Справа № 755/14055/25
Провадження №: 3/755/115/26
"21" квітня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Галига І.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №394219 від 17.07.2025 року: « ОСОБА_1 16.11.2024 року о 16 год. 00 хв., по вул. Харківське шосе, 48 в м. Києві, керуючи транспортним засобом «Audi A6» д.н.з. НОМЕР_1 , був не уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, під час виникнення небезпеки для руху, яку об'єктивно спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, що призвело до зіткнення з автомобілем «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження. ОСОБА_1 інкримінується порушення п.п. 2.3 (б), 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України».
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 16.11.2024 р. приблизно о 16-00 год. він виїжджав з прилеглої території Дніпровського ЦНАП (карман) на вул. Харківське шосе. Ураховуючи, що перша смуга для руху була призначена для руху громадського транспорту, водій намагався перелаштуватись на другу смугу руху, але ураховуючи, що в цей час на цій смузі утворився затор із автомобілів, які не надавали йому ( ОСОБА_1 ) дорогу, він вирішив проїхати далі, щоб не створювати перешкоду для руху громадського транспорту в очікуванні коли йому нададуть дорогу, та в подальшому безперешкодно перелаштуватись на смугу для руху автомобілів. Для цього він продовжив рух по вул. Харківське шосе в бік зупинки «Інститут хімії». Відстань від місця, де ОСОБА_1 розпочав рух, до перехрестя з вул. Березневої становить близько 80 м. Долаючи цю невелику відстань, яка не дозволила розігнати автомобіль до великої швидкості, ОСОБА_1 наближався до перехрестя вул. Березневої та вул. Харківське шосе зі швидкістю до 50 км/год. Безпосередньо перед перехрестям він побачив, автомобіль Шкода, який наближався до перехрестя з другорядної дороги (вул. Березнева). ОСОБА_1 в свою чергу трохи пригальмував перед перехрестям, але впевнився, що водій автомобіля «Шкода» його побачив, сповільнив свій рух, після ОСОБА_1 продовжив рух по головній дорозі, але автомобіль Шкода безпосередньо на перехресті виїхав з вул. Березневої на вул. Харківське шосе перед прямо перед капотом автомобіля Ауді, не надавши дорогу водію останнього, внаслідок чого автомобіль Шкода завдав удару лівими передніми дверима в праву передню частину автомобіля Ауді, пошкодивши фару, після чого автомобіль Шкода ще проїхав незначну відстань, відірвавши передній бампер автомобіля Ауді та завдавши ковзаюче пошкодження передньої лівої двері та арки колеса автомобіля Шкода. При цьому, автомобіль Ауді вже зупинився та від первинного контакту та подальшого руху автомобіля Шкода, передня частина автомобіля Ауді змістився трохи ліворуч. Фотографія із розташуванням автомобілів після ДТП наявна на флеш носії під назвою «Фото автомобілів після ДТП». ОСОБА_1 зазначає, що не мав часу зреагувати на дії водія автомобіля «Шкода», оскільки водій автомобіля Шкода виїхав прямо перед капотом автомобіля Ауді, коли передня частина автомобіля Ауді вже перебувала в зоні завершення перехрестя. Крім того, ОСОБА_1 суду повідомив, що свій автомобіль він вже відремонтував та продав.
Інший учасник ДТП ОСОБА_2 пояснив суду, що 16.11.2024 р. приблизно о 16-00 год. він рухався по вул. Березневій по другорядній дорозі в бік вул. Харківське шосе, яка є головною дорогою. Наблизившись до перехрестя вул. Березневої та вул. Харківське шосе, він зупинився, пересвідчився, що відсутні транспортні засоби, які б рухались по головній дорогі ліворуч від нього, після чого виїхав на перехрестя повернув на вул. Харківське шосе, прижався до бровки, оскільки попереду на автобусній зупинці стояв автобус та повільно рухався за автобусом, щоб в подальшому перелаштуватись в другу смугу для руху автомобілів, де в цей час був суцільний затор. Швидкість руху його автомобіля при виїзді з перехрестя складала приблизно 10-15 км/год. Таким чином, ОСОБА_2 стверджував, що він завершив виконання повороту на перехресті, після чого його автомобіль Шкода стояв в рівному положенні, а праві передні та задні колеса були розташовані біля бровки в першій смузі, тобто вже виконав маневр виїзду на перехрестя та навіть проїхав деяку відстань. В цей час водій автомобіля Ауді ОСОБА_1 здійснив наїзд передньою частиною автомобіля в задню частину автомобіля «Шкода», а саме в задні двері. Де взявся цей автомобіль, йому невідомо, оскільки перед виконанням маневру виїзду на перехрестя він не бачив цей автомобіль, але після того, як він ( ОСОБА_2 ) повернув та відчув удар, то після удару почув позаду скрегіт гальм. ОСОБА_2 зазначив, що після удару він 1-2 секунд здійснював рух та його автомобіль проїхав 1-1,4 метри. Зі схемою місця ДТП, яка наявна в матеріалах справи категорично не згоден, оскільки його транспортний засіб був розташований біля бровки в рівному положенні, а не так як зазначено на схемі місця ДТП (під кутом). Стверджує, що водій автомобіля Ауді рухався в смузі для руху громадського транспорту, де рух автомобілів заборонений. Також припускає, що автомобіль «Ауді» рухався зі швидкістю не менше 50-60 км/год. Крім того, ОСОБА_2 стверджував, що ширина проїзної частини смуги для руху громадського транспорту дозволяє безперешкодний рух одночасно двох автомобілів в цій смузі та з урахуванням того, що його автомобіль Шкода вже повернув на цю смугу, вирівнявся ближче до бровки, автомобіль «Ауді» мав можливість безперешкодно проїхати, не здійснюючи наїзд на його автомобіль «Шкода». Також, ОСОБА_2 суду повідомив, що він не погоджується з висновком експерта та вважає, що схема ДТП складена з порушеннями, а в ДТП винен саме водій ОСОБА_1 .
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Ткач А.Г. просив закрити провадження відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Суд, заслухавши пояснення учасників ДТП, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Працівниками поліції на підтвердження вини особи, що притягається до адміністративної відповідальності надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №394219 від 17.07.2025 року, схему місця ДТП та пояснення учасників ДТП.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пункт 2.3 «б» Правил дорожнього руху передбачає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пункт 12.1 Правил дорожнього руху передбачає, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пункт 12.3 Правил дорожнього руху передбачає, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
В судовому засідання було досліджено схему з місця ДТП, фото та відеоматеріали, з яких вбачається, що у транспортного засобу «Audi A6» д.н.з. НОМЕР_1 - пошкоджено переднє праве крило, передня права фара, передній бампер з правого боку, капот з правого боку, пластик на бампері з правого боку, транспортний засіб «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_2 - має пошкодження двох дверей з лівого боку, порогу з лівого боку, заднього лівого крила, заднього бамперу.
За клопотанням захисник ОСОБА_1 - адвоката Ткача А.Г., постановою від 22.09.2025 р. було призначено комплексну судову автотехнічну та транспортно-трасологічну експертизу у справі, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Згідно висновку експертів № 8581/8582/25-52 від 27.03.2026 року, вбачається, що при проведенні технічних розрахунків, встановлено, що кінетична енергія була поступово розсіяна у процесі ковзного контакту, що є характерним для відносно невисоких швидкостей на момент контакту ТЗ, з чого слідує, що водій «Audi A6» рухався з допустимою швидкістю, яка не перевищує 50 км/год.
Також у вказаному висновку, зазначено що рух транспортного засобу «Audi A6» по смузі «Громадського транспорту» не перебуває в причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП за участі транспортного засобу «Skoda Octavia».
Крім того, у висновку зазначено, що при дослідженні механізму настання даної пригоди, з технічної точки зору вбачається, що водій ТЗ «Skoda Octavia» повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1, 16.11 ПДР та вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» Розділу 33 ПДР, та саме порушення водієм «Skoda Octavia» зазначених пунктів ПДР перебувають у причинному зв'язку із виникненням даної ДТП.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 порушення п.п. 12.1 та 12.3 ПДР.
Також, суд приходить до висновку, що рух транспортного засобу «Audi A6», під керуванням водія ОСОБА_1 по смузі «Громадського транспорту» та порушення ним п. 2.3 «б» ПДР, не перебуває в причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП за участі транспортного засобу «Skoda Octavia».
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
Стаття ж 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи, дана правова норма не передбачає судового рішення про направлення справи на дооформлення.
За таких обставин, враховуючи вище викладене суд вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ст. 124 КУпАП, так як його вину працівниками поліції не доведено належними та допустимими доказами.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративне правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
Судом встановлено, що правопорушення мало місце 16.11.2024 року, матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності щодо ОСОБА_1 направлені до для розгляду до суду 29.07.2025 року, тобто поза межами строку можливості накладення адміністративного стягнення на особу, таким чином з незалежних від суду причин на час судового розгляду справи сплинув передбачений ст. 38 КУпАП строк притягнення особи до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, оскільки закриття провадження у справі на підставі ст. 38 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення не є реабілітуючою обставиною, суд приходить до висновку, що справа підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з чим, дане адміністративне провадження, з урахуванням вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з встановленням обставин визначених п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 6, 33-35, 124, 221, 245, 247, 251, 252, 268, 272, 280, 321 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: