СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/8632/26
ун. № 759/8303/26
про передачу справи за підсудністю
08 квітня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5), приватний виконавець Маєвська Владлена Олександрівна (01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 25/2, офіс 1) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
25.03.2026 ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва із вищевказаною заявою, в якій просить визнати виконавчий напис №60095, вчинений 25.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., таким, що не підлягає виконанню, стягнути із відповідача на користь позивача 8 110 грн. 76 коп., заборонити стягнення.
Крім того, позивачем скеровано до суду заяву про забезпечення позову.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2026 для розгляду даного позову визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Єросову І.Ю.
Приписами ст. 1 ЦПК України визначено, що Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
В силу ч. 1 ст. 2 Кодексу завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Змістом позовних вимог є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
За загальним правилом, закріпленим ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з положеннями ч. 12 ст. 28 ЦПК України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Як вбачається із долучених до позову документів, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Сулімою О.О. 01.12.2021 відкрито виконавче провадження №67709341.
В рамках даного виконавчого провадження 21.12.2021 постановою приватного виконавця звернено стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 , яку остання отримувала у ТОВ «Гараж мобайл груп».
У подальшому постановою приватного виконавця від 15.11.2024 звернено стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 , яку остання отримувала, працюючи у ФОП ОСОБА_2 .
26.03.2026 приватним виконавцем Маєвською В.О. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою звернено стягнення на доходи ОСОБА_1 , які вона отримує у ТОВ «Новус Україна».
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна.
Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Отже, законодавець пов'язує місце виконання рішення не з місцем знаходження кабінету/офісу державного/приватного виконавця, а саме з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника.
Із наданих позивачем документів вбачається, що місцем виконання виконавчого напису нотаріуса є ТОВ «Новус України», яке розташоване за адресою: м. Київ, пр-т. Європейського Союзу, 47 (Подільський район м. Києва). Тобто стягнення здійснюється за місцем роботи боржника.
Враховуючи, що місцезнаходження відповідача - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» знаходиться у м. Бровари Київської області, а виконання виконавчого напису нотаріуса здійснюється у Подільському районі м. Києва, тобто поза межами територіальної юрисдикції Святошинського районного суду м. Києва, суддя доходить обґрунтованого висновку про необхідність скерування позовної заяви ОСОБА_1 за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса - місцем роботи боржника.
Таким чином, суддя вважає за необхідне скерувати дану заяву для розгляду по суті до Подільського районного суду м. Києва.
Частиною 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Інтерпретація суті конструкції «суд, встановлений законом» викладена Європейським судом з прав людини (далі ЄСПЛ, Суд) у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України». Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію «суд, встановлений законом»: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
З наведеного вище вбачається, що розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1ст. 378 ЦПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, зокрема, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 2 вказаної статті закріплено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 19, 27, 28, 30, 31, 258-261, 352-354 ЦПК України, суддя
Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5), приватний виконавець Маєвська Владлена Олександрівна (01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 25/2, офіс 1) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - передати за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва (04071, м. Київ, вул. Хорива, 21).
Ухвала суду може бути оскаржена протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Єросова І.Ю.