Справа№750/2863/26
Провадження №2/751/1896/26
20 квітня 2026 року місто Чернігів
Суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова Деркач О. Г.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Чернгівського територіального управління Державної судової адміністрації України про стягнення коштів,
01.04.2026 року на виконання ухвали Деснянського районного суду міста Чернігова від 13.03.2026 року до Новозаводського районного суду міста Чернігова надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського територіального управління Державної судової адміністрації України про стягнення коштів.
Відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч.9. ст.10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Стаття 13 Цивільного кодексу України визначає межі здійснення цивільних прав, зокрема, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства (ч.ч.2, 3, 4 ст.13 ЦК України).
Згідно ч.6 ст.13 ЦК України, у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
У своїй постанові від 14 березня 2019 року, по справі №9901/34/19, ВПВС дійшла висновку, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) судочинства.
Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Подана позовна заява ОСОБА_1 містить образливі та лайливі слова, чим заявник порушив вищевказані норми закону, відтак, враховуючи викладене вище, вважаю, що використання заявником в поданій заяві такої лексики є зловживання ним своїми процесуальними правами, у зв'язку з чим, приходжу до висновку про необхідність повернення заяви особі, що її подала на підставі ч.3 ст.44 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 44, 353, 354 ЦПК України,
Постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Чернгівського територіального управління Державної судової адміністрації України про стягнення коштів - повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя О. Г. Деркач