Справа № 127/844/26
Провадження 2/127/134/26
23 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Борисюк І.Е., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,, -
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, розгляд якої відбувається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 19.02.2026 у Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» було витребувано докази по справі. Водночас, у встановлений судом строк судове рішення виконано не було. Заява про продовження процесуального строку встановленого судом ухвалою від 19.02.2026 до закінчення цього строку, як те передбачено ч. 2 ст. 127 ЦПК України, до суду не надходила.
У порушення вимог вищевказаного судового рішення та ч. 7 ст. 84 ЦПК України позивачем та/або його представником не повідомлено суду протягом п'яти днів з дня вручення вищевказаної ухвали причини неможливості подати витребувані докази у встановлений судом строк.
Враховуючи вищевикладене судом 16.03.2026 було постановлено ухвалу про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» за неповідомлення суду про неможливість подати докази витребувані ухвалою суду від 19.02.2026 і неподання таких доказів без поважних причин заходи процесуального примусу у виді штрафу в сумі 998, 40 гривень в дохід державного бюджету. Також, повторно зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» надати суду витребувані ухвалою суду від 19.02.2026 докази до 25 березня 2026 року.
Однак, позивачем у встановлений судом строк ухвала від 16.03.2026 та повторно ухвала суду від 19.02.2026 виконані не були. Заява про продовження процесуального строку встановленого судом ухвалою від 16.03.2026 до закінчення цього строку, як те передбачено ч. 2 ст. 127 ЦПК України, до суду не надходила.
У порушення вимог вищевказаного судового рішення та ч. 7 ст. 84 ЦПК України позивачем та/або його представником не повідомлено суду протягом п'яти днів з дня вручення вищевказаної ухвали причини неможливості подати витребувані докази у встановлений судом строк.
Враховуючи вищезазначене, з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства, судом 02.04.2026 було постановлено ухвалу про повторне застосування заходів процесуального примусу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» за неповідомлення суду про неможливість подати докази витребувані ухвалою суду від 19.02.2026 і неподання таких доказів без поважних причин у виді штрафу в сумі 3 328, 00 гривень в дохід державного бюджету. Також, повторно зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» надати суду витребувані ухвалою суду від 19.02.2026 докази до 14 квітня 2026 року.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалу суду від 02.04.2026 було надіслано того ж дня позивачу до його зареєстрованого електронного кабінету та доставлено до нього 04.04.2026 о 05 год. 00 хв., що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного документу.
Враховуючи положення п. 2 та абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України, вищевказане судове рішення вважається врученим позивачу 06.04.2026.
Однак, позивачем у встановлений судом строк ухвала від 02.04.2026 та повторно ухвала суду від 19.02.2026 виконані не були. Заява про продовження процесуального строку встановленого судом ухвалою від 02.04.2026 до закінчення цього строку, як те передбачено ч. 2 ст. 127 ЦПК України, до суду не надходила.
У порушення вимог вищевказаного судового рішення та ч. 7 ст. 84 ЦПК України позивачем та/або його представником не повідомлено суду протягом п'яти днів з дня вручення вищевказаної ухвали причини неможливості подати витребувані докази у встановлений судом строк.
Суд в своїх ухвалах від 19.02.2026, від 16.03.2026 та від 02.04.2026 вказував на важливість витребуваної інформації, відсутність якої перешкоджає у здійсненні судочинства.
Суд неодноразово зауважував, що вищевказані обставини мають суттєве значення для ухвалення законного і обґрунтованого рішення у справі, а тому мають бути дослідженні в ході розгляду справи.
У відповідності до ч. 6 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» неодноразово (тричі) ухилилось від вчинення дій, покладених на нього судом, не надало витребувану судом інформацію, що в свою чергу, створило протиправні перешкоди у здійсненні судочинства.
Ухвали суду від 19.02.2026, від 16.03.2026 та від 02.04.2026 є судовими рішеннями, які підлягають обов'язковому виконанню у відповідності до ч. 1 ст. 18 ЦПК України.
Згідно із ч. 2 ст. 18 ЦПК України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом, що неодноразово було роз'яснено судом позивачу в своїх ухвалах.
Відповідно із ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Витребувані ухвалою суду від 19.02.2026 докази мають суттєве значення для ухвалення законного і обґрунтованого рішення по даній справі. Неподання позивачем витребуваних судом доказів, враховуючи обставини, наведені у мотивувальній частині ухвали суду від 19.02.2026, унеможливлює повно, всебічно та об'єктивно розглянути справу на підставі матеріалів, що містяться в справі.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані, зокрема: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд вважає, що позивачем обов'язки, як учасника справи, не виконуються в порушення ч. 2 ст. 43 ЦПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Будь-яких поважних причин невиконання вказаних судових рішень позивачем суду не повідомлено.
За наведених вище обставин суд вважає, що наявні підстави для залишення позову без розгляду, що не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Згідно з ч. 3 ст. 257 ЦПК України, в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Враховуючи залишення позову без розгляду за вищевказаних умов та положення п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору не підлягає поверненню позивачу.
Суд звертає увагу учасників справи на те, що у відповідності до ч. 6 ст. 142 ЦПК України, у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Керуючись ч. 4 ст. 12, ч. 2 ст. 43, ч. 1 ст. 44, ч. 7 і ч. 10 ст. 84, п. 9 ч. 1 - ч. 3 ст. 257, ст.ст. 258-261, 353-355 ЦПК України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Судовий збір залишити Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр».
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення Вінницького апеляційного суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя