Справа № 285/2270/26
провадження № 2/0285/1823/26
Іменем України
23 квітня 2026 року м. Звягель
Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Васильчук Л. Й., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Ради садівницьких товариств масиву “Чижівський», ОСОБА_2 про поновлення членства в РСТ масиву “Чижівський», -
20.04.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому просить припинити членство ОСОБА_2 у РСТ масив “Чижівський» по земельній ділянці АДРЕСА_1 та поновити членство ОСОБА_1 у РСТ масив “Чижівський» по земельній ділянці АДРЕСА_1 .
Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить припинити членство відповідача ОСОБА_2 у товаристві та поновити власне членство у цьому товаристві.
Розглянувши надані матеріали, суддя відмовляє у відкритті провадження із таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
За змістом ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 20 ГПК України встановлені особливості предметної та суб'єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю), крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем. Спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами розглядаються господарськими судами.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Отже, господарським судам підвідомчі справи, що виникають із корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
У даному випадку вимоги позивача спрямовані на зміну складу членів юридичної особи, що безпосередньо пов'язано з реалізацією корпоративних прав та управлінням товариством.
За приписами ст. 167 ГК України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Таким чином за змістом положень статті 4, частини першої статті 20 та статті 167 ГК України сторонами корпоративного спору є або юридична особа та її учасник (засновник, акціонер, член), або учасники юридичної особи, які володіють корпоративними правами, у тому числі учасник, який вибув.
Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.
Члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
Садівничі товариства є обслуговуючими кооперативами і саме ця організаційно-правова форма більше відповідає меті створення садівничого товариства. Використання для ведення садівництва, городництва та дачного господарства організаційно-правової форми споживчого або обслуговуючого кооперативу як юридичної особи, утвореної фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування (стаття 1 Закону України «Про кооперацію»), відповідає суті вказаної діяльності.
Таким чином, оскільки спірні правовідносини стосуються прав учасників справи, пов'язаних із діяльністю юридичної особи, вищевказані обставини у сукупності доводять існування між сторонами саме корпоративного спору.
Таким чином, оскільки спірні правовідносини стосуються прав учасників справи, пов'язаних із діяльністю юридичної особи, вищевказані обставини у сукупності доводять існування між сторонами саме корпоративного спору.
У зв'язку з викладеним, у відкритті провадження слід відмовити, оскільки позовна заява ОСОБА_1 до Ради садівницьких товариств масиву “Чижівський», ОСОБА_2 про поновлення членства в РСТ масиву “Чижівський» не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Суд роз'яснює ОСОБА_1 право на звернення з даним позовом до Господарського суду Житомирської області.
Керуючись ст. ст. 19, 186,259-260, 263,353 ЦПК України, ст. ст. 4, 20 ГПК України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Ради садівницьких товариств масиву “Чижівський», ОСОБА_2 про поновлення членства в РСТ масиву “Чижівський».
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала, що постановлена поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом 15 днів з моменту її підписання.
Суддя Л. Й. Васильчук