можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами.
Про виключення з товариства з обмеженою відповідальністю будь-кого з його учасників має бути прийнято відповідне рішення на загальних зборах учасників товариства в порядку, передбаченому законом та установчими документами.
Під час вирішення спорів, пов'язаних з виключенням учасників з господарських товариств, господарським судам слід враховувати, що у рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства.
Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника.
Під час вирішення питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.
Наведена правова позиція Верховного Суду щодо застосування статі 64 Закону України "Про господарські товариства" є сталою та послідовною (постанови від 18.08.2021 у справі №909/722/16, від 05.03.2020 у справі №905/1076/16, від 16.12.2020 у справі №910/10463/19, від 31.10.2019 у справі №910/14724/18, від 09.12.2020 у справі №916/767/18 та інші).
Єдиною згадкою у Протоколі №17/7 від 22.08.2016, яка обґрунтовує виключення учасника ОСОБА_8 із складу учасників товариства, є посилання на ст. 14 Статуту товариства після переліку трьох договорів про відчуження ним 3,2% статутного капіталу.
Стаття 14 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" (а.с. 148 т. 1), затвердженого загальними зборами учасників відповідача-1, оформленим Протоколом №111 від 23.12.2010, та зареєстрованим 23.12.2010 (номер запису №107001050007028553), носить назву "Примусове виключення учасника товариства" та повторює статтю 64 профільного закону.
Рішення учасників, які прийняті 22.08.2016 та в подальшому підтверджені 13.06.2017 (через два дні після смерті відповідного учасника), не містять жодного обґрунтування підстав, які б стали підставою для примусового виключення учасника ( ОСОБА_8 ), як не містять передбачених законом обґрунтованих причин такого виключення і зазначення конкретних фактів невиконання статутних обов'язків, що стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства.
Рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" щодо виключення ОСОБА_8 із складу учасників товариства, оформлене Протоколом №17/7 від 22.08.2016, яке підтверджене Протоколом №13/07 від 13.06.2017, стало підставою для внесення реєстраційного запису після смерті ОСОБА_8 , проте вимогам статті 64 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 14 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" таке рішення не відповідає, а його реалізація через два дні після смерті нібито примусово виключеного учасника по суті призводить до свавільного позбавлення спадкоємців померлого учасника належних їм корпоративних прав у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Армтек".
Поза увагою суду не залишилась непослідовна та суперечлива позиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" щодо цього питання, яка полягає у наступному.
Протягом всього судового розгляду як цієї справи, так і інших справ, Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" у власних заявах максимально приховувало як обставини примусового виключення ОСОБА_8 із складу учасників відповідача-1, так і підстави позбавлення померлого учасника частки у розмірі 6,8% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек".
Наприклад, відзив лютого 2020 року (а.с. 228-230 т. 1) містить посилання на те, що позивач чи його законний представник не стали учасниками, а збори не приймали рішення про їх прийняття до складу учасників, хоча якщо існувало законне рішення про примусове виключення померлого учасника, то жодного питання про прийняття спадкоємців не могло бути.
Після з'ясування судом у судових засіданнях обставин продажу ОСОБА_8 лише 3,2% статутного капіталу відповідача-1 за договорами і підставності позбавлення ОСОБА_8 6,8% статутного капіталу, лише у відзиві від 23.07.2025 (а.с. 252-255 т. 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" почало посилатися на протокол №30/11-15 загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" від 30.11.2015, яким ОСОБА_8 за систематичні та грубі порушення обов'язків учасника виключено із складу учасників та доручено виконання цього рішення Генеральному директор ОСОБА_8 . Відзив не містить опису конкретних фактів невиконання статутних обов'язків, що стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства.
Із долученої до пояснень від 31.07.2025 (а.с. 303 т. 2) копії Протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" №30/11-15 від 30.11.2015 вбачається, що порушення ОСОБА_8 обумовлені розповсюдженням конфіденційної інформації про фінансово-господарську діяльність товариства, активи, кредиторську заборгованість на користь третіх осіб - потенційних покупців частки ОСОБА_8 , на підтвердження чого наявне посилання на запит 2014 року неназваної юридичної особи до ОСОБА_5 . Зауваження ОСОБА_5 про необхідність затвердження інформації про фінансово-господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" залишилися без відповіді ОСОБА_8 . Після продажу 3,2% часток не виконана вимога про підписання статуту в новій редакції через неявку до нотаріуса, а останній не має фінансів для збільшення статутного капіталу для розвитку товариства. Посилання на відповідь неназваного банку про відмову у наданні кредиту через невідповідності реєстраційних документів дійсності.
Тобто, за позицією відповідача-1, проведення державної реєстрації виключення ОСОБА_8 із учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" відбулось через п'ять днів (16.06.2017) після його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на підставі прийнятого через два дні після його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) рішення загальних зборів про підтвердження рішення загальних зборів про виключення, прийнятого майже за рік до описаних подій (22.08.2016), в якому не описано які саме порушення були допущенні ОСОБА_8 , оскільки такі порушення були описані в протоколі загальних зборів від 30.11.2015, в якому також зафіксоване рішення загальних зборів про виключення ОСОБА_8 із складу учасників відповідача-1 (про який відповідач-1 згадав на шостому році розгляду даної справи).
Документи щодо скликання цих всіх зборів учасників Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" не надало, вказуючи на їх знаходження у померлого ОСОБА_8 , а на підтвердження їх існування та обізнаності двох із трьох колишніх дружин ОСОБА_8 надано заяви останніх однакового змісту про обізнаність ОСОБА_6 та ОСОБА_14 про всі обставини виключення померлого учасника ще у 2015 році (а.с. 267-271 т. 2).
Суть нотаріальних заяв зводиться до того, що дві колишні дружини померлого учасника в один день йдуть до одного нотаріуса для засвідчення факту однакових заяв про підтвердження існування і змісту протоколів десятирічної давнини, якими їх колишнього чоловіка декілька разів примусово виключали із складу учасників товариства
Наведена позиція відповідача-1 викликає обґрунтовані сумніви у правдивості пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" та достовірності наданих останнім доказів не лише у суду, а й у стороннього спостерігача, у зв'язку з чим судом неодноразово витребовувались у відповідача-1 оригінали поданих ним до суду документів, проте Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" дані вимоги суду проігнорувало та перестало забезпечувати явку свого представника у судові засідання.
Законний представник позивача надала 30.09.2025 звукозапис (а.с. 100-102 т. 3, запис в електронному форматі в програмі "Діловодство господарського суду") розмови з ОСОБА_14 , із змісту якого ОСОБА_14 говорить, що крім 102 000,00 грн інші колишні дружини, відмінні від позивачки, одержали по 10 000,00 доларів США за підписання цих нотаріальних заяв, а до цього були виплати ще по 10 000,00 доларів США.
У судовому засіданні ОСОБА_2 підтвердила правдивість цього запису та факт одержання іншими дружинами грошей за ці заяви та грошових коштів у сумі, що значно перевищують 102 000,00 грн на кожну, як компенсацію відсутності претензій щодо частки померлого.
Одержання коштів за подачу нотаріальних заяв про підтвердження існування поданих на шостому році розгляду справи рішень загальних зборів (оцінку цим рішенням суд надасть пізніше) для створення у суду враження про дійсне існування таких протоколів десять років назад та реальне примусове виключення померлого учасника задовго до його смерті є діями, спрямованими на введення суду в оману щодо дійсних фактичних обставин справи, а тому нотаріальні заяви двох інших колишніх дружин не можуть вважатись достовірними доказами в розумінні ст. 78 Господарського процесуального кодексу України та повідомленні в них обставини породжують сумніви.
Суд відзначає явно невірогідну версію Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" про те, що учасник ОСОБА_8 системно не виконував або неналежним чином виконував обов'язки або перешкоджав своїми діями досягненню цілей товариства і учасники вирішили примусово виключити його з учасників у 2015 та 2016 роках, проте залишали його весь цей час на посаді керівника виконавчого органу товариства.
Описані в протоколі обставини в частині поширення інформації фінансового-господарського характеру відомі померлому як керівнику, а не учаснику товариства, але учасники Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" залишають таку особу на посаді керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" з доступом до рахунків товариства та правом першого підпису, що несе більшу загрозу, ніж володіння незначною часткою участі у товаристві, а тому не є логічним не вирішення цього питання одночасно із примусовим виключенням.
Інші обставини носять загальний характер та не є свідченням порушення обов'язків та перешкоджання діяльності товариства. З огляду на володіння Клоковими 85% статутного капіталу відповідача-1, ніщо не заважало збільшити статутний капітал без ролі ОСОБА_17 , проте цього не було зроблено ні за часів участі ОСОБА_8 , ні після його виключення. Опис того, що після продажу 3,2% ОСОБА_8 більше 3 років не з'являвся до нотаріуса для внесення змін явно суперечать обставинам справи, адже останній договір відчуження укладено 28.10.2015, тобто за місяць до дати цього протоколу.
Так само посилання на претензії банку щодо невідповідності обставин володіння учасниками товариства частками у статутному капіталі відповідача-1 дійсності, то ці посилання знаходяться у протиріччі із зволіканням Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" та його учасниками у внесенні реєстраційних змін протягом двох років після нібито примусового виключення ОСОБА_8 .
Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" не пояснило чому не реалізовано третє і четверте питання порядку денного протоколу 2015 року щодо виплати частки ОСОБА_8 та зменшення частки у статутному капіталі на цю суму. Зобов'язання директора ОСОБА_8 (п. 4) привести у відповідність реєстраційні документи в день, коли цю особу примусово виключено за подібні дії із складу учасників є малоймовірним.
Також Товариством з обмеженою відповідальністю "Армтек" надано протокол №18/02-16 зборів від 18.02.2016, за яким нібито затверджено перерозподіл часток у зв'язку із продажем ОСОБА_8 3,2% часток, та встановлення ОСОБА_8 строку до 01.07.2016 для виконання рішення про його виключення та виплату самому собі 306 000,00 грн.
Визначальним є те, що у цьому протоколі (від 18.02.2016) ОСОБА_8 обліковується учасником, якому належить 10% часток та голосує, а інші учасники ОСОБА_18 та ОСОБА_4 не заперечують цього та визначені Головою та секретарем цих та інших зборів.
Очевидно, що у разі наявності рішення про примусове виключення учасника (від 30.11.2015), яке не виконав цей же учасник, безвідносно до внесення записів до реєстру, такий учасник не може брати участь у зборах та голосувати (зокрема 18.02.2016), адже існує відповідне рішення зборів учасників.
Визнання ОСОБА_8 учасником товариства з часткою 10% у трьох зборах 2016 року є проявом суперечливої поведінки та самодостатньо спростовує юридичний факт ухвалення учасниками рішення про примусове виключення цього учасника у 2015-2016 роках.
Протоколом №16/7 від 01.07.2016 вчергове (другий раз) затвердили вихід ОСОБА_2 та ОСОБА_8 хоча аналогічне рішення було затверджено Протоколом від 18.02.2016 та від 22.08.2016, а жодної потреби тричі затверджувати (ще й 13.06.2017) однакові юридичні факти та приймати тотожні рішення - немає.
Необхідність прийняття рішення про виключення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" у 2015 та 2016 роках і його підтвердження після смерті останнього у 2017 році (тобто 5 протоколами, які подавалися не одразу, а після дослідження судом реального змісту Протоколу від 22.08.2016) очевидно свідчить не на користь версії існування Протоколів від 30.11.2015, від 18.02.2016 і від 01.07.2016, так само як і передбачених законом підстав для примусового виключення учасника.
Так само невірогідним є тривала (до 5 років) відсутність державної реєстрації змін часток за наслідком правочинів купівлі-продажу 3,2% статутного капіталу, які продав учасник ОСОБА_8 , який зі слів Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" "системно не виконував" обов'язку, що з одного боку було підставою для його виключення, а з іншого - інші учасники так само тривалий час не вносили тотожні зміни після рішення про виключення.
Ще одним проявом суперечливої поведінки є позиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", яке у оскаржуваних протоколах примусово виключило ОСОБА_8 в частині 6,8% статутного капіталу, але у поясненнях від 03.07.2025 (а.с. 129 т. 2) вказує на такі обставини: " ОСОБА_8 взяв у борг у ОСОБА_3 , який є учасником ТОВ "Армтек" 58 500 дол США у зв'язку з чим ОСОБА_3 звернувся із заявою у спадкову справу про його вимог у цій частині. У зв'язку із цим, ТОВ "Армтек" здійснило перерозподіл часток, ОСОБА_8 був виключений з числа учасників." . Робиться акцент, що перерозподіл був обумовлений позикою коштів, а не системним невиконанням обов'язків чи перешкоджанням статутній діяльності.
Судом долучено до матеріалів справи №910/14119/19 та досліджено копії матеріалів справи №759/8866/18 (флешка до а.с. 26-27 т. 4) та встановлено, що у вказаній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" не надавало та не посилалося на Протоколи зборів від 30.11.2015, 18.02.2016, 01.07.2016.
У відзиві Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" у справі №759/8866/18 про визнання за позивачем у даній справі частки у розмірі 3,33% статутного капталу (а.с. 251-252 т. 3), Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" вказувало виключно на продаж померлим 3,2% та не згадувало про жодне із трьох рішень загальних зборів, які з'явилися у даній справі у 2025 році та стосуються підстав примусового виключення учасника ОСОБА_8 .
У судовому засіданні 17.10.2023 Святошинського районного суду міста Києва у справі №759/8866/18 адвокат Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" Гриньковський С.П. (а.с. 201 т. 3 справи №759/8866/18 на флеш носії) об 11:10:22 вказує, що покійний ОСОБА_17 перед смертю відчужив 3,2%, декілька разів позивач позичав кошти у ОСОБА_3 , у вересні 2017 року частки в реєстрі у покійного вже немає. Жодної згадки про рішення зборів про виключення (у 2015 та 2016 роках) померлого учасника за порушення обов'язків учасників Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" не робило.
У поданому у справ №759/8866/18 клопотанні (а.с. 219-221 т. 3 справи №759/8866/18 на флеш носії) Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" вказує, що на момент смерті ОСОБА_8 вже не був учасником ТОВ "Армтек", так як здійснив відчуження належних йому часток. ОСОБА_8 взяв у борг у ОСОБА_3 гроші, у зв'язку із цим ТОВ "Армтек" перерозподілило частки у статутному капіталі, ОСОБА_1 був виключений із числа учасників (а.с. 191-194), ця обставина підтверджується і наданими стороною позивача копіями рішень загальних зборів.
Судом встановлено, що у клопотанні містяться посилання виключно на протоколи від 22.08.2016 та від 13.06.2017, а жодної згадки про інші три протоколи, копії яких надані суду у липні 2025 року в межах справи №910/14119/19 немає. Тобто позиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" ґрунтувалася виключно на продажі ОСОБА_8 3,2% статутного капіталу відповідача-1, при відсутності жодної згадки на позбавлення ОСОБА_8 6,8% статутного капіталу на підставі декількох рішень загальних зборів, які тривалий час не реєструвалися.
На думку суду, версія позивача є більш вірогідною, що протокол від 22.08.2016 було виготовлено вже після смерті ОСОБА_8 та він став підставою для нейтральних формулювань зміни часток (в т.ч. виключення) перемішаної із договорами купівлі-продажу померлого та його брата задля відвернення уваги від дійсної мети виключення в частині 6,8% Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" - примусове виключення.
В дійсності рішення зборів про примусове виключення учасників а) детально мотивуються в частині порушення, б) одразу реалізовуються - проводиться реєстрація, в) обумовлені та супроводжуються конфліктом в товаристві та за будь-яких обставин не доручаються виконанню генеральному директору, яким продовжує бути примусово виключений учасник.
Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наведена версія, яка визнана судом більш вірогідною, містить ознаки підробки офіційних документів (протоколів зборів від 22.08.2016, від 30.11.2015, 18.02.2016, 01.07.2016) в частині дати рішення та реальності його проведення та спрямована на свавільне заволодіння часткою померлого ОСОБА_8 для створення передумов безпідставного обміну її на номінальну вартість у розмірі 306 000,00 грн, що не відповідає реальній ринковій вартості такої частки.
Протокол від 22.08.2016 було використано разом із протоколом №13/07 від 13.06.2017 для внесення відомостей до реєстраційних документів, а Протоколи від 30.11.2015, 18.02.2016, 01.07.2016 для спроби переконати суд у правдивості підстав для примусового виключення померлого учасника задовго до його смерті.
Це підтверджується моментом подачі документів та бажанням надати відповіді на питання суду та відсутністю будь-якої згадки про ці документи як у цій справі до цього, так і у справі №759/8866/18 Святошинського районного суду міста Києва, у якій ухвалою суду від 25.05.2021 (а.с. 154-155 т. 3) витребувано рішення про звільнення померлого та відносно договорів купівлі-продажу часток. Із Протоколів від 18.02.2016, 01.07.2016 вбачається, що в них мова йде про перерозподіл часток за договорами, проте Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" не надало їх у справу №759/8866/18 в т.ч. на виконання ухвали суду про витребування цих документів.
Вірогідність цієї версії підтверджується і подальшою поведінкою учасників, які 10.04.2018 передали нерухоме майно у власність ТОВ "Армтекхолд", а 08.09.2020 за договором купівлі-продажу нерухомого майна продали на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО Веста", бенефіціарними власниками якого є родина ОСОБА_21 .
Частиною 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Наявні у матеріалах справи видаткові касові ордери про виплату позивачу 102 000,00 грн на підставі ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України судом не беруться до уваги, оскільки на неодноразові витребування оригіналів цих доказів, які позивач ставить під сумнів (заперечує факт отримання коштів), відповідачем не надано суду їх оригінали. Визначальним є і те, що такі оригінали також не надавалися у справі №759/8866/18.
Пунктом 1.2. Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15.12.2004 року №637 визначено, що касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Армтек" також не було надано доказів наявності в касі коштів для проведення виплати для підтвердження дійсності такої виплати з огляду на заперечення позивача.
У будь-якому разі правових підстав для виплати таких коштів не було, а такі вимоги включені до спадкової маси у зв'язку із незаконними (нікчемними) рішеннями та внесеними на підставі них записами до реєстру щодо позбавлення померлого прав на 6,8% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", а відтак одержання цих коштів у жодному разі не припиняє права спадкоємців на належні померлому корпоративні права, адже ніщо не свідчить про відмову сина померлого учасника від спадкування належної йому частини корпоративних прав батька.
Окремої уваги заслуговує процесуальна поведінка відповідача-1 у даній справі, яка полягає у наступному.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" проігнорувало чотири протокольні ухвали щодо надання оригіналів документів для огляду в судовому засіданні, не зважаючи на вжиття судом заходів процесуального примусу у виді стягнення штрафу в дохід державного бюджету. Коли судом було поставлено відповідачу-1 вимогу надати оригінали документів відповідач-1 почав ігнорувати призначені по справі судові засідання, незважаючи на визнання явки керівника відповідача-1 в засідання обов'язковою. Оригінали документів відповідачем-1 так і не були надані суду.
У справі №759/17115/19 Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" та пов'язані із ним особи неодноразово оскаржували ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 23.09.2019 про відкриття провадження по справі.
У справі №759/8866/18 Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" та пов'язані із ним особи так само неодноразово оскаржували ухвалу Святошинського районного суду міста Києва про відкриття провадження по справі.
Неодноразове апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у справі пов'язаними учасниками справи має ознаки затягування судового процесу.
Аналогічним чином Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" не надало запитувані документи на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва у справі №759/8866/18 про витребування доказів.
Представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" на вимогу ухвали суду про витребування доказів від 13.05.2021 у справі №759/17115/19 не надано суду жодних доказів, а саме: копії протоколів та рішень загальних зборів учасників Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек", згідно яких відбулося внесення змін до установчих документів юридичної особи стосовно зміни складу засновників товариства 16.06.2017 та копії документів про зміну генерального директора ОСОБА_8 (після його смерті) на ОСОБА_12 .
Всі ці обставини в їх сукупності свідчать, що після смерті ОСОБА_8 певними особами (імовірно, що іншими учасниками товариства, які належать до іншої родини) було вжито всіх можливих заходів для заволодіння належною ОСОБА_8 часткою 6,8% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" (якому на той час належала комерційна нерухомість площею майже 18 тис. кв.м.), зокрема:
- після смерті ОСОБА_8 для надання ознак достовірності було підроблено кілька (2015-2016 роки) протоколів загальних зборів про виключення цього учасника із складу учасників товариства до його смерті (зокрема складено заднім числом кілька різних за змістом протоколів та викладено в них недостовірні відомості);
- після чого належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Армтек" майно (нерухомість площею близько 18 тис. кв.м.) було оцінене в 3 631 419,10 грн (менше 113 тис. Євро за офіційним курсом НБУ станом на 18.04.2018), що явно не відповідає ринковій ціні такого майна в місті Києві станом на квітень 2018 року, та внесене до статутного капіталу відповідача-2;
- в подальшому (після ініціювання спадкоємцем ОСОБА_8 спорів щодо оскарження рішень про виключення ОСОБА_8 із учасників товариства та визнання права на спадкування) таке майно було відчужене відповідачем-2 на користь третьої особи-7, бенефіціарними власниками якої є ті самі особи, що нібито прийняти рішення про виключення ОСОБА_8 із складу учасників відповідача-1;
- наявні правові підстави вважати, що було підроблено касові ордери для створення враження про нібито отримання позивачем (спадкоємцем ОСОБА_8 ) компенсації за частку в статутному капіталі відповідача-1, оскільки не надано оригінали поданих копій доказів суду та доказів можливості видачі готівкових коштів із каси товариства, а також не виконаного законодавчого обов'язку із зменшення статутного капіталу відповідача-1;
- окрім підробки документів для заволодіння в незаконний спосіб майном, у суду наявні правові підстави для висновку, що мав місце підкуп свідків для надання свідчень про отримання коштів спадкоємцями;
- затягувались судові процеси, предметом яких був захист спадкоємцем ОСОБА_8 своїх порушених прав, в тому числі майнових.
Такі дії є несумісними як із добросовісною реалізацією учасниками товариства своїх законних прав та обов'язків по відношенню до дітей-спадкоємців померлого учасника, так і загальноприйнятими правилами моралі у суспільстві.
Щодо дотримання принципу правової визначеності.
Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002, справа "Совтрансавто-Холдинг" проти України").
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц звернула увагу, що правова визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов'язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (рішення ЄСПЛ від 09.11.2004 у справі "Світлана Науменко проти України" (Svetlana Naumenko v. Ukraine), заява № 41984/98, §53).
Крім того, в основі принципу юридичної визначеності, як одного з істотних елементів принципу верховенства права, лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися.
Отже, забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.
Принцип правової визначеності серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (пункт 61 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999 (заява №28342/95). Базове тлумачення принципу res judicata вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії" (заява №52854/99), від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України" (заява №41984/98), від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії" (заява №69529/01), від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" (заява №24465/04), від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України" (заява №3236/03), в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності.
Поняття "перегляд" охоплює не лише перегляд рішення суду нижчої інстанції судом вищої інстанції в межах однієї справи чи перегляд рішення за нововиявленими обставинами. У рішенні у справі "Центр "Украса" проти України" від 25.11.2021 (заява №2836/10) Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що судові рішення у провадженні №15/140 фактично нівелювали результати провадження №12/254, позбавивши його остаточне рішення юридичної сили та призвівши до порушення принципу юридичної визначеності (констатував порушення пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Право на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції тлумачене у світлі принципів верховенства права та правової визначеності, охоплює вимогу, згідно з якою, якщо суди остаточно вирішили спір між певними сторонами, їхнє рішення не повинно бути поставлене під сумнів (див. рішення у справі "Брумареску проти Румунії" [ВП] (Brumгrescu v. Romania) [GC], заява №28342/95, пункт 61, ЄСПЛ 1999 VII. та Grazuleviciute проти Литви, №53176/17, §72, 14.12.2021).
Вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів, є одним із основоположних аспектів верховенства права (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії").
Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Отже, забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд. Згідно з приписами частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов'язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема у висновках, зроблених у зв'язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо (постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №907/29/19 (провадження №12-17гс20, пункт 7.10), від 16.11.2022 у справі №910/6355/20 (провадження №12-41гс21, пункт 9.8)).
Відповідачі посилалися на res judicata та встановлені Святошинським районним судом міста Києва обставини у справі №759/8866/18, яким відмовлено позивачу у визнанні права власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", а суд констатує наявність двох пов'язаних спорів, які розглядалися Святошинським районним судом міста Києва:
- №759/8866/18 за позовом ОСОБА_2 , як законного представника малолітнього ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" про визнання права на частку в статутному капіталі в порядку спадкування.
- №759/17115/19 за позовом ОСОБА_2 , як законного представника малолітнього ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" про визнання недійсними видаткових касових ордерів.
Із змісту судових рішень у справі №759/8866/18 (постанова Київського апеляційного суду від 05.11.2024) вбачається, що суди виходили із чинності Протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" від 13.06.2017 №13/07, яким здійснено перерозподіл часток та із чинності Протоколу №17/7 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" від 22.08.2016 про "вихід ОСОБА_8 " зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек".
В цій частині апеляційний суд відхилив доводи позивача з таких мотивів: "Доводи про порушення порядку зміни учасників товариства та те, що ОСОБА_8 не писав заяви про вихід з товариства та жодним чином не передавав свою частку у статутному капіталі у розмірі 6,8% не підтверджуються наявними в справі доказами. Порядок зміни учасників товариства в судовому порядку не оскаржений, тому немає підстав для висновку, що він не був дотриманий.".
Даний позов у справі №910/14119/19 про оскарження рішень загальних зборів є по суті оскарженням "порядку змін учасників товариства", з відсутності якого виходив апеляційний суд, постановляючи остаточне судове рішення у справі №759/8866/18.
Тобто загальні суди виходили із законності рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", оформлених Протоколами №17/7 від 22.08.2016 та №13/07 від 13.06.2017, а відтак їх законність не була предметом оцінки суду у справі №759/8866/18, та не охоплюється принципом res judicata.
Для наглядності суд наведе простий подібний приклад: стягнення коштів на підставі договору, не охоплюється res judicata для неможливості у іншому спорі визнати такий договір недійсним. У вказаному прикладі суд виходитиме при стягненні коштів із принципу презумпції правомірності правочину, а посилання у постанові Київського апеляційного суду від 05.11.2024 у справі №759/8866/18 на не оскарження "порядку зміни учасників товариства в судовому порядку" свідчить про застосування судом принципу презумпції чинності рішень загальних зборів учасників.
Відтак, правові висновки суду у справі №759/8866/18 про відсутність рішення про оскарження спірних рішень загальних зборів не є перешкодою для суду у даній справі для надання цим рішенням належної оцінки.
У справі №759/17115/19 рішенням Святошинського районного суду міста Києва визнано недійсними спірні видаткові касові ордери про виплату ОСОБА_2 102 000,00 грн від Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", а з постанови Київського апеляційного суду від 09.11.2022 вбачається, що представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" на виконання ухвали суду про витребування доказів від 13.05.2021 не надано суду жодних доказів, а саме: копію протоколів та рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", згідно яких відбулося внесення змін до установчих документів юридичної особи стосовно зміни складу засновників товариства 16.06.2017 та копії документів про зміну генерального директора. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач є спадкоємцем померлого учасника ОСОБА_8 , а з рішення не вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" оскаржувало цю обставину (хоча у даній справі №910/14119/19 вказує на примусове виключення ОСОБА_8 із складу учасників товариства до його смерті, що мало б виключати спадкування частки).
Апеляційна скарга на рішення у справі №759/17115/19 обґрунтована між іншим тим, що в матеріалах справи немає та судом не досліджувалося питання, згідно яких відбувалося внесення змін до установчих документів, зміни складу учасників товариства. Це, на думку суду, додатковий раз підтверджує його впевненість у вірному застосування принципу вірогідності та висновку про неіснування трьох протоколів, які подані у липні 2025 року суду у справі №910/14119/19, в природі, адже Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" не надавало їх у жодну із справ Святошинського районного суду міста Києва.
Постановою апеляційного суду від 09.11.2022 у справі №759/17155/19 провадження у справі закрито через підвідомчість спору Господарському суду міста Києва.
Важливим для розуміння добросовісності Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" при розгляді обох справ є приховування від суду у справі №759/8866/18 та у справі №759/17155/19 трьох протоколів загальних зборів учасників, які пізніше (у липні 2025 року) надані для розгляду справи №910/14119/19.
Позиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" у справі №910/14119/19 щодо виключення ОСОБА_8 із складу учасників на підставі прихованих від суду у справі №759/8816/18 рішень загальних зборів учасників товариства суперечить позиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" та мотивам суду на підставі оскаржуваних у даній справі рішень, про те, що на момент смерті ОСОБА_8 належало 6,8% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек".
У будь-якому разі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Армтек" не ухвалювало жодних рішень у порядку п. 8.8 Статуту про прийняття чи неприйняття спадкоємців, бо поспішно реалізувало незаконне рішення про примусове виключення померлого учасника, для позбавлення спадкоємців права на частку.
Лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" вих. №22/001-17 від 22.12.2017 на запит нотаріуса, який вів спадкову справу, про повідомлення належної померлому частки, є яскравим свідченням суперечливості позиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" та приховування факту існування частки у померлого. В листі немає жодної згадки про належну частку з повідомленням про заборгованість 306 000,00 грн, хоча у справі №759/8866/18 суд виходив із належності померлому частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек".
Жодної правової підстави для автоматичної трансформації належної померлому частки у 6,8% статутного капіталу у суму коштів у розмірі 306 000,00 грн не існувало, адже потребувало передбаченого рішення (яким не могли бути чотири нереалізовані рішення 2015-2016 років про примусове виключення померлого задовго до його смерті), а суду очевидно що ринкова вартість такої частки значно перевищувала 306 000,00 грн. Відтак, сама по собі виплата наведених коштів за наявності претензій спадкоємця про недостатність суми не нівелює його претензії на справедливу сатисфакцію належних такому спадкоємцю корпоративних прав.
Такі незаконні та недобросовісні дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" та інших учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" по відношенню до дітей померлого учасника у поєднанні із приховуванням від судів оригіналів доказів та фактичних обставин справ (надання суперечливих та неповних пояснень в заявах по суті спору) виключають можливість захисту таких осіб із застосування принципу res judicata, який у жодному разі не може застосуватися на користь осіб, які не є щирими з судом.
За таких обставин суд приходить до висновку, що будь-яких правових підстав для позбавлення померлого ОСОБА_8 часток участі у розмірі 6,8% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" не було, а рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", оформлені протоколами №17/7 від 22.08.2016 та №13/07 від 13.06.2017, суперечать статті 64 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на дату цих рішень), ст. 14 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", частині 4 статті 41 Конституції України та спрямовані на незаконне заволодіння часткою померлого, а тому визнаються недійсними судом.
Суд вважає, що і інші рішення загальних зборів учасників (оформлені протоколами від 30.11.2015, 18.02.2016, 01.07.2016) не породжують юридичних наслідків у вигляді примусового позбавлення ОСОБА_8 прав на 6,8% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", через відсутність оригіналів таких документів та очевидну їх свавільність (нікчемність) (суперечність ч. 4 ст. 41 Конституції України), що виключає можливість їх врахування на підставі статті 11 та ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України.
Затверджений на підставі незаконних рішень загальних зборів учасників Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" відображає недостовірну інформацію щодо учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", затверджений визнаним судом недійсним рішенням загальних зборів, а тому також підлягає визнанню недійсним.
Окремо суд відзначає, що хоча позивачем у позові заявлено вимоги про визнання недійсним та скасування Протоколів загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" №17/7 від 22.08.2016 і №13/07 від 13.06.2017, проте із змісту позовної заяви та заяв по суті спору вбачається, що фактично позивач заперечував проти законності рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", оформлених Протоколами №17/7 від 22.08.2016 і №13/07 від 13.06.2017. Зокрема із заяв відповідачів по суті спору також вбачається, що останні наполягали на законності рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", оформлених Протоколами №17/7 від 22.08.2016 і №13/07 від 13.06.2017. Тобто учасники судового процесу у справі №910/14119/19 достеменно були обізнані, що позивачем оскаржуються саме рішення загальних зборів учасників.
Поняття рішення та протокол зборів учасників товариства за юридичним змістом є різними категоріями одного явища: рішення - це волевиявлення, а протокол - це документ, який фіксує це волевиявлення, що дозволяє суду на підставі принципу "jura novit curia" (суд знає закон) зрозуміти суть позовних вимог малолітньої дитини в особі законного представника.
Тобто протокол загальних зборів учасників товариства є документ, яким фіксується прийняття рішення, і в аспекті оскарження є нерозривними поняттями.
Відтак юридично вірним формулюванням даних вимог, необхідних для ефективного захисту порушених прав малолітнього, є скасування рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", оформлених Протоколами №17/7 від 22.08.2016 і №13/07 від 13.06.2017, а не скасування протоколів загальних зборів.
Щодо вимоги про визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна, яке вноситься учасником для формування статутного капіталу відповідача-2, виданого 10.04.2018, то суд відзначає, що за цим актом належне відповідачу-1 майно було передано в статутний капітал відповідача-2, однак даний акт сам по собі не порушує прав ОСОБА_1 , оскільки він виданий на виконання рішення загальних зборів учасників відповідача-1, тобто є оформленням виконання такого рішення (є похідним від такого рішення), в той час як оскарження рішення загальних зборів учасників товариства про передачу майна в статутний капітал відповідача-2 не входить до предмету доказування у даній справі.
Суду зрозуміло, що вимога про недійсність акту за яким із власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" вибуло все нерухоме майно, спрямоване на відновлення майнового стану товариства задля одержання позивачем належної і справедливої сатисфакції у вигляді ринкової вартості належної йому 1/3 від 6,8% часток Товариства.
Створені відповідачами та третіми особами численні перепродажі нерухомого майна з огляду на незначну частку померлого учасника роблять неефективним як повернення цього майна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", так і саме по собі володіння спадкоємцями корпоративними права у ньому, оскільки на даний момент вартість цих прав знецінена завдяки діями інших учасників.
Відтак, належним в цій частині способом захисту інтересів малолітнього спадкоємця буде стягнення шкоди з інших учасників, пропорційно їх частці у статутному капіталі за дії, спрямовані на позбавлення спадкоємців ринкової вартості належної померлому учаснику частки у товаристві за станом на день смерті такого учасника. Тобто позивач має право вимагати від учасників, які ухвалили спірне рішення та у наступному вивели нерухоме майно з товариства, ринкової вартості майна товариства (категорія відмінна від номінального розміру статутного фонду та розраховується як ринкова вартість всіх активів товариства за вирахуванням пасивів товариства) станом на день смерті учасника пропорційно належної йому частці у майні товариства.
Стосовно одержаної судом інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (щодо реєстраційних дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек"), Єдиного державного реєстру судових рішень та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, то відповідно до правової позиції Верховного Суду (п. 5.49 постанови від 04.12.2022 у справі №907/349/22), суд самостійно повинен перевіряти актуальність інформації використовуючи доступні інструменти, зокрема інформацію з відповідних реєстрів, що є частиною належного виконання судом своїх процесуальних функцій.
Щодо заяв відповідачів про застосування наслідків пропуску скороченого строку позовної давності.
Відповідачі неодноразово (як з змісті відзивів, так і шляхом подання окремого клопотання) вказували на пропуск позивачем строку позовної давності за вимогою про визнання недійсними рішень загальних зборів.
Статтею 256 Цивільного кодексу України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України).
Згідно п. 8 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства застосовується позовна давність в один рік.
Позивач звернувся до суду із позовом про оскарження рішень загальних зборів учасників відповідача-1, прийнятих 22.08.2016 та 13.06.2017, у жовтні 2019 року.
Згідно приписів частин частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття (ч. 4 ст. 261 Цивільного кодексу України).
Даний позов поданий в інтересах ОСОБА_1 (2008 року народження), тобто неповнолітньої особи, а відтак річний строк позовної давності за даними вимогами про оскарження рішень загальних зборів товариства навіть не розпочав свій перебіг станом на дату подання даного позову до господарського суду, а відтак не є порушеним.
Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що зважаючи на встановлені в межах даної справи обставини, зокрема фальшування доказів та приховування обставин, в тому числі від суду, то навіть якби строк позовної давності за даними вимогами був порушений (чого в даному випадку не відбулося), то наявні правові підстави для визнання поважними причин пропущення позовної давності згідно ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України.
За таких обставин позов ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", оформлені Протоколами №17/7 від 22.08.2016 і №13/07 від 13.06.2017, та Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", затверджений протоколом №13/07 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" від 13.06.2017, підлягають визнанню недійсними.
Щодо розподілу між сторонами судового збору.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 1 921,00 грн.
Таким чином, при зверненні з даним позовом до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 7 684,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений станом на 01.01.2019 за кожну заявлену вимогу).
Згідно п. 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За приписами ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Керуючись ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судовий збір в розмірі 5 763,00 грн, пропорційному до задоволених позовних вимог (1 921,00 грн х 3 немайнові вимоги) на відповідача-1 з огляду те, що спір у даній справі виник у зв'язку з неправильними діями останнього (що детально було описано в даному рішенні).
Керуючись ст.ст. 2, 3, 12, 13, 15, 74, 120, 121, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 задовольнити частково.
2. Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", оформлені Протоколом №17/7 від 22.08.2016.
3. Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", оформлені Протоколом №13/07 від 13.06.2017.
4. Визнати недійсним Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек", затверджений Протоколом №13/07 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" від 13.06.2017.
5. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтек" (03680, м. Київ, вул. Якутська, буд. 10; ідентифікаційний код 31089052) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; АДРЕСА_6 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 5 763 (п'ять тисяч сімсот шістдесят три) грн 00 коп. Видати наказ.
7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 24.04.2026.
Суддя Роман БОЙКО