13 квітня 2026 року м. Харків Справа № 905/1177/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І. , суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.
за участю прокурорів
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області (вх. №529 Д/1) на окрему ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.03.2026 у справі № 905/1177/25
за позовною заявою Керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпровського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі:
позивача 1 - Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, с. Слобожанське Дніпропетровської області
позивача 2 - Гуманітарного відділу Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, с. Слобожанське Дніпропетровської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СІВЕРДОРБУД", м. Краматорськ Донецької області
про визнання недійсним додаткових угод №2 та №3 до договору та стягнення коштів у сумі 437 445,65 грн,-
Керівник Слобожанської окружної прокуратури Дніпровського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивача 1 Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області та позивача 2 Гуманітарного відділу Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, через підсистему ЄСІТС “Електронний суд», звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СІВЕРДОРБУД" про:
- визнання недійсною додаткової угоди №2 від 29.12.2023 до договору на закупівлю робіт №4 від 28.03.2023, укладеного між Гуманітарним Відділом Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “СІВЕРДОРБУД»;
- визнання недійсною додаткової угоди №3 від 11.09.2024 до договору на закупівлю робіт №4 від 28.03.2023, укладеного між Гуманітарним Відділом Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “СІВЕРДОРБУД»;
- стягнення з Товариством з обмеженою відповідальністю “СІВЕРДОРБУД» на користь Гуманітарного відділу Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області пені у сумі 74682,29 грн та штрафу у сумі 362763,36 грн, всього 437445,65 грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.03.2026 позовні вимоги керівника Слобожанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача 1 Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області та позивача 2 Гуманітарного відділу Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІВЕРДОРБУД" про визнання недійсними додаткових угод №2 від 29.12.2023 та №3 від 11.09.2024 до договору на закупівлю робіт №4 від 28.03.2023 та стягнення коштів у сумі 437445,65 грн, задоволені частково. Визнано недійсними додаткову угоду №2 від 29.12.2023 та додаткову угоду №3 від 11.09.2024 до договору на закупівлю робіт №4 від 28.03.2023, укладеного між Гуманітарним Відділом Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “СІВЕРДОРБУД». В іншій частині позовних вимог відмовлено.
04.03.2026 Господарським судом Донецької області постановлено окрему ухвалу у справі № 905/1177/25 щодо посадових осіб Слобожанської окружної прокуратури Дніпровського району Дніпропетровської області, які здійснювали представництво інтересів держави в суді під час розгляду справи №905/1177/25. Про результати розгляду окремої ухвали, керівнику Дніпропетровської обласної прокуратури ухвалено повідомити Господарський суд Донецької області у місячний термін з дня її отримання.
Як убачається зі змісту ухвали, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурор, будучи ініціатором судового провадження, не забезпечив належної процесуальної активності та не виконав обов'язків, покладених на нього нормами ГПК України. Суд звернув увагу, що прокурор тривалий час не здійснював дій, спрямованих на ознайомлення з матеріалами справи, зокрема звернувся із заявою про доступ до електронної справи лише через понад два місяці після відкриття провадження, не навівши жодних об'єктивних причин такої бездіяльності. При цьому матеріали справи підтверджують, що всі процесуальні документи належним чином доставлялись до електронного кабінету прокуратури, що виключає можливість посилання на необізнаність про хід провадження.
Крім того, суд констатував, що прокурор не виконав вимог ухвал суду щодо подання письмових пояснень на відзив у встановлені строки та не вживав заходів для належної участі у підготовчому провадженні, зокрема не забезпечив явку у судові засідання, не подав належним чином оформлені заяви про участь у режимі відеоконференції та не клопотав про продовження процесуальних строків. Така поведінка, на переконання суду, свідчить про недобросовісне користування процесуальними правами та невиконання обов'язків, визначених статтями 42, 43 ГПК України.
Окремо суд наголосив, що процесуальні дії, які за своєю природою мають вчинятися у межах підготовчого провадження, зокрема зміна підстав позову та подання клопотання про залучення третьої особи, були здійснені прокурором уже після його закриття, без наведення поважних причин. У зв'язку з цим такі заяви були залишені без розгляду відповідно до ч.2 ст. 207 ГПК України, а у поверненні до стадії підготовчого провадження відмовлено.
Сукупність наведених обставин дала суду підстави дійти висновку про системне недотримання прокурором принципу добросовісності та належного виконання процесуальних обов'язків, що проявилось у несвоєчасності процесуальних дій, формальному підході до участі у справі та невиконанні прямих вказівок суду. Саме такі порушення, які виходять за межі звичайної процесуальної помилки та свідчать про неналежне здійснення представницьких функцій, і були кваліфіковані судом як підстава для постановлення окремої ухвали відповідно до ст. 246 ГПК України.
Керівник Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить суд скасувати окрему ухвалу господарського суду Донецької області від 04.03.2026 у справі № 905/1177/25.
В обґрунтуванні апеляційної скарги, скаржник зазначає, що:
- висновки суду про пасивність прокурора є помилковими, оскільки значна частина підготовчих засідань фактично не відбулася з причин, що не залежали від учасників справи, а саме у зв'язку з відсутністю електропостачання та оголошенням повітряних тривог у місті Харкові. За таких обставин, на думку скаржника, посилання суду на неявку прокурора є необґрунтованим, оскільки відсутній факт проведення судових засідань, що підтверджується відсутністю протоколів судових засідань. Суд сам визначив участь у засіданнях необов'язковою та обмежив можливість участі лише режимом відеоконференції, водночас одночасно зазначаючи про обмеження технічної можливості проведення таких засідань та пропонуючи сторонам подавати письмові пояснення. За таких умов, як зазначає скаржник, неможливо вважати невиконання обов'язку щодо явки порушенням процесуальних норм;
- прокуратура фактично не отримувала процесуальні документи через підсистему «Електронний суд», попри наявність електронного кабінету. Про відкриття провадження та подальші ухвали прокурор дізнавався шляхом моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень. Саме цим скаржник пояснює несвоєчасне подання процесуальних документів, зокрема звернення із заявою про доступ до електронної справи лише 19.01.2026. Лише після отримання доступу до електронної справи 20.01.2026 прокурору стало відомо про наявність відзиву та додаткової угоди №1/1, яка раніше не була оприлюднена та не надавалася позивачем. Саме ця обставина, за твердженням скаржника, зумовила необхідність подання відповіді на відзив та подальших процесуальних клопотань, у тому числі про повернення до стадії підготовчого провадження, зміну підстав позову та залучення третьої особи. Відповідь на відзив була подана у межах строку, який обчислювався з моменту фактичного отримання відзиву, а не з дати його формального подання відповідачем, що узгоджується із принципом реального доступу до правосуддя;
- суд у окремій ухвалі не конкретизував, які саме норми права були порушені та в чому саме полягає порушення, що, на думку скаржника, суперечить вимогам ч.5 ст. 246 ГПК України.
Детально рух у справі на стадії апеляційного перегляду відображено в процесуальних документах суду.
У судове засідання від 13.04.2026 з'явилися прокурори. Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.
Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила такі обставини справи.
Керівник Слобожанської окружної прокуратури Дніпровського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивача 1 Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області та позивача 2 Гуманітарного відділу Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, через підсистему ЄСІТС “Електронний суд», звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СІВЕРДОРБУД" про:
- визнання недійсною додаткової угоди №2 від 29.12.2023 до договору на закупівлю робіт №4 від 28.03.2023, укладеного між Гуманітарним Відділом Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “СІВЕРДОРБУД»;
- визнання недійсною додаткової угоди №3 від 11.09.2024 до договору на закупівлю робіт №4 від 28.03.2023, укладеного між Гуманітарним Відділом Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “СІВЕРДОРБУД»;
- стягнення з Товариством з обмеженою відповідальністю “СІВЕРДОРБУД» на користь Гуманітарного відділу Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області пені у сумі 74682,29 грн та штрафу у сумі 362763,36 грн, всього 437445,65 грн.
Ухвалою суду від 11.11.2025, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.12.2025 об 11:00 год, явку представників сторін у підготовче засідання визнано необов'язковою. Повідомлено, що участь у підготовчому засіданні можлива для учасників справи виключно в режимі відеоконференції та відбудеться лише за умови наявності об'єктивних обставин, які забезпечать проведення підготовчого засідання у приміщенні суду.
05.12.2025 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (з додатками).
Підготовче засідання, призначене на 09.12.2025 об 11:00 год., не відбулося у зв'язку з відсутністю електропостачання в будівлі суду. З огляду на об'єктивні причини неможливості проведення підготовчого засідання, підготовче засідання призначено на 23.12.2025 об 11:00 год., про що судом постановлено відповідну ухвалу. Крім того, ухвалою також зазначено, що з урахуванням обставин пов'язаних з дією воєнного стану на території України та поточною ситуацією у м. Харків (повітряні тривоги, обстріли, відсутність електропостачання) можливість проведення судових засідань в режимі відеоконференції обмежена, у зв'язку з цим запропоновано учасникам справи подати до суду письмово викладені пояснення, доводи, міркування, які вони планували надати у засіданні суду.
У підготовче засідання 23.12.2025 прокурор не з'явився. Заяв про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції прокурором та представниками позивачів до суду не подано. Представник відповідача до участі у підготовчому засіданні 23.12.2025 не був приєднаний у зв'язку з оголошенням в місті Харкові повітряної тривоги, внаслідок чого підготовче засідання призначене на 23.12.2025 об 11:00 не відбулось.
23.12.2025 судом постановлено ухвалу, згідно з якою продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та підготовче засідання призначено на 20.01.2026. Зобов'язано прокурора та позивачів до дати підготовчого засідання надати суду письмові пояснення щодо правової позиції відповідача, викладеній у відзиві на позовну заяву.
19.01.2026 через підсистему "Електронний суд" від керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області - Кондратова Володимира Гарійовича надійшла заява про надання доступу до електронної справи представникам Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області: Кондратову Володимиру Гарійовичу, Єрзаулову Станіславу Станіславовичу, Батраку Станіславу Сергійовичу.
Ухвалою від 20.01.2026 судом постановлено вказану заяву задовольнити частково; внести дані Кондратова Володимира Гарійовича до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи №905/1177/25 в підсистемі "Електронний суд" як представника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області; надати Кондратову Володимиру Гарійовичу доступ до електронної справи №905/1177/25 в підсистемі "Електронний суд"; в іншій частині заяви - відмовити.
Ухвалою від 20.01.2026 підготовче засідання відкладено на 03.02.2026, повторно зобов'язано прокурора та позивачів до дати підготовчого засідання надати суду письмові пояснення щодо правової позиції відповідача, викладеній у відзиві на позовну заяву.
02.02.2026 через підсистему "Електронний суд" до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив (в порядку статті 166 ГПК України). Позовні вимоги прокурор підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі, про що зазначено у відповіді на відзив.
Заяв про участь у підготовчому засіданні 03.02.2026 в режимі відеоконференції прокурором та представниками позивачів до суду не подано.
Від представника відповідача 03.02.2026 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява, в якій представник відповідача просить судове засідання, призначене на 03.02.2026, провести без її участі, закрити підготовче провадження та призначити справу до слухання по суті.
Ухвалою суду за результатами підготовчого засідання 03.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 24.02.2026 об 11:30год.
23.02.2026 через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява про забезпечення участі прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Дніпропетровської обласної прокуратури Шустової В.А. у судовому засіданні 24.02.2026 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Враховуючи, що заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції подано без додержання вимог щодо підписання її уповноваженим представником, вказана заява ухвалою від 23.02.2026 повернута без розгляду.
Також, 23.02.2026 через систему "Електронний суд" до суду за підписом керівника Слобожанської окружної прокуратури Кондратова В.Г. надійшло клопотання №66-236вих26 від 20.02.2026 про повернення до стадії підготовчого провадження у справі №905/1177/25.
24.02.2026 через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява про забезпечення участі першого заступника керівника Слобожанської окружної прокуратури Єрзаулова С.С. у судовому засіданні 24.02.2026 об 11:30год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Вказана заява задоволена судом, про що постановлену ухвалу від 24.02.2026.
24.02.2026 через систему "Електронний суд" до суду від керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області надійшли заява про зміну предмету позову (в порядку ч.3 ст.46 ГПК України) та клопотання про залучення третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області.
Судове засідання, призначене на 24.02.2026 об 11:30год. не відбулося з причини оголошення на території м. Харкова повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу), що унеможливило проведення судового засідання в режимі відеоконференції у приміщенні суду у зв'язку з загрозою безпеці життю та здоров'ю працівників суду, які забезпечують організацію проведення судових засідань в режимі відеоконференції.
24.02.2026 судом постановлено ухвалу, згідно з якою судове засідання призначено на 03.03.2026.
26.02.2026 через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява про забезпечення участі прокурора Слобожанської окружної прокуратури Харсіки Ю.С. у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Вказана заява задоволена судом, про що постановлена ухвала від 26.02.2026.
26.02.2026 через систему "Електронний суд" до суду за підписом керівника Слобожанської окружної прокуратури Кондратова В.Г. надійшла заява №66-828вих-26 від 26.02.2026 про залишення без розгляду заяви №66-757вих-26 від 23.02.2026 про зміну предмета позову.
02.03.2026 через систему "Електронний суд" до суду за підписом керівника Слобожанської окружної прокуратури Кондратова В.Г. надійшла заява №66-683вих-26 від 27.02.2026 про зміну підстав позову.
Ухвалою від 03.03.2026 постановлено: відмовити у задоволені клопотання керівника Слобожанської окружної прокуратури №66-236вих26 від 20.02.2026 про повернення до стадії підготовчого провадження; клопотання керівника Слобожанської окружної прокуратури №66-756вих-26 від 23.02.2026 про залучення третьої особи та заяву №66-683вих-26 від 27.02.2026 про зміну підстав позову, залишити без розгляду на підставі частини 2 статті 207 ГПК України; задовольнити заяву керівника Слобожанської окружної прокуратури №66-828вих-26 від 26.02.2026 про залишення без розгляду заяви №66-757вих-26 від 23.02.2026 про зміну предмета позову; залишити без розгляду заяву керівника Слобожанської окружної прокуратури №66-757вих-26 від 23.02.2026 про зміну предмета позову.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.03.2026 позовні вимоги керівника Слобожанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача 1 Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області та позивача 2 Гуманітарного відділу Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІВЕРДОРБУД" про визнання недійсними додаткових угод №2 від 29.12.2023 та №3 від 11.09.2024 до договору на закупівлю робіт №4 від 28.03.2023 та стягнення коштів у сумі 437445,65 грн, задовольнити частково. Визнано недійсними додаткову угоду №2 від 29.12.2023 та додаткову угоду №3 від 11.09.2024 до договору на закупівлю робіт №4 від 28.03.2023, укладеного між Гуманітарним Відділом Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “СІВЕРДОРБУД». В іншій частині позовних вимог відмовлено.
04.03.2026 Господарським судом Донецької області постановлено окрему ухвалу у справі № 905/1177/25 щодо посадових осіб Слобожанської окружної прокуратури Дніпровського району Дніпропетровської області, які здійснювали представництво інтересів держави в суді під час розгляду справи №905/1177/25. Про результати розгляду окремої ухвали, керівнику Дніпропетровської обласної прокуратури ухвалено повідомити Господарський суд Донецької області у місячний термін з дня її отримання.
Означене стало підставою для звернення Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області до апеляційного суду зі скаргою.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та викладеним доводам сторін, колегія суддів виходить з наступного.
Предметом розгляду у апеляційному провадженні є перевірка законності та обґрунтованості окремої ухвали Господарського суду Донецької області від 04.03.2026, постановленої в порядку статті 246 ГПК України, якою суд дійшов висновку про наявність порушень процесуального законодавства та недобросовісного виконання процесуальних обов'язків посадовими особами Слобожанської окружної прокуратури під час здійснення представництва інтересів держави у справі №905/1177/25.
Як вбачається із оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції вирішив постановити окрему ухвалу у зв'язку з тим, що, на його переконання, представниками Слобожанської окружної прокуратури було допущено недобросовісне виконання процесуальних обов'язків під час розгляду справи, що проявилось у несвоєчасному вчиненні процесуальних дій, невиконанні вимог ухвал суду, відсутності належної процесуальної активності на стадії підготовчого провадження, а також поданні заяв та клопотань поза межами встановлених процесуальних строків без наведення поважних причин, що в сукупності, на думку суду, свідчить про порушення вимог статей 42, 43, 46, 50, 56 ГПК України та зумовлює необхідність реагування в порядку статті 246 ГПК України.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком місцевого суду та зазначає таке.
Відповідно до положень частин першої, п'ятої-сьомої статті 246 ГПК України визначено, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Окрема ухвала суду у розумінні положень статті 246 ГПК України є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Тобто за своєю суттю окрема ухвала є формою реагування суду на виявлені порушення вимог законодавства та інструментом для їх усунення шляхом надання відповідних звернень особі/ особам, до компетенції та/або обов'язку яких відноситься усунення виявлених порушень.
Постановлення окремої ухвали є правом суду, яке він може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства (аналогічний висновок міститься у п. 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 171/2124/18, у п. 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі № 521/18287/15-ц, постанові Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 906/344/21).
У цій справі суд першої інстанції, виявивши недоліки у діяльності посадових осіб Слобожанської окружної прокуратури Дніпровського району Дніпропетровської області, таким правом скористався, постановивши окрему ухвалу від 04.03.2026.
Колегія суддів звертає увагу, що постановлення окремої ухвали з порушенням норм процесуального права, зокрема, частини п'ятої статті 246 ГПК України, є безумовною підставою для скасування окремої ухвали.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.08.2019 у справі № 914/3587/14.
У постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 911/961/17 вказано, що в окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, є неприпустимим.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 922/3997/15, від 04.05.2018 у справі № 922/1733/17.
Апеляційний суд також звертає увагу на те, що підставою для прийняття окремої ухвали є виявлення порушення закону та встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час саме судового розгляду конкретної справи встановлено певне правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити (службова недбалість, зловживання владою тощо).
Аналізуючи викладене, обов'язковими умовами для прийняття окремої ухвали є порушення закону чи іншого нормативно-правового акта із чітким зазначенням такої норми та обґрунтуванням того, у чому саме полягає відповідне порушення.
Місцевим судом в оскаржуваній окремій ухвалі зазначено, що ним встановлено порушення норм законодавства (п.6 ч.2 ст.42, ч.1 ст. 43, ч.3 ст. 46, ч.1 ст. 50, ч.ч.1, 3 ст. 56, ч.2 ст. 170 ГПК України), що свідчить про недобросовісне виконання обов'язків представниками Слобожанської окружної прокуратури Дніпровського району Дніпропетровської області під час здійснення представництва інтересів держави в суді по даній справі.
Посилаючись на приписи п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України (учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки) та на ч.1 ст. 43 ГПК України (учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається), суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурором не було забезпечено належного та своєчасного виконання процесуальних обов'язків, зокрема у частині реалізації права на ознайомлення з матеріалами справи та подання відповідних процесуальних документів.
Так, суд зазначив, що попри продовження строку підготовчого провадження та покладення на прокурора обов'язку надати письмові пояснення щодо відзиву, останній звернувся із заявою про надання доступу до електронної справи лише 19.01.2026, тобто фактично напередодні призначеного підготовчого засідання, не навівши при цьому жодних об'єктивних причин, які б унеможливлювали вчинення таких дій раніше.
У зв'язку з цим суд першої інстанції вказав, що така поведінка свідчить про відсутність належної процесуальної активності з боку прокурора, а також про недобросовісне користування процесуальними правами, оскільки за наявності достатнього часу для реалізації відповідних процесуальних прав, прокурор фактично не вжив необхідних заходів для своєчасного ознайомлення з матеріалами справи та виконання вимог суду, що, у свою чергу, суперечить засадам господарського судочинства та принципу добросовісності учасників процесу.
Застосовуючи ч.3 ст. 46 ГПК України, якою зазначено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви, місцевий суд керувався тим, що прокуратурою було не доведено обґрунтованих підстав для задоволення клопотання керівника Слобожанської окружної прокуратури №66-236вих26 від 20.02.2026 про повернення до стадії підготовчого провадження.
Згідно з ч.1 ст.50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Застосовуючи приписи частин 1, 3 статті 56 ГПК України, суд першої інстанції виходив із того, що участь у справі від імені юридичної особи або органу можлива виключно за умови належного підтвердження повноважень відповідної особи на представництво.
У цьому контексті суд встановив, що разом із заявою про надання доступу до електронної справи прокурором не було подано жодних доказів, які б підтверджували повноваження Єрзаулова Станіслава Станіславовича та Батрака Станіслава Сергійовича діяти від імені Слобожанської окружної прокуратури у даній справі. Відсутність таких доказів, на переконання суду, унеможливлює визнання зазначених осіб належними представниками у розумінні процесуального закону.
З огляду на це, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення відповідної заяви, а саме - надання доступу до електронної справи лише керівнику прокуратури Кондратову Володимиру Гарійовичу як особі, повноваження якої випливають із займаної посади та не потребують додаткового підтвердження, та відмови в іншій частині заяви через відсутність належного підтвердження представницьких повноважень інших зазначених осіб.
Згідно з ч.2 ст.170 ГПК України, письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Таким чином, з наведеного вбачається, що суд першої інстанції, постановляючи окрему ухвалу, окреслив коло норм процесуального законодавства, які, на його переконання, були порушені представниками прокуратури, та пов'язав такі порушення із конкретними процесуальними діями (бездіяльністю) під час розгляду справи.
З огляду на це, посилання скаржника на те, що суд першої інстанції не конкретизував, які саме норми права були порушені та в чому саме полягає порушення, як того вимагають приписи ч.5 ст. 246 ГПК України є необґрунтованим та спростовується оскаржуваною ухвалою суду.
Разом з тим, скаржник вважає, що висновки суду про пасивність прокурора є помилковими, оскільки значна частина підготовчих засідань фактично не відбулася з причин, що не залежали від учасників справи, а саме у зв'язку з відсутністю електропостачання та оголошенням повітряних тривог у місті Харкові. За таких обставин, на думку скаржника, посилання суду на неявку прокурора є недоведеним, оскільки відсутній сам факт проведення судових засідань, що підтверджується відсутністю протоколів судових засідань. Крім того, суд сам визначив участь у засіданнях необов'язковою та обмежив можливість участі лише режимом відеоконференції, водночас одночасно зазначаючи про обмеження технічної можливості проведення таких засідань та пропонуючи сторонам подавати письмові пояснення. За таких умов, як зазначає скаржник, неможливо вважати невиконання обов'язку щодо явки порушенням процесуальних норм.
Колегія суддів з цього приводу зазначає таке.
Відповідно до ч.1,2 ст.120 ГПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Ухвалою суду від 11.11.2025, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.12.2025 об 11:00 год, явку представників сторін у підготовче засідання визнано необов'язковою. Повідомлено, що участь у підготовчому засіданні можлива для учасників справи виключно в режимі відеоконференції та відбудеться лише за умови наявності об'єктивних обставин, які забезпечать проведення підготовчого засідання у приміщенні суду.
Аналізуючи зміст ухвали суду, вбачається, що суд першої інстанції, реалізовуючи приписи частин 1, 2 статті 120 ГПК України, вказав, що не визнає явку представників сторін обов'язковою, обмежившись належним повідомленням про дату, час і місце його проведення.
Водночас суд окремо зазначив, що участь у підготовчому засіданні можлива виключно в режимі відеоконференції та залежить від наявності об'єктивних умов для її проведення, що фактично було зумовлено специфікою здійснення правосуддя в умовах воєнного стану. Таким чином, суд не лише не поклав на учасників справи обов'язку з'являтися у судове засідання, а й об'єктивно обмежив можливість їх безпосередньої участі, пов'язавши її з технічними та безпековими умовами.
За таких обставин формальна відсутність представника прокуратури у підготовчих засіданнях сама по собі не може розцінюватися як порушення процесуального обов'язку, оскільки відповідний обов'язок (обов'язкова явка у судове засідання) судом не встановлювався, а реалізація права на участь у засіданні була поставлена у залежність від факторів, що не залежала від учасників справи.
Згідно до п.3 ч.3 ст.2 ГПК України, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами - є одним із основних засадам (принципів) господарського судочинства.
Відповідно до приписів ст.8 ГПК України, будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні. Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань до початку судового засідання або під час перерви.
Це положення кореспондується з принципами, закріпленими у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право особи на справедливий судовий розгляд. Обмеження доступу до суду має бути обґрунтованим, пропорційним та таким, що не створює непропорційні перешкоди у реалізації права на судовий захист.
Важливим елементом реалізації цього права є забезпечення судом таких умов, які дозволяють сторонам спору ефективно користуватися своїми процесуальними правами, включаючи право на участь у судовому засіданні, надання пояснень та реалізацію інших процесуальних можливостей, передбачених законом.
З огляду на викладене, суд першої інстанції позбивав можливості учасників справи на фактичну особисту участь в судовому засіданні, чим порушив процесуальне право сторін у справі.
Крім того, підготовче засідання, призначене на 09.12.2025 об 11:00 год., не відбулося у зв'язку з відсутністю електропостачання в будівлі суду. З огляду на об'єктивні причини неможливості проведення підготовчого засідання, підготовче засідання призначено на 23.12.2025 об 11:00 год., про що судом постановлено відповідну ухвалу. Також ухвалою зазначено, що з урахуванням обставин пов'язаних з дією воєнного стану на території України та поточною ситуацією у м. Харків (повітряні тривоги, обстріли, відсутність електропостачання) можливість проведення судових засідань в режимі відеоконференції обмежена, у зв'язку з цим запропоновано учасникам справи подати до суду письмово викладені пояснення, доводи, міркування, які вони планували надати у засіданні суду.
Тобто, суд фактично змінив процесуальну взаємодію зі сторонами, запропонувавши учасникам справи реалізовувати свої процесуальні права шляхом подання письмових пояснень, доводів та міркувань замість усної участі у судовому засіданні.
Суд першої інстанції у своїй окремій ухвалі зауважив, що у підготовче засідання 23.12.2025 прокурор не з'явився, заяв про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції не подав. Разом з цим, суд вказує, представник відповідача до участі у підготовчому засіданні 23.12.2025 не був приєднаний у зв'язку з оголошенням в місті Харкові повітряної тривоги, внаслідок чого підготовче засідання призначене на 23.12.2025 об 11:00 не відбулось. Через ці обставини судом постановлено ухвалу, згідно з якою продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та підготовче засідання призначено на 20.01.2026. Зобов'язано прокурора та позивачів до дати підготовчого засідання надати суду письмові пояснення щодо правової позиції відповідача, викладеній у відзиві на позовну заяву.
Означене свідчить про те, що підготовче засідання від 23.12.2025 не відбулося не лише через неявку прокурора, а насамперед у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги та неможливістю забезпечити участь представника відповідача, що прямо визнав сам суд. За таких обставин констатація судом факту «неявки» прокурора у засідання, яке фактично не проводилось, не може мати самостійного правового значення як ознака недобросовісної поведінки, та, відповідно, постановлення окремої ухвали.
З матеріалів справи вбачається, що 23.02.2026 через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява про забезпечення участі прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Дніпропетровської обласної прокуратури Шустової В.А. у судовому засіданні 24.02.2026 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Враховуючи, що заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції подано без додержання вимог щодо підписання її уповноваженим представником, вказана заява ухвалою від 23.02.2026 повернута без розгляду.
24.02.2026 через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява про забезпечення участі першого заступника керівника Слобожанської окружної прокуратури Єрзаулова С.С. у судовому засіданні 24.02.2026 об 11:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Вказана заява задоволена судом, про що постановлено ухвалу від 24.02.2026.
Судове засідання, призначене на 24.02.2026 об 11:30 год. не відбулося з причини оголошення на території м. Харкова повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу), що унеможливило проведення судового засідання в режимі відеоконференції у приміщенні суду у зв'язку з загрозою безпеці життю та здоров'ю працівників суду, які забезпечують організацію проведення судових засідань в режимі відеоконференції. 24.02.2026 судом постановлено ухвалу, згідно з якою судове засідання призначено на 03.03.2026.
26.02.2026 через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява про забезпечення участі прокурора Слобожанської окружної прокуратури Харсіки Ю.С. у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Вказана заява задоволена судом, про що постановлена ухвала від 26.02.2026.
З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що матеріали справи спростовують висновки суду першої інстанції про повну процесуальну пасивність прокуратури.
Як убачається, прокуратура вживала заходів для реалізації свого права на участь у судових засіданнях, зокрема подавала заяви про участь у режимі відеоконференції. При цьому повернення однієї із таких заяв без розгляду було зумовлене виключно процесуальними недоліками її оформлення, а не відсутністю наміру брати участь у розгляді справи. В подальшому відповідні заяви подавалися належним чином та задовольнялися судом, що підтверджує активну процесуальну позицію прокуратури.
Водночас судове засідання, призначене на 24.02.2026, не відбулося з причин, що не залежали від учасників справи, а саме у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги, що унеможливило проведення засідання навіть у режимі відеоконференції.
Отже, наведені обставини свідчать про те, що прокуратура не лише заявляла відповідні клопотання щодо участі у судових засіданнях, а й фактично реалізовувала своє право на участь у процесі, однак така участь була обмежена об'єктивними обставинами, пов'язаними із безпековою ситуацією.
У цьому контексті покладення судом в основу окремої ухвали висновків про неналежну процесуальну поведінку прокурора, зокрема через неявку у підготовчі засідання та неподачу заяв про участь у відеоконференції, виглядає суперечливим, оскільки такі дії оцінюються без урахування об'єктивних умов, у яких відбувався розгляд справи, та процесуальної моделі, фактично запропонованої самим судом.
З урахуванням наведеного у сукупності, колегія суддів доходить висновку, що висновки суду першої інстанції про недобросовісну процесуальну поведінку прокурора є передчасними та не ґрунтуються на повному і всебічному з'ясуванні обставин справи.
Фактичні дані свідчать про те, що розгляд справи відбувався в умовах об'єктивних обмежень, пов'язаних із воєнним станом, що унеможливлювали проведення судових засідань як у звичайному режимі, так і в режимі відеоконференції. При цьому суд не визнавав явку сторін обов'язковою та фактично орієнтував учасників процесу на письмову форму реалізації їхніх процесуальних прав.
Водночас матеріали справи підтверджують, що прокуратура не була процесуально пасивною, а вживала заходів для участі у розгляді справи, зокрема шляхом подання заяв про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції. Неможливість проведення відповідних засідань була зумовлена обставинами безпекового характеру, що не залежали від волі сторін.
За таких умов формальна відсутність прокурора у судових засіданнях, які фактично не відбувалися, не може бути кваліфікована як порушення процесуальних обов'язків чи прояв недобросовісності.
Отже, у цій частині оскаржувана окрема ухвала не відповідає фактичним обставинам справи та підлягає скасуванню
Прокуратура зазначає, що вона фактично не отримувала процесуальні документи через підсистему «Електронний суд», попри наявність електронного кабінету. Про відкриття провадження та подальші ухвали прокурор дізнавався шляхом моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень. Саме цим скаржник пояснює несвоєчасне подання процесуальних документів, зокрема звернення із заявою про доступ до електронної справи лише 19.01.2026. Лише після отримання доступу до електронної справи 20.01.2026 прокурору стало відомо про наявність відзиву та додаткової угоди №1/1, яка раніше не була оприлюднена та не надавалася позивачем. Саме ця обставина, за твердженням скаржника, зумовила необхідність подання відповіді на відзив та подальших процесуальних клопотань, у тому числі про повернення до стадії підготовчого провадження, зміну підстав позову та залучення третьої особи. Відповідь на відзив була подана у межах строку, який обчислювався з моменту фактичного отримання відзиву, а не з дати його формального подання відповідачем, що узгоджується із принципом реального доступу до правосуддя.
З цього приводу колегія суддів зазначає таке.
Як убачається з матеріалів справи, відзив на позовну заяву був поданий відповідачем 05.12.2025 через систему «Електронний суд», а ухвалою суду від 23.12.2025 прокурора було зобов'язано надати письмові пояснення щодо викладеної у ньому правової позиції. Водночас звернення із заявою про надання доступу до електронної справи відбулося лише 19.01.2026, що свідчить про відсутність належної процесуальної ініціативи у своєчасному ознайомленні з матеріалами справи.
При цьому, відповідно до частини 2 статті 161 ГПК України, до заяв по суті справи належать, зокрема, позовна заява, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, а також пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Таким чином, відзив на позовну заяву є однією з ключових процесуальних заяв по суті спору, яка визначає подальший рух процесу та обумовлює обов'язок іншої сторони надати відповідну процесуальну реакцію у встановлені строки.
З огляду на це, саме з моменту надходження відзиву у справі у прокурора виник обов'язок належним чином організувати ознайомлення з його змістом та забезпечити подання відповіді у визначені судом строки.
Разом з тим, прокуратура зазначає, що до 20.01.2026 не мала доступу до електронної справи, відповідно не могла вчасно, у передбачені судом строки, подати до суду відповідь на відзив відповідача.
Апеляційний суд підкреслює, що обов'язок реєстрації та використання електронних кабінетів у ЄСІТС для учасників судового процесу був визначений Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX .
Відповідно до частини 5 статті 6 ГПК України, Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Частиною шостою статті 6 ГПК України , зокрема, встановлено, що юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
За змістом пункту 9 та пункту 14 Розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 та підпункту 4.2. пункту 4 Інструкції з використанням підсистеми "Електронний кабінет" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої наказом ДП "Інформаційні судові системи" від 29.12.2023 № 230/ОД, можливість реєстрації Електронного кабінету у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи обумовлюється наявністю у відповідної юридичної особи чинного кваліфікованого електронного підпису (КЕП), створеного в порядку, визначеному Законом України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Згідно з пунктом 11 Розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 процедура реєстрації Електронного кабінету юридичної особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису керівника такої юридичної особи, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Сертифікат кваліфікованого електронного підпису такої посадової особи повинен містити ідентифікаційні дані як юридичної, так і посадової особи. Керівник юридичної особи засобами програмного забезпечення Електронного кабінету може уповноважувати працівників юридичної особи (в тому числі себе) або інших фізичних осіб чи фізичних осіб - підприємців на перегляд, створення та надсилання електронних документів, а також вчинення інших дій від імені юридичної особи з використанням власних Електронних кабінетів таких фізичних осіб чи фізичних осіб - підприємців.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява та всі інші документи Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області подавалися останнім до Господарського суду Донецької області саме через систему «Електронний суд».
Наведене свідчить про те, що Слобожанська окружна прокуратура Дніпропетровської області була належним чином інтегрована у функціонування підсистеми «Електронний суд», активно користувалася нею для подання процесуальних документів та, відповідно, не могла бути необізнаною про порядок отримання документів через електронний кабінет.
За таких обставин доводи скаржника про неотримання процесуальних документів через ЄСІТС є недоведеними, оскільки саме на учасника справи покладається обов'язок належної організації роботи з електронним кабінетом, зокрема забезпечення доступу уповноважених осіб, контролю за надходженням документів та своєчасного реагування на них.
Крім того, з урахуванням правової природи електронного кабінету як офіційного засобу комунікації між судом та учасниками процесу, а також обов'язковості його використання для юридичних осіб, ризик технічних чи організаційних недоліків у його використанні не може бути покладений на суд.
Отже, посилання скаржника на те, що він дізнався про відзив та інші процесуальні документи лише після отримання доступу до електронної справи 20.01.2026 свідчить про неналежну організацію роботи з електронним кабінетом та відсутність належної процесуальної обачності з боку прокуратури.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що з урахуванням приписів частини 2 статті 184 ГПК України, якою передбачено, що у строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив.
Отже надання відповіді на відзив є саме правом позивача (у даному випадку прокурора), а не його процесуальним обов'язком.
Таким чином, сам по собі факт неподання або несвоєчасного подання відповіді на відзив не може безумовно свідчити про порушення процесуальних норм чи недобросовісну поведінку сторони, оскільки реалізація цього права залежить від процесуальної позиції учасника справи та його власного розсуду щодо доцільності подання відповідних пояснень.
З огляду на це, колегія суддів дійшла висновку, що сам по собі факт несвоєчасного подання відповіді на відзив не може бути покладений в основу висновків про недобросовісну процесуальну поведінку прокурора, оскільки подання такої відповіді є правом, а не обов'язком сторони.
Водночас доводи скаржника щодо неотримання процесуальних документів через підсистему «Електронний суд» є недоведеними та не звільняють його від обов'язку належної процесуальної обачності, зокрема щодо контролю за рухом справи та організації роботи з електронним кабінетом.
Таким чином, хоча окремі висновки суду першої інстанції щодо оцінки процесуальної поведінки прокурора не можуть вважатися достатньо обґрунтованими, самі по собі наведені обставини не свідчать про наявність порушень, які б у повному обсязі підтверджували недобросовісність дій прокуратури, що має бути враховано при вирішенні питання про обґрунтованість постановлення окремої ухвали.
Також колегія суддів зауважує, що судом за результатами підготовчого засідання 03.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 24.02.2026 об 11:30 год.
23.02.2026 через систему "Електронний суд" до суду за підписом керівника Слобожанської окружної прокуратури Кондратова В.Г. надійшло клопотання №66-236вих26 від 20.02.2026 про повернення до стадії підготовчого провадження у справі №905/1177/25.
24.02.2026 через систему "Електронний суд" до суду від керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області надійшли заява про зміну предмету позову (в порядку ч.3 ст.46 ГПК України) та клопотання про залучення третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області.
26.02.2026 через систему "Електронний суд" до суду за підписом керівника Слобожанської окружної прокуратури Кондратова В.Г. надійшла заява №66-828вих-26 від 26.02.2026 про залишення без розгляду заяви №66-757вих-26 від 23.02.2026 про зміну предмета позову.
02.03.2026 через систему "Електронний суд" до суду за підписом керівника Слобожанської окружної прокуратури Кондратова В.Г. надійшла заява №66-683вих-26 від 27.02.2026 про зміну підстав позову.
Ухвалою від 03.03.2026 постановлено: відмовити у задоволені клопотання керівника Слобожанської окружної прокуратури №66-236вих26 від 20.02.2026 про повернення до стадії підготовчого провадження; клопотання керівника Слобожанської окружної прокуратури №66-756вих-26 від 23.02.2026 про залучення третьої особи та заяву №66-683вих-26 від 27.02.2026 про зміну підстав позову, залишити без розгляду на підставі частини 2 статті 207 ГПК України; задовольнити заяву керівника Слобожанської окружної прокуратури №66-828вих-26 від 26.02.2026 про залишення без розгляду заяви №66-757вих-26 від 23.02.2026 про зміну предмета позову; залишити без розгляду заяву керівника Слобожанської окружної прокуратури №66-757вих-26 від 23.02.2026 про зміну предмета позову.
З огляду на це, у оскаржуваній окремій ухвалі суд констатував про порушення ч.3 ст. 46 ГПК України, якою зазначено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Місцевий суд керувався тим, що прокуратурою було не доведено обґрунтованих підстав для задоволення клопотання керівника Слобожанської окружної прокуратури №66-236вих26 від 20.02.2026 про повернення до стадії підготовчого провадження.
З огляду на наведене, колегія суддів виходить з того, що положення ГПК України передбачають право позивача, у тому числі прокурора, на зміну предмета та підстав позову, що є складовою реалізації принципу диспозитивності та процесуальної самостійності сторони.
Разом з тим, реалізація такого права обмежена процесуальними строками, зокрема стадією підготовчого провадження, а тому суд наділений повноваженнями оцінювати дотримання цих строків та, у разі їх пропуску без поважних причин, відмовляти у задоволенні відповідних клопотань, у тому числі щодо повернення до стадії підготовчого провадження, зміни предмета чи підстав позову або залучення третіх осіб. Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції реалізував такі повноваження, відмовивши у задоволенні відповідного клопотання та залишивши подані заяви без розгляду.
Водночас сама по собі реалізація стороною процесуального права на подання таких заяв, навіть із порушенням процесуальних строків, не може розцінюватися як порушення процесуального закону чи свідчення недобросовісної поведінки, оскільки оцінка їх своєчасності та допустимості вже була надана судом у межах розгляду справи шляхом постановлення відповідної ухвали.
Отже, зазначені обставини не можуть слугувати самостійною підставою для постановлення окремої ухвали, оскільки не свідчать про такі порушення законодавства, які потребують окремого реагування суду у порядку статті 246 ГПК України.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, постановляючи окрему ухвалу, формально послався на норми процесуального законодавства та окреслив відповідні процесуальні дії прокуратури, однак дійшов передчасних висновків щодо недобросовісності її поведінки без належного врахування усіх фактичних обставин справи та специфіки її розгляду в умовах воєнного стану.
Як убачається, частина дій прокуратури була зумовлена об'єктивними обставинами, а інша реалізацією передбачених законом процесуальних прав, зокрема права на подання заяв по суті справи, зміну предмета чи підстав позову, участь у судових засіданнях. При цьому питання дотримання процесуальних строків та допустимості таких заяв вже були предметом оцінки суду першої інстанції у межах розгляду справи шляхом постановлення відповідних ухвал.
За таких умов встановлені судом обставини не свідчать про наявність порушень законодавства у розумінні статті 246 ГПК України, які б потребували окремого реагування суду, а отже не можуть слугувати належною підставою для постановлення окремої ухвали.
Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для постановлення окремої ухвали, у зв'язку з чим така ухвала підлягає скасуванню.
З огляду на наведене, апеляційна скарга Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області підлягає задоволенню, а окрема ухвала Господарського суду Донецької області від 04.03.2026 у справі №905/1177/25 - скасуванню.
Керуючись статтями 269, п.6 ч.1 ст. 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області задовольнити.
Окрему ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.03.2026 у справі №905/1177/25 скасувати.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 23.04.2026.
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя О.І. Склярук
Суддя В.С. Хачатрян