Справа № 947/16348/26
Провадження № 2/947/4119/26
23.04.2026 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Подільського районного нотаріального округу Бобошко Наталія Євгенівна, про визначення частки померлого у спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування,
20.04.2026 року позивачем - ОСОБА_1 , через представника - адвоката Попова В.В., скеровано до Київського районного суду міста Одеси в електронній формі через підсистему Електронний суд позовну заяву до Одеської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Подільського районного нотаріального округу Бобошко Наталія Євгенівна, про визначення частки померлого у спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування, в якій позивачка просить суд:
- визначити, що частка померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 195, 90 кв.м. та житловою площею 83 кв.м становила 1/2 (одну другу) її частину;
- визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на 1/2 (одну другу) частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 195, 90 кв.м. та житловою площею 83 кв.м в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на 1/6 частину земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер 5110136900:09:003:0048 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказана позовна заява надійшла до суду та зареєстрована судом 20.04.2026року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову було розподілено судді Калініченко Л.В. та передано судді 21.04.2026 року.
Оглянувши позовну заяву, суддя дійшла до висновку про залишення заяви без руху, з наступних підстав.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем у позові заявлено:
- одну вимогу немайнового характеру;
- дві вимоги майнового характеру про визнання права власності, з зазначенням ціни позову за якими в сумі 4310193,85 грн.
Позивачкою до позовної заяви на підтвердження сплати судового збору надано квитанцію про сплату судового збору в сумі 13312,00 грн.
Перевіряючи сплату вказаного судового збору судом враховується наступне.
Закон України «Про судовий збір» визначає ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою позовної заяви:
- немайнового характеру, стягується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- майнового характеру, стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 року з 01 січня встановлений у розмірі 3328,00 гривень.
У відповідності до ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за пред'явленою позивачем в електронній формі через підсистему Електронний суд позовною заявою, яка містить вимогу немайнового та дві вимоги майнового характеру, підлягає сплаті судовий збір у наступних розмірах:
- за вимогою немайнового характеру про визначення частки померлого у нерухомому майні, з урахуванням застосування коефіцієнту 0,8, в сумі 1064,96 грн. (1331,20*80/100 = 1064,96);
- вимогою майнового характеру, з урахуванням застосування коефіцієнту 0,8, а також приймаючи, що 1 відсоток від визначеної позивачем ціни позову перевищує 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає сплаті судовий збір в сумі 13312,00 грн. (5 * 3328,00 = 16640,00; 16640,00 * 80 / 100 = 13312,00).
За наслідком чого вбачається, що за пред'явленим позивачкою позовом до суду підлягає сплаті судовий збір у загальному розмірі 14376,96 грн. (13312,00 + 1064,96 = 14376,96), а відтак позивачкою сплачено судовий збір у неналежному розмірі, сума недоплати становить у розмірі 1064,96 грн.
За наслідком чого позивачеві необхідно надати до суду документ на підтвердження доплати судового збору за подання до суду позовної заяви в сумі 1064,96 грн.;
- суд роз'яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526; Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача - UA758999980313171206000015756; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Призначення платежу - 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа);
- одночасно у разі сплати судового збору у належному розмірі, позивачеві необхідно надати відкоригований орієнтовний розрахунок судових витрат.
Роз'яснити позивачу, що у разі надання до суду додаткових документів до заяви, у відповідності до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен надати також належні докази на підтвердження надсилання копій таких документів іншим учасникам справи, з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Суд зазначає стороні позивача, що у відповідності до положень ч. 9 статті 43 ЦПК України, якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.
Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу.
Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 43, 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Подільського районного нотаріального округу Бобошко Наталія Євгенівна, про визначення частки померлого у спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вищевказаних недоліків поданої заяви, терміном в п'ять днів з дня отримання копії ухвали, та роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Керуючись ст. ст. 43, 175-177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Подільського районного нотаріального округу Бобошко Наталія Євгенівна, про визначення частки померлого у спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Калініченко Л. В.