вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
за результатами розгляду заяви про розстрочення виконання судового рішення
24.04.2026м. Дніпро№ 904/7025/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В.
за участю секретаря судового засідання Давидової Є.О.
та представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (вх. суду №15151/26 від 31.03.2026) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2026 у справі
за позовом Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Діагональна, будинок 11; ідентифікаційний код 00186542)
до відповідача Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (53300, Дніпропетровська область, місто Покров, вулиця Центральна, будинок 11; ідентифікаційний код 00190928)
про стягнення заборгованості за договором №У59 від 06.02.2024 про надання поворотної фінансової допомоги у загальному розмірі 72 351 919,18 грн
У грудні 2025 року до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" до Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості за договором №У59 про надання поворотної фінансової допомоги від 06.02.2024 у загальному розмірі 72 351 919,18 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2026 у справі 904/7025/25 позовні вимоги Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" до Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості за договором №У59 про надання поворотної фінансової допомоги від 06.02.2024 у загальному розмірі 72 351 919,18 грн задоволено у повному обсязі, ухвалено стягнути з відповідача на користь позивача 71 300 000,00 грн - грошових коштів неповернутої фінансової допомоги, 410 219,18 грн - 3% річних, 641 700,00 грн - інфляційних витрат та 847 840,00 грн - судових витрат по сплаті судового збору, а також відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" про відстрочення виконання рішення суду.
До господарського суду 31.03.2026 від Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" надійшла заява (вх. суду №15151/26 від 31.03.2026) про розстрочення виконання судового рішення, відповідно до якої відповідач просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду від 27.03.2026 рівними частинами на 12 календарних місяців.
Ухвалою господарського суду від 01.04.2026 прийнято заяву відповідача про розстрочення виконання судового рішення до розгляду у судовому засіданні на 16.04.2026 об 15:30 год., запропонувавши позивачу подати до суду письмові пояснення/заперечення щодо заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення.
До господарського суду 06.04.2026 від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення (вх. суду №16170/26 від 06.04.2026) на заяву відповідача про розстрочення виконання судового рішення.
До господарського суду 09.04.2026 від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення (вх. суду №17040/26 від 09.04.2026) стосовно розгляду заяви.
Ухвалою господарського суду від 16.04.2026 оголошено перерву у розгляді заяви представника відповідача (вх. суду №15151/26 від 31.03.2026) про розстрочення виконання судового рішення у судовому засіданні до 21.04.2026 о 10:40 год.
До господарського суду 20.04.2026 від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення (вх. суду №19014/26 від 20.04.2026) стосовно розгляду заяви.
Ухвалою господарського суду від 21.04.2026 відкладено розгляд заяви представника відповідача (вх. суду №15151/26 від 31.03.2026) про розстрочення виконання судового рішення у судовому засіданні на 24.04.2026 о 12:30 год.
У судове засідання 24.04.2026 повноважні представники позивача та відповідача не завилися, повідомлені судом про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про розстрочення виконання судового рішення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, заслухавши пояснення представників сторін, зазначає наступне.
Як вказано вище, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2026 у справі 904/7025/25 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, ухвалено стягнути з відповідача на користь позивача 71 300 000,00 грн - грошових коштів неповернутої фінансової допомоги, 410 219,18 грн - 3% річних, 641 700,00 грн - інфляційних витрат та 847 840,00 грн - судових витрат по сплаті судового збору, а також відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" про відстрочення виконання рішення суду.
Відповідно до статті 1291 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, зміни способу або порядку виконання його виконання, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
При цьому, на відміну від статті 121 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) стаття 331 Господарського процесуального кодексу України не містить вимогу про винятковість випадків, коли може бути відстрочено чи розстрочено виконання рішення суду.
Таким чином, обов'язковою умовою надання відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, зміни способу або порядку виконання його виконання, є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України.
До того ж, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, зміни способу або порядку виконання його виконання, суд зобов'язаний також враховувати ступінь вини відповідача у виникненні спору (для юридичних осіб).
Так, у відповідності до вказаних норм закону, Акціонерне товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення, в якій відповідач просить господарський суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2026 у справі 904/7025/25 на 12 місяців.
В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на військову агресію російської федерації, введенням в Україні воєнного стану та обставини того, що, місто Покров Дніпропетровської області піддається систематичним обстрілам та дроновим атакам, снаряди яких уже неодноразово влучили на територію Акціонерне товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат", внаслідок чого було зруйновано виробничі потужності та спричинено матеріальну шкоду підприємству, крім того відповідач посилається на спричинений тяжкими економічними умовами простій підприємства, звільнення та мобілізацію працівників, що у свою чергу зумовлює зниження обсягів виробництва та прибутку підприємства, у зв'язку із чим оплата сум, які визначені до стягнення рішенням суду, у теперішній час, враховуючи вказані умови воєнного часу, є надмірним тягарем, що значно ускладнить ведення господарської діяльності або може призвести до його зупинки. Крім того, відповідач звертає увагу суду, що він є фактично містоутворюючим підприємством та має збитки від господарської діяльності у зв'язку з відсутністю попиту на готову продукцію на внутрішньому ринку та значними ускладненнями з логістикою її збуту за кордон.
Вищевказане і стало причиною звернення до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення.
Проаналізувавши подану Акціонерне товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" заяву, господарський суд приходить до висновку, що заявником доведено наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення по даній справі з огляду на наступне:
- місцезнаходженням Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" є місто Покров в Нікопольському районі Дніпропетровської області. Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 Покровська міська територіальна громада внесена до переліку громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#Text);
- загальновідомим фактом є те, що, починаючи з липня 2022 року місто Покров в Дніпропетровській області і по теперішній час піддається щоденним систематичним обстрілам з боку військ російської федерації, які знаходяться на відстані 8 кілометрів по басейну тепер вже колишнього Каховського водосховища від міста Покров та 24 кілометри від окупованих російською федерацією територій України;
- починаючи з серпня 2022 року господарська діяльність Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" знаходиться в стані часткового простою, що викликано руйнуванням його майна, яке використовується ним у його діяльності, внаслідок ворожих обстрілів, що підтверджується, зокрема, наявним в матеріалах справи наказом Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат";
- 20.12.2023, 04.01.2024, 20.06.2024, 18.07.2024, 21.08.2024, 15.08.2025, 27.09.2025 та 28.10.2025 майно та будівлі Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" були зруйновані та пошкоджені внаслідок атак ворожих військ російської федерації;
- у зв'язку з тим, що місто Покров та Нікопольський район перебувають практично під щоденними артилерійськими обстрілами, то працівники відповідача навіть у робочий час знаходяться в укриттях під час артобстрілів та повітряних тривог, що, в свою чергу, також унеможливлює виконання працівниками товариства службових завдань, а самим товариством договірних зобов'язань;
- у випадку відповідача, для адаптування та продовження своєї господарської діяльності в умовах активних бойових дій та артилерійських обстрілів, потрібен час.
Таким чином відповідачем, відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, визначена наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду.
У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
У той же час, у даному випадку відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду, отже позивач буде отримувати платежі на часткове погашення заборгованості, що може свідчити про дотримання балансу інтересів обох сторін.
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Згідно з частинами 3 та 4 статті 326 Господарського процесуального кодексу України підставою для розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд також враховує, зокрема, ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Суд зауважує, що подану відповідачем заяву про розстрочення виконання рішення суд розглядає, як таку, що направлена на фактичне та повне виконання рішення суду, а дії відповідача підтверджують, що він не ухиляється від виконання свого обов'язку перед позивачем, визнає наявність заборгованості, але просить суд під час вирішення питання про відстрочення врахувати його матеріальні інтереси та фінансовий стан.
Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочення.
В той же час, господарський суд зазначає, що розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).
Оцінюючи доводи (заперечення) позивача щодо заяви про розстрочення виконання судового рішення, господарський суд вважає за необхідне також зазначити наступне.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що сам по собі факт наявності фінансових труднощів суб'єкта господарювання не може розглядатися як безумовна та достатня підстава для розстрочення виконання судового рішення, оскільки такі обставини є складовою підприємницького ризику та можуть мати місце у діяльності будь-якого суб'єкта господарювання.
Разом з тим, у даному випадку обставини, на які посилається відповідач, не обмежуються виключно фінансовими труднощами, а мають об'єктивний та надзвичайний характер, зумовлений введенням в Україні воєнного стану, розташуванням підприємства відповідача на території, що перебуває у зоні проведення бойових дій, а також впливом систематичних обстрілів на можливість здійснення господарської діяльності.
Водночас господарський суд враховує доводи позивача щодо необхідності забезпечення своєчасного та ефективного виконання судового рішення, як складової права на справедливий суд, та недопущення надмірного затягування строків виконання такого рішення, що могло б порушити баланс інтересів сторін.
Отже, з огляду на викладене, а також враховуючи правову позицію позивача у даній справі, суд вважає розумним, адекватним та обґрунтованим розстрочення виконання рішення суду на чотири місяці. Вказаний підхід, на переконання суду, буде сприяти справедливому балансу інтересів обох сторін.
Тобто, принцип "справедливої рівноваги" та "справедливого балансу" у розумінні статті 6 Конвенції при частковому задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду не буде порушено.
За висновками, викладеними Європейським судом з прав людини у своїх рішеннях, і, зокрема, у рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслив, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.
Дійсно, на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №904/4566/18 та від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17.
Крім того, господарський суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття судового рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункту 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши належним чином наведені боржником обставини, враховуючи майнові інтереси обох сторін, дослідивши надані заявником в обґрунтування заяви та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд вбачає підстави для часткового задоволення заяви Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" та розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2026 у справі №904/7025/25 на чотири місяці рівними частинами.
Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (вх. суду №15151/26 від 31.03.2026) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2026 у справі №904/7025/25 - задовольнити частково.
Розстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2026 у справі №904/7025/25 на 4 місяці рівними частинами наступним чином:
- до 24 травня 2026 року - 18 299 939,80 грн;
- до 24 червня 2026 року - 18 299 939,80 грн;
- до 24 липня 2026 року - 18 299 939,80 грн;
- до 24 серпня 2026 року - 18 299 939,80 грн.
Ухвала суду набирає законної сили - 24.04.2026 та може бути оскаржена у строки та в порядку, передбачені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повну ухвалу складено та підписано - 24.04.2026.
Суддя Т.В. Іванова