Провадження № 33/803/1282/26 Справа № 185/15660/25 Суддя у 1-й інстанції - Косюк А.П. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.
22 квітня 2026 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є.,
за участю:
захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,-
Букура М.Є. (приймає участь в режимі відеоконференції),
представника потерпілого - адвоката - Андрухова Д.Г. (приймає участь в режимі відеоконференції),
потерпілого - ОСОБА_1 (приймає участь в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Букура М.Є. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2 на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2026 року щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
яку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
Відповідно до постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2026 року встановлено, що 16 грудня 2025 року близько 12 годин 00 хвилин в м. Павлоград, вул. Ганни Світличної (Радянська), 65 водій «Renault Fluence» н.з. НОМЕР_1 гр. ОСОБА_2 , рухаючись по вул. Ганни Світличної, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Центральна, не надала переваги в русі автомобілю «Mitsubishi Lancer» н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями гр. ОСОБА_2 порушила п. 16.11 ПДР України. Зазначені дії органом внутрішніх справ кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2026 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень та стягнуто судовий збір.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник Букур М.Є. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування посилається на такі обставини:
- уповноваженою особою не зазначено в протоколі про адміністративні правопорушення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження;
-із рапорту уповноваженої особи вбачається доповідь начальника Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області про те, що відносно ОСОБА_2 скадено протокол не за ст. 124 КУпАП, а за ст. 123 КУпАП;
-на схемі дорожньо-транспортної пригоди відсутній інший автомобіль, який нібито також було пошкоджено;
-порушення п.16.11 ПДР України ОСОБА_2 свого підтвердження не знайшло, оскільки в момент наближення автомобіля «Mitsubishi Lancer» н.з. НОМЕР_2 до автомобіля «Renault Fluence» н.з. НОМЕР_1 , останній вже перебував на головній дорозі, тобто був у рівнозначних умовах, однак автомобіль «Mitsubishi Lancer» не гальмував, а подавав звуковий сигнал;
-суд першої інстанції проігнорував та залишив поза увагою той факт, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Будучи увідомленою про місце та час розгляду справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 , до суду апеляційної інстанції не з'явилася, про причини суд не увідомила, при цьому учасники провадження не заперечували щодо розгляду справи за її відсутності, у зв'язку з чим апеляційний розгляд проведено без її участі.
В суді апеляційної інстанції захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 , адвокат Букур М.Є. підтримав доводи апеляційної скарги, просив їх задовольнити, потерпілий ОСОБА_1 та його представник Андрухов Д.Г. заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, суд дійшов такого висновку.
Вимоги апеляційної скарги захисника Букура М.Є. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2 щодо поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду, у зв'язку з поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження підлягають задоволенню, оскільки відповідно до матеріалів справи захисник Букур М.Є. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу вперше у встановлений десятиденний строк після отримання копії постанови.
У суді апеляційної інстанції захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 , адвокатом Букуром М.Є., заявлено клопотання про призначення судових експертиз, а саме: автотехнічної експертизи механізму дорожньо-транспортної пригоди та фототехнічної експертизи відеозаписів і фотоматеріалів.
Розглянувши зазначене клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення. Відповідно до вимог статті 294 КУпАП під час апеляційного розгляду перевіряються законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах наявних у справі матеріалів та доводів апеляційної скарги. При цьому матеріали справи не містять відомостей про те, що аналогічне клопотання заявлялося стороною захисту під час розгляду справи судом першої інстанції та що у його задоволенні було відмовлено.
За таких обставин підстави для призначення вказаних експертиз у суду апеляційної інстанції відсутні.
Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
У відповідності до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вищевказані вимоги закону судом першої інстанції дотримано у достатньому обсязі і висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, підтверджується зібраними по справі доказами. Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події. При винесенні постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження матеріалів справи.
Як убачається з матеріалів справи, вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення;
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 16.12.2025 року, відповідно до яких 16 грудня 2025 року він рухався на своєму автомобілі «Mitsubishi Lancer» н.з. НОМЕР_2 зі швидкістю 40 км/год по головній дорозі вул. Центральній м. Павлограда. На регульованому перехресті з вул. Г. Світличної з другорядної дороги не надав перевагу у русі автомобіль «Renault Fluence» н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого він не встиг загальмувати та трапилось зіткнення з даним транспортним засобом «Renault Fluence» н.з. НОМЕР_1 ;
-письмових пояснень ОСОБА_2 , відповідно до яких 16 грудня 2025 року близько 12 годин вона рухалась на автомобілі «Renault Fluence» н.з. НОМЕР_1 в м. Павлоград по вул. Г. Світличної. На перехресті з вул. Центральною перед виїздом на головну дорогу вона зупинилась, щоб упевнитись в безпеці здійснюваного маневру. Впевнившись в безпеці, вона почала рух прямо. В цей момент попередня машина зробила неочікувану зупинку, їй не було куди дітися, ззаду «підперла» машина, яка рухалась за нею. Машин на головній дорозі не було, як раптом на великій швидкості зліва авто вдарило її машину в ліву сторону. Внаслідок удару транспортні засоби отримали механічні пошкодження;
-рапортом інспектора ВРПП Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області;
- фотознімками з місця ДТП;
-відеозаписом, на якому зафіксована подія правопорушення.
Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 124 КУпАП.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі за змістом ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 16.11 ПДР України передбачає, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин та не дають підстав для скасування постанови.
Доводи апеляційної скарги про те, що в рапорті працівника поліції міститься посилання на ст. 123 КУпАП замість ст. 124 КУпАП, є безпідставним та не впливає на законність оскаржуваної постанови. Рапорт працівника поліції має інформаційний характер і не визначає остаточної правової кваліфікації події. Остаточна кваліфікація адміністративного правопорушення здійснюється у протоколі та перевіряється судом на підставі всіх зібраних доказів. Наявність у рапорті згадки про іншу статтю є технічною неточністю і не спростовує факту дорожньо-транспортної пригоди та порушення п. 16.11 ПДР України, що підтверджується сукупністю інших належних та допустимих доказів у справі.
Посилання на те, що в протоколі не зазначено, внаслідок чого отримано механічні пошкодження транспортних засобів, не є підставою для закриття провадження, оскільки в протоколі зазначено про ненадання переваги у русі водієм ОСОБА_2 , наявність чи характер пошкоджень підтверджується сукупністю інших доказів у справі - фотоматеріалами, письмовими поясненнями учасників ДТП та відеозаписом, які узгоджуються між собою.
Твердження про відсутність на схемі дорожньо-транспортної пригоди іншого транспортного засобу не спростовує факту ДТП, оскільки схема є допоміжним технічним документом і оцінюється судом у сукупності з іншими доказами, зокрема відеозаписом та поясненнями учасників події.
Посилання на те, що порушення п. 16.11 ПДР України не підтверджено, є необґрунтованим, оскільки з відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 водій «Renault Fluence» об'єктивно бачила перешкоду у вигляді транспортного засобу попереду, що виключало можливість безпечного продовження руху. Незважаючи на це, вона не переконалась у безпеці свого маневру, не врахувала дорожню обстановку та продовжила рух через перехрестя. Те, що зіткнення відбулось на головній дорозі не свідчить про дотримання ОСОБА_2 п. 16.11 ПДР України, оскільки вона повинна була впевнитись у безпечності маневру і не повинна змушувати інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу у русі, змінювати напрямки або швидкість руху.
Твердження ОСОБА_2 щодо допущення порушень іншим водієм є безпідставні, оскільки суд розглядає справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про порушення п. 16.11 ПДР України є обґрунтованим та підтверджується матеріалами справи.
Посилання на те, що відносно водія автомобіля «Mitsubishi Lancer» складено протокол за ст. 130 КУпАП, є безпідставним та не має правового значення для вирішення даної справи. Провадження у цій справі стосується виключно події дорожньо-транспортної пригоди та оцінки дій водія автомобіля «Renault Fluence» за ст. 124 КУпАП. Наявність окремого адміністративного провадження щодо іншого учасника руху не впливає на встановлення факту порушення правил проїзду перехрестя та не спростовує причинного зв'язку між діями особи та настанням ДТП. Відтак зазначені доводи не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування постанови.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться фактично до незгоди ОСОБА_2 з оцінкою доказів, наданою судом першої інстанції, однак не містять обставин, які б свідчили про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права або про недоведеність вини.
З огляду на викладене, сукупність доказів у справі - схема місця ДТП, відеозапис, письмові пояснення та протокол про адміністративне правопорушення - є достатньою для висновку про те, що ОСОБА_2 порушила вимоги пункту 16.11 Правил дорожнього руху України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та дав належну оцінку доказам.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що безпосередньою причиною виникнення даного ДТП та його наслідків стало недотримання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2 п. 16.11 ПДР України.
Таким чином, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП повно, всебічно та об'єктивно з'ясував всі обставини справи, дослідив в судовому засіданні наявні у справі докази, дав їм належну правову оцінку та прийняв мотивоване законне рішення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним судом не встановлено.
У контексті вищенаведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відповідність судового рішення вимогам закону та відсутність підстав для його зміни або скасування за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, у зв'язку з чим постанову залишає без змін, а апеляційну скаргу захисника Букура М.Є. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2 - без задоволення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Поновити захиснику Букуру М.Є. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2 , строк для подання апеляційної скарги на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2026 року.
Апеляційну скаргу захиснику Букуру М.Є. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2 , на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2026 року - залишити без задоволення.
Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2026 року щодо ОСОБА_2 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Є. Джерелейко