Ухвала від 24.04.2026 по справі 926/767-б/15

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

24 квітня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 926/767-б/15

Суддя Західного апеляційного господарського суду Панова І.Ю.

(колегія суддів: Панова І.Ю. - головуючий суддя, судді: Зварич О.В., Іванчук С.В.)

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 б/н від 14.04.2026 (вх. №01-05/1177/26 від 20.04.2025)

на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 16.03.2026

про відмову у роз'ясненні Господарського суду Чернівецької області від 31.08.2016

у справі №926/767-б/15 (суддя Ковальчук Т.І.)

за заявою Публічного акціонерного товариства “ПІРЕУС БАНК МКБ»

до Приватної фірми “Інтервал»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.03.2026 у справі №926/767-б/15 відмовлено ОСОБА_1 у роз'ясненні постанови Господарського суду Чернівецької області від 31.08.2016 про банкрутство Приватної фірми “Інтервал».

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 20.04.2026. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 16 березня 2026 року про відмову у задоволені заяви засновника, власника майна Приватної фірми "Інтервал", уповноваженої особи засновників ОСОБА_1 від 09 березня 2026 про роз'яснення постанови Господарського суду Чернівецької області від 31 серпня 2016 року про банкрутство Приватної фірми “Інтервал" та постановити новий правозастосовний акт, яким направити справу про роз'яснення постанови Господарського суду Чернівецької області від 31 серпня 2016 року про банкрутство Приватної фірми “Інтервал" для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2026 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Іванчук С.В.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що подану скаржником апеляційну скаргу належить залишити без руху з таких підстав:

України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно із ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Однак, до апеляційної скарги скаржником не долучено доказів надіслання копії апеляційної скарги із додатками усім учасникам справи №926/767-б/15 про банкрутство Приватної фірми “Інтервал».

Окрім цього, відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. 3. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За положеннями частини 4 статті 260 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Оскаржувана ухвала постановлена Господарським судом Чернівецької області 16.03.2026. Повний текст рішення складено повний текст рішення складено 16.03.2026. Таким чином, останнім днем оскарження ухвали місцевого господарського суду від 16.03.2026 є 27.03.2026. Апеляційну скаргу надіслано на адресу Західного апеляційного господарського суду 15.04.2026, тобто з порушенням встановленого десятиденного строку на її подання, визначеного ст. 256 ГПК України.

В апеляційній скарзі скаржник просить поновити строк на апеляційне провадження, вказуючи, що отримав 06.04.2026 завірену копію ухвали Господарського суду Чернівецької області від 16.03.2026 і рекомендованим листом направив апеляційну скаргу з додатками 14.04.2026 на адресу апеляційного суду. Таким чином, на думку скаржника, кінцевою датою подання апеляційної скарги є 16.04.2026.

Розглянувши зазначене клопотання судом враховується наступне.

Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження.

У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як визначено статтею 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Апеляційним господарським судом також враховано правові висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867 щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках. У постанові зауважено на тому, що такі строки повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк.

Апеляційний звертає увагу на те, що сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, а при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також те, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Водночас, частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Колегія суддів звертає увагу на те, що витягом із веб-сайту АТ «Укрпошта» щодо статусу відправлення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції скаржнику (копію конверту надано разом із апеляційною скаргою) за номером «R067123315712» вбачається, що скаржником отримано оскаржувану ухвалу 28.03.2026. Таким чином останнім днем оскарження ухвали місцевого господарського суду від 16.03.2026 є 08.04.2026.

Отже, направлення до суду 15.04.2026 апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 16.03.2026 у справі №926/767-б/15, про яке скаржник знав ще 28.03.2026, з пропуском строку апеляційного оскарження та відповідним клопотанням на поновлення строку такого оскарження, не може не може свідчити про поважність причин пропуску строку на оскарження ухвали місцевого суду, оскільки вказане зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою, яка залежала виключно від самого скаржника.

Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі підстави (обставини), що перешкоджали зверненню до суду з апеляційною скаргою раніше, суд вважає неповажними, у зв'язку з чим, скаржник має право зазначити інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, які суд може визнати поважними.

Відповідно до ч.2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 260 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 14.04.2026 (вх. №01-05/1177/26 від 20.04.2025) на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 16.03.2026 у справі №926/767-б/15.

2. Скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги та не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення без руху апеляційної скарги та надати (надіслати) суду:

- докази надсилання копії апеляційної скарги усім учасникам справи №926/767-б/15 про банкрутство Приватної фірми “Інтервал»;

- належним чином обґрунтоване клопотання (з доказами в його обґрунтування) про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Чернівецької області від 16.03.2026 у справі №926/767-б/15.

3. Копію ухвали надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Панова І.Ю.