Справа № 766/5832/26
н/п 2/766/9878/26
про залишення позовної заяви без руху
21.04.2026 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Шестакова Я.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго», Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія «Шумен» щодо захисту прав споживачів та прохання сприяння у справедливому вирішенні спору про нарахування заборгованості, -
Позивач у квітні 2026 року звернулася до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго», Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія «Шумен», у якому просить:
допомогти розібратися в обставинах ненадання послуги з централізованого опалення до квартири АДРЕСА_1 за період 2022-2023 рр.;
визнати дії МКП «Херсонтеплоенерго» щодо нарахування плати за цей період незаконними;
посприяти у проведенні перерахунку МКП «Херсонтеплоенерго» та списати (анулювати) заборгованість за особовим рахунком № НОМЕР_1 к у сумі 6324,00 грн., оскільки послуга не надавалася через перекриття внутрішньобудинкових мереж подачі вертикальних стояків теплової енергії.
Вивчивши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст.175,177 ЦПК України, що є підставою для залишення такої позовної заяви без руху.
Згідно ч.5 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч.ч. 1 та 2 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Отже, у разі порушення (невизнання, оспорювання) суб'єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб'єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов'язань).
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріальноправові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Як правило, особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини (постанова Верховного Суду від 25.09.2019 року по справі № 753/2187/17).
Отже, реалізація права на судовий захист передбачає обов'язок позивача не лише вказати на порушення свого права, а й обрати належний та ефективний спосіб його захисту, який відповідає змісту порушеного права та характеру спірних правовідносин.
Разом із тим, аналіз змісту поданої позовної заяви свідчить, що позивачем обрано спосіб захисту, який сформульований нечітко, не відповідає вимогам закону та не забезпечує можливості ефективного судового захисту.
Зокрема, заявлені вимоги про «з'ясування обставин» та «сприяння у проведенні перерахунку» за своєю правовою природою не є самостійними способами захисту цивільного права у розумінні статті 16 Цивільного кодексу України, а фактично спрямовані на отримання роз'яснень або сприяння, що не входить до повноважень суду як органу правосуддя.
Крім того, позивач не конкретизував належним чином, у який саме спосіб має бути відновлено його право, зокрема: не визначено, чи просить він визнати нарахування протиправними (недійсними); чи ставиться вимога про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок із визначенням його порядку; чи заявляється вимога про припинення нарахувань або списання заборгованості як правовий наслідок встановлення факту ненадання послуги.
Водночас прохальна частина позовної заяви не узгоджується з викладеними обставинами та не містить чітко сформульованих позовних вимог у розумінні процесуального закону, що унеможливлює визначення предмета спору та меж судового розгляду.
За таких обставин позивачу необхідно уточнити позовні вимоги, визначивши належний та ефективний спосіб захисту порушеного права, який відповідає характеру спірних правовідносин, а також належним чином викласти прохальну частину позовної заяви із чітким формулюванням вимог, що підлягають судовому розгляду та можуть бути виконані у разі їх задоволення.
Крім того, позивачем у позовній заяві як співвідповідача зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія «Шумен», однак зміст позовної заяви не містить жодного обґрунтування того, у чому саме полягає порушення, невизнання чи оспорювання прав позивача з боку вказаного співвідповідача, не наведено відповідних обставин та не визначено окремих позовних вимог до нього, що унеможливлює встановлення предмета спору в цій частині та вирішення питання щодо належного складу сторін у справі.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.
Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго», Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія «Шумен» щодо захисту прав споживачів та прохання сприяння у справедливому вирішенні спору про нарахування заборгованості - залишити без руху.
Надати позивачу строк 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
СуддяЯ. В. Шестакова