Справа № 296/4833/26
1-кс/296/1896/26
Іменем України
23 квітня 2026 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області підполковника поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Ємільчине Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
В обґрунтування клопотання зазначено що, слідчим управлінням ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025060000001433 від 29.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.08.2025 близько 11 години 40 хвилин, водій ОСОБА_4 , керував технічно справним автомобілем «Renault Duster» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» та рухався ним по автодорозі «Київ - Чоп» зі сторони м. Звягель Житомирської області в напрямку м. Житомир.
Рухаючись по 204 км автошляху, поблизу с. Кам'яний Майдан Звягельського району Житомирської області, водій ОСОБА_4 в порушення вимог пункту 11.9. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі Правила, ПДР), виїхав на розділювальну смугу, що заборонено та в подальшому продовжуючи рух по ній, в порушення вимог пунктів 2.3.б), 11.4. та 10.1. вказаних Правил свідомо ігноруючи загально прийняті правила поведінки на дорозі та зобов'язання виконувати вимоги ПДР, у тому числі, ті, що носять характер заборони, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, перед зміною напрямку руху не переконався у тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги, де здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen Multivan реєстраційний номер НОМЕР_3 (додатковий номерний знак НОМЕР_4 ), на якому був встановлений реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який рухався в зустрічному напрямку, при цьому перевозив пасажира ОСОБА_6 .
Після чого автомобіль «Volkswagen Multivan» виїхав на розділювальну смугу, де здійснив зіткнення з автомобілем «BMW Х5» реєстраційний номер НОМЕР_6 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався в напрямку м. Житомир та перевозив пасажира ОСОБА_8 , при цьому не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем «Volkswagen Multivan».
Унаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Volkswagen Multivan» ОСОБА_6 отримав тупу поєднану травму тіла у вигляді осаднення обличчя в ділянці носа, контузії (забою) правого очного яблука та навколоочних м'яких тканин, осадненої рани тильної поверхні верхньої третини правого передпліччя, забійно-осадненої рани передньої поверхні правого колінного суглоба, закритого багатоуламкового підвертлюгового перелому проксимального метадіафізу правої стегнової кістки, компресійного перелому тіла 4-го поперекового хребця, перелому тіла і правого поперечного відростка 3-го поперекового хребця, перелому передньо-бокового відділу VI ребра, яка відносяться до категорії середніх по критерію тривалого розладу здоров'я.
Пасажир автомобіля «BMW Х5» ОСОБА_8 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримала поєднану тупу травму тіла у вигляді закритої тупої травми хребта: закритого неускладненого компресійного перелому тіла Th12 хребця І ступеня, закритого перелому основної фаланги 5 пальця правої стопи без зміщення, яка відносяться до категорії середніх по критерію тривалого розладу здоров'я.
Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пп. 2.3.б), 10.1., 11.4. та 11.9. Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками.
За результатами досудового розслідування, 22.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру в порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років, з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з урахуванням того, що останній має постійне місце проживання на території Житомирської області, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на нього ряд обов'язків по забезпеченню виконання вказаної міри запобіжного заходу.
Прокурор ОСОБА_9 у заяві від 23.04.2026 клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав викладених в ньому.
Захисником підозрюваного ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_10 та підозрюваним ОСОБА_4 подано заяви про розгляд клопотання за їхньої відсутності. Не заперечують щодо задоволення клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення, за наступних підстав.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється чи обвинувачується.
З огляду на ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Судом встановлено, що 22.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру в порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Частиною 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З огляду на матеріали клопотання ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, що підтверджується доказами.
Обґрунтовуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання слідчий вказує на можливість підозрюваного ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, не виключає можливість того, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість злочину, бажаючи уникнути негативних наслідків кримінально-правового та цивільно-правового характеру, може ухилятися від органу досудового розслідування та суду.
Разом з цим, слідчим у клопотанні необгрунтовано ризик визначений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК Ураїни, а саме що підозрюваний може перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Так, відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, встановив обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З урахуванням зазначених ризиків у кримінальному провадженні, обставин кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який є громадянином України, має офіційне місце реєстрації та проживання, раніше не судимий, слідчий суддя вважає, що на даний час для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, є достатнім застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176- 179, 184, 193, 194, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора за першим викликом та до суду за кожною вимогою;
2) не залишати межі Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії обов'язків в межах строку досудового розслідування, тобто до 21 червня 2026р. (включно).
В разі невиконання покладених судом обов'язків відносно підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід ніж особисте зобов'язання і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого у провадженні якого перебувають матеріали досудового слідства.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1