вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"13" квітня 2026 р. Cправа №902/1770/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за участю:
представника позивача: Драпака Ю.П. (виписка з ЄДРЮОФОПтаГФ),
відповідач - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Хмельницький
до Фізичної особи-підприємця Стецюка Віталія Миколайовича, м.Вінниця
про стягнення 29580,00 грн пені, нарахованої у зв'язку з невиконанням рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції,
Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.
До Господарського суду Вінницької області звернулось Південно-Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Стецюка Віталія Миколайовича 29580,00 грн пені, нарахованої за період з 06.10.2025 по 03.11.2025 в зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем рішення адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72/91-р/к від 25.07.2025 в справі №72/33-25 про накладення 68000,00 грн штрафу (надалі - Рішення).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що прийняте ним Рішення разом із листом №72-02/3442е від 29.07.2025 було надіслано на адресу Фізичної особи-підприємця Стецюка В.М. та отримано згаданим 05.08.2025.
В зв'язку з несплатою відповідачем штрафу в добровільному порядку, 09.10.2025 Південно-Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України видало наказ про примусове виконання Рішення.
04.11.2025 позивач отримав постанову Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження від 04.11.2025, яка прийнята внаслідок виконання боржником в повному обсязі виконавчого документа.
Оскільки має місце порушення відповідачем строку для добровільної оплати штрафу, позивач розрахував пеню в сумі 29580,00 грн за період з 06.10.2025 (наступний день після закінчення строку добровільної сплати) по 03.11.2025 (день, що передує дню фактичного виконання рішення у межах виконавчого провадження); що стало підставою звернення з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 31.12.2025 відкрито провадження в справі №902/1770/25, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 26.02.2026.
21.01.2026 до суду надійшов відзив на позивну заяву б/н від 14.01.2026 (а.с.28-31), у якому Фізична особа-підприємець Стецюк В.М. проти задоволення позову заперечив; суду пояснив, що штраф він оплатив у повному обсязі, однак несвоєчасно в зв'язку з тим, що 01.10.2025 був призваний на військову службу під час мобілізації. Одночасно відповідач вважає, що визначена до стягнення в цій справі пеня нарахована за період проходження ним військової служби, що суперечить приписам Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Також Фізична особа-підприємець Стецюк В.М. просив розгляд цієї справи здійснювати без його участі.
26.01.2026 до суду надійшла відповідь на відзив б/н від 26.01.2026 (а.с.51-54), в якій позивач заперечив проти доводів відповідача та зазначив, що пеня нарахована правомірно, має обов'язковий характер та не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій, а тому положення щодо пільг військовослужбовців на спірні правовідносини не поширюється; просив позов задовольнити в повному обсязі.
26.02.2026 судом постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи №902/1770/25 до судового розгляду по суті на 02.04.2026.
На визначену судом дату, 02.04.2026, з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився; втім про місце, дату та час його проведення був повідомлений належним чином - шляхом надіслання ухвали суду від 26.02.2026 на електронну адресу Фізичної особи-підприємця Стецюка В.М., яка зазначена ним у відзиві ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). У відзиві на позовну заяву відповідач просив розгляд справи проводити без його участі.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.
25.07.2025 Адміністративною колегією Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатами розгляду справи №72/33-25 прийнято рішення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" №72/91-р/к (а.с.11-17), яким вирішено:
"1) Визнати, що товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОСВІТ» (ідентифікаційний номер юридичної особи - 31789596) та фізична особа-підприємець Стецюк Віталій Миколайович (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), вчинили порушення, що передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів під час участі у відкритих торгах на закупівлю: «ДК 021:2015:31210000-1 Електрична апаратура для комутування та захисту електричних кіл. Розподільчий пристрій 10/0,4 кВ. Комірки 10 кВ», проведених комунальним підприємством «Міськтепловоденергія» (ідентифікатор закупівлі в системі електронних закупівель «ProZorro»: UA-2024-04-05010017-a).
3) За вчинення порушення, що зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення відповідно до абзацу першого частини п'ятої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» накласти штраф на фізичну особу-підприємця Стецюка Віталія Миколайовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у розмірі 68000,00 (шістдесят вісім тисяч) гривень.
В абзаці 2 Рішення роз'яснено, що згідно з частиною 3 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання такого рішення про накладання штрафу.
Копія витягу з рішення Адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального управління Антимонопольного комітету України №72/91-р/к від 25.07.2025 про стягнення штрафу в загальному розмірі 68000,00 грн направлена позивачем на адресу відповідача разом із супровідним листом №72-02/3442е від 29.07.2025 (а.с.18) та отримана останнім 05.08.2025, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення №0601175463520 (а.с.7).
09.10.2025 виданий наказ Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72/34/ю в справі №72/33-25 про примусове стягнення з Фізичної особи-підприємця Стецюка В.М. штрафу в розмірі 68000,00 гривень (а.с.8).
Як зазначає позивач: 04.11.2025 він отримав постанову Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження №79399022 (а.с.10); яка прийнята в зв'язку з тим, що боржник повністю сплатив борг, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.
Прострочення виконання Рішення про сплату штрафу стало підставою до нарахування 29580,00 грн пені за період з 06.10.2025 по 03.11.2025 та звернення з цим позовом до суду.
Водночас відповідач разом з відзивом на позовну заяву долучив до матеріалів справи документи на підтвердження доводів щодо проходження військової служби та свого статусу військовослужбовця, а саме:
- військовий квиток серії НОМЕР_2 (а.с.32-41), відповідно до якого 01.10.2025 на підставі Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2022 ОСОБА_1 мобілізований у Збройні Сили України, 06.10.2025 прийняв присягу;
- довідку військової частини НОМЕР_3 №1250 від 07.10.2025 (Форма 5) (а.с.42), згідно з якою "... солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 ";
- витяг з наказа Командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) №274 від 01.10.2025 (а.с.43), відповідно до якого "...солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призвано на військову службу 01 жовтня 2025 року".
Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Предметом спору в цій справі є правомірність нарахування та стягнення пені, нарахованої у зв'язку з простроченням виконання відповідачем обов'язку зі сплати штрафу, накладеного органом Антимонопольного комітету України.
Згідно з положеннями ст.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" №3659-XII від 26.11.1993, Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції тощо.
Частиною 1 ст.7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: 1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; 2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; 3) розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість тощо.
Відповідно до ст.22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Приписами ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" №2210-III від 11.01.2001 передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про накладення штрафу.
Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Згідно з ч.2, 3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Приписами ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Частиною 7 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що у разі несплати пені органи Антимонопольного комітету України стягують пеню в судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.
Частиною 2 ст.62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця. У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день. Останній день строку триває до 24 години, але, коли в цей строк необхідно було вчинити дію в Антимонопольному комітеті України чи його територіальному відділенні, строк закінчується в момент закінчення робочого дня.
Як встановлено судом: рішення Адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72/91-р/к від 25.07.2025 було отримано відповідачем 05.08.2025.
Відповідач правом на оскарження Рішення не скористався (до суду з відповідною заявою не звертався), в зв'язку з чим воно набрало законної сили; однак виконано Фізичною особою-підприємцем Стецюком В.М. з порушенням строку.
В зв'язку з невчасною сплатою відповідачем штрафу, позивач нарахував пеню з 06.10.2025 по 03.11.2025 в розмірі 29580,00 грн, що і є предметом заявлених позовних вимог.
Водночас суд вважає, що до правовідносин сторін, які склались в цій справі, підлягають застосування такі положення законодавства.
Так, статтею 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 визначено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.09.2025 в справі №873/46/25, забезпечення державою соціального захисту громадян, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях і стоять на захисті суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України, а також членів їхніх сімей є пріоритетом і вектором державної стратегії; на державу покладено конституційний обов'язок всебічної державної підтримки, створення системи посиленої соціальної підтримки військовослужбовців і членів їхніх сімей та забезпечення для них гідних соціальних гарантій.
Пунктом 15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що "Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави".
Верховний Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у Постанові від 03.12.2020 в справі №903/323/20 зауважив, що фізична особа, яка реалізує своє право на підприємницьку діяльність, не втрачає статусу фізичної особи, а лише набуває додаткової ознаки - суб'єкта господарювання. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.05.2020 у справі №161/6253/15-ц, від 07.04.2020 у справі №743/534/16-ц. Набуття статусу фізичної особи-підприємця не впливає на обсяг прав та гарантій, які особа має як фізична особа, у тому числі гарантій, передбачених законодавством для військовослужбовців.
Отже, права та гарантії, які має фізична особа, не втрачаються при набутті (наявності) у неї статусу фізичної особи-підприємця.
Листом Міністерства оборони України №322/2/7142 від 21 серпня 2014 року роз'яснено, що документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем у особливий період, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов'язаних, є військовий квиток, в якому в відповідних розділах здійснюються службові відмітки. Також документами, які підтверджують призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, можуть бути довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Початком військової служби військовозобов'язаних є день призову на військову службу у районному військовому комісаріаті, а для резервістів - день зарахування до списків особового складу військової частини, про що робиться відповідний запис до військового квитка.
Оцінивши долучені до відзиву докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином підтвердив статус військовослужбовця, який 01.10.2025 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації. Отже, нарахування пені (з 06.10.2025 по 03.11.2025) повністю припадає на період проходження відповідачем військової служби.
Визначаючись стосовно того, чи застосовуються положення ч.15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" при нарахуванні пені за несвоєчасне виконання Фізичною особою-підприємцем Стецюком В.М. рішення адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72/91-р/к від 25.07.2025 в справі №72/33-25 про накладення 68000,00 грн штрафу суд враховує таке.
Зі змісту пункту 15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 слідує, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду тощо.
Згідно зі статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" №2210-III від 11.01.2001 штраф є одним із заходів відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Водночас, за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу (ч.5 ст.56 цього Закону).
Отже, з урахуванням правової природи штрафу та пені, що визначені Законом України "Про захист економічної конкуренції"; суд доходить до висновку, що пеня (в контексті приписів Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей") є мірою відповідальності за невиконання зобов'язання щодо сплати штрафу.
Враховуючи сукупно встановлені обставини, а саме:
- статус ОСОБА_1 як військовослужбовця, який призваний на військову службу 01.10.2025;
- висновки суду щодо правової природи пені, визначеної Законом України "Про захист економічної конкуренції";
- соціальну спрямованість норми (п.15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей") стосовно того, що пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності не нараховується на військовослужбовців, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації -
суд доходить висновку про застосування до правовідносин сторін в цій справі пункту 15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в зв'язку з чим відмовляє в задоволенні позову Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в повному обсязі.
Щодо судових витрат.
За правилами ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн залишаються за позивачем.
Керуючись ст. 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд
1. В задоволені позові Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в справі №902/1770/25 відмовити.
2. Примірники повного рішення суду в справі 902/1770/25 надіслати сторонам.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).
Повне рішення складено 23 квітня 2026 р.
Суддя Нешик О.С.
кількість прим.:
1 - до справи;
2, 3 - Південно-Західному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (khmn@amcu.gov.ua);
4 - ФОП Стецюк В.М. - ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )