Справа № 489/3167/26
Провадження № 1-кс/489/1989/26
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
24 квітня 2026 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві скаргу представника скаржника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження,
встановив:
13.04.2026 до слідчого судді надійшла скарга представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову старшого дізнавача СД ВП №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 від 20.02.2026 про закриття кримінального провадження №12026153040000010.
Вирішуючи питання дотримання скаржником строку на подання скарги, слідчий суддя виходить з того, що за приписами ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Матеріали кримінального провадження містять супровідний лист про направлення постанови ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Доказів вручення скаржнику постанови немає. До того ж, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_3 є АДРЕСА_2 , про що свідчить інформація Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради.
Представник скаржника зазначив про отримання повідомлення про закриття кримінального провадження 13.04.2026.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що строк подання скарги на постанову про закриття кримінального провадження не пропущено.
Скарга обґрунтована тим, що дізнавачем не було вжито всіх необхідних заходів для всебічного та повного дослідження обставин справи. Дізнавачем, імовірно, не проведено ключових слідчих (розшукових) дій, а саме: не проведено судово-медичну експертизу для встановлення ступеня тяжкості та характеру отриманих тілесних ушкоджень; не допитано в якості свідків осіб, на яких скаржник вказував як на правопорушників (матір та сусідку), та не з'ясовано обставини виникнення конфлікту; не проведено одночасних допитів для усунення розбіжностей у свідченнях (за наявності таких свідчень).
Скаржник повідомлявся про дату розгляду скарги за номером телефону, наведеним у скарзі. Представник скаржника адвокат ОСОБА_4 подав заяву про розгляд скарги за його відсутності, вимоги скарги підтримав.
Дізнавач до суду не з'явився. Його відсутність, відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, не є перешкодою для розгляду скарги.
На запит суду через канцелярію суду дізнавачем надано матеріали кримінального провадження №12026153040000010.
Керуючись ч. 6 ст. 9 КПК України щодо застосування загальних засад кримінального провадження та закріпленим у ст. 7 КПК України принципом диспозитивності, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду скарги без участі скаржника та дізнавача.
Розгляд скарги проводиться без фіксування ходу засідання за допомогою технічних засобів відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України.
Вивчивши матеріали скарги та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.
З матеріалів скарги та кримінального провадження слідчим суддею встановлено, що 11.12.2025 адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до ВП №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 його матір'ю ОСОБА_7 , її сусідкою ОСОБА_8 та невідомим чоловіком 16.11.2025. Однак відомості за заявою не були внесені до ЄРДР.
Ухвалою слідчого судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 15.01.2026 зобов'язано уповноважену особу ВП №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 від 11.12.2025.
На виконання ухвали 29.01.2026 дізнавачем відомості про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 125 КК України внесено до ЄРДР за №12026153040000010.
В подальшому, постановою від 20.02.2026 кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Дослідженням матеріалів кримінального провадження №12026153040000010 встановлено, що постановою від 09.02.2026 було призначено судово-медичну експертизу щодо тілесних ушкоджень ОСОБА_3 . Копію зазначеної постанови ОСОБА_3 отримав 09.02.2026, про що свідчить його підпис на супровідному листі.
За висновком експерта від 16.02.2026 №77, у ОСОБА_3 будь-яких тілесних ушкоджень на момент огляду не виявлено.
ОСОБА_3 11.02.2026 допитано в якості потерпілого. Також відібрано письмові пояснення у ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , на причетність яких до вчинення правопорушення вказував ОСОБА_3 . У поясненнях вказаних осіб детально зазначено про обставини події 16.11.2025.
Отже, всі слідчі дії, про непроведення яких зазначено у скарзі, дізнавачем проведені, будь-яких процедурних порушень слідчим суддею встановлено не було.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження у сукупності (статті 9, 283, 284 КПК України).
Положеннями статті 110 КПК України визначено, що постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася із повідомленням про кримінальне правопорушення та відповіді на поставлені нею питання, які виключають провадження у справі та зумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен на підставі пояснень заявника, слідчого та матеріалів кримінального провадження встановити, чи вжив слідчий всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження як обставин зазначених в заяві про скоєння кримінального правопорушення так і обставин встановлених ним в кримінальному провадженні, і чи маються передбачені статтею 284 КПК України підстави для його закриття.
Слідчий суддя, на якого КПК України покладає обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, під час досудового розслідування зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу кримінального правопорушення, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад усіх обставин, за яких заявник вважав, що особою вчинено злочин, та чи усі ці обставини перевірені та їм надана належна правова оцінка.
Отже, оцінка процесуального рішення слідчого передбачає 1) оцінку відповідності його форми вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України; 2) оцінку його законності, тобто, наявності для ухвалення цього рішення відповідних правових підстав; 3) оцінку його обґрунтованості, тобто, відповідності цього рішення фактичним обставинам, за яких його було ухвалено.
Так, за оцінкою слідчого судді, постанова дізнавача від 20.02.2026 про закриття кримінального провадження №12026153040000010 містить всі передбачені ч. 5 ст. 110 КПК України реквізити та відомості, зокрема, зміст обставин, які є підставами для її прийняття, мотиви, якими керувався дізнавач, їх обґрунтування та посилання на положення кримінального процесуального закону, на підставі яких її винесено.
Повноваження дізнавача безпосередньо в цьому кримінальному провадженні належним чином підтверджуються відповідними процесуальними документами.
Постанова про закриття кримінального провадження містить виклад етапів досудового розслідування, детальний опис проведених слідчих дій та їх оцінку в сукупності, тобто, в достатньому обсязі містить обґрунтування її постановлення.
Висновки, викладені у постанові, відповідають фактичним обставинам справи, встановленим за наявними у провадженні матеріалами, зокрема викладено зміст матеріалів, які стали підставою для внесення відомостей до ЄРДР, описано проведені слідчі дії та встановлені дізнавачем обставини кримінального провадження, здійснено аналіз отриманої інформації, а також наведено мотиви прийняття такої постанови. Матеріали кримінального провадження не містять вказівок процесуального керівника, які залишились невиконані дізнавачем.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що постанова дізнавача від 20.02.2026 про закриття кримінального провадження №12026153040000010 є належним чином оформленим, законним та обґрунтованим процесуальним рішенням, що має наслідком відмову в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 , поданої в інтересах ОСОБА_3 .
Керуючись статтями 110, 284, 303-308, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні скарги представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову старшого дізнавача СД ВП №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 від 20.02.2026 про закриття кримінального провадження №12026153040000010 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1