Справа №295/6629/26
Категорія 307
3/295/1688/26
23.04.2026 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М., розглянув матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 , -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 11.04.2026 близько 16 год 00 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 фізичне та психологічне домашнє насильство, що проявилось у систематичних образах, нецензурній лайці, а також ударах, що не спричинили тілесних ушкоджень та завдали постраждалій фізичного болю та психологічних страждань.
Крім того, 11.04.2026 близько 16 год 00 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив відносно своєї доньки ОСОБА_3 фізичне та психологічне домашнє насильство, що проявилось у систематичних образах, нецензурній лайці, а також ударах, що не спричинили тілесних ушкоджень та завдали постраждалій фізичного болю та психологічних страждань.
Оскільки справи стосуються одніє особи, справи підлягають об'єднанню.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що незважаючи на те, що зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_2 розлучені, вони продовжують проживати разом. Дружина працює за кордоном, виїжджає на три місяці на роботу, а він опікується дітьми. В день події відбулась побутова сварка без будь-яких ознак насильства, донька намагалася їх обох заспокоїти, він у свою чергу просив доньку не втручатися. Дружина, після закінчення сварки, викликала поліцію. По приїзду поліції він пояснив обставини побутової сварки. На даний час конфлікт з дружиною та донькою вичерпаний.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Щодо обґрунтованості поширення на вказану категорію справ гарантій Конвенції необхідно зазначити таке.
Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення.
Відповідно звернуто увагу уповноважених осіб на необхідності дотримання правил та процедур під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, прав та гарантій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, належному фіксуванні доказів вчинення правопорушення та їх зберіганні тощо.
У справах проти України ЄСПЛ розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КпАП, до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.
Одночасно практика Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення зосереджена навколо фундаментальних засад здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, забезпеченні дотримання положень Конвенції в частині реалізації статті 6, яка гарантує кожному право на справедливий суд.
Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» від 15 листопада 2001 року насильство в сім'ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Об'єктивна сторона ст. 173-2 КУпАП полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Звернення до різних органів державної влади, зокрема правоохоронних, свідчить про наявність конфлікту між сторонами, і самі по собі не підтверджують факту вчинення домашнього насильства.
Однак важливо розрізняти поняття "сварка", "конфлікт", "насильство".
Сварка - гостра суперечка, що супроводжується взаємними докорами, образами.
Насильство - умисне застосування фізичної сили або влади, виконане реально або здійснене у вигляді погрози, спрямоване проти себе, проти іншої особи, групи осіб або громади, результатом є (або з високою ймовірністю може настати) отримання тілесних ушкоджень, смерті, психологічної травми, відхилення в розвитку або різного роду шкода.
Психологічне насильство - це будь-яке зловживання, яке є емоційним, а не фізичним. Він може включати в себе будь-яке слово від словесного зловживання та постійну критику до більш витончених тактик, таких як залякування, маніпуляції та відмову будь-коли бути задоволеними від дій інших.
Конфлікт - особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів та поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
На доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173-2 ч.1 КУпАП, суду надано: протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАД №575851 від 11.04.2026, №575852 від 11.04.2026; Терміновий заборонний приписо серії ЕТ №107314 від 11.04.2026; письмові пояснення ОСОБА_2 , що ОСОБА_1 вчиняє по відношенню до неї психологічне насильство на постійній основі, виражається нецензурною лайкою, погрожує розправою, завдає ляпасів по голові, також вчиняє ці дії по відношенню до своєї доньки ОСОБА_3 ; письмові пояснення ОСОБА_3 , що ОСОБА_2 вчиняв стосовно неї психологічне насильство, погрожував розправою; заява ОСОБА_3 , де остання просить прийняти міри стосовно батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вчиняє стосовно неї домашнє насильство фізичного і психологічного характеру, а саме: виражається нецензурною лайкою та б'є; заява ОСОБА_2 , де остання просить прийняти міри стосовно свого колишнього чоловіка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вчиняє стосовно неї домашнє насильство фізичного і психологічного характеру, а саме: виражається нецензурною лайкою, б'є, штовхає, шарпає за одяг а погрожує розправою.
Як вбачається зміст протоколів про адміністративні правопорушення не має відомостей про те, в чому саме виразилося психологічне насильство, які наслідки воно спричинило потерпілим, а лише констатація факту вчинення психологчного насильства: «вчинив фізичне та психологічне домашнє насильство, що виразилось у образливих словах, лайці, завдавав стусанів, що не спричинили тілесних ушкоджень». Отже, органом який склав адміністративний протокол порушено вимоги ч.1 ст. 256 КУпАП, оскільки норма ст. 173-2 КУпАП має описово-бланкетний характер. В протоколах не відображено, які наслідки настали для ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , в результаті дій ОСОБА_1 , їх зміст не розкрито, а лише зазначено «завдано фізичного болю та психологічних страждань». В даному випадку висунуте ОСОБА_1 обвинувачення є неконкретним, що у свою чергу позбавляє останнього знати в чому він обвинувачується.
Судом встановлено лише факт наявності побутової сварки, що не спричинили потерпілим фізичного болю чи психологічних страждань.
Під час судового розгляду також не доведено факт погроз фізичною розправою та систематичності вчинення ОСОБА_1 фізичного чи психологічного насильства по відношенню до потерпілих.
Судом не здобуто доказів про те, що ОСОБА_1 вчиняє домашнє насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 та доньки ОСОБА_3 , протоколи складено лише на підставі заяв останніх, без належної перевірки. При цьому, рапорт поліцейського долучений до справи як доказ, у розумінні ст. 251 КУпАП, не є джерелом доказу.
Таким чином, судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу правопорушень, передбачених ст. 173-2 ч.1 КУпАП, що свідчить про відсутність вини, а відтак робить неможливим притягнення його до адміністративної відповідальності за даною статтею.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно с п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наведені обставини, матеріали справи відносно ОСОБА_1 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останнім інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП., що виключає провадження у справі та підлягає закриттю.
Керуючись ст. 247,283, 284, КУпАП суд, -
Об'єднати в одне провадження справи № 295/6629/26, 295/6631/26.
Об'єднаній справі присвоїти № 295/6629/26
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.ст. 173-2 ч.1 КУпАП - закрити за відсутністю складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її прийняття.
Суддя С.М.Костенко