Справа № 137/1305/23
Провадження № 22-ц/801/1026/2026
Категорія: 30
Головуючий у суді 1-ї інстанції Желіховський В. М.
Доповідач:Голота Л. О.
22 квітня 2026 рокуСправа № 137/1305/23м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді - Голоти Л.О. (суддя-доповідач),
суддів Оніщука В.В., Рибчинського В.П.,
розглянув у порядку письмового провадження справу № 137/1305/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору недійсним,
за апеляційною скаргою Оверськовського Костянтина Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 2.03.2026, -
29.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору недійсним, в якому просив : визнати недійсним договір купівлі-продажу 0542/2022/3208205 від 8.06.2022 транспортного засобу укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у територіальному сервісному центрі МВС 0542РСЦ ГСЦ МВС в Вінницькій області щодо відчуження автомобіля Nissan Navara, 2013 року випуску, чорного кольору, номер НОМЕР_1 .
27.02.2026 до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Мишковської Т.М. про зупинення провадження у справі з огляду на те, що відповідач не може приймати участь у справі та захищати свої права, оскільки він перебуває на військовій службі в лавах Збройних Сил України з 6.03.2022 по даний час, що підтверджується копією довідки № 11 від 4.02.2024, копією витягу з наказу № 61 від 1.03.2024, копією витягу з наказу № 5 від 6.03.2024.
Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 2.03.2026 клопотання представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Мишковської Т.М. про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору недійсним, до припинення перебування ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, Оверськовським К.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу (вх № 3265/26-вх від 17.03.2026), в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким клопотання про зупинення провадження у справі залишити без задоволення. Справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції не враховано, що відповідач має професійного представника-адвоката, який забезпечує захист його інтересів; суду не надано доказів виконання відповідачем бойових завдань у зоні бойових дій; існує можливість участі відповідача у судових засіданнях через відеоконференцію; зупинення провадження порушує право позивача на своєчасний розгляд справи.
31.03.2026 до Вінницького апеляційного суду надійшов відзив (вх № 3951/26-вх) Мишковської Т.М., яка діє в інтересах ОСОБА_3 , в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Справа розглядається в порядку частини другої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.
Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 на даний час перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_2 , тому наявні правові підстави для зупинення провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали дотримано норми процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Отже, правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов'язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.
Водночас приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України не пов'язують можливість застосування цієї норми права з умовою перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, -військовослужбовця у військовій частині, що залучена до ведення безпосередніх бойових дій. До того ж військовослужбовець упродовж особливого періоду може в будь-який момент бути відрядженим до військової частини, задіяної до таких дій (підпункт 4-1 пункту 251 розділу XIV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008). Сучасні форми та способи ведення війни, виконання бойових завдань вимагають участі у бойових діях та захисті суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України не тільки по умовній лінії фронту.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.
Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.
Для тлумачення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України маємо застосовувати телеологічне (цільове) тлумачення. Тобто визначити, якою була мета законодавця у запровадженні цього припису.
Є зрозумілим, що мета законодавця у формулюванні такої конструкції була в тому, щоб гарантувати недоторканність прав тих осіб, які у запроваджений в Україні воєнний стан виконують конституційний обов'язок, пов'язаний із захистом Батьківщини від ворога, - військовослужбовців.
За нинішньої редакції пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України в суду є обов'язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Тож норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, яка встановлює обов'язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов'язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об'єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.
За таких умов розсуд суду є доволі обмеженим у тому, щоб не застосовувати таке обов'язкове зупинення провадження у судовій справі.
Виняток для суду з наведеного правила складає ситуація, коли дотримання приписів статті 251 ЦПК України вступає у суперечність із загальними засадами цивільного процесуального законодавства, як-от верховенство права, елементом якого є право на доступ до суду, та, у другу чергу, диспозитивність цивільного процесу.
Аналогічна правова позиція, викладена в постанові ВП ВС від 10.12.2025 у справі № 296/704/21.
У справі встановлено, що відповідно до довідки В/Ч НОМЕР_2 за №9182 від 23.01.2026 /т. 2 а. с. 220/ встановлено, що майор ОСОБА_3 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 з 1.03.2024 по теперішній час, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується також апеляційний суд, про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).
Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляційній скарзі аргументи суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 375, 379, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 2.03.2026 у даній справі залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Л. О. Голота
Судді: В. В. Оніщук
В. П. Рибчинський