ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
16.04.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/93/26
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О. В.
секретар судового засідання Михайлюк А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Красневича Василя Степановича
АДРЕСА_1
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Сухоребського Володимира Романовича
АДРЕСА_2 ,
ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
про стягнення 420 182 грн 61 коп. заборгованості
за участю представників сторін:
від позивача: Стецюк Юрій Олегович;
від відповідача: не з'явилися
ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець Красневич Василь Степанович звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Сухоребського Володимира Романовича про стягнення 420 182 грн 61 коп. заборгованості за договором підряду №13/08/25 від 13.08.2025, з яких: 395 000 грн 00 коп. - основний борг, 20799 грн 73 коп. - пеня, 2 012 грн 88 коп. - 3% річних та 2 370 грн 00 коп. інфляційні втрати.
Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 30.01.2026, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 26.02.2026; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.
Представнику позивача копію ухвали про відкриття провадження у справі від 30.01.2026 направлено в його електронний кабінет, що відповідає приписам частин 7, 11 ст.242 ГПК України та доставлено до його електронного кабінету 30.01.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 04.02.2026.
Відповідачу копія ухвали від 30.01.2026 направлена за юридичною адресою, вказаною в позовній заяві, що відповідає даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, однак ця ухвала повернулася до суду з відміткою Укрпошти 19.02.2026 "адресат відсутній".
Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі є - 19.02.2026.
За наслідками підготовчого засідання 26.02.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.03.2026, про що представника позивача повідомлено в судовому засіданні, а відповідача - ухвалою повідомленням від 26.02.2026 та телефонограмою.
В судовому засіданні 19.03.2026 суд оголосив перерву до 16.04.2026, про що представника позивача повідомлено в судовому засіданні, а відповідача - ухвалою повідомленням від 19.03.2026 та телефонограмою.
Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення договірних зобов'язань, які виникли між сторонами, відповідач у встановлений договором строк не виконав підрядні роботи та не повернув позивачу передоплату (аванс) в сумі 395 000 грн 00 коп. у визначений додатковою угодою строк, яку позивач просить стягнути в судовому порядку, а також просить стягнути з відповідача 3% річних, інфляційні втрати та пеню, які нараховані за несвоєчасне виконання зобов'язань щодо повернення передоплати.
Позиція відповідача. Правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.
Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, надавши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
13.08.2025 між фізичною особою-підприємцем Красневичем Василем Степановичем (замовник) та фізичною особою-підприємцем Сухоребським Володимиром Романовичем (підрядник) укладено договір підряду №13/08/25, відповідно до п.1.1 якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався за завданням замовника виконати, у відповідності до умов даного договору, виготовлення металевої конструкції, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.
Згідно з п. 3.1 договору, предметом підряду (результатом виконаних робіт за даним договором) є: виготовлення металевих конструкцій складського приміщення (піднавіс), яке знаходиться у с. Дубенка за параметрами замовника з металу виконавця. Всі металеві конструкції будуть погрунтовані та пофарбовані згідно з домовленістю. У вартість входить виконання фундаментних робіт, доставка та монтаж всіх металевих конструкцій.
В п. 3.1.1 договору, перед початком монтажних робіт замовнику надається проект з специфікацією та розрахунками.
За змістом п. 5.1 договору, вартість та витрати по виконанню робіт становлять 630 000 гривень.
Відповідно до п. 6.1, терміни оплати:
- розрахунки між сторонами за виконані роботи здійснюються у готівковому порядку;
- на час підписання даного договору замовник вносить аванс у розмірі 50 %, а саме 315000 гривень;
- після доставки конструкцій замовник вносить аванс у розмірі 25%, а саме 157500 гривень;
- остаточний розрахунок у розмірі 25% здійснюється після монтажу, а саме 157 500 гривень.
Згідно з пунктами 8.1, 8.2 договору, підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт протягом трьох днів з моменту підписання даного договору. Підрядник зобов'язується виконати роботу до 01.09.2025 з правом затримки виконання або дострокового виконання роботи у термін до 10 діб.
В п. 9.1 договору визначено, що прийом передача виконаних робіт здійснюється у присутності замовника та підрядника або їх представників складанням акту виконаних робіт.
Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання (п. 10.1 Договору).
За змістом п. 14.2 договору, усі зміни та доповнення до цього договору повинні бути зроблені у письмовій формі та підписані сторонами.
Відповідно до платіжних інструкцій №804 від 13.08.2025 на суму 80 000 грн 00 коп. та №807 від 19.08.2025 на суму 165 000 грн 00 коп., позивач перерахував на рахунок відповідача кошти в загальному розмірі 245 000 грн 00 коп.
Також відповідно до розписки Сухоребського Володимира Романовича від 14.08.2025, Сухоребський В.Р. отримав від Красневича В.С. кошти у розмірі 150 000 грн на виготовлення металевих конструкцій згідно договору №13/08/25.
Отже, на виконання умов договору, позивачем передано відповідачу кошти в загальній сумі 395 000 грн 00 коп.
17.10.2025 між сторонами укладено додаткову угоду до договору підряду №13/08/25 від 13.08.2025, відповідно до якої сторонами змінено пункт 8.2 договору та викладено його в наступній редакції: "8.2 Підрядник зобов'язується доставити металоконструкції та виконати монтаж піднавісу до 07.11.2025 за адресою с. Дубенка вул. Центральна 5А.
У випадку не виготовлення і (або) не поставки металоконструкцій піднавісу на вказану адресу, підрядник (ФОП Сухоребський В.Р.) сплачує пеню в розмірі 5000 грн 00 коп. за кожен протермінований день. У випадку не виконання робіт, у повному обсязі, згідно договору, до 20.11.2025 зобов'язується повернути отримані кошти від замовника (ФОП Красневич В.С.) в повному обсягу, а саме 395000 грн.
150 000 грн у готівкові формі та у безготівкові формі 165000 грн платіж від 19.08.2025 та 80000 грн платіж від 13.08.2025. В такому випадку всі закуплені матеріали підрядник залишає в себе.
У випадку не повернення коштів до 25 листопада підрядник сплачує пеню у розмірі 5% від отриманих коштів за кожен день прострочення.
З 01.12.2025 замовник (ФОП Красневич В.С.) буде звертатися в суд для примусового стягнення коштів.".
06.12.2025 ФОП Красневич В.С. направив ФОП Сухоребському В.Р. претензію від 06.12.2025 про повернення протягом 7 (семи) календарних днів з дати пред'явлення даної претензії суми боргу в розмірі 395000 грн 00 коп. згідно укладеного між сторонами договору підряду №13/08/25 від 13.08.2025, а також пеню з розрахунку 19 750 грн 00 коп. за кожен день прострочення з 25.11.2025.
Відповідно до листа-повідомлення від 08.12.2025 Сухоребський В.Р. зобов'язався повернути суму завдатку до 31.12.2025, а саме: 402 000 грн 00 коп.
У зв'язку з не виконанням робіт та не поверненням у строк отриманих грошових коштів позивач нарахував відповідачу 20 799 грн 73 коп. пені, 2 012 грн 88 коп. 3% річних та 2 370 грн 00 коп. інфляційних втрат.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В п. 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором підряду, правове регулювання якого визначено Главою 33 ГК України та нормами глави 61 ЦК України.
Так, статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі статтею 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Отже, договором підряду може бути передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів.
Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовується, що позивачем здійснено передоплату за договором у розмірі 395 000 грн 00 коп.
Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17).
Тобто, повернення авансу у повному обсязі замовнику можливе у випадку невиконання підрядником/виконавцем своїх зобов'язань за договором.
Згідно з приписами частини 4 статті 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитись від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Вчинення відповідною стороною такого одностороннього правочину тягне припинення зобов'язань сторін та, водночас, виникнення у них згідно з вимогами закону та/або договору нових зобов'язань, зокрема, щодо повернення невикористаної частини авансу, відшкодування збитків тощо ( постанови Верховного Суду від 31.07.2024 у справі №910/1246/21 та від 22.10.2025 у справі №922/784/25).
Доказів того, що підрядник на виконання умов укладеного між сторонами договору приступив до виконання робіт матеріали справи не містять.
Звернення позивача з претензією до відповідача розцінюється судом саме як відмова замовника від договору підряду, оскільки в такій ставиться вимога виключно про повернення грошових коштів, а не про початок виконання робіт за договором.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами п.8.2 договору в редакції додаткової угоди, підрядник зобов'язався виконати роботи у строк до 07.11.2025, а у випадку не виконання робіт у повному обсязі згідно договору, до 20.11.2025 зобов'язався повернути отримані кошти від замовника в повному обсязі - в розмірі 395 000 грн 00 коп.
Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи, що матеріали справи не містять як доказів виконання відповідачем робіт за договором, так і наявності понесених ним збитків, сума попередньої оплати в розмірі 395000 грн 00 коп., перерахована замовником підряднику підлягає стягненню з відповідача, а позовна вимога належить до задоволення в заявленому розмірі.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Правовідношення, в якому у зв'язку із фактичним закінченням строку виконання підрядних робіт у відповідача (підрядника) виникло зобов'язання повернути позивачу (замовнику) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти), є грошовим зобов'язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
За умовами додаткової угоди від 17.10.2025 до договору підряду №13/08/25 від 13.08.2025 сторони визначили, що у випадку не повернення коштів до 25 листопада підрядник сплачує пеню у розмірі 5% від отриманих коштів за кожен день прострочення.
Отже, у договорі сторони визначили більший розмір пені, ніж встановлено законом, однак позивач нарахував пеню відповідно до закону (ст. 549 ЦК України в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня).
Так, за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 26.11.2025 по 26.01.2026 позивачем нараховано відповідачу 20799 грн 73 коп. пені, 2 012 грн 88 коп. 3% річних та 2 370 грн 00 коп. інфляційних втрат.
Суд провів перерахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду, відповідно до якого за період з 26.11.2025 по 26.01.2026 розмір пені становить 20799 грн 73 коп., розмір 3% річних - 2 012 грн 88 коп., а розмір інфляційних втрат - 3560 грн 53 коп.
Таким чином, за перерахунком суду розмір пені та 3% річних є обґрунтованим та арифметично правильним, а розмір інфляційних розмір є більшим, ніж визначив позивач.
Разом з тим, суд не вправі виходити за межі позовних вимог, а тому до задоволення належить заявлена до стягнення з відповідача сума інфляційних втрат в розмірі 2 370 грн 00 коп.
Відтак, з відповідача на користь позивача у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання належить стягнути 20799 грн 73 коп. пені, 2 012 грн 88 коп. 3% річних та 2 370 грн 00 коп. інфляційних втрат.
З огляду на викладене, позов належить до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір суд покладає на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сухоребського Володимира Романовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Красневича Василя Степановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 420 182 (чотириста двадцять тисяч сто вісімдесят дві) грн 61 коп. заборгованості, з яких: 395 000 (триста дев'яносто п'ять тисяч) грн 00 коп. основного боргу, 20799 (двадцять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) грн 73 коп. пені, 2 012 (дві тисячі дванадцять) грн 88 коп. 3% річних та 2 370 (дві тисячі триста сімдесят) грн 00 коп. інфляційних втрат, а також 5 042 (п'ять тисяч сорок дві) грн 19 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 24.04.2026.
Суддя О.В. Рочняк