СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/3658/26
ун. № 759/10613/26
22 квітня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , та подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 січня 2026 року за № 12026100080000144, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, освіта середня, фізична особа підприємець, одружений, має на утриманні неповноліттю дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , згідно ст. 89 КК України не судимий, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 301, ч. 4 ст. 301-1 КК України,
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 у межах строку досудового розслідування.
Клопотання мотивоване тим, що Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 10.11.2025, за адресою: АДРЕСА_2 , з метою отримання матеріальної вигоди, у ОСОБА_4 разом з ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на зберігання та збут відеопродукції порнографічного характеру, за попередньою змовою групою осіб.
З метою отримання матеріальної вигоди, останні, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10.11.2025 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , у невстановлений спосіб, на власні технічні пристрої, завантажили відеозображення порнографічного характеру, яке зберігали з метою подальшого збуту, після чого, збули за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , маючи протиправний умисел на збут порнографічного контенту з метою отримання матеріальної вигоди, у невстановлений досудовим розслідуванням час, за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою встановленого додатку «Telegram» з ID-номер НОМЕР_1 , створили профілі «ІНФОРМАЦІЯ_12» - з іменем користувача « ОСОБА_9 » та « ОСОБА_10 » - з іменем користувача « ОСОБА_11 », та розпочали листування з користувачами додатку «Telegram».
Продовжуючи реалізувати свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , маючи протиправний умисел на збут порнографічного контенту, 10.11.2025, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи власні технічні пристрої з доступом до мережі Інтернет, за допомогою встановленого додатку «Telegram» з ID-номер НОМЕР_1 , та створеного профілю « ОСОБА_12 » з іменем користувача « ОСОБА_9 », розпочали листування з користувачем додатку «Telegram» під псевдонімом « ОСОБА_13 ».
Під час листування, 10.11.2025 о 17 год. 38 хв., ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , за грошову винагороду на загальну суму 50 Євро, що відповідно до курсу Національного банку України, станом на 10.11.2025, складало 2425 грн., збули користувачу додатку «Telegram» під псевдонімом « ОСОБА_13 » шляхом надсилання у додатку Telegram порнографічний контент у вигляді 1 відеозображення під назвою
« 10 листопада 2025.mp4 »,
що містить зображення оголених осіб жіночої статі, які демонструють сцени статевих актів та імітуючи, при цьому, статеві акти неприроднім способом, що, відноситься до порнографії, за яке отримали на банківську платіжну картку «А банк» № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_8 .
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у зберіганні, збуту та розповсюдженні відеопродукції порнографічного характеру, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України.
Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 12.02.2026, за адресою: АДРЕСА_2 , з метою отримання матеріальної вигоди, у ОСОБА_4 , разом з ОСОБА_8 , виник повторний злочинний умисел на повторне зберігання та збут відеопродукції порнографічного характеру, за попередньою змовою групою осіб.
З метою отримання матеріальної вигоди, останні, у невстановлений досудовим розслідуванням час, за адресою: АДРЕСА_2 , у невстановлений спосіб, завантажили на власні технічні пристрої відеозображення порнографічного характеру, яке повторно зберігали з метою подальшого збуту, після чого, повторно збули за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , маючи протиправний умисел на збут порнографічного контенту, з метою отримання матеріальної вигоди, у невстановлений досудовим розслідуванням час за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою встановленого додатку «Telegram» з ID-номер НОМЕР_1 , створили профіль з псевдонімом « ОСОБА_9 », назву якого, у невстановлений досудовим розслідуванням час, змінили на « ОСОБА_14 » та розпочали листування з користувачами додатку «Telegram».
12.02.2026 року, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , маючи умисел направлений на повторне розповсюдження порнографічних зображень, усвідомлюючи, що їх дії носять незаконний характер, знаходячись у за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи власні технічні пристрої з доступом до мережі Інтернет, за допомогою встановленого додатку «Telegram» з ID-номер НОМЕР_1 , та створений профіль з псевдонімом « ОСОБА_14 », розпочали листування з користувачем додатку «Telegram» під псевдонімом « ОСОБА_15 ».
Під час листування, 12.02.2026 о 16 год. 36 хв., ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , збули користувачу додатку «Telegram» під псевдонімом « ОСОБА_15 » за грошову винагороду, шляхом надсилання у додатку «Telegram», порнографічний контент у вигляді 2 відеозображень під назвою:
«IMG_5641»,
«IMG_5568»,
що містять зображення оголених осіб жіночої статі, які демонструють сцени статевих актів та імітуючи, при цьому, статеві акти неприроднім способом, що, відноситься до порнографії., за що отримали грошові кошти в сумі 2700 грн. на банківську платіжну картку «АТ Райфайзен Банк Аваль» № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_8 ,
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у зберіганні, збуті та розповсюдженні відеопродукції порнографічного характеру, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України.
Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 12.02.2026, за адресою: АДРЕСА_2 , з метою отримання матеріальної вигоди, у ОСОБА_4 разом з ОСОБА_8 , виник злочинний умисел, спрямований на зберігання з метою подальшого збуту відеопродукції, яка відноситься до дитячої порнографії, за попередньою змовою групою осіб.
Так, з метою отримання матеріальної вигоди, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , маючи умисел на зберігання дитячої порнографії з метою збуту та розповсюдження, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , порушуючи суспільну мораль, тобто систему етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей в частині заборони поширення серед населення вульгарно-натуралістичної, цинічної, непристойної фіксації статевих актів із зображенням у будь-який спосіб дитини, всупереч «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», ратифікованої 20.06.2012 та Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, у невстановлений слідством спосіб та час, але не пізніше 12.02.2026, отримали у своє користування і розпорядження 3 відеофайли, під назвою:
document_4947632351661261762,
document_4947632351661261761,
document_4945074393693816456,
які відносяться до дитячої порнографії, які, станом на 27.02.2026, залишили у себе на зберіганні, маючи до них безперешкодний доступ до моменту викриття їх протиправних дій працівниками правоохоронних органів.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 301-1 КК України, а саме: в умисному зберіганні, з метою збуту та розповсюдження дитячої порнографії, вчинене групою осіб.
Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 12.02.2026, за адресою: АДРЕСА_2 , з метою отримання матеріальної вигоди, у ОСОБА_4 разом з ОСОБА_8 , виник злочинний умисел, спрямований на збут відеопродукції, яка відноситься до дитячої порнографії, за попередньою змовою групою осіб.
Так, з метою отримання матеріальної вигоди, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , маючи умисел на збут дитячої порнографії, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , порушуючи суспільну мораль, тобто систему етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей в частині заборони поширення серед населення вульгарно-натуралістичної, цинічної, непристойної фіксації статевих актів із зображенням у будь-який спосіб дитини, всупереч «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», ратифікованої 20.06.2012 та Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, у невстановлений слідством спосіб та час, але не пізніше 12.02.2026, отримали у своє користування і розпорядження 3 відеофайли, які відносяться до дитячої порнографії.
В подальшому, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , у невстановлений досудовим розслідуванням час за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою встановленого додатку «Telegram» з ID-номер НОМЕР_1 , використовуючи профіль з псевдонімом « ОСОБА_9 », назву якого у невстановлений досудовим розслідування час змінили на « ОСОБА_14 » та розпочали листування з користувачами додатку «Telegram».
12.02.2026, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , маючи умисел, направлений на збут і розповсюдження дитячої порнографії, усвідомлюючи, що їх дії носять незаконний характер, знаходячись у за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи власні технічні пристрої з доступом до мережі Інтернет, за допомогою встановленого додатку «Telegram» з ID-номер НОМЕР_1 , та створений профіль з псевдонімом « ОСОБА_14 », розпочали листування з користувачем додатку «Telegram» під псевдонімом « ОСОБА_15 ».
Під час листування, 12.02.2026 о 17 год. 08 хв., 17 год. 10 хв. та 17 год. 11 хв., ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , за грошову винагороду на загальну суму 2600 грн., збули користувачу додатку «Telegram» під псевдонімом « ОСОБА_15 », шляхом надсилання у додатку «Telegram», 3 відеофайли, які відносяться до дитячої порнографії під назвою:
document_4947632351661261762,
document_4947632351661261761,
document_4945074393693816456,
які з моменту придбання та завантаження, збули за грошові кошти, які отримали на банківську платіжну картку «АТ Райфайзен Банк Аваль» № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_8 ,
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 301-1 КК України, а саме: в умисному збуті та розповсюдження дитячої порнографії, вчинене групою осіб.
Крім цього, ОСОБА_4 ,. у період час з березня місяця, але не пізніше травня місяця 2018 року, у невстановлений органом досудового розслідування день та час, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел, спрямований на задоволення своєї статевої пристрасті шляхом вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним та оральним проникненням в тіло своєї падчерки ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якою ОСОБА_4 перебував у сімейних відносинах і фактично являвся особою, який повинен займатись її вихованням, та, яка не досягла чотирнадцяти років, з використанням геніталій, незалежно від її добровільної згоди.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , з березня місяця але не пізніше травня місяця 2018 року, у невстановлений органом досудового розслідування день та час, перебуваючи за місцем проживання у АДРЕСА_1 , користуючись відсутністю своєї співмешканки вдома та відсутністю інших дорослих осіб, а також, безпорадним станом своєї падчерки ОСОБА_16 , яка, в силу малолітнього віку, не могла чинити йому активний опір, використовуючи свою значну вікову та фізичну перевагу, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, маючи намір на задоволення статевої пристрасті, та ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, ОСОБА_4 , із застосуванням психологічного примусу, що полягало у використанні довірливого ставлення до себе та маніпулюванні таким відношенням, здійснив зґвалтування, тобто вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із оральним та вагінальним проникненням в тіло своєї малолітньої падчерки - ОСОБА_16 , з використанням геніталій, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, а саме: у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчинені щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, та яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.
Враховуючи вищевикладене та те, що перебуваючи на волі, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду розуміючи неминучість покарання, незаконно впливати на інших учасників, та вчинити інше кримінальне правопорушення, а також те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст. 176 КПК України, не здатні запобігти зазначеним ризикам, є необхідність продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 підтримав подане клопотання та зазначив, що існують підстави для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування. Просив клопотання задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність належного обґрунтування необхідності подальшого застосування саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що стороною обвинувачення не доведено неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу. Вважав, що достатнім є застосування цілодобового домашнього арешту. Також звернув увагу на відсутність у клопотанні обґрунтування щодо альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та просив зменшити її розмір.
Заслухавши думку учасників клопотання, дослідивши надані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
27.02.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 301, ч.ч. 1,4 ст. 301-1 КК України.
17.03.2026 ОСОБА_4 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 301-1, ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 301 КК України.
Вина підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 301-1, ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 301 КК України, повністю підтверджується зібраними матеріалами досудового слідства, а саме:
- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 16.01.2026;
- протоколами допиту потерпілої ОСОБА_16 від 16.01.2026;
- протоколом огляду місця події від 16.01.2026 в ході якого у ОСОБА_16 було вилучено мобільний телефон марки «Iphone 12 Pro Max», IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , який остання добровільно надала для огляду;
- протоколом огляду предмету від 20.01.2026;
- протоколами оглядів предметів від 10.03.2026;
- протоколами оглядів предметів від 11.03.2026;
- протоколами оглядів предметів від 12.03.2026;
- протоколом огляду предмету від 06.04.2026;
- протоколами допитів свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ;
-протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_20 ;
-висновком експерта № СЕ-19/111-26/3733-МЗ від 10.02.2026;
-висновком експерта № СЕ-19/111-26/8799-МЗ від 24.02.2026;
-протоколом проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 13.02.2026;
-протоколом огляду покупця від 12.02.2026;
-протоколом обшуку проведеним за місцем проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_8 від 27.02.2026;
- протоколами затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27.02.2026;
-протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_8 від 27.12.2026;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
28.02.2026 слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 27.04.2026 (включно).
Постановою прокурора Київської міської прокуратури продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 27.05.2026.
Згідно з положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 178 КПК України передбачені обставини, які враховуються при обрані запобіжного заходу, якими є: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч.3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, якщо спочатку тяжкість злочину та підозра, що особа може втекти чи зашкодити слідству, можуть бути достатніми підставами для обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, то тим більше вагомими і конкретними мають бути підстави для продовження заходу.
Згідно ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.Відповідно до ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також неможливість завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Щодо доводів захисника про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя зазначає наступне.
Підозрюваному ОСОБА_4 інкримінується вчинення низки злочинів, серед яких є особливо тяжкий злочин, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років. Високий ступінь тяжкості можливого покарання у сукупності з характером злочину значно посилює ризик переховування від суду, що не може бути нівельовано лише обмеженням права залишати житло.
Слідчий суддя вважає неспроможним твердження захисту про достатність домашнього арешту для запобігання ризику впливу на учасників провадження. Враховуючи, що підозрюваний проживає за однією адресою з потерпілою та свідками, перебування його за цією ж адресою або навіть за іншою, але з доступом до засобів зв'язку, створює реальну та безпосередню загрозу незаконного впливу на потерпілу особу з метою зміни нею показань. Застосування домашнього арешту за місцем проживання в даному випадку є неможливим через необхідність ізоляції підозрюваного від потерпілої.
Щодо прохання захисту про зменшення розміру застави. Слідчий суддя зауважує, що ОСОБА_21 раніше розмір застави не є завідомо непомірним, оскільки він має виконувати стримуючу функцію. Зменшення застави за наявності ризику повторного вчинення аналогічних злочинів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Таким чином, цілі кримінального провадження та безпека потерпілої дитини в даному конкретному випадку переважають право підозрюваного на свободу, а альтернативні запобіжні заходи, на яких наполягав захист, є недостатніми для нейтралізації встановлених ризиків .
Враховуючи те, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 закінчується і змінити йому запобіжний захід з урахуванням особи підозрюваного і в силу тяжкості скоєного ним злочину не видається за можливе, досудове розслідування у встановлений законом строк не видається за можливе закінчити, а також раніше заявлені ризики при обрані запобіжного заходу не зменшились, а менш суворі запобіжні заходи є не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, а також більш м'який захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого , слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання і продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого, яке підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176,177, 178, 181, 194, 309, 395 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання старшого слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , та подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 січня 2026 року за № 12026100080000144, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, освіта середня, фізична особа підприємець, одружений, має на утриманні неповноліттю дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , згідно ст. 89 КК України не судимий, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 301, ч. 4 ст. 301-1 КК України - задовольнити
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.05.2026 року включно і утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 625600 (шістсот двадцять п'ять тисяч шістсот) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції, після внесення якої ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду з встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками, та іншими особами з приводу обставин кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідного відділу Державної міграційної служби України свій закордонний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання, покладених на нього обов'язків застава звертається в дохід держави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів групи прокурорів у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, обчислювати з дня внесення застави до 27.05.2026 включно.
Копію ухвали вручити підозрюваному та прокурору, а також надіслати до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст складено 23.04.2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1