Справа №295/5147/26
1-в/295/307/26
23.04.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі заяву засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, про умовно-дострокове звільнення,
Засуджений ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про умовно-дострокове звільнення.
Засуджений в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Відповідно ст. 539 КПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи, тому суд розглядає заяву у його відсутність.
Представник установи просив відмовити у задоволенні вказаної заяви засудженого.
Прокурор просив відмовити у задоволенні заяви засудженого про його умовно-дострокове звільнення.
Дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 81 КК України засуджений може бути звільнений умовно-достроково від відбуття призначеного покарання після фактичного відбуття певного строку покарання та за умови якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
ОСОБА_3 раніше судимий 26.10.2018 Луганським районним судом Житомирської області за ст. 289 ч. 2, ст. 75 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки.
Засуджений 12.11.2020 Луганським районним судом Житомирської області за ст. 125 ч. 2 КК України до покарання у виді штрафу у сумі 1700 грн. Вирок від 26.10.2018 виконувати самостійно.
Вироком Житомирського апеляційного суду від 14.04.2024 вирок від 12.11.2020 року в частині призначеного покарання скасовано. Ухвалено новий вирок, яким призначено покарання ОСОБА_3 за ст.125 ч.2, ст. 71 КК України у виді 5 років позбавлення волі та штрафу 1700 грн., який виконувати самостійно.
Крім того, засуджений 07.06.2021 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ст. 187 ч. 1, ст. 70 ч. 4 КК України на 5 років позбавлення волі та штрафу 1700 грн, який виконувати самостійно. Зараховано як відбуте покарання строк перебування під вартою з 28.11.2018 по 28.02.2019.
Разом з тим, засуджений 23.03.2023 Шевченківським районним судом м. Києва за ст. 186 ч. 2, 70 ч. 4 КК України до 5 років 01 місяця позбавлення волі та штрафу 1700 грн, покарання у виді штрафу виконувати самостійно. Зараховано час перебування під вартою з 28.11.2018 по 28.02.2019.
Початок строку: 01.11.2021. Кінець строку: 01.09.2026.
Відповідно до характеристики на засудженого, затвердженої начальником ДУ «Житомирська ВК (№4)» від 23.04.2026, засуджений ОСОБА_3 за час перебування в державній установі «Київський слідчий ізолятор» характеризувався негативно. Допустив одне порушення режиму тримання, за що один раз притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи. Заохочень не мав. 3 30.06.2025 по 30.12.2025 був особою, що допустила злісне порушення режиму тримання відповідно до ст. 133 КВК України.
В державній установі «Житомирська виправна колонія (№4)» порушень режиму тримання не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
На даний час до роботи на виробництві установи не залучається через не бажання працювати, хоча з цього приводу з ним неодноразово проводились бесіди. Заохочень не має.
Підтримує дружні стосунки із засудженими різної спрямованості.
Відповідно до ст. 123 Кримінально - виконавчого кодексу України приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Духовне відродження», яку виконує під контролем адміністрації установи.
Засуджений свою вину у скоєному злочині визнав.
За формальними ознаками застосуванню ст. 81 Кримінального кодексу України підлягав після 21.12.2024. На спільному засіданні комісії державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)» та спостережної комісії при Житомирському міськвиконкомі 25.07.2025 було відмовлено в застосуванні ст. 81 КК України, так як не довів свого виправлення.
Враховуючи викладене, та те, що засуджений хоча і відбув певну частину призначеного судом покарання, однак не характеризується як особа, яка сумлінною поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення, тому ОСОБА_3 не може бути звільнений від відбування покарання умовно-достроково.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви засудженого про умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. 537, 539 КПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, на протязі того ж строку з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1