Справа № 476/156/26
Провадження № 2/476/240/2026
23.04.2026 року с-ще Єланець
Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Чернякової Н.В.
за участю секретаря Желєзняк А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
04.03.2026 року ТОВ "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Представник позивача позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.07.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем укладено договір № 4825333 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно умов договору сума кредиту (загальний розмір) складає 3000 грн., строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів у розмірі 1,50% в день.
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 3000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.
31.03.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" було укладено договір факторингу №31/03/2025, згідно з умовами якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача.
Станом на дату звернення з позовом до суду заборгованість по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає: 3000 грн. - тіло кредиту, 11475 грн. - проценти за користування кредитом, 4725 грн. - нараховані позивачем проценти за 105 календарних днів, 1500 грн. - штрафні санкції, а всього 20700 грн.
Посилаючись на викладене, представник позивача просив стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 20700 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, також просив провести заочний розгляд справи у разі відсутності належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи відповідача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не направив.
У відповідності до ст. ст. 280, 281 ЦПК України, за заявою представника позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з викладеного, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті за відсутності належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи учасників справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 20.07.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № 4825333 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно умов договору сума кредиту (загальний розмір) складає 3000 грн., строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів у розмірі 1,50% в день.
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 3000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.
31.03.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" було укладено договір факторингу №31/03/2025, згідно з умовами якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача.
Із матеріалів справи слідує, що станом на дату звернення з позовом до суду заборгованість по кредитному договору перед позивачем не сплачена і відповідачу нараховано заборгованість у розмірі 20700 грн., яка складається з: 3000 грн. - тіло кредиту, 11475 грн. - нараховані проценти, 4725 грн. - нараховані позивачем проценти за 105 календарних днів, 1500 грн. - штрафні санкції.
Між тим, що стосується нарахування відповідачу штрафних санкцій в розмірі 6100 грн., то суд приходить до слідуючого.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 N 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".
Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 року у справі № 910/10901/23 зазначив, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23.
Позивач посилається на п.6 розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» ЗУ «Про споживче кредитування» як на підставу можливості нарахування неустойки з відповідача. Вважає, що на договори кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятиденного дня включно з дня набрання чинності Закону №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (з 24.01.2024), вимога пункту 6 розділу ІV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону не поширюється, та нарахування неустойки не забороняється.
Однак вищевказані норми суперечать нормам права, які визначені в п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Згідно ч.2 ст.66 ЗУ «Про правотворчу діяльність», у разі виявлення колізії між кодексом і первинним законом пріоритет у застосуванні має норма права, що міститься у кодексі, якщо інше не передбачено таким кодексом.
Отже, враховуючи факт наявності у вищевказаних нормах права колізії між кодексом та ЗУ «Про споживче кредитування», суд приходить до висновку про необхідність застосування в даній цивільній справі саме норм Цивільного кодексу України.
З огляду на викладене, суд відмовляє у стягненні з відповідача на користь ТОВ "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" заборгованості за штрафними санкціями розмірі 1500 грн.
Так, за змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3000 грн., нарахованих процентів - 11475 грн., нарахованих позивачем процентів за 105 календарних днів - 4725 грн., а всього у загальному розмірі 19200 грн.
Представник позивача просив також стягнути з відповідача на користь ТОВ "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
За приписами ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2469,47 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9275 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 279, 282, 283, 284, 353 ЦПК України, суд
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" (ЄДРПОУ 44559822) суму заборгованості за договором № 4825333 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 20.07.2024 року у розмірі 19200 (дев'ятнадцять тисяч двісті) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" (ЄДРПОУ 44559822) 2469 (дві тисячі чотириста шістдесят дев'ять) грн. 47 коп. у рахунок відшкодування сплаченого судового збору та 9275 (дев'ять тисяч двісті сімдесят п'ять) грн. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте Єланецьким районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н.В.Чернякова