Справа №727/1949/26
Провадження №3/727/494/26
22 квітня 2026 року м.Чернівці
Суддя Шевченківського районного суду м.Чернівців Бойко М.Є., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130, ч.1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
У відповідності із протоколом серії ЕПР1 №580381 від 01.02.2026 року ОСОБА_1 31.03.2026 року, о 23:25 год., по вул. Героїв Майдану, 260, в м. Чернівці керував транспортним засобом "Nissan Leaf", д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різким запахом алкоголю з порожнини рота, порушенням координації рухів та порушенням мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, у відповідності до протоколу серії ЕПР1 №580373 від 01.02.2026 року ОСОБА_1 31.03.2026 року, о 23:25 год. в м. Чернівці, по вул. Героїв Майдану, 260, керуючи транспортним засобом "Nissan Leaf", д.н.з. НОМЕР_1 не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення приблискового маячка синього і червоного кольору та увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив п.2.4. ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.
12.03.2026 року захисник правопорушника - адвокат Біла У.М. подала до суду письмове клопотання, в якому просить суд закрити провадження у справах на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять достатніх, належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч.1 ст. 122-2 КУпАП, а саме - факту керування ним транспортним засобом та невиконання вимоги працівника поліції про зупинку транспортного засобу, а також факту керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або факту відмови від проходження огляду саме як особою, яка керувала транспортним засобом. Так, ОСОБА_1 , коли працівники поліції підійшли до транспортного засобу Nissan Leaf, реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебував на пасажирському сидінні, а не за кермом цього автомобіля, про що неодноразово повідомляв, проте поліцейські одразу звернулися саме до нього з вимогою пройти огляд на стан сп'яніння, не з'ясувавши хто фактично здійснював керування цим транспортним засобом, тоді як його водієм була власниця - ОСОБА_2 , яка пояснювала про це під час спілкування, що зафіксовано на долученому до справи відеозаписі. Водночас, з останнього не вбачається перебування ОСОБА_1 за кермом або керування ним автомобілем.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, ч.1 ст. 122-2 КУпАП, повністю не визнав. Пояснив, що 31.03.2026 року він та його друзі дійсно вдень вживали алкоголь та приблизно о 23-30 повертались з магазину «АТБ» на автомобілі "Nissan Leaf", д.н.з. НОМЕР_1 , але керувала ним його дівчина ОСОБА_2 , яка не п'є спиртного. Він насправді відмовився від огляду на виявлення стану сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я, але така відмова була зумовлена не перебуванням його в статусі водія. Одночасно ОСОБА_1 зазначив, що постанову серії ЕНА№6597145 від 01.02.2026 року про притягнення його до відповідальності за ч.1 ст. 121-3 КУпАП, а саме за те, що він керував 31.03.2026 року транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком та після його зупинки не пред'явив посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та страховий поліс, чим порушив п.2.9.в ПДР, він не оскаржував, оскільки вважав це недоцільною та тривалою процедурою; накладений на нього за таке порушення штраф він одразу ж оплатив.
Захисник правопорушника - адвокат Біла У. у судовому засіданні просила суд закрити провадження у справі з підстав, викладених нею у відповідному клопотанні.
Заслухавши правопорушника та його захисника, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та ч.1 ст. 122-2 КУпАП, повністю доведеною, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою вставлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Диспозицією ч.1 ст. 122-2 КУпАП передбачено відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Пункт 2.4 ПДР передбачає, що водій на вимогу поліцейського повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Згідно з п. 8.9.Б ПДР вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.
У ході судового розгляду судом встановлено, що протокол серії ЕПР1 №580381 від 01.02.2026 року та протокол серії ЕПР1 №580373 від 01.02.2026 рокувідповідають вимогам ст.ст.254, 256 КУпАП, складені уповноваженою на те особою, визначеною ст.255 КУпАП, тобто є належними доказами, а наведені у них обставини об'єктивно стверджуються іншими доказами, дослідженими судом по справі.
Зі змістом протоколів ОСОБА_1 був ознайомлений, від підпису відмовився.
Протокол серії ЕПР1 №580381 від 01.02.2026 року також містить пояснення ОСОБА_1 , в яких він не зазначаєзокрема про те, що не керував транспортним засобом, а тільки вказує, що відмовився від проходження огляду, оскільки не був у стані алкогольного сп'яніння.
Також, у цих протоколах про адміністративне правопорушення зазначено про роз'яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст.63 Конституції України, та ст.268 КУпАП.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Як слідує з матеріалів справи, одним з таких доказів, яким обґрунтовано винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та ч.1 ст. 122-2 КУпАП, є відеозапис з нагрудних бодікамер працівників поліції. З перегляду останнього вбачається, що працівники поліції на службовомуавтомобілі прямують за "Nissan Leaf", д.н.з. НОМЕР_1 , вимагаючи його зупинитися. Після зупинки поліцейські підходять до вказаного автомобіля, в якому перебувають кілька осіб, у тому числі ОСОБА_1 , які одразу починають поводитися агресивно, а дівчина, яка знаходиться на сидінні водія, починає кричати, що керувала цим автомобілем саме вона. У ході спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції, виявили у останнього ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінку що не відповідає обстановці, порушення мови, на підставі чого запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що він відмовився, а також відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі. На цьому відеозаписі також зафіксовано, що працівники поліції повідомляють, що звернули увагу на незвичайну поведінку ОСОБА_1 ще біля магазину «АТБ» та про те, що дівчина , яка перед цим сіла на водійське сидіння, пересіла з нього за його вказівкою і саме він сів за кермо, у зв'язку із чим, підозрюючи, що він так поводить себе, оскільки перебуває у стані алкогольного сп'яніння, вони на службовому автомобілі поїхали за цим транспортним засобом та вимагали зупинитися. ОСОБА_1 цього не заперечує та на 23:54:12 хвилині відповідає: « було діло», «я сів, але потім вона пересіла, ми помінялися місцями». Також на цьому відео чітко проглядається поведінка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також особи, яка, за її твердженням керувала автомобілем, та інших осіб, які в ньому перебувають. Вони вживають нецензурну лайку, поводять себе зверхньо та зухвало, провокуючи працівників поліції на конфлікт.
Такі обставини в сукупності з іншими доказами у справі: протоколом серії ЕПР1 №580381 від 01.02.2026 року, протоколом серії ЕПР1 №580373 від 01.02.2026 року,актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також постановою серії ЕНА № 6597145 за ст. 121-3 ч.1, відповідно до якої ОСОБА_1 31.01.2026 року о 23:25:00 керував транспортним засобом "Nissan Leaf", д.н.з. НОМЕР_1 з неосвітленим номерним знаком, чим порушив п.2.9.в ПДР, повністю спростовують доводи про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.
Відомості щодо оскарження зазначеної вище постанови ЕНА № 6597145 за ст. 121-3 ч.1 у справі відсутні, на даний час її ніким не змінено та не скасовано, а тому викладені у ній обставини щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом є також доказом цього факту.
За наведеного суд не має жодних сумнівів щодо обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , оскільки такі дійсно мали місце, що підтверджується доказами, долученими до матеріалів справи, які жодним чином не спростовуються іншими доказами.
Те, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не був зафіксований працівниками поліції за допомогою відеофіксації, не спростовує цих обставин та не свідчить про відсутність в його діях складу інкримінованих йому адміністративних правопорушень.
При цьому слід також зазначити наступне.
Позиція ОСОБА_1 та його захисника зводиться до твердження про відсутність доказів керування ним транспортним засобом, оскільки за кермом перебувала інша особа, що підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_2 , зафіксованими на відеозаписі, долученому до матеріалів справи.
З такими твердженнями суд погодитись не може, оскільки КУпАП не встановлює вимог, що ця обставина (керування транспортним засобом) встановлюється тільки відеозаписом або іншими певними видами доказів та зауважує при цьому, що факт керування може бути встановлений на підставі будь-яких доказів та їх сукупності відповідно до ст. 251 КУпАП.
Відеозаписи з нагрудних бодікамер поліцейського суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч.1 ст.122-2 КУпАП. За таких обставин невизнання ним своєї вини суд визнає тактикою захисту, що спрямовано виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинені ним адміністративні правопорушення.
Враховуючи зазначене, керування ОСОБА_1 транспортним засобом 31.03.2026 року, о 23:25 год., невиконання вимоги працівника поліції про зупинку транспортного засобу, наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння та факт його відмови від проходження огляду на визначення такого стану у встановленому законом порядку є доведеними, а доводи, викладені у клопотанні про закриття провадження у справі на спростування таких обставин та пояснення правопорушника - безпідставними.
Отже, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та ч.1 ст. 122-2 КУпАП, за що він повинен нести відповідальність.
Згідно ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одночасно одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладаються в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
В зв'язку з тим, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена за двома статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення, санкція ч.1 ст.130 КУпАП є найбільш суворою, тому згідно ст.36 КУпАП суд вважає за необхідне застосувати стягнення в межах санкції ч. ч. 1 ст. 130 КУпАП - у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням його права керування транспортними засобами на строк один рік .
Також, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, стягненню з ОСОБА_1 на користь держави підлягає судовий збір, ставка якого, відповідно до п.6 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.33,40-1,130,283 КУпАП,
Справи про адміністративні правопорушення №727/1949/26 за ч.1 ст. 130 КУпАП та №727/1950/26 за ч.1 ст.122-2 КпАП України відносно ОСОБА_1 об'єднати в одне провадження за єдиним унікальним номером №727/1949/26.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та ч.1 ст. 122-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення: - за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 9 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 153,00 грн.; - за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. На підставі ч.2 ст.36 КУпАП остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч)гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (Отримувач штрафу: Чернівецьке ГУК/Чернівецька область/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (IBAN) UA118999980313000149000024001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн. (Отримувач: Чернівецьке ГУК Чернівецька ТТ 22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37836095, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (IBAN): UA828999980313141206000024405, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір Шевченківський районний суд м. Чернівці.
Роз'яснити особі, до якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження.
Суддя М.Є. Бойко