Справа №701/428/26
Провадження №2/701/413/26
23 квітня 2026 рокуМаньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого - судді -Калієвського І. Д.
за участю секретаря -Байдужої Г. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Маньківка справу за позовомза ОСОБА_1 , представник позивача: ОСОБА_2 до Маньківської селищної ради Уманського району Черкаської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,
Представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області помер батько позивача - ОСОБА_3 . Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 13.04.2012 року, актовий запис №27. Після його смерті відкрилась спадщина, у яку входить житловий будинок в АДРЕСА_1 . 13.03.2024 року позивачка звернулася до державного нотаріуса із заявою щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 який належав батькові - ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак постановою нотаріуса їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що не було пред'явлено правовстановлюючих документів на спадкове майно. Позивачка є спадкоємцем за законом після батька - ОСОБА_3 , що підтверджується постановою нотаріуса та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . 12.09.2012 року позивач звернулася із заявою до державного нотаріуса про прийняття спадщини за законом після смерті батька - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . 15.06.2012 року із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_3 також звернулась ОСОБА_4 , однак спадщину не переоформила у зв'язку зі смертю, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 . 13.03.2024 року постановою державного нотаріуса позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що не було пред'явлено правовстановлюючих документів на спадкове майно та роз'яснено, що постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії розглядається за правилами позовного провадження шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції за місцезнаходженням державної нотаріальної контори протягом встановленого трьох річного строку. За заявою позивачки в березні 2026 року було виготовлено технічний паспорт на спадковий будинок, а свідоцтво про право власності на будинок не може бути видане в силу п. 11 ч. 2 ст. 346 Цивільного кодексу України. Ця обставина змушує позивача звертатись в суд з позовом до сільської ради, так як у відповідності із ст. 1277 Цивільного кодексу України у випадку відсутності спадкоємців чи неприйняття ними спадщини, спадщина переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Вартість житлового будинку відповідно довідки про оцінку вартості об'єкта нерухомості становить 130000. Відповідно довідки відділу будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства, комунального майна забудова земельної ділянки АДРЕСА_1 відповідає вимогам містобудівної документації. Загальна сума позову складає 130000 грн., що і визначає суму судового збору. Через відсутність правовстановлюючих документів позивач не має можливості оформити право власності на майно крім звернення з позовом до суду.
Позивачка та представник позивачки до суду не з'явилися, але згідно письмової заяви просили справу розглядати в їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Представник відповідача: Маньківської селищної ради Черкаської області, до суду не з'явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивачки визнає та просить справу слухати у його відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обстаини та відповідні правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області помер батько позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане 13.04.2012 року, актовий запис №27 (а.с.10).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, у яку входить житловий будинок в АДРЕСА_1 .
13.03.2024 року позивачка звернулася до державного нотаріуса із заявою щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 який належав батькові - ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак постановою нотаріуса їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що не було пред'явлено правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с.13).
Відповідно до довідки Маньківської державної нотаріальної контори №274/01-16 від 14.04.2026 р. вбачається, що по факту смерті ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 заведено спадкову справу №232 за 2012 р. 15.06.2012 р. до Маньківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом звернулась дружина - ОСОБА_4 12.09.2012 р. до Маньківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом звернулась дочка - ОСОБА_1 .
Обгрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначає, що позивачка є спадкоємцем за законом після батька - ОСОБА_3 , що підтверджується постановою нотаріуса та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.8, 9,13).
Судом встанвлено факт того, що 12.09.2012 року позивач звернулася із заявою до державного нотаріуса про прийняття спадщини за законом після смерті батька - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
15.06.2012 року із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_3 також звернулась ОСОБА_4 , однак спадщину не переоформила у зв'язку зі смертю, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.11).
13.03.2024 року постановою державного нотаріуса позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що не було пред'явлено правовстановлюючих документів на спадкове майно та роз'яснено, що постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії розглядається за правилами позовного провадження шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції за місцезнаходженням державної нотаріальної контори протягом встановленого трьох річного строку (а.с.13).
За заявою позивачки в березні 2026 року було виготовлено технічний паспорт на спадковий будинок (а.с.14-21).
Відповідно довідки відділу будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства, комунального майна забудова земельної ділянки АДРЕСА_1 відповідає вимогам містобудівної документації (а.с.26).
Суд вирішуючи даний спір керується наступним.
Відповідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Ст. 322 ЦК України зобов'язує власника утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а відповідно ст. 1217 цього ж кодексу спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, а за ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. (ч. 2 ст. 1223 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно роз'яснень п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Як передбачено ст. 55 Конституції України, а також ст. З ЦПК України та ст. 15 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Діючим законодавством України чітко визначений порядок отримання спадкоємцем документа, який посвідчує його право на успадковане майно - Свідоцтва про право на спадщину, видачу якого, відповідно до норм цивільного законодавства та Закону України «Про нотаріат», покладено на нотаріальний орган. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.
У зв'язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з відсутністю документів на підтвердження правовстановлюючих документів, позивач не може реалізувати своє право на прийняття спадщини.
Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності та інших не передбачених законом підстав.
Ст. 317 ЦК України визначає, що право розпорядження майном є однією зі складових права власності, поряд із правом володіння і користування майном.
Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність в матеріалах справи поданих позивачем достовірних доказів, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи та достатність доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, що дає суду змогу дати відповідну належну оцінку доказам та ухвалити законне, обгрунтоване рішення по суті спору, тому заявлені вимоги підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 315, 319, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 16, 317, 319, 322, 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1223, 1233, 1235, 1236, 1258, 1261, 1268 ЦК України, суд, -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_2 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Маньківка Маньківського району Черкаської області, на житловий будинку з надвірними спорудами та будівлями по АДРЕСА_1 , згідно даних технічного паспорта..
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд Черкаської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя І.Д.Калієвський