Справа № 740/566/26
Провадження № 2/740/1065/26
Іменем України
22 квітня 2026 року місто Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Роздайбіди О.В.,
при секретарі Дьоміній Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» (надалі - АТ «Ідея Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
03 лютого 2026 року АТ «Ідея Банк» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_2 суму заборгованості кредитним договором в розмірі 93887,67 грн та судовий збір у розмірі 3328,00 грн.
Позивач мотивує позов тим, що 19.11.2020 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № ЛБ01.21268.007194528. Відповідно до умов якого, відповідач отримав кредит в розмірі 102000 грн, зі сплатою 0,01% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором, графіком щомісячних платежів.
АТ «Ідея Банк» свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі. Відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений кредитним договором термін та не сплатив нараховані інші платежі, у тому числі проценти.
Остання сплата відповідачем/зарахування по кредитному договору здійснено 18.02.2022.
Внаслідок чого станом на 07.01.2026 утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 93887,67 грн, з яких: 56395,65 грн - прострочений борг; 7,02 грн - прострочені проценти; 37485,00 грн - прострочена плата за обслуговування кредиту.
У зв'язку з наведеним, позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20 лютого 2026 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Однак, у позовній заяві просив суд провести розгляд даної справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки в судове засідання відповідач не сповістив, тому суд виходить з того, що його неявка відбулась за неповажних причин. У встановлений судом строк відзив на позов не подав.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 19.11.2020 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № ЛБ01.21268.007194528 (а.с. 4).
Відповідно до умов договору АТ «Ідея Банк» надало відповідачу кредит у сумі 102000 грн, із процентною ставкою та типом 0,01% річних, фіксована; строк кредиту - 30 місяців (п.1 договору), дата повернення кредиту - 19.05.2023 (п.п.1.6 договору).
У відповідності до п.1.5 договору під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата, відповідно до п. 5 додатку №1 як «Плата за обслуговування кредитної заборгованості». Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в банку сплачується згідно діючих тарифів банку. Тарифи є невід'ємною частиною договору та розміщені на веб-сайті банку www.ideabank.ua.
Відповідач нанесенням власноручного підпису під цим договором, акцептував публічну пропозицію про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (п.2.3 договору). Відповідно до додатку №1 до договору сторонами погоджено графік щомісячних платежів за кредитом (а.с. зворотна сторона 4).
Відповідач ознайомився з інформацією про умови кредитування та вартість кредиту, що підтверджується його підписом.
Відповідно до меморіального ордеру № 7495076 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 102000,00 грн (а.с.18).
У зв'язку із невиконанням умов кредитного договору, на адресу відповідача банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань від 02.12.2025.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором ЛБ01.21268.007194528 від 19.11.2020 станом на 07.01.2026 заборгованість відповідача становить 93887,67 грн, з яких: 56395,65 грн - сума заборгованості за основним боргом; 7,02 грн - заборгованість за простроченими процентами; 37485,00 грн - заборгованість за простроченою платою за обслуговування кредиту (а.с. 22).
Вищевказаний розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано.
Водночас, вирішуючи питання про стягнення заборгованості у вищевказаному розмір, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до п.1.5 договору під час користування кредитом банк надавав позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі - ДКБОФО - за https://ideabank.ua/uk/about/public-contracts), за надання яких встановлена плата, відповідно до додатку № 1 як «Обслуговування кредитної заборгованості».
Згідно вказаного пункту договору, комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в банку, інші комісії за відкриття і ведення рахунку, сплачуються згідно з діючими Тарифами банку, які є невід'ємною частиною ДКБФО та розміщені на веб-сайті банку: https://ideabank.ua.
Відповідно до п.п.9.8.2, п.9.8 Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб за користування кредитом позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно графіку за договором кредиту, що включає в себе:
- надання інформації за рахунками позичальника з використанням телефонних каналів зв'язку, а саме зі стаціонарних телефонів в Україні, в Контакт-центрі банку, шляхом направлення sms-повідомлень щодо суми платежу за договором кредиту, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо;
- надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв'язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника;
- опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв'язку тощо.
Згідно з частиною першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на час укладення кредитного договору), після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 зазначила, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно кредитного договору, відповідачу встановлено плату за надання інформації щодо кредиту без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем, а значить, умови договору передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту, у тому числі на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку щодо погашення заборгованості.
Розмір плати за обслуговування кредиту визначений у пункті 5 додатку 1 кредитного договору (у графіку щомісячних платежів) та змінюється залежно від погашення кредиту (колонка 7.4).
При цьому не передбачено плати відносно послуг: за ведення рахунку (колонка 7.1), за розрахунково-касове обслуговування (колонка 7.2), комісія за надання кредиту (колонка 7.3).
Отже, надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов'язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено.
При цьому, одночасно пунктом 10.4.2 ДКБОФО визначено, що позичальник має право не частіше одного разу на місяць отримати у Банку надання безоплатної інформації про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої Банку, виписку з рахунків щодо погашення заборгованості та іншої інформації, яка повинна надаватися Позичальнику за законом.
Зміст пункту 1.5 кредитного договору контекстуально дублює положення пункту 10.4.2 ДКБОФО в розрізі послуг щодо надання інформації за кредитом (розмір заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої банку, виписку з рахунків щодо погашення заборгованості, тощо), проте в пункті 10.4.2 ДКБОФО кредитного договору безоплатно, а в пункті 1.5 кредитного договору - з оплатою наданих послуг.
Отже, відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною.
Враховуючи те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку, що положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах (та стосовно таких самих умов п.1.5 договору із АТ «Ідея Банк» щодо надання послуг з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості) викладена у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 639/907/20.
Такі висновки щодо застосування норм права викладені також у постанові Верховного Суду у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.
За наведених обставин, позов в частині стягнення комісії за обслуговування кредиту у розмірі 37485,00 грн є безпідставним, у зв'язку з чим у цій частині позову слід відмовити.
Водночас, як встановлено судом, згідно виписки по рахунку відповідачем було сплачено плату за обслуговування за користування кредиту за весь час кредитування в сумі 37485,00 грн (а.с. 19-21), у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що сплачені кошти в сумі 37485,00 грн підлягають зарахуванню в суму несплачених відсотків за користування кредитом та основного боргу.
Згідно доданого позивачем розрахунку заборгованість за основним боргом та процентами становить 56402,67 грн (56395,65+7,02).
Оскільки згідно виписки по рахунку, відповідачем було сплачено оплату за обслуговування за користування кредиту за весь час кредитування в сумі 37485,00 грн, то суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 18917,67 грн заборгованості за основним боргом (56402,67-37485,00).
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 12 ч. 3, 4, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Таким чином, за встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, оскільки відповідачем не вживаються заходи щодо добровільного погашення суми заборгованості по кредитному договору № ЛБ01.21268.007194528 від 19.11.2020, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги та стягнути з нього 18917,67 грн заборгованості за основним боргом.
В іншій частині позову слід відмовити за необґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3328,00 грн в дохід держави, який відповідно до ст. 141 ЦПК підлягає стягненню з відповідача, на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог (18,93%), а саме в сумі 629,99 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 1-18, 76- 81, 89, 141, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором ЛБ01.21268.007194528 від 19 листопада 2020 року у розмірі 18917 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот сімнадцять) гривень 67 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судовий збір у розмірі 629 (шістсот двадцять дев'ять) гривень 99 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк»; місцезнаходження: 79008, місто Львів, вулиця Валова, будинок 11; код ЄДРПОУ 19390819.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення суду може бути переглянуте Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.В. Роздайбіда