Справа № 740/6811/25
Провадження № 2/740/510/26
22 квітня 2026 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі
головуючого судді Шевченко І. М.,
за участі секретаря судового засідання Хомінець Т. В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», товариство) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
У грудні 2025 року позивач подав до суду вказаний позов, в якому просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 52921-03/2025 у розмірі 32 940,00 грн, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» (далі - ТОВ «Стар файненс груп») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 52921-03/2025, який підписано позичальником у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого товариство надало відповідачці фінансовий кредит у розмірі 8000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором. ТОВ «Стар файненс груп» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці грошові кошти в обсязі та в строк, визначені умовами кредитного договору. Однак відповідачка не виконала належним чином умови кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість. 29.07.2025 між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 29072025, відповідно до умов якого ТОВ «Стар файненс груп» відступило (передало) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Стар файненс груп» права вимоги до боржників, указаних у реєстрі боржників. Відповідно до договору факторингу № 29072025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі 32 940,00 грн, із яких: 8000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 8140,00 грн - заборгованість за процентами; 16 000,00 грн - заборгованість за штрафом; 800,00 грн - заборгованість за комісією за видачу кредиту. Усупереч умовам кредитного договору, не зважаючи на повідомлення, відповідач не виконав своїх зобов'язань та після відступлення позивачу права вимоги не здійснив жодних платежів для погашення боргу.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження за наявними в справі матеріалами без повідомлення (виклику) сторін.
Копію ухвали суду про відкриття провадження в справі надіслано судом відповідачу за адресою, що вказана у позові (зареєстроване місце проживання), і отримана нею, про що свідчить рекомендоване повідомлення з відміткою про вручення поштового відправлення. Відзиву на позов та/або заяв/клопотань відповідач не подавав до суду. При цьому копію позовної заяви з додатками надіслано позивачем відповідачці ще 15.11.2025, про що свідчить копія опису вкладення у цінний лист та фіскальний чек, додані до позовної заяви.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами. Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та ухвалення судового рішення за наявними матеріалами - не встановлено.
Дослідивши наявні у справі докази, кожного окремо та в сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що 24.03.2025 між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 52921-03/2025, який підписано останньою шляхом використання одноразового ідентифікатора електронного підпису Y322 (а. с. 5 - 9).
Відповідно до умов кредитного договору товариство надало клієнтці фінансовий кредит у розмірі 8000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнтка зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 120 днів, дата погашення кредиту - 21.07.2025.
Згідно з п. 1.1 кредитного договору товариство надає клієнтці фінансовий кредит у розмірі 8000,00 грн, а клієнтка зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за видачу кредиту відповідно до умов договору.
Згідно з п. 1.4 кредитного договору за користування кредитом нараховуються проценти у розмірі 0,90 % на день на залишок заборгованості; також передбачена комісія за видачу кредиту - 800,00 грн (10 % від суми кредиту); процентна ставка є фіксованою.
Згідно з п. 1.4.1 кредитного договору денна процентна ставка розрахована з урахуванням загальних витрат за кредитом; орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 2572,74 %, а орієнтовна загальна вартість кредиту 17 440,00 грн, з яких загальні витрати за кредитом 9440,00 грн.
ТОВ «Стар файненс груп» перерахувало кредитні кошти на рахунок відповідачки через платіжний сервіс iPay.ua, що підтверджується довідкою від 15.10.2025 за вих. № 3426_251015152133 (а. с. 15).
29.07.2025 між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 29072025, відповідно до якого ТОВ «Стар файненс груп» передало (відступило) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Стар файненс груп» права вимоги до боржників, указаних у реєстрах прав вимоги (а. с. 18 - 22).
Згідно з платіжною інструкцією № 23057 від 30.07.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» перерахувало ТОВ «Стар файненс груп» 4 639 600,59 грн як плату за відступлення прав вимоги згідно з договором факторингу № 290720025 від 29.07.2025 (а. с. 24).
Відповідно до копії реєстру боржників, що є додатком № 1 до договору факторингу № 290720025 від 29.07.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача у розмірі 32 940,00 грн, із яких: 8000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 8140,00 грн - заборгованість за процентами; 16 000,00 грн - за штрафом; 800,00 грн - заборгованість за комісією (а. с. 25).
Згідно з наданим ТОВ «ФК «ЄАПБ» розрахунком загальний залишок заборгованості за кредитним договором № 52921-03/2025 становить 32 940,00 грн, із яких: 8000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 8140,00 грн - заборгованість за процентами; 16 000,00 грн - за штрафом; 800,00 грн - заборгованість за комісією.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Згідно зі ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором, фактор зобов'язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, суд вважає надані позивачем на обґрунтування своїх вимог докази - належними та допустимими і такими, що підтверджують укладення відповідачем вищевказаного кредитного договору, який не оспорений відповідачем у встановленому законом порядку та згідно з презумпцією правомірності договору є правомірним (дійсним) станом на час розгляду справи в суді.
Щодо розміру заборгованості слід зазначити таке.
Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 16 000,00 грн у розумінні п. 6 Розділу IV Прикінцеві та Перехідні положення ЗУ "Про споживче кредитування", п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, задоволенню не підлягають, оскільки мають бути списані кредитодавцем.
З урахуванням вищевказаного суд не вбачає підстав для стягнення з відповідачки штрафу в розмірі 16 000,00 грн.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 16 940,00 грн, із яких: 8000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 8140,00 грн - заборгованість за процентами; 800,00 грн - заборгованість за комісією.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (51,42 %) у сумі 1245,60 грн.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76 - 81, 89, 141, 263 - 265, 274 - 279 ЦПК України, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; ЄДРПОУ 35625014) заборгованість у загальному розмірі 16 940 (шістнадцять тисяч дев'ятсот сорок) гривень.
У задоволенні позову в іншій частині вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; ЄДРПОУ 35625014) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1245 (одна тисяча двісті сорок п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. М. Шевченко