Справа 753/21826/23 Головуючий в суді І інстанції - ОСОБА_1
Провадження 11-кп/824/2786/2026 Доповідач в суді ІІ інстанції - ОСОБА_2
06 квітня 2026 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретарки ОСОБА_5 ,
учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві об'єднані кримінальні провадження № 12024100020001324 від 08.03.2024 та № 12023100020002720 від 16.07.2023 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на вирок Дарницького районного суду міста Києва від 12 вересня 2025 року, -
Вироком Дарницького районного суду міста Києва від 12 вересня 2025 року,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, українця, з середньою освітою, офіційно непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодноразово судимого, востаннє:
- вироком Дарницьким районним судом міста Києва від 14.03.2017 за ч.2 ст.186 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки 1 місяць, 06.09.2021 звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання,
засуджено за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 5 років;
кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України по епізоду від 07.03.2024 - закрито на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв?язку з втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння;
зараховано в строк відбуття покарання термін попереднього ув'язнення з 24 вересня 2024 року до набрання вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі;
цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 6 176 гривень 60 копійок матеріальної шкоди та 6 000 гривень 00 копійок моральної шкоди.
вирішене питання про речові докази та процесуальні витрати.
Відповідно до вироку, ОСОБА_8 , 15 липня 2024 року, о 02 годині 06 хвилин, у період дії воєнного стану, перебуваючи за адресою: місто Київ, вул. Харківське Шосе, 148-А, реалізуючи умисел на таємне повторне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, поєднаний з проникненням у сховище, а саме автомобіль ВАЗ-2105, номерний знак НОМЕР_1 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, переконавшись та вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до багажного відділення вказаного автомобіля та шляхом натискання на кнопку багажника відчинив його та проник в середину, звідки таємно викрав різного виду інструменти на загальну суму 6 176 гривень 60 копійок.
У подальшому, ОСОБА_8 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 6 176 гривень 60 копійок.
В апеляційній скарзі захисника вказано на незаконність вироку у зв?язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. В обгрунтування скарги вказав, що судом першої інстанції доказом визнання винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення визнано відеозапис камер спостереження за адресою вул. Світла, 3, у місті Києві, а також пояснення свідка ОСОБА_11 . Так, з вказаного відеозапису та за відсутності фотопортретної експертизи, неможливо стверджувати про те, що на відеозаписі зафіксовано саме обвинуваченого ОСОБА_8 , а не будь-яку іншу особу. Також захисник зазначив, що пояснення свідка ОСОБА_11 не можуть бути належним доказом вчинення кримінального правопорушення саме ОСОБА_8 , оскільки якщо припустити, що обвинувачений дійсно продав певне майно, то у сторони обвинувачення немає доказів, що вказане майно дійсно належало потерпілому ОСОБА_10 і було викрадене саме у нього, так як викрадені речі не вилучались та не були впізнані потерпілим. Просив вирок скасувати, а провадження закрити на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з тим, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_8 та вичерпані можливості їх отримати.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
захисника та обвинуваченого, які апеляційну скаргу захисника підтримали, підтвердили її доводи та просили задовольнити;
прокурора, який апеляційну скаргу захисника вважав необгрунтованою та просив залишити її без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін;
вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України за обставин, наведених у вироку, стверджуються доказами, дослідженими у ході судового розгляду.
Так, відповідно до протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 15 липня 2023 року, потерпілий ОСОБА_10 заявив, що 15 липня 2023 року, в період з 00 години 00 хвилин - 05 години 00 хвилин, по вул. Харківське шосе, 148-а, невідома особа відкрила багажник належного йому автомобіля ВАЗ-2105 та викрала домкрат і набір інструментів.
Відповідно до протоколу огляду відеозапису від 17 серпня 2023 року, згідно з яким на переглянутих відеозаписах зовнішнього спостереження, що встановлені за адресою: м. Київ, вул. Світла, 3, у місті Києві, вбачається, як особа, ззовні схожа на ОСОБА_8 , підходить до автомобіля ВАЗ 2105, роздивляється по сторонах та, шляхом натискання на кнопку відкриття багажника, відчиняє його та починає обшукувати і діставати звідти речі, після чого закриває багажник та зникає з місця вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 01 листопада 2023 року, відповідно до даних якого свідок ОСОБА_11 впізнав ОСОБА_8 , як особу, у якої 15 липня 2023 року придбав інструменти на території ринку в Дарницькому районі міста Києва.
Відповідно до пояснень потерпілого ОСОБА_10 в судовому засіданні, відповідно до яких, влітку 2023 року, йому повідомили, що його в автомобілі, припаркованому по вул. Харківське шосе, відкритий багажник. Після чого потерпілий підійшовши до автомобіля, побачив, що багажник пустий, натомість до того там лежали інструменти, ключі, монтіровки, молоток, викрутки різних калібрів, каністра. Потерпілий зазначив, що в подальшому, працівники поліції показали відео викрадення речей обвинуваченим ОСОБА_8 , також вказав, що обвинуваченого до крадіжки не знав.
Відповідно до показань свідка ОСОБА_11 наданих в судовому засіданні, останній показав, що займався перекупом інструментів на блошиному ринку біля Дарницького ЖД вокзалу. Обвинуваченого ОСОБА_8 бачив один раз, в середині літа 2023 року, коли пішов на ринок купити інструмент, щоб перепродати їх. Щодо інструментів придбаних у ОСОБА_8 вказав, що це були головки для трєщотки, ключ, домкрат, каністра та ще щось. У подальшому, вказані речі свідок перепродав в цей же день.
Вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, наведених у вироку стверджується іншими, зібраними у кримінальному провадженні доказами. Наведені докази узгоджуються між собою, взаємопов'язані, в сукупності доповнюють один одного, беззаперечно й достатньо підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_8 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно, під час дій воєнного стану, поєднаного із проникненням у сховище. Дослідивши указані докази та давши їм належну юридичну оцінку у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні цього кримінального правопорушення. Колегія суддів звертає увагу на те, що усі докази були зібрані в порядку, передбаченому КПК України. Усі обставини кримінального провадження, які мають істотне значення для правильного його вирішення були з'ясовані.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника та пояснення ОСОБА_8 про непричетність обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому пред'явлене обвинувачення, оскільки на час вчинення кримінального правопорушення останній перебував вдома і не міг вчинити крадіжку, то колегія суддів зважає на наступне. Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. За змістом апеляційної скарги захисника, ним ставиться питання про незаконність вироку у зв'язку із недостатністю доказів для доведення винуватості та вичерпані можливості їх отримати. Проте, на переконання колегії суддів зазначені доводи захисту не грунтуються на матеріалах кримінального провадження, висновки суду першої інстанції підтверджуються зібраними у справі доказами.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині неналежності викраденого майна потерпілому ОСОБА_10 , яке не вилучалось та не було впізнане останнім, колегія суддів вважає за потрібне зазначити наступне. Із заяви про вчинення кримінального правопорушення, поданої ОСОБА_10 15 липня 2023 року, вбачається, що у потерпілого було викрадено домкрат і набір інструментів. У подальшому в судовому засіданні, в суді першої інстанції, потерпілий вказане підтвердив та зазначив про викрадення інструментів: ключів, монтіровок, молотка, викруток різних калібрів та каністри. Свідок ОСОБА_11 вказав, що під час здійснення купівлі речей на блошиному ринку біля Дарницького ЖД вокзалу у обвинуваченого ОСОБА_8 придбав аналогічні речі, тобто головки для трєщотки, ключ, домкрат, каністру.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про неможливість впізнання обвинуваченого на відеозаписі з камери спостереження без проведення фотопортретної експертизи, то вони є такими, які спростовуються іншими доказами, що містяться в матеріалах справи. Так, свідок ОСОБА_11 впізнав обвинуваченого ОСОБА_8 як особу, в якої купував речі на блошиному ринку. Підстав для обмовлення обвинуваченого свідком судом першої інстанції та колегією суддів не встановлено, посилання захисника на неправдивість пояснень свідка не знайшло свого підтвердження в матеріалах провадження. Крім того, свідок ОСОБА_11 попереджувався про кримінальну відповідальність за надання неправдивих показань.
Досліджені в судовому засідання апеляційної інстанції відеозаписи з камер зовнішнього спостереження, що встановлені за адресою: м. Київ, вул. Світла, 3, у місті Києві, та співставлення його зображення із зовнішніми ознаками обвинуваченого, який перебував в залі суду, не викликають у колегії суддів сумнівів, що на відеозаписах зображена саме особа обвинуваченого ОСОБА_8 , підстав для призначення фотопортретної експертизи колегія суддів не вбачає.
Колегія суддів звертає увагу, що кримінальним процесуальним законом передбачено чіткий перелік обставин, у разі яких органом досудового розслідування обов'язково призначається експертиза у кримінальному провадженні, відтак проведення фотопортретної експертизи є необов'язковим, якщо у органу досудового розслідування є достатньо доказів та підстав вважати, що саме обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення.
Колегія суддів також вважає за потрібне вказати, що сторона захисту не була позбавлена права самостійно звернутись для призначення вказаної експертизи у разі наявності сумнівів щодо особи зображеної на відеозаписі.
За таких обставин, підстав для скасування чи зміни вироку Дарницького районного суду міста Києва від 12 вересня 2025 року щодо ОСОБА_8 колегія суддів не вбачає, у зв'язку із чим вирок слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.
Вирок Дарницького районного суду міста Києва від 12 вересня 2025 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців із моменту проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_8 протягом того ж строку з моменту отримання копії даної ухвали.
_______________________ _________________________ ________________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4