Березівський районний суд Одеської області
22.04.2026
Справа № 494/2849/25
Провадження № 2/494/130/26
22.04.2026 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
судді - Римаря І.А.,
за участю: секретаря судового засідання - Антонишиної І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу №494/2849/25 за позовом ОСОБА_1 до Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
23.12.2025 року до Березівського районного суду Одеської області надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Справу на підставі протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 23.12.2025 року визначено судді Римарю І.А.
Суд також вважає заначити, що у зв'язку з надмірним навантаженням справами, яке виходить за межі фізичної можливості розгляду кожної справи у розумні строки, оскільки у Березівському районному суді Одеської області наразі працює 2 (два) судді (за штатом 4 (чотири)), та які є водночас слідчими суддями, повітряними тривогами на території Одеської області, тому суд позбавлений можливості проводити розгляд справи в розумні строки визначені ЦПК України.
Ухвалою суду від 25.12.2025 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та витребувано спадкову справу.
Ухвалою суду від 09.03.2026 року закрито підготовче провадження по справі, призначено до судового розгляду по суті.
Позивач у позовній заяві зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_2 , яка за життя склала заповіт на ім'я ОСОБА_1 . Про існування заповіту позивач випадково дізналась лише в березні 2024 року. Після смерті ОСОБА_2 в якості спадкового майна залишилась земельна ділянка, площею 7.76 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 27.03.2024 року ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса з питання прийняття спадщини, однак нотаріусом роз'яснено, що остання має право звернутись до суду щодо надання додаткового строку для прийняття спадщини. У зв'язку з вищевказаним позивач просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_2 .
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 04.05.2026 року.
У судове засідання 22.04.2026 року позивач не з'явилася, однак 22.04.2026 року надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі, вказала, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити (а.с.54).
У судове засідання 22.04.2026 року представник відповідача не з'явився, проте 21.04.2026 року на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що не заперечує проти задоволення позову (а.с.53).
За приписами ч. 2 ст. 247 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України) у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає зазначити, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.
Вивчивши матеріали справи, врахувавши думку позивача в заяві про розгляд справи за її відсутності, заяву представника відповідача про розгляд справи без його участі та визнання позову, оцінивши і проаналізувавши докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть видане виконавчим комітетом Шевченківської сільської ради Березівського району Одеської області, актовий запис №09 (а.с.16).
Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, а саме: земельна ділянка площею 7.76 га, що розташована на території Заводівської сільської ради Березівського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.22).
Згідно довідки виданої Раухівською селищною радою Березівського району Одеської області від 29.12.2023 року вбачається, що за життя ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19).
Згідно зі ст.1217 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України): «Спадкування здійснюється за заповітом та за законом».
Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1218 ЦК України: «До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті».
Згідно з частини першої статті 1270 ЦК України: «Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини».
За життя спадкодавець ОСОБА_2 склала заповіт на ім'я своєї онуки ОСОБА_1 від 15.01.2008 року, яким заповіла останній вищевказану земельну ділянку (а.с.14-15).
Як встановлено судом, позивач вирішила оформити на своє ім'я майно після смерті бабусі, звернулася до Суворівської державної нотаріальної контори у місті Одеса, однак нотаріусом роз'яснено, що остання пропустила встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду (а.с.18).
Згідно листа з Пересипської державної нотаріальної контори у місті Одеса від 13.01.2026 року вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась (а.с.31).
Витягом з реєстру територіальної громади від 19.12.2023 року підтверджується, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.7).
З пояснень позивача у її позовній заяві вбачається, що після смерті бабусі, у встановлений законом шестимісячний строк, не звернулась із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, у зв'язку з тим, що не знала про те, що покійна ОСОБА_2 заповіла належне їй майно саме їй, не знала про наявність вказаного заповіту, посвідченого на її ім'я, і ніхто її про це не повідомив. У позовній заяві просила визначити їй два місяці додаткового строку для прийняття спадщини
Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено: «За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини».
Згідно п.24 Постанови Пленуму ВСУ від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Так, суд враховує позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 13.03.2020 року (справа № 314/2550/17, провадження № 61-41480св18), в якій зазначено, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини зокрема є: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено: «Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права».
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
За ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі "Case of Oneryildis v. Turkey" (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття "майно" охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.
Статтею 41 ч.1, ч.4 Конституції України передбачено: «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю… Право приватної власності є непорушним».
Судом також встановлено, що позивач на час відкриття спадщини не проживала із спадкодавцем, про наявність заповіту складеного на її користь дізналась поза межами строку, передбаченого ч.1 ст.1270 ЦК України, і ці обставини свідчать про поважність причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Необізнаність спадкоємця про існування заповіту є поважною причиною для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини (правові позиції ВСУ у справі № 6-1320цс17 від 23.08.2017 року, а також ВС у справі № 565/1145/17 від 26.06.2019 року).
Враховуючи обставини справи, наявності заповіту на користь позивача, як спадкоємця майна, а також наведені позивачем причини, які є об'єктивними, суд відповідно до положень частини третьої статті 1272 ЦК України, дійшов висновку, що наявності правових підстав для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини.
У відповідності до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин фактичні обставини справи встановлені судом на підставі доводів позивача, які повністю підтверджені нею документально.
Отже, встановивши, що ОСОБА_1 не була необізнана про наявність заповіту, складеного на її користь, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Керуючись статтями 12, 13, 229, 265, 273 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк терміном 2 (два) місяці для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 її бабусі - ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Раухівська селищна рада Березівського району Одеської області (вул. Євгена Кравця 21, смт Раухівка Березівського району Одеської області, код ЄДРПОУ 22446206).
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 24.04.2026 року.
Суддя І.А. Римар