вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"14" квітня 2026 р. Cправа № 902/86/26
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Андрущенко Г.В.,
за участю представників:
позивача - Шмігленко Ірина Володимирівна, виписка з ЄДРЮОФОП та ГФ (в залі суду)
відповідача - Кулик Юрій Васильович, паспорт НОМЕР_1 (в залі суду)
присутній - ОСОБА_1 , паспорт № НОМЕР_2 (в залі суду)
розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи
за позовом: Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)
до: Відкритого акціонерного товариства "Автобаза Облводгоспу" (вул. Юрія Іллєнка, буд. 104, м. Вінниця, 21011)
про стягнення 368 674,78 грн
Вінницька міська рада звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Автобаза Облводгоспу" про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 368 674,78 грн, з яких 293 820,98 грн залишок безпідставно збережених коштів за використання без правовстановлюючих документів земельних ділянок площею 1,5674 га та 0,2962 га, які є частиною комунальної земельної ділянки площею 3,1698 га (кадастровий номер 0510100000:01:027:0040) та 74 853,80 грн пені за несвоєчасне виконання умов договору про розстрочення сплати збитків, заподіяних Вінницькій міській територіальній громаді від 23.05.2025.
Ухвалою суду від 28.01.2026 відкрито провадження у справі №902/86/26 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 24.02.2026.
В судовому засіданні 24.02.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 17.03.2026.
Ухвалою суду від 25.02.2026 повідомлено відповідача про відкладення підготовчого судового засідання на 17.03.2026.
В судовому засіданні 07.03.2026 судом постановлено протокольну ухвали про продовження підготовчого провадження передбаченого ч. 3 ст. 177 ГПК України на 30 днів та відкладення підготовчого судового засідання на 14.04.2026.
Ухвалою суду від 17.03.2026 судом повідомлено відповідача про продовження строку підготовчого судового провадження у справі на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 14.04.2026.
В судовому засіданні 14.04.2026 прийняли участь представники позивача та відповідача.
В судовому засіданні представником відповідача подано заяву (б/н та без дати) (вх.канц. №01-30/3616/26), в якій останній зазначає про повне визнання позовних вимог в сумі 368 674,78 грн.
При визнанні відповідачем позову, суд враховує такі приписи процесуального законодавства.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 191 цього Кодексу.
Згідно із ст. 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник в повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Оскільки заяву про визнання позову в порядку ст. 46 ГПК України підписано Головою правління Відкритого акціонерного товариства "Автобаза Облавтодору" Куликом Юрієм Васильовичем, у якого наявні права на вчинення відповідної процесуальної дії, таке визнання відповідає фактичним обставинам справи з урахуванням наявних доказів, не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, тому визнання позову підлягає прийняттю господарським судом.
Дослідивши матеріали справи суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення.
В судовому засіданні 14.04.2026 вступну та резолютивну частини рішення долучено до матеріалів справи без її проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. ст. 12, 83, 187, 206 Земельного кодексу України, ст. 19 Закону України "Про землеустрій", ст. 12 Закону України "Про охорону земель", ст.15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 16, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування", Положення про департамент земельних ресурсів міської ради та Тимчасового порядку проведення обстежень земель Вінницької міської територіальної громади, затвердженого рішенням Вінницької міської ради №2378 від 28.08.2020 (зі змінами), департаментом земельних ресурсів міської ради проведено обстеження земельної ділянки Вінницької міської територіальної громади, за адресою м. Вінниця, вул. Юрія Іллєнка (Гната Мороза), 104.
Під час обстеження встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Автобаза Облводгоспу" використовує комунальну земельну ділянку площею 3,1698 га з кадастровим номером 0510100000:01:027:0040 (цільове призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) для обслуговування нерухомого майна.
На земельній ділянці розташовано нежитлові будівлі та споруди, що належать вищевказаним особам, зокрема, 6809/10000 часток комплексу нежитлових будівель (адмінбудівля, гараж, майстерня, насосна котельні, пост зварювання з навісом, трансформаторна підстанція, каналізаційна насосна станція, пости мийки з брудовідстійником, заправка, склад пасивно-мастильних матеріалів, диспетчерська з прибудовами, убиральня, огорожа, резервуар пожежний, башта Рожновського) перебувають у власності відповідача, дата реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна - 19.07.2013.
Згідно кадастрового плану, розробленого МКП "Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури" на замовлення Відповідача, який долучений до листа №6 від 05.03.2024 відповідач використовує земельні ділянки площею 1,5674 га та 0,2962 га, які є частиною комунальної земельної ділянки площею 3,1698 га (кадастровий номер 0510100000:01:027:0040).
Однак, зазначена комунальна земельна ділянка використовуються без достатньої правової підстави, оскільки відповідач не звертався до Вінницької міської ради з метою оформлення будь-якого права користування на земельну ділянку.
Згідно акту по визначенню та відшкодуванню збитків (безпідставно збережених коштів), затвердженого рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради №901 від 11.04.2024, розмір збитків, заподіяних Вінницькій міській територіальній громаді за період з 03.04.2021 до 03.04.2024 становить 448 820,98 грн з яких: 377 485, 51 грн за земельну ділянку площею 1,5674 га; 71 335, 47 грн. за земельну ділянку площею 0,2962 га.
23.05.2024 Виконавчим комітетом Вінницької міської ради прийнято рішення №1269 "Про затвердження Актів про визначення розміру збитків (безпідставно збережених кошті), заподіяний Вінницькій міській раді", за змістом якого вирішено надати розстрочення зі сплати збитків ВАТ "Автобаза Облводгоспу" шляхом їх сплати до 30.11.2024 та зобов'язано укласти договір про розстрочення сплати збитків.
23.05.2025 між Вінницькою міською радою (Сторона 1) та Відкритим акціонерним товариством "Автобаза Облводгоспу" (Сторона 2) укладено договір про розстрочення сплати збитків, заподіяних Вінницькій міській територіальній громаді.
Відповідно п. 2.1 Договору підставою для відшкодування збитків є Акт про визначення розміру збитків від 03.04.2024 року Комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам, затверджений рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 11.04.2024 року №901, в сумі 448 820,98 грн.
Загальний розмір збитків, які підлягають відшкодуванню Стороною 2, з урахуванням фактично сплачених коштів в сумі 15 000,00 грн, становить 433 820,98 грн (п. 2.2 Договору).
Згідно п. 3.1 Договору збитки сплачуються Стороною 2 на рахунок Вінницької міської ради шляхом їх сплати в термін до 30.11.2024 рівними частинами не рідше ніж один раз у місяць від дати внесення першого платежу, який вноситься в 20-ти денний термін після прийняття рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 23.05.2024 року №1269 про надання розстрочення зі сплати збитків, згідно з Графіком, який є невід'ємною частиною Договору, а саме: 23.06.2024 - 72 303,50 грн; 23.07.2024 - 72 303,50 грн; 23.08.2024 - 72 303,50 грн; 23.09.2024 - 72 303,50 грн; 23.10.2024 - 72 303,50 грн; 30.11.2024 - 72 303,48 грн.
Сторона 2 зобов'язується в повному обсязі відшкодувати збитки визначені пунктом 2.2 цього Договору в термін до 30.11.2024 (п. 3.3 Договору).
Кінцевий термін розстрочення Платежу визначених збитків становить 30.11.2024, відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 23.05.2024 року №1269 (п. 3.5 Договору).
За несвоєчасне виконання Стороною 2 умов Договору, нею сплачується неустойка (пеня), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (п. 4.2 Договору).
Договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної Сторони (п. 5.1 Договору).
03.06.2024 позивачем на адресу відповідача надіслано повідомлення №37/00/010/138246 про розстрочення заборгованості до 30.11.2024.
21.11.2024 відповідачем позивачу надіслано лист (вих. №16) з проханням розстрочити заборгованість до 31.05.2025.
26.12.2024 виконавчим комітетом Вінницької міської ради прийнято рішення №3166 "Про затвердження Актів про визначення розміру збитків (безпідставно збережених кошті), заподіяний Вінницькій міській раді" відповідно якого відповідачу продовжено термін розстрочення зі сплати збитків шляхом їх сплати рівними частинами не рідше одного разу на місяць у термін до 30.05.2025 та зобов'язано укласти договір про внесення змін.
26.12.2024 між сторонами укладено договір про внесення змін до договору про розстрочення сплати збитків, заподіяних Вінницькій міській територіальній громаді, від 23.05.2024.
За змістом якого сторонами внесено зміни до пунктів основного договору та викладено їх в нових редакціях, а саме:
"п. 3.1 Збитки сплачуються Стороною 2 на рахунок Вінницької міської ради шляхом їх сплати в термін до 30.05.2025 року рівними частинами не рідше ніж один раз у місяць, починаючи з січня 2025 року, з урахуванням фактичної сплати протягом 2024 року, згідно з Графіком, який є невід'ємною частиною Договору: 16.07.2024 - 40 000,00 грн; 31.07.2024 - 20 000,00 грн; 31.01.2025 - 74 764,20 грн; 28.02.2025 - 74 764,20 грн; 31.03.2025 - 74 764,20 грн; 30.04.2025 - 74 764,20 грн; 30.05.2025 - 74 764,18 грн".
" п. 3.3 Сторона 2 зобов'язується в повному обсязі відшкодувати збитки визначені пунктом 2.2 цього Договору в термін до 30.05.2025 року".
" п. 3.5 Кінцевий термін розстрочення платежу визначених збитків становить 30 травня 2025 року, відповідно до рішень виконавчого комітету Вінницької міської ради від 23.05.2024 року №1269 та від 26.12.2024 №3166".
На виконання вимог договору про розстрочення сплати збитків, заподіяних Вінницькій міській територіальній громаді від 23.05.2025 відповідачем здійснено часткову оплату безпідставно збережених коштів на загальну суму 140 000,00 грн.
Позивачем на адресу відповідач неодноразово надсилались листи з вимогою погашення збитків та пені за несвоєчасну сплату збитків (№01/00/010/30655 від 14.05.2025, №01/00/010/36789 від 11.06.2025, №01/00/010/48625 від 06.08.2025, №01/00/010/56973 від 17.09.2025).
У відповідях на листи відповідач зазначав про відсутність можливості виконання зобов'язань в зв'язку з важким фінансовим становищем.
Станом на дату подання позовної заяви залишок суми безпідставно збережених коштів за використання відповідачем земельних ділянок площею 1,5674 га та 0,2962 га, які є частиною комунальної земельної ділянки площею 3,1698 га (кадастровий номер 0510100000:01:027:0040) складає 293 820,98 грн.
З огляду на встановлене суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Суб'єктами права на землі комунальної власності згідно статті 80 ЗК України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.
Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у вказаній редакції).
Отже, чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".
Оскільки, відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Як слідує зі змісту вказаних положень Цивільного та Земельного кодексів України, відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.
В силу приписів частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).
Натомість предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Частиною 1 статті 93 та статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).
Таким чином, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/18 викладено правовий висновок про те, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.
Матеріали справи не містять оформлення відповідачем права користування спірною земельною ділянкою за період нарахування з 03.04.2021 до 03.04.2024.
ВАТ "Автобаза Облводгоспу", як фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки (Вінницької міської ради) зберіг у себе кошти, що мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2017 у справі № 922/3412/17).
За змістом визначення, наведеного у частині 1 статті 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 цього Кодексу формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка Вінницької міської територіальної громади площею 3,1698 га (кадастровий номер: 0510100000:01:027:0040) яка розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Юрія Іллєнка (Гната Мороза). 104 за відсутності зареєстрованого у встановленому законодавством порядку відповідного речового права на неї і без сплати місцевого податку, що підтверджено актом.
У відповідності до пунктів 7, 8 Акту про визначення розміру збитків, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради №901 від 11.04.2024, розмір збитків (безпідставно збережених коштів), заподіяних Вінницькій міській територіальній громаді в особі Вінницької міської ради, нараховано за 1096 днів (період з 03.04.2021 до 03.04.2024), для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, у вигляді земельного податку у розмірі 1,0% від нормативної грошової оцінки земель ділянки, і становить: за земельну ділянку площею 1,5674 га - 377 485,51 грн, за земельну ділянку площею 0,2962 га - 71 335,47 грн. Загальна суму становить 448 820,98 грн.
Такий розмір нарахувань є обґрунтованим, враховуючи наявну у матеріалах справи копію витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки з визначенням річної нормативно-грошової оцінки. Де нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягами з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Вінниці, наданими Відділом №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області листом від 22.03.2024 р. №377/14-24, складає: 2021 рік - 699,07 грн/1 кв. м, 2022 рік - 682,39 грн/1 кв. м, 2023 рік - 949,45 грн/1 кв. м, 2024 рік - 998,23 грн/1 кв. м.
Розрахуннок здійснено на підставі Розрахунків Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради від 03.04.2024 року.
При цьому, на виконання вимог договору про розстрочення сплати збитків від 23.05.2025 року відповідачем здійснено часткову оплату на суму 140 000,00 грн.
Залишок суми безпідставно збережених коштів за використання Відповідачем земельних ділянок площею 1,5674 га та 0,2962 га, які є частиною комунальної земельної ділянки площею 3,1698 га (кадастровий номер 0510100000:01:027:0040) складає 293 820,98 грн.
Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 293 820,98 грн безпідставно збережених коштів за використання без правовстановлюючих документів земельних ділянок площею 1,5674 га та 0,2962 га, які є частиною комунальної земельної ділянки площею 3,1698 га (кадастровий номер 0510100000:01:027:0040) правомірною та обґрунтованою, тому задовольняє її у повному обсязі.
Також, судом розглянуто вимогу щодо стягнення 74 853,80 грн пені за результатами чого суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Згідно із ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Ст. 230 ГК України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, зокрема, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно 4.2 Договору про розстрочення сплати збитків від 23.05.2025 за несвоєчасне виконання Стороною 2 умов Договору, нею сплачується неустойка (пеня), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Здійснивши розрахунок пені судом помилок не виявлено.
Враховуючи викладене, вимоги позову в частині стягнення 74 853,80 грн пені підлягають задоволенню.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (ч.1 ст. 75 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на наведене вище та на те, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі з розподілом витрат на сплату судового збору за правилами ч. 1 ст. 130, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма міститься в частині 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".
В даному випадку відповідачем позов визнаний до початку розгляду справи по суті, у зв'язку з чим підготовче провадження закінчене прийняттям даного рішення, тому позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету 50 % сплаченого судового збору, а саме в сумі 2 765,07 грн на підставі ухвали суду, в решті витрати на сплату судового збору в сумі 2 765,06 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 183, 185, 191, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Автобаза Облводгоспу" (вул. Юрія Іллєнка, буд. 104, м. Вінниця, 21011, код - ЄДРПОУ - 01035012) на користь Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050, код - 25512617) 293 820,98 грн - безпідставно збережених коштів за використання без правовстановлюючих документів земельних ділянок площею 1,5674 га та 0,2962 га, які є частиною комунальної земельної ділянки площею 3,1698 га (кадастровий номер 0510100000:01:027:0040), 74 853,80 грн - пені за несвоєчасне виконання умов договору про розстрочення сплати збитків, заподіяних Вінницькій міській територіальній громаді від 23.05.2025 та 2 765,06 грн - судових витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Примірник повного судового рішення направити сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС “Електронний суд».
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 24 квітня 2026.
Суддя Маслій І.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи