ЄУН 394/940/25
Номер провадження по справі 2/387/174/26
18 березня 2026 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :
головуючого судді Майстер І.П.
за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
І. Описова частина
Стислий виклад позиції позивача та відповідача
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 03.11.2025 надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі19 587, 40 грн за договором №397557167 від 22.12.2021.
Позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» обґрунтовано тим, що 22.12.2021 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 397557167 на суму 7 000,00 грн, який підписано позичальником з використанням електронного підпису.
У подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором неодноразово відступалося на підставі договорів факторингу, а саме: 28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01; 30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 30/1023-01; 08.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу № 08/07/25-Е.
Відповідно до умов зазначених договорів, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 397557167 від 22.12.2021.
Позивач зазначає, що за результатами відступлення права вимоги заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором становить 19 587 грн 40 коп., яка складається з неповернутої суми кредиту та нарахованих платежів відповідно до умов договору.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу без участі позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення суду.
Відповідач в судове засідання не з'явився. При цьому суд зазначає, що про дату, час і місце судового засідання останній повідомлявся неодноразово у встановленому законом порядку, а саме шляхом направлення ухвали суду за місцем реєстрації, якою відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Проте, поштове відправлення повернуто суду без вручення з відміткою працівника поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою». За наведеного, ухвала про відкриття провадження у відповідності до ч.8 ст.128, ч.1 ст.131 ЦПК України, вважається врученою. Крім того судом опубліковано оголошення про виклик відповідача на офіційному веб-сайті «Судова влада України».
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно зі ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Процесуальні дії суду
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 05.11.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 18.03.2026 постановлено про заочний розгляд справи та винесення заочного рішення суду.
ІІ. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
22.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір №397557167 за умовами якого кредитор надав відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 7000 гривень 00 копійок на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі. Кредитна лінія надається строком на 9 днів.
Договір підписаний відповідачем 22.12.2021 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV7ВV92.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання п.1.1 Договору №397557167 від 22.12.2021 виконав свої зобов'язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти кредитний ліміт в розмірі 11 000 гривень 00 копійок шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок 5355-28XX-XXXX-6854, що підтверджується платіжним дорученням.
Із наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що відповідачем здійснено відповідний алгоритм дій, спрямованих на укладення кредитного договору. Підписавши кредитний договір у наданій редакції, відповідач погодився з умовами кредитування, у тому числі і щодо порядку та строку користування кредитом.
28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах права вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги (п. 4.1).
31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду №26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, продовжено строк договору до 31 грудня 2021 року. В цій додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції.
31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції.
Додатковою угодою №32 від 31.12.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, продовжено строк дії договору до 31.12.2024.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №171 від 01.02.2022 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 14998 грн 20 копійок.
30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №30/1023-01, строк дії якого закінчується 31.12.2024.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023 до договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 19587,40 гривень.
08.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» (фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (клієнт) укладено договір факторингу №08/07/25-Е, відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 є невід'ємною частиною договору.
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору).
Також на підтвердження своїх вимог ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» надано суду виписку з особового рахунку за кредитним договором №397557167 від 22.12.2021 якою підтверджується заявлена заборгованість.
Відтак, встановлено, що у порушення умов договору, відповідач, свої зобов'язання належним чином не виконує, в результаті чого загальний розмір заборгованості відповідно до розрахунку заборгованості, становить 19 587 гривень 40 копійок з яких: 7000, 00 гривень - заборгованість по кредиту; 12 587 гривень 40 копійок заборгованість - по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Згідно з листом АТ "ПУМБ» від 18.11.2025 №КНО-07.8.5/15671БТ встановлено, що в банку на ім'я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_1 до рахунку № НОМЕР_2 у гривні. В результаті аналізу операцій, здійснених по карті 5355280009456854, яка відкрита на ім'я ОСОБА_1 за період з 22.12.2021 по 27.12.2021, була виявлена операція по надходженню грошових коштів у сумі 7 000,00 грн, через сервіс іншого банку.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права
Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).
Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Висновки суду по суті заявлених вимог.
За встановлених обставин справи суд вважає, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст.ст.509, 526, 547, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У разі прострочення відповідачем повернення чергової частини кредитних коштів позивач має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилися, та сплати процентів, належні йому відповідно до умов договору. За невиконання зобов'язання може бути встановлена відповідальність у виді пені і штрафу.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 був ініціатором укладання кредитного договору, звернувся до ТОВ «Манівео Швидка Фінансова допомога», зазначив бажаний розмір споживчого кредиту, надав необхідні для укладання договору особисті дані, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані .
Договір про споживчий кредит та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем за допомогою електронного підпису шляхом використання одноразового ідентифікатора, що свідчить про досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов правочину та укладення його відповідно до вимог закону.
Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідач не повернув отримані кредитні кошти у строки, визначені електронним кредитним договором. У зв'язку з цим суд вважає, що сума заборгованості за кредитом підлягає стягненню на користь позивача (нового кредитора за договором відступлення права вимоги). Розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору, а докази протилежного у суду відсутні.
Крім того, встановлено, що між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» укладено договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року; 30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 30/1023-01; 08.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу № 08/07/25-Е. Таке відступлення права вимоги відповідає вимогам пункту 1 частини 1 статті 512 та статті 513 Цивільного кодексу України. З огляду на це позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що право позивача на вільне володіння та користування належними йому грошовими коштами порушене та підлягає судовому захисту. Відтак із відповідача підлягає стягненню фактично отримана сума кредитних коштів та заборгованість за комісією.
Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. З огляду на повне задоволення позову суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача 2422 грн 40 коп. у відшкодування сплаченого судового збору.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання такої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу визначається відповідно до умов договору та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і їх вартості; розмір компенсації витрат адвоката встановлюється згідно з умовами договору на підставі доказів їх фактичного здійснення.
Для визначення розміру витрат учасник справи подає детальний опис виконаних робіт і наданих послуг.
Згідно з частиною 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, витраченим часом, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.
На підтвердження понесених витрат представником позивача надано відповідні документи, зокрема договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду, акт приймання-передачі послуг із детальним описом робіт, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер та довіреність.
Оцінюючи розмір витрат на правничу допомогу, суд враховує, що справа не є складною, представник позивача підготував і подав позов, не брав участі у судових засіданнях, а також зважає на усталену судову практику у цій категорії спорів. Обсяг і тривалість наданих послуг не є значними.
Водночас, застосовуючи положення частини 3 статті 141 ЦПК України, суд дійшов висновку, що заявлені витрати є завищеними та не відповідають критеріям обґрунтованості, реальності та пропорційності. З урахуванням цього суд вважає за доцільне стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у зменшеному розмірі - 4000 гривень.
На підставі викладеного, відповідно до статей 526, 549, 610, 611, 626, 629, 1048, 1054 ЦК України, керуючись статтями 2, 10, 49, 76-81, 89, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова Компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова Компанія "Ейс" заборгованість за договором №397557167 від 22.12.2021 у розмірі 19 587 ( дев'ятнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят сім) гривень 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова Компанія "Ейс" 4000 ( чатири тисячі) гривень 00 копійок витрати на правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова Компанія "Ейс" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» ( м.Київ, вул.Алматинська, будинок,8 офіс, 310 а, код ЄДРПОУ 42986956);
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області Майстер І.П.