СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/4246/26
ун. № 759/27742/25
про зупинення провадження
20 квітня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Єросової І.Ю.,
при секретарі Біляку М.О.,
за участі представника позивача - адвоката Губського В.Є.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ганжі Андрія Олексійовича про зупинення провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП,
18.11.2025 адвокат Губський В.Є., який діє в інтересах позивача, звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із вищевказаним позовом, в якому просить стягнути із відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 120 926 грн. 65 коп., моральну шкоду у розмірі 20 000 грн. 00 коп., а також понесені судові витрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2025 для розгляду даної позовної заяви визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Єросову І.Ю.
Ухвалою від 24.11.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
29.01.2026 через систему «Електронний суд» надійшов відзив ОСОБА_1
12.02.2026 через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив представника позивача - адвоката Губського В.Є.
17.02.2026 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ганжі А.О. про зупинення провадження, яке адвокат обґрунтовує перебуванням відповідача на військовій службі та неможливості брати участь у судових засіданнях.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Губський В.Є. заперечує щодо задоволення клопотання про зупинення, вказуючи на те, що відповідач не надав суду переконливих доказів фактичної неможливості брати участь у розгляді справи, оскільки відомостей зазначені у наданих довідках свідчать про те, що ОСОБА_1 з грудня 2025 року не бере участі у бойових діях (довідка форми 6). Більше того, клопотання було подано після подачі стороною відповідача відзиву, а інтереси ОСОБА_1 представляє адвокат Ганжа А.О. Окремо зауважує, що ДТП мало місце у м. Києві. При цьому, перебування особи на військовій службі не є безумовною підставою для зупинення провадження у справі. Крім того, адвокат зазначає, що довідки про перебування ОСОБА_1 на військовій службі отримані стороною відповідача у січні 2026 року, після чого подали відзив на позовну заяву і лише у лютому 2026 звернулися до суду із клопотанням про зупинення провадження.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Ганжа А.О., будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату і час розгляду справи, до суду не прибули, жодних заяв чи клопотань, у тому числі й про відкладення, на адресу суду не скеровували.
Суд, вислухавши доводи представника позивача, дослідивши наявні у розпорядженні суду документи, дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи (пункт 10 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Дотримання розумних строків розгляду справи є важливим та одним з пріоритетних принципів цивільного судочинства. Поряд із цим існують обставини, за яких суд має право або ж зобов'язаний зупинити провадження у справі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.
Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань судочинства.
Дотримання судом процесуальних норм під час зупинення провадження у справі сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності, оскільки сторони мають право очікувати, що ці норми будуть застосовані.
У цивільному процесі підстави зупинення провадження регламентовані статтями 251 та 252 ЦПК України. Стаття 251 ЦПК України встановлює обов'язок для суду зупиняти провадження у справі на відміну від статті 252 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зазначені норми права забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов'язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Отже, правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов'язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.
Суд звертає увагу, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні з 24.02.2022 введений воєнний стан, який діє дотепер.
Отже, з урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, для вирішення питання про зупинення провадження у даній справі має значення перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Стороною відповідача надано суду довідку форми 5, видану військовою частиною НОМЕР_1 від 15.01.2026 №2545/51, якою підтверджується перебування ОСОБА_1 на військовій службі за призовом під час мобілізації, звання - майор (т. 1 а.с. 102).
Також суд бере до уваги надану довідку форми 6, якою підтверджується безпосередня участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України (т. 1 а.с. 103-104).
Витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.02.2026 підтверджується, що майор ОСОБА_1 вибув у розпорядження військової частини НОМЕР_2 , яка дислокується у АДРЕСА_3 , для виконання бойових завдань (т. 1 а.с. 101).
За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідачем та його представником надано суду достатні докази для підтвердження перебування ОСОБА_1 на військовій службі, що є достатньою підставою для зупинення даного провадження. Більше того, з огляду на підставу зупинення провадження, зупинення провадження у даному випадку є саме обов'язком, а не правом, суду.
У свою чергу, суд відхиляє доводи сторони позивача про те, що наданих документів (довідок) недостатньо для висновку суду про необхідність зупинення даного провадження, оскільки такі документи видані за формою, затвердженою законодавством, з їх змісту вдається ідентифікувати особу відповідача, зазначеними даними підтверджується перебування ОСОБА_1 на військовій службі.
Також суд не вважає спроможними твердження адвоката Губського В.Є. про те, що особа, яка просить зупинити провадження, повинна обов'язково перебувати на військовій службі і виконувати бойові завдання.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2025 у справі №754/947/22 витлумачено, що приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України не пов'язують можливість застосування цієї норми права з умовою перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - військовослужбовця у військовій частині, що залучена до ведення безпосередніх бойових дій. До того ж військовослужбовець упродовж особливого періоду може в будь-який момент бути відрядженим до військової частини, задіяної до таких дій (підпункт 4-1 пункту 251 розділу XIV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008). Сучасні форми та способи ведення війни, виконання бойових завдань вимагають участі у бойових діях та захисті суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України не тільки по умовній лінії фронту.
Таким чином, не перебування ОСОБА_1 у зоні бойових дій та не виконання останнім бойових завдань не є підставою для відмови у задоволенні клопотання про зупинення провадження.
На переконання суду, не впливає на вирішення питання про зупинення провадження у зв'язку з проходження відповідачем військової служби наявність у ОСОБА_1 представника (адвоката Ганжі А.О.) та попереднє подання стороною відповідача відзиву на позовну заяву, оскільки ЦПК України не визначає часові проміжки, коли саме учасник справи повинен заявити клопотання про зупинення справи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України. Учасник справи самостійно на власний розсуд у визначений ним час приймає рішення про ініціювання перед судом питання про зупинення провадження. При цьому, закон також не визначає тривалість довідки, виданої військовою частиною, яка підтверджує факт перебування особи на військовій службі.
Суд критично ставиться до тверджень сторони позивача про те, що ДТП, яке стало підставою для звернення до суду із даним позовом, було вчинено саме у м. Києві, що свідчить про перебування відповідача не на військовій службі. Дійсно, як вбачається із долучених до позову документів, ДТП мало місце у м. Києві, однак перебування відповідача у м. Києві у певний період не свідчить про звільнення його із військової служби чи наявність дійсної можливості фізично брати участь у судових засіданнях.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідач ОСОБА_1 проходить військову службу у складі Збройних Сил України, тобто існують обставини відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, що унеможливлюють проведення розгляду цивільної справи та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі, відповідач, незважаючи на те, що має повноваженого представника в особі адвоката Ганжі А.О., бажає особисто брати участь у розгляді справи, а тому суд вважає за необхідне клопотання відповідача про зупинення провадження задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.
Таким чином, після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто, припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, відповідач зобов'язаний повідомити про це суд.
Керуючись ст.ст.1, 2, 4, 5, 12, 13, 251-253, 258-261, 352-355 ЦПК України, суд
Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ганжі Андрія Олексійовича про зупинення провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП - задовольнити.
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП - зупинити.
Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, зобов'язати відповідача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Ганжу А.О. повідомити про це суд невідкладно.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Єросова І.Ю.