Справа № 521/1837/26
Номер провадження:1-кс/521/1711/26
14 квітня 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72024001310000005 від 15.04.2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 204, ч. 3 ст. 204 КК України, -
Як вбачається з клопотання прокурора, відповідно до матеріалів кримінального провадження, невстановлені особи на території м. Одеси та Одеської області здійснюють зберігання з метою збуту, а також збут та транспортування з метою збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів, що становлять загрозу для життя і здоров'я людей.
Так, невстановлені особи влаштували місця зберігання на території м. Одеси з метою збуту та безпосередньо збут незаконно виготовлених підакцизних товарів у нежитлових приміщеннях.
Під час досудового розслідування допитано свідків, за адресами зберігання та збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів проведено НС(Р)Д, а саме візуальне спостереження за місцем у публічно доступних місцях, за результатами якого підтверджено факт збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів.
Так, на теперішній час встановлено, що невстановлені особи здійснюють незаконне зберігання з метою збуту та збут незаконно виготовлених підакцизних товарів за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлові приміщення в межах географічних координат: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 , НОМЕР_8 .
09.04.2026 року в ході досудового розслідування проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлові приміщення в межах географічних координат: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ; за результатами якого виявлено та вилучено майно, а саме:
1)Тютюнові вироби без марок акцизного податку України у загальній кількості 1 244 пачки, а саме:
?Monte Cristo - 47 пачок;
?Astru - 29 пачок;
?Прима - 6 пачок;
?Kent - 142 пачки;
?Sobranie - 40 пачок;
?Parliament - 94 пачки;
?Lifa - 42 пачки;
?Compliment - 67 пачок;
?Rothmans - 63 пачки;
?Camel - 39 пачок;
?Winston - 116 пачок;
?Lucky Strike - 42 пачки;
?King - 48 пачок;
?Desert - 47 пачок;
?OK - 52 пачки;
?Kansas - 28 пачок;
?Bond - 36 пачок;
?Marvel - 25 пачок;
?Marlboro - 78 пачок;
?Brut - 23 пачки;
?Urta - 105 пачок;
?Marshall - 75 пачок.
2) Тютюнові вироби з марками акцизного податку України, з ознаками підроблення у загальній кількості 37 пачок, а саме:
?Прима - 15 пачок;
?LD - 22 пачки.
3) Грошові кошти у загальній сумі 10 700 (десять тисяч сімсот) гривень;
4) Мобільний телефон марки «Redmi AP», IMEI: НОМЕР_9 , із сім-карткою « НОМЕР_10 »;
5) Мобільний телефон марки «ZTE Blade A36», IMEI1: НОМЕР_11 , із сім-карткою « НОМЕР_12 ».
Також, встановлено, що власником вищевказаного майна є ОСОБА_4 .
09.04.2026 року постановою детектива вищевказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Вивчивши клопотання та матеріали додані до нього, вислухавши думку прокурора, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Частина 2 ст. 167 КПК України закріплює, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Так, прокурором у клопотанні зазначено, що підставою тимчасового вилучення майна згідно п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України, є те, що вилучені під час обшуку речі та предмети є предметом кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 статті 170 КПК України, встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Так, прокурором у клопотанні зазначено, що метою накладення арешту на вилучене під час обшуку 09.04.2026 року майно, яке належить ОСОБА_4 , є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Пункт 2 ч. 2 ст. 173 КПК України закріплює, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею на даний час встановлено, що майно на яке накладається арешт відповідає критеріям ст. 98 КПК України, оскільки вилучені речі та предмети, можуть містити відомості щодо організації схеми щодо незаконного виробництва, зберігання, транспортування та збут незаконно виготовлених підакцизних товарів.
Накладення арешту на вилучені під час обшуку речі та предмети, потрібно для проведення їх детального огляду та у подальшому проведення судових експертиз та позбавлення власників можливості відчужувати вказане майно, або псування, втрати, знищення, перетворення, пересування, та його передачі.
Так, вилучені стороною обвинувачення під час обшуку речі та предмети можуть містити докази, які стосуються обставин вчинення даного кримінального правопорушення та можливих інших аналогічних кримінальних правопорушень, а тому є важливим доказом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 204, ч. 3 ст. 204 КК України.
Зв'язок даного майна із вчиненням кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 204, ч. 3 ст. 204 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.
При вирішені питання про арешт майна слідчий суддя враховує: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та можливого цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, їх специфіку і тяжкість. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов'язані із накладенням арешту обмеження є виправданими, співмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовуються.
Керуючись ст.ст. 132, 170, 172, 173, 175, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72024001310000005 від 15.04.2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 204, ч. 3 ст. 204 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення 09.04.2026 року обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлові приміщення в межах географічних координат: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , а саме:
1) Тютюнові вироби без марок акцизного податку України наступних марок:
?Monte Cristo - 47 пачок;
?Astru - 29 пачок;
?Прима - 6 пачок;
?Kent - 142 пачки;
?Sobranie - 40 пачок;
?Parliament - 94 пачки;
?Lifa - 42 пачки;
?Compliment - 67 пачок;
?Rothmans - 63 пачки;
?Camel - 39 пачок;
?Winston - 116 пачок;
?Lucky Strike - 42 пачки;
?King - 48 пачок;
?Desert - 47 пачок;
?OK - 52 пачки;
?Kansas - 28 пачок;
?Bond - 36 пачок;
?Marvel - 25 пачок;
?Marlboro - 78 пачок;
?Brut - 23 пачки;
?Urta - 105 пачок;
?Marshall - 75 пачок.
2) Тютюнові вироби з марками акцизного податку України, з ознаками підроблення у загальній кількості 37 пачок, а саме:
?Прима - 15 пачок;
?LD - 22 пачки.
3) Грошові кошти у загальній сумі 10 700 (десять тисяч сімсот) гривень;
4) Мобільний телефон марки «Redmi AP», IMEI: НОМЕР_9 , із сім-карткою « НОМЕР_10 »;
5) Мобільний телефон марки «ZTE Blade A36», IMEI1: НОМЕР_13 , із сім-карткою « НОМЕР_12 ».
Заборонити користуватись, розпоряджатись та відчужувати майно, на яке накладено арешт, до прийняття рішення, щодо зняття раніше накладеного арешту у встановленому законом порядку.
Виконання ухвали про арешт майна доручити органу досудового розслідування, в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 року.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_5