Справа№487/7606/23
Провадження №2/487/97/26
Іменем України
21.04.2026 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді - Щербини С.В.,
із секретарем судового засідання - Брижатою А.С.,
за відсутності учасників справи належним чином повідомлених про місце, дату та час розгляду справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в підготовчому провадженні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Ремешевського Євгена Анатолійовича про призначення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
19 жовтня 2023 року ОСОБА_3 звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_1 , яким просив стягнути з відповідача на його користь суму боргу за договором позики від 05 жовтня 2019 року в сумі 50000 доларів США, посилаючись на невиконання відповідачем умов взятого на себе зобов'язання. Заходи досудового врегулювання спору виявилися без результативними, що послугувало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Заочним рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 29 грудня 2023 року позовні вимоги задоволено.
Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 12 червня 2024 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ремешевського Є.А. про перегляд заочного рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 грудня 2023 року задоволено.
Заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 грудня 2023 року по справі №487/7606/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу - скасовано та призначено справу до розгляду в загальному позовному проваджені.
Призначено підготовче судове засідання по справі.
06 грудня 2024 року представник відповідача - адвокат Ремешевський Є.А. звернувся до суду із клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.
У якому вказував про неможливість прибути відповідача у судове засідання призначене на 06 грудня 2024 року у зв'язку з перебуванням за кордоном, просив розгляд справи відкласти на іншу дату та зобов'язувався з'явитись до суду для надання зразків підпису.
В подальшому представником відповідача неодноразово було подано вільні зразки підпису для проведення експертизи.
Також в подальшому судові засідання неодноразово відкладались за заявою представника відповідача.
У судове засідання призначене на 21 квітня 2026 року позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач та представник відповідача у судове засідання не з'явились про причини своєї неявки не повідомили. Представник відповідача повідомлявся шляхом направлення судової повістки за допомогою системи Електронний суд.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання про призначення експертизи не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Практика ЄСПЛ неодноразово при вирішенні питання справедливості судового розгляду базувалася на положеннях щодо визначення і дотримання строків судового процесу та його стадійності, оскільки саме ці положення дисциплінують учасників процесу, тим самим справедливо регулюють процесуальну поведінку сторін, визначаючи для них рівні умови для доведення своєї правової позиції.
Крім того, суд здійснює провадження у справі з дотримання принципу пропорційності відповідно до положень ст. 11 ЦПК України.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом».
Відповідно до ст.102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути виготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Так, відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування ( ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 ЦПК України.
Пунктом 1.2 Розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України08.10.1998.№ 53/5 (зі змінами та доповненнями) зазначено, що основним із підвидів експертизи є почеркознавча експертиза.
Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Об'єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів (п. 1 Науково-методичних рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5).
Пунктом 1.3 п. 1 Науково-методичних рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України08.10.1998№ 53/5 для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації. Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов'язаними зі справою, так і не пов'язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням такої експертизи. Встановити достовірність підпису та почерку можливо лише шляхом призначення судової почеркознавчої експертизи, яка призначається судом на підставі ухвали суду, якщо позивач в даному випадку доведе наявність підстав для призначення почеркознавчої експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 107 ЦПК України, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
Виходячи з вимог вищенаведеного, саме суд зобов'язаний надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації, направляючи справу на експертизу.
Відтак, на момент вирішення питання щодо призначення судової почеркознавчої експертизи за клопотанням сторони відповідача, ним повинні були бути надані суду вільні, умовно вільні та експериментальні зразки його підпису, однак стороною відповідача до справи долучено лише вільні зразки підпису, що позбавляє суд вирішити питання про призначення у цій справі експертизи.
Крім того, відповідач у судове засідання після звернення до суду із клопотання про призначення експертизи не з'явився, що позбавляє суд можливість здійснити відбір його експериментальних зразків.
Статтею 105 ЦПК України визначено, що призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров'я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи відсутні, а тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Керуючись ст. 11, 12, 103,126, 209, 222 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Ремешевського Євгена Анатолійовича про призначення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя С.В. Щербина