Рішення від 23.04.2026 по справі 904/2684/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2026м. ДніпроСправа № 904/2684/25 (904/6740/25)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Примака С.А. за участю секретаря судового засідання Скорик Н.О.

за позовом ОСОБА_1 м. Кривий Ріг

до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг

про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням

межах справи №904/2684/25

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК", м.Київ

до боржника Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання банкрутом

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

РУХ СПРАВИ

27.11.2025 ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням у розмірі 296 000,00 грн.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.11.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Мартинюку С.В. в межах справи про банкрутство №904/2684/25 та присвоєно єдиний унікальний номер справи №904/2684/25 (904/6740/25).

Ухвалою господарського суду від 02.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.

15.12.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Згідно Розпорядження № 4 від 05.01.2026 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" призначено повторний автоматизований розподіл справи з огляду на те, що суддю Мартинюка С.В. відраховано зі штату.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2026 справу № 904/2684/25 (904/6740/25) передано на розгляд судді Примака С.А.

Ухвалою господарського суду від 21.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 23.04.2026.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи всі учасники справи були повідомлені належним чином відповідно до вимог статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.04.2026 прийнято рішення.

ВСТАНОВИВ:

Позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується відомостями трудової книжки, долученої до матеріалів справи.

Відповідно до акта від 02.04.2015 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, затвердженого головним державним санітарним лікарем міста Кривого Рогу, Криворізького та Широківського районів Барабаш В.М. 03.04.2015 встановлено наявність у працівника професійного захворювання, визначено причини та умови його виникнення, надано характеристику умов праці та їх відповідність нормативним вимогам, з'ясовано наявність причинно-наслідкового зв'язку між умовами праці та захворюванням.

Відповідно до пункту 19 вказаного акту, враховуючи роботу ОСОБА_1 впродовж 21 року 6 місяців в умовах впливу шкідливих виробничих факторів, конкретних посадових осіб, які відповідальні за виникнення професійних захворювань, встановити неможливо.

Відповідно до довідки серії 12 ААА № 004921 від 11.06.2015 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, за результатами первинного огляду позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 50% з 25.05.2015 безстроково та третю групу інвалідності.

На підтвердження погіршення стану здоров'я та проходження медичного лікування, позивачем долучено до матеріалів справи виписки з медичної карти та виписні епікризи.

Також позивач зазначає, що внаслідок набутого професійного захворювання у неї постійний ниючий біль в п/крижовому відділі хребта з іррадіацією в праву ногу по боковій поверхні до стопи, що посилюється при фізичному навантаженні, в тривалій вимушеній позі, біль в шийному відділі хребта з іррадіацією в руки, в ліктьові суглоби, більше-справа, оніміння рук, ніг, пальців рук, судоми м'язів ніг, підвищена мерзлякуватість ніг, біль та обмеження рухів в ліктьових та колінних суглобах, головний біль, запаморочення, хитання при ході, що посилюються при поворотах голови, загальна слабкість, задишка при незначному фізичному навантаженні, кашель сухий, біль під правою рукою та лопаткою, підвищення АТ, втому. У зв'язку з професійним захворюванням позивач вимушена постійно лікуватися та приймати ліки, у зв'язку з чим змінився її образ і якість життя, що в результаті спричиняє мені моральні страждання.

Відповідно до відзиву на позовну заяву, відповідач заперечує проти задоволення позову посилаючись на те, що він не є належним відповідачем, оскільки не є правонаступником підприємств, пов'язаних із діяльністю шахти «Гігант», де працювала позивач, а відповідні зобов'язання перейшли до інших суб'єктів у процесі реструктуризації; при цьому відповідач зазначає про відсутність належних доказів на підтвердження його відповідальності, вказує на непреюдиційність наведених позивачем судових рішень, а також звертає увагу на можливу участь інших підприємств у виникненні професійного захворювання та на завищення заявленого розміру моральної шкоди, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позову повністю.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо моральної шкоди

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч. 2 ст.153 Кодекс законів про працю України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до статті 4 Закону України Про охорону праці державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Згідно статті 153 Кодекс законів про працю України та ст. 13 Закону України Про охорону праці, передбачено обов'язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я.

У відповідності зі ст.237-1 Кодекс законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.10.2008 № 20-рп/2008 також роз'яснив про право застрахованих громадян, що потерпілі на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання.

У відповідності зі ст. ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Ушкодження здоров'я, заподіяне позивачу під час виконання трудових обов'язків, спричиняє йому моральні й фізичні страждання, які полягають у перенесенні фізичного болю, в суттєвому порушенні функцій організму, обмеженні можливості вести звичний спосіб життя, повною мірою реалізовувати свої наміри в професійній сфері, постійному перенесенні страждань у повсякденному житті, призводять до необхідності залучення додаткових зусиль для організації життя, отримання лікування.

Зазначені негативні явища мають місце в житті позивача у зв'язку з професійним захворюванням, яке призвело до втрати позивачем професійної працездатності в ступені 50% (безстроково), тому суд приходить до висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 Цивільного кодексу України).

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Оскільки, нормативно-правовими актами України не встановлено розмір компенсації моральної шкоди, відшкодування якої здійснюється на підставі статті 237-1 КЗпП України, розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.

При цьому, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях (Шевченко проти України, Харук та інші проти України, Скордіно проти Італії) і в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року, затвердженій Головою ЄСПЛ на підставі ст. 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об'єктивної оцінки психотравматичної ситуації.

Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, медичний висновок високоспеціалізованого профпатологічного закладу від 17.02.2015, довідки МОЗ про встановлення інвалідності ІІІ групи та втрату професійної працездатності у розмірі 50% безстроково у своїй сукупності є належними і достатніми доказами наявності у позивача професійного захворювання та спричиненого ним стійкого ушкодження здоров'я.

Слід також зазначити, що згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 17.02.2015 протокол №298 підставою для встановлення професійного характеру захворювання також послужив профмаршрут: 06.10.1992- 08.04.2005 - підземний гірник, підземний стовбуровий на шахті «Гігант» ВО «Кривбасруда», підземний стовбуровий на шахті «Гігант-Дренажна» ГУ «Кривбасгідрозахист», ДП «Кривбасреструктуризація».

З 05.10.1992 по 01.09.1998 позивач працювала на шахті "Гігант" у виробничому об'єднанні «Кривбасруда», правонаступником якого є АТ «Кривбасзалізрудком».

Господарський суд відхиляє доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, виходячи з наступного.

Верховним Судом у постанові від 13.06.2019 у справі № 212/6925/16 встановлено факт правонаступництва шахти “Гігант» ПАТ “Кривбасзалізрудком».

Слід зазначити, сторін у зазначеній справі та цій справі, встановлені Верховним Судом обставини щодо правонаступництва підлягають врахуванню судом як такі, що підтверджують його наявність.

Отже, враховуючи викладене АТ "Криворізький залізорудний комбінат" є належним відповідачем у справі.

При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої позивачу моральної шкоди суд враховує глибину фізичних та моральних страждань позивача, істотність вимушених негативних змін в його житті, ступінь втрати професійної працездатності, виходить із засад розумності, виваженості та справедливості та визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 296 000,00 грн, що буде співмірним спричиненій позивачу шкоді та достатнім для її відшкодування.

Враховуючи викладене, господарський суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Щодо оподаткування суми моральної шкоди

Господарський суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі №235/3143/24 (провадження № 61-14246св24) вказав, що обов'язки сторін у сфері оподаткування, які виникають у зв'язку з ухваленням та/або виконанням судових рішень про стягнення коштів, суд не встановлює. Необґрунтованим є вирішення судами у цій цивільній (господарській) справі питань щодо податків, зборів чи інших обов'язкових платежів та визначення в резолютивній частині рішення порядку його виконання про стягнення цієї суми "без утримання податків та інших обов'язкових платежів".

СУДОВІ ВИТРАТИ

Судовий збір

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" вбачається, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;

В даному випадку позивач звільнений від сплати судового збору.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року складає 3028,00 грн.

Отже, за подання даних позовних вимог, належний розмір судового збору складає 4 440,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь державного бюджету несплачений судовий збір у розмірі 4 400,00 грн.

Керуючись ст. ст. 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; ідентифікаційний код юридичної особи 00191307) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) моральну шкоду, завдану внаслідок ушкодження його здоров'я у розмірі 296 000,00 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; ідентифікаційний код юридичної особи 00191307) на користь державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 4 400,00 грн - судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 23.04.2026.

Суддя С.А. Примак