Справа № 138/2493/25
Провадження №:2/138/138/26
23 квітня 2026 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:
головуючого судді Ясінського Ю.А.,
за участю секретаря Сілантьєвої Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
01.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до Могилів-Подільського Міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.07.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №618072356 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно з умовами договору відповідачу було надано кредит у сумі 23 000 грн. на умовах строковості, зворотності та платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов договору. 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого було продовжено відповідно до Додаткової угоди. Відповідно до вказаного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, зокрема і право вимоги до відповідача за кредитним договором № 618072356. Також, 30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01. Відповідно до умов вказаного договору від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором. 08.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 08/0725-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 618072356. Разом з тим, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору у нього виникла заборгованість, яка становить 42 462,30 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 19 627,46 грн. та заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом в сумі 22 834,84 грн. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за вказаним кредитним договором в загальній сумі 42 462,30 грн. та судові витрати.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дана цивільна справа знаходилася на розгляді у судді ОСОБА_2 .
Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 09.09.2025 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, роз'яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
У зв'язку із виведенням зі штату судді ОСОБА_2., згідно з повторним автоматизованим розподілом, вказана справа передана судді Ясінському Ю.А. на розгляд, та ухвалою від 03.03.2026 прийняти до свого провадження.
Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за відсутності представника. Крім того надіслав до суду заяву про розгляд справи у відсуьність позивача та його представника, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про проведення судового розгляду у його відсутність, зазначивши, що свою позицію у справі підтримує у повному обсязі, додаткових пояснень нен має, письмові пояснення надав раніше.
Згідно відзиву відповідача на позовну заяву від 16.12.2025, останній зазначає, що у задоволені позову ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» необхідно відмовити у повному обсязі, оскільки обставини на які посилається позивач, не відповідають дійсності, та не обгрунтовані. Відповідач ОСОБА_1 заперечує щодо укладення кредитного договору № 618072356 від 22.07.2021 з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», зазначииши, що не отримував кошти в розмірі 23 000 грн. 22.07.2021 на свою банківську картку № НОМЕР_1 , не отримував кредитний договір на свою електронну пошту та не підписував кредитний договір за допомогою одноразового ідентифікатора MNV59E6H. Також відповідач зазначає, що насправді між ним та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» був укладений кредитний договір № 635498687 від 21.07.2021 на суму 20 000 гривень. Згідно пункту 1.2. Кредитного договору № 618072356 від 22.07.2021 та пункту 1.2. Кредитного договору № 635498687 від 21.07.2021 - кредит надається строком на 140 (сто сорок) днів. Таким чином строк по кредитному договору № 635498687 від 21.07.2021 спливає 09.12.2021, а строк по кредитному договору № 618072356 від 22.07.2021 спливає 10.12.2021. Відповідач посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду України від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10 цс 18), пунктом № 92 якої передбачено, що якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з частиною п'ятою статті 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. На підставі викладеного, посилаючись на необхідність застосування строку позовної давності в три роки по кредитним договорам № 635498687 від 21.07.2021 та № 618072356 від 22.07.2021 (застосовування до кожного окремого платежу зазначеному в Додатку № 1 графіку платежів кредитного договору), відповідач просить відмовити у задоволенні позову ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» у зв'язку з неукладенням між ним та останньою кредитного договору № 618072356 від 22.07.2021 або застосувати строк позовної давності до правовідносин, які виникли із кредитного договору № 635498687 від 21.07.2021 та кредитного договору № 618072356 від 22.07.2021.
Згідно відповіді на відзив представника позивача від 17.12.2025, останній заперечив факт неукладення кредитного договору № 618072356 від 22.07.2021 між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», посилаючись на саме природу вказаного кредитного договору, який був укладений у формі електронного документу з використанням електронного підпису, для укладення якого відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua та обрав для себе у вбудованому калькуляторі бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, після чого заповнив відповідну заявку на кредит, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та вказав логін і пароль (унікальний алфавітно-числовий набір символів) для входу в Особистий Кабінет. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем не був би укладений. Відповідач ознайомившись з усіма істотними умовами оферти надав згоду шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписується відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Акцептом, який містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатору, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення іконки «відправити/підписати». Вказана іконка могла стати активною лише після введення Одноразового ідентифікатора. Зазначений ідентифікатор згенерований Товариством в Інформаційно-телекомунікаційній системі та був надісланий Відповідачу в СМС-повідомленні. Одноразовий персональний ідентифікатор № MNV59E6H направлено Відповідачу 22.07.2021 о 7:55:49 на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_2 , одноразовий персональний ідентифікатор № MNV59E6H введено Відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 22.07.2021 о 7:56:08. Таким чином, кредитний договір підписаний відповідачем з використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та за відсутності належних доказів про те, що договір укладено іншою особою, можна дійти обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання відповідного договору недійсним. Крім того, представник позивача звернув увагу, що відповідач відповідно до Розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», на виконання умов договору здійснював часткові платежі у загальному розмірі 7 377,30 гривень, що свідчить про визнання ним кредитного договору. З приводу строкі позовної давності представник позивача зазначив, що кредитний договір № 618072356 від 22.07.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укоадено на суму 23 000 грн. строком 140 днів, таким чином кінцева дата повернення кредиту визначається 09.12.2021. Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (№211), запроваджено з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України карантин. У подальшому його було неодноразово продовжено (востаннє постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020, якою продовжено карантин до 30.06.2023). Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ, який набрав чинності 02.04.2020,прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені пунктом 12. Згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728,786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Тобто, продовження строків позовної давності в період дії карантину є безумовним та автоматичним в силу закону, і тому обґрунтування причин, за яких дія карантину не дала б змоги особі подати позов вчасно, не вимагається. Таким чином, якщо закінчення строку позовної давності припадає на період після 02.04.2020, то він продовжується до кінця дії карантину, тобто до 30.06.2023. Разом з тим, Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, а саме: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Відповідно, дана норма передбачає, що строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк дії воєнного стану. Таким чином, оскільки законодавець зупинив перебіг позовної давності, позивач дотримався її строків та реалізує своє беззаперечне право на справедливий суд відповідно до Конституції України.
Відповідно до додаткових пояснень відповідача від 08.02.2026, повторно заперечуючи факт укладення між ним та первісним кредитором кредитного договору 618072356 від 22.07.2021 на суму 23 000,00 грн, звернув увагу що в позовній заяві позивач не зазначав факт здійснення часткових платежів відповідачем у розмірі 7 377, 30 грн., про що вже зазначив у відповіді на відзив відповідача. Повторив свої вимоги, зазначені у відзиві на позовну заяву від 16.12.2025.
Відповідно до додаткових пояснень у справі представника позивача від 11.02.2026 останній зазначив, що відповідно до кредитного договору № 618072356 від 22.07.2021 сторони погодили наступні умови: за цим договором кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 23000, 00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» - Кредитна лінія надається строком на 140 днів від дати отримання кредиту позичальником. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється в розмірі 251,85 % річних, що становить 0,69 % в день від суми кредиту за час користування ним (дисконтна процентна ставка) (пункт 1.4.). На умовах викладених в п. 1.6. Договору, до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50 % річних, що становить 1,30 % в день від суми кредиту за час користування ним (базова процентна ставка) (пункт 1.5.). Умови нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів здійснений не пізніше строку вказаного в Графіку платежів за цим Договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим Договором умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня що слідує за датою платежу. У разі якщо позичальник погасить прострочену заборгованість за договором, умови у вигляді нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості (пункт 1.6.). Повернення частини кредиту та всіх нарахованих процентів здійснюється раз в два тижні (кожні 14 днів) починаючи з першого тижня користування кредитом. Рекомендований розрахунок сукупної вартості кредиту, суми та дати платежів, які здійснюються в ануїтетній формі, зазначаються в Графіку платежів, що є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до Договору) (пункт 1.7.). Таким чином, алгоритм нарахування заборгованості узгоджений Кредитним договором. В період з 23.07.2021 по 05.08.2021 -нарахування відсотків за договором кредиту здійснювались за Дисконтною процентною ставкою, тобто 23 000,00 грн. (тіло Кредиту)*0,69/100 = 158,70 грн. в день (пункт 1.4. Договору). 06.08.2021 позичальником було здійснено частковий платіж у розмірі 3 688,65 грн. з яких 1 466,85 - за тілом кредиту та 2 221,80 - за нарахованими відсотками. В період з 06.08.2021 по 17.08.2021 нарахування продовжились здійснюватися за Дисконтною процентною ставкою на фактичну суму залишку кредиту, тобто 21 533,15 грн. (тіло Кредиту)*0,69/100 = 148,58 грн. в день (пункт 1.4. Договору). 17.08.2021 позичальником було здійснено частковий платіж у розмірі 3 688,65 грн. з яких 1 905,69 грн. - за тілом кредиту та 1 782,96 грн. - за нарахованими процентами. В період з 18.08.2021 по 02.09.2021 - нарахування продовжились здійснюватися за Дисконтною процентною ставкою на фактичну суму залишку кредиту, тобто 19 627,46 грн. (тіло Кредиту)*0,69/100 = 135,43 грн. в день (пункт 1.4. Договору). У зв'язку з неналежним виконанням Позичальником зобов'язання щодо внесення платежу у строки та розмірах, визначених Графіком платежів, в період з 03.09.2021 по 09.11.2021 нарахування за користування кредитними коштами розпочалось за Базовою процентною ставкою, тобто: 19 627,46 грн. (тіло Кредиту)*1,30/100 = 255,16 грн. в день (пункт 1.5. Договору). 09.11.2021 право вимоги за кредитним договором перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» відповідно договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 згідно Витягу з реєстру прав вимоги № 159 та новим кредитором стало ТОВ «Таліон плюс». Оскільки до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, нарахування за користування грошовими коштами продовжились відповідно до процентної ставки встановленої пунктом 1.5. Договору до 22.11.2021. Наступними факторами жодних нарахувань не здійснювалось. Таким чином, нарахування відбувались 122 дня, що відповідає умовам Договору погоджених Сторонами. Наступними факторами жодних нарахувань не здійснювалось.
Вказане відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до такого висновку.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції, яка діяла на момент укладання кредитного договору) визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд встановив, що 22.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_3 укладений Договір № 618072356, який підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором (MNV59E6H, відправлено 22.07.2021 7:55:49, введено 22.07.2021 7:56:08).
Отже, Договір був укладений в електронній формі, який відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України "Про електронну комерцію" прирівнюється до письмової форми.
Відповідно до Довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" відповідачем заявка на кредит подана 22.07.2021 року, о 7:54, договір відправлений позичальнику 30.07.2021. Акцепт оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором): Одноразовий ідентифікатор MNV59E6H відправлено позичальнику 22.07.2021 7:55:49 на номер телефону НОМЕР_2 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікатор введено позичальником/відправлено Товариству 22.07.2021 7:56:08, перерахування грошових коштів позичальнику 22.07.2021 7:56:16.
Позичальник має можливість завантажити собі на персональний комп'ютер проект договору (оферту) в електронному вигляді, як це передбачено абз. 2 ч. 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію".
Одночасно з переходом на сторінку ознайомлення з офертою, Товариством генерується та відправляється, на номер телефону, вказаний позичальником в заявці на кредит, персональний одноразовий ідентифікатор, який використовується позичальником для підписання електронного договору.
Введення одноразового персонального ідентифікатора і є вчиненням дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, а саме - акцептом в розумінні ч. 3 п. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію".
У разі вчинення дій спрямованих на прийняття оферти, Позичальник повідомляється про те, що Товариством ініційовано грошовий переказ за реквізитами електронного платіжного засобу, вказаного Позичальником в Заявці на кредит.
Одночасно з підписанням договору, Товариство відправляє на електронну адресу, вказану Позичальником у Заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та з вкладеним в нього примірником договору.
Отже, інформаційно-телекомунікаційною системою Товариства роз'яснюється Позичальнику, що у разі його згоди з офертою Товариства, необхідно ввести одноразовий ідентифікатор отриманий від Товариства і відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі та натиснути кнопку "ТАК", що одночасно є підписанням договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, як і було зроблено відповідачем.
Тобто, без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіну і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 не був би укладений.
Таким чином, Кредитний договір № 618072356 від 22.07.2021 був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 кредитного договору в електронній формі.
Згідно з п. 4.2 вказаного договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем з приводу укладення цього Договору в якості підписів Сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Відповідно до умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 кредит на суму 23 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (пункт 1.1 Договору).
Згідно з п. 1.2 договору кредит надається строком на 140 днів.
Відповідно до п. 1.4 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 251,85 відсотків річних, що становить 0,69 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним (дисконтна процентна ставка).
Пунктом 1.5 договору визначено, що на умовах викладених в п. 1.6 договору до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50 відсотків річних, що становить 1,30 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним (базова процентна ставка).
Згідно п. 1.6 договору 1.6. умови нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів здійснений не пізніше строку вказаного в Графіку платежів за цим Договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим Договором умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня що слідує за датою платежу. У разі якщо позичальник погасить прострочену заборгованість за договором, умови у вигляді нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою застосуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості
Крім того, 22.07.2021 відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписано Паспорт споживчого кредиту, яким передбачено тип кредиту - кредит, сума/ліміт кредиту 23 000 грн., строк кредитування 140 днів, розмір процентної ставки 251,85%, порядок повернення кредиту: відповідно до графіку платежів, періодичність 1 раз на два тижні.
Як вбачається зі змісту заявки на отримання грошових коштів в кредит від 22.07.2021 відповідач для отримання кредиту зазначив номер карти НОМЕР_1.
Кредитодавцем, на виконання умов договору відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 23 000,00 грн. шляхом перерахунку на зазначену відповідачем банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням № 665eec51-106b-4019-a9d2-6983713fc2bf від 22.07.2021.
Відповідно до листа АТ «Райффайзенбанк від 22.01.2026 №81-15-9/1167-БТ банківська карта № НОМЕР_1 емітована на ім'я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_4 . Згідно виписки про рух коштів по картковому рахунку № НОМЕР_5 (банківська карта НОМЕР_1), який належить ОСОБА_1 , трансакцією від 22.07.2021 від LLC Moneyveo на рахунок зараховано 23 000 грн.
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідач здійснював оплати за кредитним договором №618072356 від 22.07.2021, зокрема 06.08.2021 в сумі 3688,65 грн., з яких 1 466,85 - за тілом кредиту та 2 221,80 - за нарахованими відсотками, а також 17.08.2021 в сумі 3688, 65 грн., з яких 1 905,69 грн. - за тілом кредиту та 1 782,96 грн. - за нарахованими процентами.
Отже, факт отримання відповідачем 22.07.2021 коштів в сумі 23 000 грн. від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а також факт часткової оплати відповідачем за кредитним договром, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами.
Враховуючи викладене вище та положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із позивачем, натомість погодив зі своєї сторони всі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. При цьому, договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, використання якого не можливе без проходження відповідачем попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.
Отже, з наданих доказів вбачається, що під час укладення Кредитного договору № 618072356 від 22.07.2021 сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору на таких умовах, шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином укладений між сторонами договір є обов'язковим до виконання.
Також, судом встановлено, що 28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 618072356 від 22.07.2021.
Відповідно до п.п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Розділом 4 зазначеного вище договору регламентовано порядок відступлення права вимоги, згідно п. 4.1. право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.
Відповідно до Додаткової угоди №19 до вказаного договору, строк дії договору закінчується 31.12.2020, але у будь-якому разі до моменту належного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Відповідно до Додаткової угоди №26 від 31.12.2020 до вказаного договору, його текст викладено у новій редакції.
Крім того, 31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року. 31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020. 31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31.12. 2024.
На підтвердження факту виконання вказаного договору позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог № 159 від 09.11.2021 за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Та для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) Первісного кредитора зі сторони ТОВ «Таліон Плюс» згідно Договору факторингу саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 159 від 09.11.2021 до Договору факторингу (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості відповідача по кредитному договору) до позовної заяви додано Акт звірки взаємних розрахунків та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги.
Крім того, 30.10.2023 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 618072356 від 22.07.2021, що підтверджується реєстром прав вимоги № 1 від 30.10.2023 та платіжною інструкцією № 4939 від 31.10.2023 року про оплату за відступлення права вимоги згідно Реєстру прав вимоги №1 від 30.10.2023 та Договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023.
08.07.2025 між ТОВ «ФК «Ейс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е.
Факт укладення вказаного договору підтверджується копією Акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 08/07/25-Е та копіями платіжних інструкцій про оплату фінансування за відступлення прав вимоги за вказаним вище договором факторингу.
Відповідно до Реєстру боржників від 08.07.2025 до Договору факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 42 462,30 грн, яка складається із 19 627,46 грн. заборгованості за основною сумою боргу та 22 834,84 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Доказів, які б свідчили про визнання недійними вказаних вище договорів у встановленому законом порядку, матеріали справи не містять.
З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17).
Таким чином, копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами переходу права вимоги у спірних правовідносинах.
Згідно зі ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Отже, суд встановив, що до позивача перейшло право вимоги за вказаним вище кредитним договором до боржника ОСОБА_1 .
Як зазначає позивач, боржник з моменту переходу прав вимоги не погашав заборгованість за кредитним договором, а тому станом на день звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем згідно розрахунку заборгованості становить 42 462,30 грн, яка складається із 19 627,46 грн заборгованості за основною сумою боргу та 22 834,84 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам, що вбачається із розрахунку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та розрахунку ТОВ «Таліон Плюс».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (провадження №12-161 гс19) зазначено, що: «визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду».
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Разом з тим, доводи відповідача у відзиві на позовну заяву та його додаткових поясненнях не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, останній не подавав та не надав власного розрахунку заборгованості, а також доказів, які б підтверджували факт неукладення кредитного договору № 618072356 від 22.07.2021 між ним та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», повернення позичальником кредиту у розмірі та строки, передбачені кредитним договором, та які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦПК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, суд встановив, що відповідачу ОСОБА_1 на підставі кредитного договору було надано строковий кредит в розмірі 23 000 грн. строком на 140 днів, зі сплатою процентів за базовою ставкою в розмірі 251,85 відсотків річних, але відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, процентів не виконує в повному обсязі, чим істотно порушує умови укладеного договору.
Що стосується доводів відповідача про те, що позов не підлягає задоволенню з підстав пропуску строку позовної давності, то суд вважає їх безпідставними з огляду на таке.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Інститут позовної давності виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Зазначений карантин введеного з 12.03.2020 Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), який тривав до 30 червня 2023 року.
Разом з тим, згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.
Враховуючи факт продовження загального строку позовної давності визначеного статтею 257, внаслідок введення карантину (п.12 Перехідних положень ЦК України), а в подальшому воєнного стану (п.19 Перехідних положень ЦК України), то загальний строк позовної давності в три роки продовжено та позивачем не пропущено, так як позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості 01.09.2025 року за кредитним договором, який укладено 22.07.2021 року.
За таких обставин, позивачем пред'явлено позов у межах строку позовної давності.
Враховуючи викладене вище, суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач не належно виконує свої зобов'язання за укладеним договором й відповідно не надав суду доказів на спростування вказаного, приходить до висновку, що позов ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати за надання правової допомоги в розмірі 7000 грн.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 суд зазначив, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Суд встановив, що відповідно до Договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025 ТОВ «ФК «Ейс» та адвокатське бюро «Тараненко та партнери» в особі керуючого бюро - адвоката Тараненка А.І., домовились, що адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Згідно п. 3.1 отримання винагороди адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару.
Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до Договору (Додаток № 1 до цього Договору) (пункт 3.3 Договору).
Зокрема, підписаною сторонами 09.07.2025 Додатковою угодою № 25770566569 до Договору про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09.07.2025 адвокатське бюро зобов'язалось надати юридичну допомогу з питань, що відносяться до юрисдикції судів загальної юрисдикції по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № р кредитного договору Дата кредитного договору ОСОБА_1 618072356 від 22.07.2021, боржником за яким є ОСОБА_1 ..
Згідно з Актом прийому-передачі наданих послуг від 17.07.2025 до договору № №09/07/25-01 від 09.07.2025 сторони погодили, що адвокатське бюро надало, а клієнт прийняв наступні послуги: складання позовної заяви ТОВ «ФК «Ейс» до боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 618072356 від 22.07.2021 - витрачено 2 год., вартість 5000 грн.; вивчення матеріалів справи - витрачено 2 год., вартість 1000 грн.; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок боржника - витрачено 1 год, вартість 500 грн.; підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок боржника - витрачено 1 год, вартість 500 грн. Всього вартість послуг складає 7000 грн.
При цьому, відповідач правом подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, та доведення їх неспівмірності не скористався.
Разом з тим, суд звертає увагу, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 42 462,30 грн., тобто у справі незначної складності, яка, з огляду на ціну позову, розглядається судом у спрощеному позовному провадженні. Окрім цього, суд зауважує, що правова позиція ТОВ «ФК «Ейс» була сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи. Крім того, підготовка та ведення даної справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.
Крім того, суд вважає, що виокремлення адвокатом таких послуг як «вивчення матеріалів справи, підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок боржника, підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок боржника», як самостійних видів адвокатських послуг є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з «складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором», а тому визначення оплати за вказані послуги є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги та має бути виключено із загальної вартості наданих позивачу послуг правничої допомоги
З огляду на викладене, оцінюючи зміст обсягу фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількості витраченого часу, розміру гонорару, співмірності послуг категорії складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, неминучості витрат, значенню справи, суд вважає, що гонорар є завищеним, оскільки має відповідати критерію «розумної необхідності» таких витрат. А тому, суд вважає співмірним стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 3 ч. 1 п. 3, 512, 514, 525, 526 ч. 1, 530 ч. 1, 610, 626 ч. 1, 634 ч. 1, 629, 1049 ч. 1, 1050 ч. 2, 1054 ч. 1 ЦК України, ст. 12, 76-81, 128 ч. 11, 137, 141 ч. 1, 178 ч. 8, 247 ч. 2, 259 ч. 1, 2, 263-265, 289 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 618072356 від 22.07.2021 у сумі 42 462 (сорок дві тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 30 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати у виді судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місце знаходження: вулиця Алматинська, 8, офіс, 310а, м. Київ, Україна, 02090, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації, АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .
Суддя Ю.А. Ясінський