Справа № 487/6439/25
Провадження № 6/487/88/26
23.04.2026 м.Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді - Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Янковець Г.А., представника відповідача адвоката Когіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Миколаєві заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Когіна Андрія Валерійовича про розстрочення виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва у цивільній справі 487/6439/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
17.03.2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Когін А.В., шляхом формування у системі «Електронний суд», звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва із заявою про розстрочення виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 25.11.2025 року у цивільній справі №487/6439/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просив:
розстрочити виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 25.11.2025 року у справі № 487/6439/25 на загальну суму 55928,60 грн. терміном на 12 місяців;
встановити наступний графік погашення: до 10 числа кожного місяця по 4660,80 грн., починаючи з 10 квітня 2026 року
Заява мотивована тим, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 25.11.2025 року у цивільній справі №487/6439/25 з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» стягнуто заборгованість у розмірі 46506,20 грн., судовий збір 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу 7000 грн., а всього - 55928,60 грн.
На даний час матеріальне становище ОСОБА_1 є вкрай складним, що робить одноразове виконання судового рішення у повному обсязі неможливим з огляду на вплив воєнного стану, оскільки у зв'язку зі збройною агресією рф проти України та введенням воєнного стану (згідно з Указом Президента України №64/2022), загальна економічна ситуація в країні, та у м. Миколаєві зокрема, залишається нестабільною. Постійні загрози безпеці та економічна криза обмежили можливості додаткового заробітку та призвели до значного зростання цін на товари першої необхідності, що суттєво зменшило купівельну спроможність ОСОБА_1 .
Наразі ОСОБА_1 офіційно не працює, її щомісячний не офіційний дохід становить приблизно 10000 грн. (дохід є нестабільним), при цьому ця сума ледь перевищує встановлену законом мінімальну заробітну плату в Україні. Відповідно до Довідки ОК-5, ОК-7, на даний час боржник не має стабільного доходу та ніде не працює. Після оплати комунальних послуг та витрат на харчування у неї залишається сума, недостатня для одноразового погашення боргу перед ТОВ «Юніт Капітал».
Крім того ОСОБА_1 не володіє коштовним рухомим чи нерухомим майном, реалізація якого могла б покрити заборгованість. Стягнення всієї суми одноразово, позбавить її засобів до існування та поставить у критичне життєве становище.
Наголосив на тому, що ОСОБА_1 визнає свій обов'язок щодо виконання рішення суду і має намір погашати заборгованість частинами, що дозволить їй поступово виконати зобов'язання без порушення її базових прав на гідний рівень життя.
У період часу з 02.03.2026 року по 01.04.2026 року суддя Притуляк І.О. перебувала у нарадчій кімнаті по справі №483/1839/23 провадження №1-кп/487/246/26.
Матеріали заяви були передані судді 01.04.2026 року.
Розгляд заяви призначено на 23.04.2026 року.
В судовому засіданні представник відповідача адвокат Когін А.В. заявлені вимоги просив задовольнити з урахуванням фактичних обставин, викладених у змісті заяви. Розгляд заяви вважав за можливе провести за відсутності його довірительниці.
Представник позивача та відповідач до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали заяви та матеріали справи №487/6439/25 суд доходить наступного.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 25.11.2025 у цивільній справі №487/6439/25 за позовом ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором вирішено: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 548739778 від 19.08.2021 року заборгованість у сумі - 46506,20 грн, з яких: 11 000 грн. - заборгованості по тілу кредиту; 35506,20 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. Рішення набрало законної сили.
Згідно із ч.5 ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Згідно із ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч.1 ст.267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Однак, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України, у п.37 постанови №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» визначення порядку виконання рішення суду, надання відстрочки або розстрочки виконання, вжиття заходів для забезпечення його виконання за наявності для цього підстав зазначається безпосередньо в рішенні суду при його ухваленні. Заяви сторін або державного виконавця про вчинення судом таких же дій при виконанні рішення суду за наявності для цього підстав розглядаються в порядку, встановленому статтею 373 ЦПК України (ст.435 ЦПК в редакції Закону України від 03.10.2017 року), за результатами вирішення яких постановляється ухвала.
У відповідності до ч.1 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з ч.ч.3,4 ст.435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
У п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26 грудня 2003 року зазначено, що задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Згідно зі ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» відстрочки або розстрочка виконання, встановлення чи заміна способу і порядку виконання рішення допускається за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).
При вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018, від 19 червня 2019 року у справі №2-55/10.
Звертаючись до суду із заявою про розстрочення виконання рішення, як підставу, що ускладнює його виконання, представник відповідача зазначає, що матеріальний стан ОСОБА_1 на даний час не дозволяє їй одноразово здійснити оплату, оскільки вона офіційно не працює та її неофіційний дохід становить приблизно 10000 грн. в місяць. Також посилається на те, ще ОСОБА_1 не володіє рухомим та нерухомим майном, реалізація якого могла б покрити заборгованість.
У відповідності до вимог ст..ст.12,13,81 ЦПК України саме заявник зобов'язаний довести зазначений предмет доказування.
Проте, представником заявника на підтвердження матеріального становища ОСОБА_1 до суду не надано жодного належного та допустимого доказу, лише довідки Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за звітні 2020-2024 роки. При цьому, представником заявниці не надано суду доказів про те, що ОСОБА_1 частково в рахунок сплати заборгованості сплачувала кошти, враховуючи, що з часу ухвалення судом рішення пройшло більше чотирьох місяців.
Також, представником заявниці не доведено втрату можливості ОСОБА_1 отримувати дохід у зв'язку із запровадженням указом Президента України від 24.02.2022 року за №64/2022 воєнного стану в Україні.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч.5 ст.345 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
В порушення вимог вказаної статті представник заявниці просить розстрочити виконання рішення на 12 місяців, починаючи з 10.04.2026 року, в той час як, рішення ухвалено 25.11.2025 року.
Враховуючи наведене, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини, суд доходить висновку, що представником заявниці не надано належних доказів, що підтверджували б винятковість обставин для розстрочення виконання судового рішення. Зазначені представником заявниці обставини не є винятковими та їх не можна вважати такими, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим відповідно до вимог ч.4 ст.435 ЦПК України.
При цьому суд враховує, що рішення суду є обов'язковим до виконання та повинно виконуватись, зважаючи на що суд доходить висновку, що підстави для розстрочення виконання рішення суду, відсутні, а тому у задоволені даної заяви необхідно відмовити.
Керуючись статтями 260, 268, 435 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Когіна Андрія Валерійовича про розстрочення виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва у цивільній справі №487/6439/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня скдадання повного судового рішення
Повна ухвала суду складена 24.04.2026.
Головуючий суддя: І.О.Притуляк